Не про вибори

В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ,
редактор блоку «Практика»

Про це багато пишуть і ще більше говорять.

Сперечаються в метро, дискутують на кухнях, полемізують у парламентських кулуарах. З приводу цього навіть «зливають» інформацію в кабінетах силових відомств: мовляв, не виключено, що без крові це не обійдеться, і в зв’язку з цим зняли з посади міністра оборони Євгена Марчука. Плюнути б на все це (не кров’ю!) і розтерти, поки не пізно. Та ні, від результатів цього залежить не те щоб багато чого, а так — доля країни. Близько сімдесяти відсотків українських громадян усвідомлюють це і братимуть у цьому участь. І це тоді, як у свідомості цих же сімдесяти відсотків «країна» — це мікросвіт сім’ї. Страшно, панове, від усього цього майбутнього. Не смішно. А раптом закінчиться це не так, як хотілося б? А якщо навіть і так — що після цього буде? Хто від цього виграє?

Геть інакше у Сьєрра-Леоне! Не повірите, але там це також буває. Раз на п’ять років, також — демократично, але смішніше. У Сьєррі в цьому беруть участь групи племен. Причому історично склалося, що представник найчисленніших племен (менде) постійно виходив з цього переможцем, а друга за чисельністю народність (темне) від цього страждала. Єдиний випадок, коли це виграв представник темне (позаторік), пояснюється міграцією племен менде в ході цього. Розчинився, буквально кажучи, електорат у джунглях. Закінчилося це тим, що чинний володар Кабаха (менде) скасував результати цього і вигнав суперника (темне) за допомогою армії. Але нікого це не обурило, для Західної Африки це — цілком нормально.

А ще кажуть, що українці — найтерпиміша нація у світі, що хоч би як там це відбувалося, а нормального пересічного українця всі ці політичні перипетії кревно не зачіпають. І правильно, якщо не зачіпають! І дай Боже, щоб не зачіпало! Головне — в джунглях не розчинятися і розуміти, що від результатів цього не втечеш. Це, якраз і називається вибором.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар