Тринадцять заповідей свідка

1. Не переривайте слідчого, який не ознайомив вас із правами й обов’язками перед початком допиту. Дрібні порушення, допущені слідчим, треба конспектувати, а по закінченні допиту — викласти в протоколі.

2. Особи, присутні на допиті, повинні бути зазначені в протоколі, а по закінченні слідчої дії — підписати цей документ (ст. 170 і 85 КПК). Заявивши про це на початку допиту, свідок може зменшити кількість правоохоронців, які його допитують.

3. Усі зауваження вносяться до протоколу до його підписання. Внесене після підпису зазвичай не береться до уваги ні наглядовими органами, ні судом.

4. Незаповнені графи в протоколі допиту мають бути перекреслені. Пусті місця треба перекреслити літерою «Z», а в пустих графах поставити прочерки.

5. Якщо слідчий намагається приховати суть розслідування справи, то він повідомляє допитуваному лише номер кримінальної справи. У цьому випадку потрібно делікатно нагадати, що п. 3 ст. 691 КПК «Права свідка» передбачає право свідка знати не тільки те, в якій справі його допитують, а й у зв’язку з чим. Поцікавитися про це можна за телефоном, зазначеним у повістці, до початку допиту.

6. Важливо систематизувати запитання слідчого, зрозуміти, що саме його цікавить, і максимально звузити коло відповідей. Зосередженість дозволяє відволіктися від страху, думати спокійно й відповідати зважено. Такого свідка приголомшити важко.

7. Запитання слідчого можуть стосуватися тільки обставин даної справи, особи обвинуваченого, підозрюваного, їхніх взаємовідносин (ст. 68 КПК), а також особи потерпілого та інших свідків, що проходять у справі. Слідчому заборонено ставати питання, що містять у собі відповідь (ст. 167 КПК). Запитання, що виходять за встановлені законом межі, можна трактувати як перевищення службових повноважень, що тягне кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Зайві або неправильно сформульовані запитання потрібно конспектувати.

8. Бесіди на сторонні теми в кабінеті слідчого — маніпуляція вашою свідомістю з метою ввійти в довіру до допитуваного. Ніхто не гарантує, що слідчий, зібравши необхідну інформацію, не «пришиє» свідкові справу. Кращий шлях захисту від маніпуляцій — зрозуміти, що вами маніпулюють.

9. Свідок має право користуватися нотатками і документами при наданні свідчень, коли справа стосується розрахунків або інших даних, які важко утримати в пам’яті (ст. 691 КПК). Дані про свої права непідготовленій людині запам’ятати нелегко, тому на допит можна взяти приготовані юристом витяги з КПК про права свідка та порядок ведення слідчих дій. Однак слідчий після допиту може вилучити ці записи й підшити до протоколу.

10. Якщо захисника не допущено на допит, то свідок має право звернутися до нього за правовою допомогою. Можна спробувати подзвонити адвокатові для отримання консультації під час допиту (ст. 59 Конституції України).

11. Свідок має право власноруч вносити до протоколу свідчення (ст. 691 КПК).

12. Слідча дія може виявитися не допитом, а очною ставкою (наприклад, із запеклим ворогом, який спробує «навішати» на свідка «всіх собак»). У надзвичайній ситуації можна послатися на ст. 63 Конституції і п. 6 ст. 691 УПК, в якій зазначено, що особа не несе відповідальності за відмову від надання свідчень про себе або своїх родичів. На запитання слідчого, чи відмовляєтеся ви свідчити, не можна відповідати ствердно. Інакше не уникнути відповідальності за ст. 384 КК. Відповідати треба, не відмовляючись від свідчення, а «вважаючи за необхідне скористатися конституційним правом не розголошувати інформацію про себе і своїх близьких».

13. По закінченні допиту свідок може бути затриманий як підозрюваний, його можуть обшукати, тимчасово вилучити вміст кишень і сумки. Не слід брати на допит зайві записи і предмети.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар