Розумний кабінет.
Як не мучитися на робочому місці

Леся СОЛОВЧУК

Потенційні клієнти, ймовірні контракти, переговори з партнерами і кредиторами...

Спрага іміджу

Недарма за сталінських часів кабінет начальника був продуманий до мозку кісток. Високі столи конструктивістського стилю, ніяких шаф чи кольорових шпалер, жодних аксесуарів. У такому кабінеті привертає увагу лише людина за столом, соціальна вага та значущість якої не викликає у відвідувачів жодних сумнівів. Сучасний кабінет директора, як стверджують фахівці, має викликати не страх, а повагу. Водночас респектабельна ділова атмосфера приміщення повинна не відволікати від бізнесу, а, навпаки, сприяти господарюванню.

Мінімальне обладнання кабінету не потребує серйозних інвестицій. Десять — п’ятнадцять квадратів плюс комплект-мінімум (стіл, крісло і шафа) вартістю до $300 і... кабінет обладнано. Проте налагодження бездоганного інтер’єру можливе лише на площі, не меншій за 20-30 кв. метрів (бажано, щоб приміщення мало квадратну чи прямокутну форму). За імідж також доводиться платити — залежно від статусу керівника — від $20 тис. В останньому випадку не зайвим буде поділ кабінету на дві частини — робочу і зону психологічного розвантаження.

«Кабінетні зони мають бути витримані в одному стилі і розділятися за допомогою візуального контрасту. Наприклад, за допомогою різної висоти стелі, інтенсивності освітлення, підлоги іншого тону, різнофактурного ковроліну тощо», — зазначив Контрактам керівник непродовольчого напряму компанії «Новий Проект» Костянтин Комлик. За його словами, зимовий сад чи безшовний акваріум у зоні відпочинку — не просто данина моді, а стильні засоби швидкого розвантаження.

Інтер’єр робочої частини кабінету залежить від концепції управління. Приміром, фронт-офіси (reception, відділи збуту, маркетингу, реклами тощо), орієнтовані на роботу з клієнтами, мають бути респектабельними. Тоді як бек-офіси (інакше кажучи, «робоча кухня») — акцентовані головним чином на злагодженості роботи колективу. В кабінеті директора заводу, де зазвичай відбувається чимало нарад, брифінг-приставка не потрібна — доцільніше вкласти гроші в обладнання конференц-частини. Для переговорів з партнерами робочий стіл у вигляді літери «Т» протипоказаний. Краще домовлятися за прямокутним або круглим столом — не виникає відчуття підлеглості.

Компаніям, які вважають за необхідне підкреслити свій консерватизм, арт-директор РА «СтильС» Олексій Жиров-Манжелій радить дотримуватися стилю псевдокласицизму (модного ще два-три роки тому). Точніше, оформляти кабінети керівників за ордерною системою з арковим перекриттям, яке ділить приміщення на дві частини і робить його більшим. Не завадять у цьому випадку псевдогрецькі скульптури.

Інший варіант кабінету — «от кутюр» — прийнятний для просунутих керівників. «Лоутек» з порваними металевими конструкціями, за словами фахівців, найкраще контрастує з ультрамодерновими меблями від відомого американського дизайнера Філіпа Старка.

Зрештою, стиль кабінету визначається бізнес-напрямом компанії. Наприклад, виконаний під старовину кабінет керівника великої фірми, яка торгує новітніми технологіями, в очах клієнта чи партнера виглядає досить дивно. Кабінет менеджера такої компанії повинен мати космічні форми «хай-теку», радять дизайнери. В той час як солідний банкір у «холодному» кабінеті з ультрасучасним дизайном може поставити під сумнів репутацію всього банку — відчуття надійності породжує, навпаки, атмосфера класичного вікторіанського стилю. Дизайнери запевняють, що директорський простір не повинен бути перевантаженим, і радять використовувати для його розвантаження спеціальні тросові кріплення, які використовують як полички для розміщення аксесуарів, призів, сувенірів, інформаційних матеріалів тощо.

Меблі та аксесуари

Стильність кабінету визначається передусім умеблюванням. Вважається, що кабінетні меблі мають поєднувати респектабельність дизайну, якість матеріалів і водночас бути функціональними. Головним при цьому є дотримання єдиного комплексного стилю, який не дратував би око ані шефові, ані відвідувачам. На зміну чорним та темно-вишневим кабінетним кольорам кінця 90-х прийшли світлі тони з кольоровими плямами (моду започаткувала відома фірма SOHO). Шкіра на м’яких кабінетних меблях стала голубою, жовтою, зеленою і навіть «під далматинця». Все частіше трапляються вітражі на вікнах — за законами ергономіки, людина повинна працювати в радісній атмосфері, оскільки темне пригнічує і знижує продуктивність.

Меблевики жартують, що не директор підбирає кабінет, а кабінет директора, додаючи, що управління починається зі столу. Зокрема, директор з маркетингу компанії «СНАЙТ» Олександр Бабич вважає, що мінімальна ширина менеджерської стільниці має бути не меншою ніж 1,8 м, довжина — щонайменше 1 м. Кількість і розташування приставок до столу (брифінг-приставок) залежать від топовості менеджера. Зрозуміло, що для звичайної наради брифінг-приставку краще прикріпити попереду столу. Місце для розпивання кави в дружній, але не інтимній атмосфері має бути не меншим ніж два на два метри і відділеним від робочої зони.

Товщина стільниці зазвичай підкреслює статус управлінця. Втім, існує безліч інших способів довести партнерам ступінь своєї значущості — починаючи від криволінійних форм і закінчуючи найдорожчими моделями італійських меблів. Останній писк — модель «РО» з білою стільничкою в японському стилі і фронтальними поличками під книжки. Важливо також, щоб стіл не був наглухо закритий футляром. Спілкування вимагає відкритості, тому столи закордонного виробництва зазвичай не мають захисної декоративної панелі (її можна придбати за додаткову плату).

Ще один спосіб виділитися — криволінійний прозорий стіл в ультрамодному стилі «хай-тек». Утім, до скляних столів українські бізнесмени ще не готові, тож більшою популярністю користується «напівхай-тек», приміром, стандартна стільниця на кришталевих хромованих ніжках.

М’який куточок кабінету має бути обставлений на такий манер, щоб погляд директора падав на нейтральний інтер’єрний живопис, а відвідувачів, своєю чергою, — на акваріум, портрети жінок чи яскраві картини. Під час розмови важливо відволікати інших, а не себе.

Дизайнери переконують, що найпоширеніша помилка директорів — сприйняття кабінету як «свого другого я». Такий підхід видає слабкі місця господаря. «Не варто напічкувати кабінет улюбленими картинами, мисливськими трофеями, іконами тощо, розкриваючи таким чином свій внутрішній світ перед клієнтами чи конкурентами», — підкреслив Жиров-Манжелій. Фахівець радить не провокувати маніпулювання, а використовувати нейтральні аксесуари (наприклад, холодний, абстрактний живопис), чітко відмежовуючи бізнесове життя від приватного.

Фотони і фен-шуй

Різноманітними експериментами доведено, що на ефективність праці та психологічний стан керівника, настрій його гостей, зрештою, імідж компанії впливає й освітлення кабінету. Як правило, жодна солідна контора не економить на світлі, використовуючи останні досягнення наступників Едісона. Банальні офісні світильники, що викликають напруження і підвищують стомлюваність очей, — це позавчорашній день. Кабінетне освітлення за європейським зразком — це насамперед розширені віконні рами. Фундаментальний принцип організації фотонопотоків — комплексне поєднання натурального і штучного світла.

Відповідно кабінет директора має бути обладнаний не тільки звичайними лампами розжарювання (дають м’яке освітлення в релаксаційних зонах), а й галогенними (забезпечують декоративний інтер’єр) та люмінесцентними лампами (високий рівень відтворення кольору і розсіяне світло). В моді також модульні підвісні системи освітлення, оригінальний дизайн яких надає можливість створювати різноманітні світлові конструкції усіх відтінків.

Сучасні світлові установки дозволяють директору режисерувати кабінетну атмосферу і використовувати її у власних інтересах. Залежно від враження, яке треба справити, світлом можна створити приглушену атмосферу або, навпаки, скористатися ефектом надлишкового світла, що викликає у відвідувачів нервозність і напруження (для цього найбільше підходять галогенні світильники і торшери з реостатним вимикачем, що продукують відбиті від стелі світлові потоки).

Верхня цінова планка за використання світлових досягнень в облаштуванні кабінету, або, інакше кажучи, за «розумне світло» — понад $50 тис. В Україні вже з’явилися перші зразки цифрових систем управління, що дають можливість координувати і знаходити оптимальні пропорції натурального і штучного світла, автоматично вмикати (вимикати) світло при наближенні (віддаленні) людей. Нова тенденція у сфері проектування світлових систем — інтеграція електричного освітлення у фасад будинку (штучне світло спрямовується через вікно всередину приміщення).

Цікаво, що провідні американські фірми включають до кошторисів проектних робіт консультації з організації кабінетного простору за законами фен-шуй. Наприклад, американський мільйонер Доналд Трамп заплатив $2 млн за фен-шуй-консультації щодо обладнання свого нового офісу в Нью-Йорку. В Україні заручниками біоенергетичного планування предметів у кабінеті є директори-жінки. Хоча дизайнери припускають, що чоловіки просто приховують свою пристрасть до дзвіночків і в робочий час потайки ходять виключно «зонами успіху». Водночас логіка фен-шуй не суперечить здоровому глузду. Важко не погодитися з тим, що робоче місце керівника «спиною до дверей» або «обличчям до стіни» викликає дискомфорт — стіл треба розмістити якнайдалі від входу в приміщення. І останнє. Спеціалісти з фен-шуй рекомендують не тримати в кабінеті дзеркала і не сидіти спиною до вікна — керівник ризикує опинитися без підтримки у справах.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар