Про людське в людині

Дмитро ФІОНИК,
редактор відділу «Правила гри»

Вам траплялося сплутати манекен з живою людиною?

Я сьогодні сплутав. Ішов «Метроградом», зачепив випадково пластмасового молодика років тридцяти і вибачився. Дивно, наскільки інколи манекени схожі на людей. Чи люди на манекенів? І ось що дивує — чим благополучніша і спортивніша людина, чим краще одягнута, тим більше схожа на «торгового бовдура» або рекламний плакат.

Ніколи раніше я не замислювався над тим, що зовнішні вади (придуркуватий вираз обличчя, величезне черево, кульгавість, зрештою, синець під оком) так щиро олюднюють свого власника. І якщо вдуматися, то сучасні стереотипи чоловічої та жіночої краси — це стереотипи манекенів. Сучасна краса знеособлює людину, стираючи все індивідуальне. А ось кожна непоказна риса робить особистість багатшою, цікавішою, видає пристрасті, вади, звички і духовні устремління.

Обличчя бомжів, алкоголіків і жебраків передають усю трагедію долі, нічого не приховуючи. Зазвичай це видовище настільки вражаюче, що нормальна людина, тобто та, яка мало чим виділяється з натовпу, відвертається, щоб позбутися гризот співчуття.

Обличчя старих людей — це розкриті повісті прожитих років, образ епохи, що минає чи вже минула, її квінтесенція, її суть, її біль. Я чомусь, не маючи парапсихічних здібностей, легко вгадую в старій людині переконаного комуніста, колишню вчительку, відставного військовика.

Обличчя дітей, особливо маленьких, —той рідкісний випадок, коли щирість гарна. До речі, людська культура не виробила еталону дитячої краси. Будь-яка дитина гарна просто тому, що вона дитина.

Щось об’єднує всіх цих людей, якась невкоріненість у земному бутті, політ над світом манекенів. Світ манекенів їх не бачить, не чує, не знає. У світі манекенів свої, сформовані рекламою потреби і, мабуть, свій стиль життя. Їхні шляхи перетинаються випадково, а коли перетинаються, на обличчях манекенів, напевно, з’являються людські риси — переляк, усмішка, злість.

Я десь прочитав чудову думку про те, що всі люди у своїй таємній суті однакові. Мабуть, у цьому схожість з манекенами.

І, напевно, це ще раз підкреслює, як важливо залишатися людиною.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар