|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 39 вiд 27-09-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Повний серверКому довірити комп’ютеризацію підприємства Дешевий концентратор, хаотично розкиданий провід, криво обжаті джеки і... лавину вірусів у перманентно зависаючій локальній мережі можна запросто організувати лише за $30-150 — достатньо довірити комп’ютеризацію офісу студентам. Інша крайність — установка якісного сертифікованого обладнання і програмного забезпечення — доступна не кожному. Не тому, що ціни на послуги і гарантії професійних системних інтеграторів захмарно високі (мережеве оточення на двадцять PC рідко обходиться дорожче ніж у $1000). Просто серйозна компанія, яка працює з ліцензійним софтом, навряд чи візьметься за установку і сервісний супровід контрафактних систем (докладніше в Контрактах, № 21). Так чи інакше, а ККД інформаційного забезпечення підприємства залежить від двох основних чинників — бюджетних можливостей фірми та компетентності залучених IT-фахівців. Напруження без мережі Функціональну кухню найпростіших комп’ютерних мереж може опанувати кожен. Проте безглуздо розмірковувати, чи варто підприємцю (який не є ІТ-професіоналом) витрачати час на вивчення азів програмування баз даних. По-перше, тому що опосередкована організація інформаційної інфраструктури економічно вигідніша (інакше є привід замислитися про переорієнтацію операційної діяльності підприємства). А по-друге, аматорська комп’ютеризація офісу нерідко згортається, так і не розгорнувшись: зазвичай мережа вмирає на етапі нестабільного об’єднання кількох комп’ютерів на базі неліцензійного забезпечення. Максимальну економію коштів у процесі комп’ютеризації забезпечують разові роботи у виконанні знайомого фахівця, обсяг і вартість послуг якого обумовлюються заздалегідь, а питання, що виникають, вирішуються у процесі. Якщо знайомий — справді фахівець, і він не ставиться до запропонованої роботи як до чергової халтури, то не виключено, що всі вимоги до організації інформаційної системи буде виконано. Хоча навіть досвідчений професіонал не в змозі стовідсотково визначити арсенал системних функцій, необхідних для ефективної роботи підприємства. Важливо також і те, що разове надання послуг аж ніяк не зобов’язує фахівця до подальшого консультування замовника, наприклад, у разі збою налагодженої системи (про технічне завдання і проектну документацію взагалі не йдеться). IT-технологи уникають зобов’язань за короткими проектами, а тому наївно покладатися на їхню допомогу у форс-мажорній ситуації і блискавичне усунення неполадок. Звісно, є професіонали, орієнтовані не на полегшення і мінімізацію проектних робіт, а на оптимізацію витрат клієнта. Але таких мало. Проте є великий ризик доручити комп’ютеризацію офісу студенту. Зазначимо, що йдеться не про вік чи соціальний статус фахівця, а про відсутність досвіду і характерний «простоквашинський» підхід до проекту — «Ура! Запрацювало!». Не запрацювало — пощастить наступного разу і в іншому місці... Загалом економія на IT-витратах дозволена, мабуть, лише представникам малого бізнесу, чиї потреби обмежені побудовою найпростішої мережі з трьох-п’яти комп’ютерів, загальною випискою рахунків і друком на офісному принтері. Свої люди Надійніший підхід до комп’ютерного забезпечення підприємства — організація власного IT-відділу. Компетентно відібрані фахівці (як варіант — через рекрутингову фірму) зможуть наблизити інформаційну систему до мінливих потреб компанії, забезпечити максимальний контроль над процесами комп’ютеризації й оптимальне вкладення коштів в обладнання та програмне забезпечення. Зазвичай організації власного IT-відділу віддають перевагу компанії, що усвідомили реальну залежність сучасного бізнесу від комп’ютерних технологій (мовляв, дорого, але смачно). Утім, без регулярного обслуговування техніки при комп’ютеризації двадцяти і більше робочих місць обійтися нереально. Основною вадою утримання «своїх» комп’ютерників є їхня професійна пристрасть до вдосконалення інформаційних систем, що посилює і без того пристойні бюджетні витрати на персонал (зарплата комп’ютерника коливається в середньому від $200 до 600). Можна, звісно, спробувати зекономити, найнявши професійного IT-менеджера (не плутати з технічним інженером чи програмістом). Грамотний IТ-директор без великих зусиль налагодить роботу відділу, підібравши повнофункціональну команду відносно дешевих технарів: штат комплектується залежно від кількості обслуговуваних робочих місць (або кількості підтримуваних сервісів) і залежить від здібностей фахівців-початківців. Однак місяць роботи самого директора в такому випадку коштуватиме від $1000. Меркантильні бізнес-его, які не хочуть витрачати гроші на організацію окремого відділу, нерідко залучають до обслуговування мереж досвідчених в IT-технологіях працівників. Такий підхід дозволяє частково й тимчасово усувати неполадки, але якість пропонованих рішень не найкраща. Адже, з одного боку, IT-технології динамічно розвиваються і вимагають від професіонала постійного самовдосконалення. З іншого — не слід забувати про непрямі витрати, зумовлені відволіканням працівника від виконання основних обов’язків. Підряд і 911 Вилучити з бюджету статтю витрат на оплату праці технічних фахівців дозволяє договір (разовий чи постійний) на обслуговування комп’ютерів, мережі і програмного забезпечення з «чужою» компанією. «З ускладненням інформаційних систем, які все глибше проникають у всі бізнес-процеси, діяльність підприємств дедалі більше залежатиме від коректності та безперервності функціонування цих систем. А попит на послуги з обслуговування й адміністрування мереж, таким чином, зростатиме», — прокоментували IT-організаційні тенденції фахівці компанії «Квазар-Мікро», зазначивши, що нині попит на висококваліфікований програмно-мережевий сервіс відносно невеликий. Стагнацію попиту експерти пояснюють тим, що до «сторонніх послуг» вдаються зазвичай невеликі фірми, які не мають у штаті виділеного IT-фахівця. «Маленькі компанії намагаються вирішити проблеми мінімальними засобами, орієнтованими відповідно на дешеві послуги студентів, фахівців-самоучок тощо», — підкреслили у «Квазар-Мікро». «Чимало великих компаній вже усвідомили той факт, що дані, які зберігаються на сервері в СУБД, коштують набагато дорожче від самого сервера», — зазначив керівник представництва Oracle в Україні і Молдові Едуард Попович. За його словами, розуміння того, що на IT-технологіях і ліцензійному софті економити смішно й ризиковано, поступово вкорінюється у свідомості споживачів. «Спробуйте підрахувати, у що може обійтися хоча б півгодинне простоювання банку чи телекомунікаційної компанії через збій у неліцензійному програмному забезпеченні. Адже якщо ПЗ піратське, то на допомогу ніхто не прийде», — підкреслив Попович. «До обслуговування і конфігурування спеціалізованого ПЗ зазвичай залучають сторонніх спеціалістів, оскільки будь-який професіонал, працюючи на одного клієнта і вирішуючи однотипні завдання, неминуче втрачає кваліфікацію», — зауважив гендиректор ABBYY Україна Віталій Тищенко. Проте в Україні чи не кожна комп’ютерна фірма рекламує комплекс послуг для своїх клієнтів, однак не всі мають у своєму розпорядженні працівників необхідної кваліфікації. Вибір добросовісного комп’ютерного лікаря ускладнено ще й тим, що довіряти партнерам у нашій країні не прийнято. У тому сенсі, що робота «чужої» людини з PC, на якому зависли масиви конфіденційної інформації, завжди напружує. А тому, перш ніж підпустити фірму до комп’ютеризації і сервісного супроводу офісу, фахівці рекомендують не лише перевірити її працівників на предмет сертифікації з ІТ-технологій, а й прозондувати список клієнтів, з якими ця фірма працює. В іншому випадку є ризик скористатися послугами тих самих студентів (але які працюють за цінами з ПДВ) або, що ще гірше, організувати витік інформації з власного підприємства.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|