Ефект метелика

Андрій ЛАВРИК, редактор блоку «Розбір польотів»

Якби вам запропонували вибрати, якою комахою ви хотіли б стати? Особисто я, напевне, погодився б стати тарганом. Звісно, комаха бридка, але насправді нешкідлива і, як довела наука, вкрай живуча. Вчені вважають, що таргани можуть пережити навіть ядерну війну. Чесно кажучи, перевіряти не хотілося б.

Андрій ЛАВРИК, редактор блоку «Розбір польотів»

Людську спільноту нерідко порівнюють зі спільнотою комах. Мурашником або бджолиним вуликом. Такі метафори вдало експлуатуються в мистецтві. Зокрема, у культового російського письменника Пелєвіна в романі «Життя комах» усі герої час від часу перетворюються на маленьких повзаючо-літаючих істот і п’ють кров у співгромадян або копирсаються у, вибачте, екскрементах. Паралель цілком вдала. Хоча ваш покірний слуга може й помилятись — на його суб’єктивну думку значно впливає специфіка його роботи.

До речі, Карл Юнг 1911 року увів у психоаналіз такий термін, як «імаго» (лат. imago —- образ, вид). За Юнгом цей термін використовується замість слова «образ», аби підкреслити, що образи зазвичай утворюються суб’єктивно, особливо образи людей. Карл Юнг вважав (власне, його ніхто досі не спростував), що уявлення людини, наприклад, про своїх батьків, грунтуються не на фактичному досвіді спілкування з ними, а на несвідомих фантазіях. У біології ж це слово означає кінцеву стадію індивідуального розвитку тварини. Серед біологів термін «імаго» зазвичай використовують дослідники комах. Наприклад, імаго гусіні — це метелик.

У фантастичному трилері Еріка Бресса «Ефект метелика», що рік тому з’явився на великих екранах країни, з помахом крила метелика порівнюються процеси у мозку головного героя, який має паранормальну здатність змінювати свої спогади. При цьому змінюється реальність навколо героя.

 попри те, що окремий індивідум не може мати таких фантастичних здібностей, для людських спільнот це майже реально. Цілі нації, змінюючи свої спогади покоління за поколінням, змінювали свою реальність. Наприклад, у спогадах американців Другу світову війну виграли саме вони. А німці майже забули Гітлера і свої амбіції світового домінування. Принаймні вони свого колишнього вождя згадують не таким, яким він був для них 1939 року. , безперечно, якби бюргери не змінили імаго фюрера у власній масовій свідомості, їхня реальність була б не такою, як є.

Тож, можливо, якби нам передались інші спогади про, наприклад, Жовтневу революцію, наше сьогодення було б також іншим. Цікаво, якими ми запам’ятаємо наступні президентські вибори? Або приватизацію 2004-го? Кого ми згадуватимемо як месію, а кого — ні? Яким буде наше імаго у свідомості наступних поколінь.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар