Секрет фірми

Бережи патент замолоду

Наталя НЕПОРОЖНЯ

Вчасно не отримавши патент на винахід, підприємець збагачує не себе, а свого конкурента

З 2001-го в Україні щороку видається понад 12 тис. патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки (див. «Патентна статистика»). Утім, кількість конфліктів, пов’язаних з порушенням авторських і суміжних прав, не зменшується: майже щотижня у пресі з’являються повідомлення про чергове звернення до суду з позовом про несанкціоноване використання запатентованих винаходів, ноу-хау, формул та іншої інтелектуальної власності. Причому ідеї у вітчизняних кулібіних і марконі крадуть на різних етапах втілення передової пропозиції в життя, починаючи від складання техдокументації і закінчуючи налагодженням виробництва.

Ціна питання

Скільки коштує отримати патент

• Подання заяви на винахід, корисну модель або промисловий зразок від 25 грн

• Проведення кваліфікаційної експертизи винаходу від 200 грн

• Подання в Апеляційну палату заперечення проти рішення експертизи щодо винаходу 50 грн

• Публікація про видачу патенту від 20 грн

• Послуги патентного повіреного, залежно від комплексу виконуваних робіт 200-5000 грн

Найбільше конфліктів спостерігається навколо патентів у високотехнологічних галузях: IT, мобільний зв’язок, фармацевтика тощо. Їхні учасники — здебільшого міжнародні корпорації з оборотом у десятки мільярдів доларів. Звичайний винахідник не має практично жодних шансів у боротьбі з цими монстрами. Водночас за останні кілька років в Україні з’явилися так звані патентні тролі — окремі особи або компанії, які купують патенти у винахідників, а потім висувають претензії й вимагають компенсації у підприємств, які використовують ці технології. Для боротьби з ними транснаціональні корпорації іноді змушені утримувати цілий штат патентознавців.

Разом з тим патентні рейдери не завжди вплутуються в боротьбу з ТНК або купують права на використання винаходу в його автора. Значно частіше «ідейні викрадачі» намагаються всіма правдами і неправдами відсторонити винахідника від проекту, щоб самим отримувати прибуток. Причому грішать цим не лише професійні викрадачі ідей і раціоналізаторських пропозицій, а й рядові компанії. Понад те, втратити право на одержання прибутку від своєї ідеї раціоналізатор може і з вини експертних установ (наприклад, якогось науково-дослідного інституту), яким було замовлено аналіз або підготовку техніко-економічних обгрунтувань для подання заявки на отримання патенту.

Нездорова конкуренція

Нещодавно до Контрактів звернувся підприємець, який стверджував, що в нього вкрали ідею. Розповідь бізнесмена і допущені ним помилки коментує Олена Карпенко, генеральний директор патентно-юридичної компанії TM Partners, патентний повірений України.

Олексій, власник магазину в одному з обласних центрів України, придумав нову форму товарного стенда. За словами раціоналізатора, новий продукт поєднав найкращі риси кількох уже відомих моделей, дозволяючи споживачам отримати максимально повну інформацію й надаючи можливість покупцеві досконально вивчити зовнішній вигляд і деякі функціональні можливості пропонованого товару. З п’яти виробників, до яких звернувся Олексій, лише один погодився виготовити пробну партію стендів, решта відмовилися, пославшись на технологічні складнощі та великі виробничі витрати. Втім, усі вони попросили надати їм повну документацію щодо проекту, мовляв, вивчивши креслення та економічні розрахунки, вони, можливо, зможуть налагодити виробництво.

Після того як у торговельному приміщенні було встановлено нові стенди, виручка магазину помітно збільшилася. Зацікавлені новинкою покупці охочіше купували товар в Олексія, ніж у його конкурентів. Однак через місяць ситуація змінилася — ідентичні стенди з’явилися і в конкурентів. Понад те, одна з компаній — виробників торговельного обладнання, до якої звертався Олексій, розгорнула рекламну кампанію, пропонуючи всім охочим придбати винайдені підприємцем стенди. Звісно, ніякої винагороди авторові ніхто не виплатив. Для захисту своїх прав Олексій звернувся до юристів. Ті порадили підприємцю негайно залучити патентного повіреного і подати до Укрпатенту відповідну заявку. З допомогою фахівця бізнесмен підготував пакет документів і подав заявку на оформлення патенту на винахід.

Коментар експерта

Олена КАРПЕНКО,
генеральний директор компанії TM Partners, патентний повірений України

— Вельми поширена ситуація. Як правило, саме така недбалість під час оформлення патенту і призводить до втрати винахідником права на своє дітище. Якби Олексій спочатку подав заявку на отримання документа, який підтверджує його права на технічне рішення, і лише потім звернувся до фірм-виробників, більшості проблем вдалося б уникнути. Зараз же бізнесменові і його представникам доведеться витратити чимало зусиль, щоб довести переважне право на отримання патенту, і не факт, що цього вдасться досягти. Багато залежить від того, чи вже звернулися до патентного відомства конкуренти або підприємства — виробники стенда. У будь-якому разі постають питання: як оформлялася передача технічної документації виробникам, які умови прописано в договорі з підприємством, котре все ж таки взялося виготовити продукцію... Мене як фахівця не може не дивувати наївність багатьох вітчизняних підприємців, коли справа стосується винаходів. Нерідко, передаючи документацію на винахід компанії-виробникові, вони нехтують елементарними правилами безпеки, наприклад, не обумовлюють, що будь-яке використання технічних рішень або ноу-хау заборонено, не домовляються про відповідальність за розголошення конфіденційної інформації тощо.

Крім того, мені не зовсім зрозуміло, чому патентний повірений, до якого звернувся Олексій, вирішив подати заявку для отримання патенту на винахід. Найважливіші критерії винаходу — новизна і винахідницький рівень, тобто модель має містити щось принципово нове, т. зв. винахідницький крок, неочевидне рішення. У згаданому випадку я цього не спостерігаю — швидше йдеться про корисну модель або промисловий зразок. Відповідно логічніше і простіше було б подати заявку на патент на один з цих об’єктів.

Біг по колу

Укрпатент заявку Олексія прийняв. І тільки. Після року очікування відомство повернуло подані документи, заявивши, що вони не пройшли експертизу, мовляв, технічне рішення не відповідає критеріям, пропонованим законодавством до винаходу. Автор звернувся до апеляційної палати відомства, наполягаючи на своїй правоті. Поки спір розглядався, у «Промисловій власності», офіційному бюлетені Укрпатенту, з’явилася публікація про видачу заявки для отримання патенту на промисловий зразок для подібної моделі стенда. Заявником виступала та сама компанія, яка незаконно налагодила випуск товарних стендів. Утім, ця публікація пройшла непоміченою і бізнесменом, і його повіреним.

Апеляційна палата відмовила Олексію в отриманні патенту на винахід, після чого підприємець звернувся до суду, вимагаючи подати заявку на повторну експертизу фахівцями Укрпатенту, все ще сподіваючись, що справедливість візьме гору і він зможе отримати патент на своє дітище. Суд позов задовольнив, однак експерти патентного відомства повторно відмовили у видачі патенту.

Підприємець вирішив не здаватися і, переоформивши документи, подав ще одну заявку — цього разу для отримання патенту на промисловий зразок. Відповідь було отримано досить швидко, менш ніж через три місяці: Укрпатент відмовив у реєстрації промислового зразка. Підставою для відмови послугувало порушення порядку подання заяви на отримання патента.

Коментар експерта

Олена КАРПЕНКО,
генеральний директор компанії TM Partners, патентний повірений України

— Отже, справдилися мої побоювання — патент на винахід Олексій, звісно, не отримав. Ба більше, він припустився ще однієї помилки, вплутавшись у довгу і безглузду тяганину з патентним відомством. У такій ситуації, коли є підозри, що винаходом скористаються конкуренти, головне — виграти час. Понад те, з мого досвіду, відстояти свою правоту в апеляційній палаті Укрпатенту проблематично — легше одразу звертатися до суду.

Хочу звернути увагу, що вітчизняне законодавство прямо не забороняє подавати одразу кілька заявок на корисні моделі чи винаходи. Тобто, дещо змінивши формулювання в документах, можна подати одночасно три заявки для отримання трьох патентів — на винахід, на корисну модель і на промисловий зразок. Таким чином, шанси, що хоч один із них пройде експертизу, значно підвищуються.

Проте Олексій вирішив до останнього наполягати на тому, що його стенд — це саме винахід. І в результаті програв — коли він все-таки вирішив подати іншу заявку, конкурент його вже випередив. Однак якщо суперечка з патентним відомством доходить до суду, можна вдатися до ще однієї хитрості. У позовних вимогах не слід вказувати «відправити заявку на повторну експертизу», і тим більше не «залучити для експертизи заявки незалежних фахівців» — все це призводить до втрати часу. Цілком можна написати «зобов’язати Укрпатент зареєструвати винахід і видати патент». Рішення суду є обов’язковим для виконання, відтак у такий спосіб можна випередити конкурентів і першим отримати патент на свій винахід.

А нині Олексій опинився у вкрай скрутній ситуації — йому доведеться доводити своє переважне право на винайдені стенди й оскаржувати законність видачі патенту компанії-виробникові.

— Люба, запатентувати — не значить одружитися

Патентний ендшпіль

Відстоюючи своє право на конструкцію стендів, Олексій ще раз звернувся до суду. Цього разу він вимагав визнати незаконною видачу патенту компанії-виробникові. У другому позові він просив визнати його право на винахід і зобов’язати Укрпатент видати йому підтверджуючі документи. Судочинство тривало понад рік — відповідач під різними приводами затягував розгляд справи у суді першої інстанції. А після того, як суд визнав правоту Олексія й задовольнив позов, оскаржив це рішення в апеляції.

Апеляція залишила рішення суду першої інстанції без змін. Здавалося, що поневіряння раціоналізатора-невдахи нарешті завершилися. Із судовими рішеннями й отриманим патентом Олексій відправився на виробництво, маючи намір припинити виготовлення «своїх» стендів. Але виявилося, що компанія-виробник уже кілька тижнів не випускає продукцію за кресленнями Олексія. Стенди, які зараз виходять з конвеєра плагіаторів, уже запатентовані ними, причому за всіма правилами. До конструкції було внесено незначні зміни, зменшено габарити і форму опорних елементів. Це дало змогу запатентувати модернізований стенд як геть іншу конструкцію і налагодити законний випуск торговельного обладнання.

Олексій спіймав облизня — починати новий судовий позов у нього не було ані сил, ані бажання, ані грошей.

Коментар експерта

Олена КАРПЕНКО,
генеральний директор компанії TM Partners, патентний повірений України

— Олексій припустився майже всіх можливих помилок. Навіть дивно, що в суді він зумів довести своє переважне право на отримання патенту.

На жаль, це нічого не дало — патент на промисловий зразок поступається за ступенем захисту патенту на винахід і патенту на корисну модель. Найменша зміна дизайну і конструкції — і з формального погляду промисловий зразок уже інший. Отже на нього можна отримати й новий патент. Щоб запобігти такому розвитку подій, слід дуже акуратно, докладно й прискіпливо виписувати всі важливі елементи технічного рішення і захищати їх патентами. Класичний приклад — бритва Gillette. На цю порівняно нескладну конструкцію видано понад півсотні патентів. Це дуже ускладнює копіювання.

До речі, ще одна помилка Олексія — невірне формулювання вимог в останньому позові у справі. Якщо вже йдеться про незаконність видачі патенту винахіднику, як власникові патенту, варто було б вимагати грошову компенсацію від компанії-виробника. А нині затівати ще один позов — копітка й витратна справа.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар