Тринадцять заповідей затриманого*

У разі затримання працівник правоохоронних органів зобов’язаний чітко і ясно представитися і пред’явити службове посвідчення. Найкраще виписати з посвідчення всі відомості, щоб мати можливість оскаржити дії правоохоронця в прокуратурі або суді. (Підстава — ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про міліцію».)

Якщо працівник, відмовляючись пред’явити посвідчення, вимагає проїхати з ним, надати документи або особисті речі для огляду, то в громадянина з’являються підстави вважати, що його права грубо порушено, а також звертатися за допомогою до міліції (викликати патруль або дзвонити на 02).

Надзвичайно важливо вимагати складання протоколу, не залишаючи місця, де вас звинуватили в адміністративному правопорушенні. У документі слід зафіксувати місце, час і обставини затримання, а також дані про свідків (краще — їх підписи під протоколом). В ідеалі — залишити про себе всі необхідні дані й пообіцяти з’явитися в суд для дачі пояснень на першу вимогу. (Підстава — ст. 254, 256, 259 КоАП.)

Протокол затримання підлягає ретельному вивченню. У разі незгоди з чим-небудь у викладі документа слід негайно зазначити це в протоколі. Важливо чітко сформулювати причини незгоди. У протоколі бажано зазначити номери телефонів родичів або інших осіб, яким необхідно зателефонувати. Не слід викладати зауваження про зміст протоколу на окремих чистих аркушах; у крайньому разі — в протоколі потрібно зафіксувати наявність додатків.

З працівниками правоохоронних органів треба спілкуватися якомога ввічливіше і коректніше. Ніщо в поведінці не повинно давати навколишнім підстав вважати, що ви не виконуєте розпорядження силовиків. Найкраще — голосно уточнювати суть вимог і прохань, а також коментувати свої дії у відповідь. Потенційні свідки повинні запам’ятати вашу позицію щодо того, що сталося, ви — прізвища й адреси свідків.

За можливості повідомте про затримання близьких, колег і потенційних захисників. Ви абсолютно беззахисні, поки вони не знають про те, де ви і що з вами. Незважаючи на те що затримані мають повне право інформувати близьких про своє місцеперебування, трапляється, що працівники правоохоронних органів позбавляють їх такої можливості. Використайте всі способи й можливості передати інформацію про себе (наприклад, за допомогою записок, переданих через персонал РВВС чи ІТУ).

Украй важливо не провокувати дізнавачів на застосування сили та інших заборонених методів ведення слідства. Не треба «качати права», вимагати поваги до особи, негайної реалізації свого — підкреслимо — повного права на захист і судове оскарження дій працівників правоохоронних органів. Якщо правоохоронці виконують чиєсь замовлення, то адвоката вам, швидше за все, не нададуть, а ось побити, «щоб боявся», можуть.

Щоб забезпечити захисникам безперешкодний доступ на судове засідання у справі, потрібно вчасно оформити нотаріальну довіреність захисникові на право представляти ваші інтереси в суді, інших організаціях і установах.

Під опікою органів дізнання (наприклад, в очікуванні суду у справі про адміністративне правопорушення) небажано підписувати папери з сумнівними відомостями про вас чи інших осіб. Обмовивши себе, ви підготуєте грунт для обвинувачення себе ж у кримінальному злочині. Обмовивши іншого, ризикуєте потрапити під кримінальну відповідальність за надання явно помилкових свідчень.

Перш ніж щось підписати, поставте прочерки в усіх вільних графах, перекресліть літерою «Z» вільні поля в документі.

Якщо тиск дізнавачів стає нестерпним, найімовірніше, доведеться писати пояснення. У цьому випадку важливо уникати конкретних формулювань, намагаючись будувати фрази із застосуванням застережень на зразок: «мені здалося» (замість «я бачив»), «мені розповіли, але я сам не бачив» («як мені стало відомо»), «з оригіналами документів мене не ознайомили» («мені передали копії документів») тощо. Правильно сформульовані пояснення розширять можливості захисту в суді й утруднять використання цих матеріалів для обвинувачення.

Відповідаючи на запитання слідчого щодо ваших дій, потрібно у м’якій формі нагадати йому про існування статті 63 Конституції, в якій зазначено, що «особа не несе відповідальності за відмову свідчити або давати пояснення щодо себе, членів сім’ї або близьких». Іноді слідчі хитрують, наполягаючи на тому, щоб затриманий розповів про справи підприємства, а не про свої дії. У відповідь (м’яко і дипломатично) варто нагадати, що кримінальна відповідальність персоніфікована і, надаючи інформацію про свою роботу, можна обмовити себе або близьких.

Якщо справа дійшла до суду, пам’ятайте: процедура розгляду справ про адмінпорушення буде прискореною. Використайте будь-яку можливість для заяви клопотання. Повідомте судді про всі порушення відразу біля входу до зали засідань або кабінету судді.

*Контракти підкреслюють, що заповіді — творчі поради практикуючих адвокатів. Будь-яка з них може не витримати зіткнення з правоохоронною дійсністю.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар