|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 35 вiд 30-08-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Банк за законами шаріатуІсламська банківська система з її суворою забороною лихварства, здавалося б, може існувати тільки в мусульманських країнах. Однак слідом за Австралією та США на початку серпня перший ісламський анк було зареєстровано навіть у консервативній Британії.
Правовірний мусульманин ніколи не піде до лихваря і сам не позичить нікому грошей під відсоток. Це забороняє Коран, а пророк Мухаммед назвав лихварство одним із сімох згубних гріхів. І хоч би як підвищувалися ціни на арабську нафту, хоч би як зростав добробут народу тієї чи іншої ісламської держави, мусульмани не кластимуть масово гроші на депозитні рахунки під відсотки в найпрестижніших західних банках. Але ж треба мусульманам десь зберігати свої капітали і за можливості їх примножувати? Вперше на початку 60-х років над цим замислився єгипетський економіст Ахмад ан-Наггар, який створив у місті Майїт Гумр першу ощадкасу, яка працювала, дотримуючись законів шаріату. Цей альтернативний західному фінансовий інститут займався зберіганням і накопиченням грошових коштів без нарахування позикових відсотків. Заробляли на інвестуванні: і банк, і клієнти отримували прибуток від вкладень в інвестпроекти. Такий вид банківських послуг досі залишається найпоширенішим в ісламському світі. Банк Ахмада ан-Наггара був справді народним: приймалися навіть наймізерніші вклади від бідних селян. Проте тогочасному правителю Єгипту Садату, який товаришував з СРСР і дотримувався лівих поглядів, витівка економіста була не до душі: структуру ан-Наггара вирішено об’єднати з державними фінансовими інституціями. Але засновник ісламської банківської системи не погодився з політикою Садата, потрапив у немилість і емігрував. Невтомний Ахмад ан-Наггар продовжив свої експерименти в Судані та Саудівській Аравії, де одновірці визнали його модель фінансових відносин. Почувши про успіхи земляка за кордоном, Садат змінив своє ставлення до економіста і запропонував йому відновити роботу зі створення ісламського банку в Єгипті. Розквіт ісламських банків припадає на початок 70-х років, коли загострилися арабсько-ізраїльські відносини, а нафта значно подорожчала. Ісламські сили на Близькому Сході вимагали консолідації. Валютні резерви країн цього регіону зростають у п’ять разів. Як гриби після дощу, з’являються Єгипетський ісламський банк Фейсаля, Ісламський банк Фейсаля (Кіпр), Ісламський банк Дубаю, Кувейтський фінансовий дім (Бейт аль-мал аль-іслямій) та інші. Банк з користю і не без мораліФінансові системи Ірану, Судану та Пакистану побудовані строго за ісламськими канонами. Обов’язковою умовою банківської діяльності в ісламському світі є присутність у правлінні банку представника духівництва. Це своєрідний особливий юрвідділ, який стежить за тим, щоб банк не здійснював операцій, які суперечать вимогам шаріату. Як запевняють представники міжнародних мусульманських організацій, ісламський банк ніколи не погодиться на здійснення сумнівних фінансових операцій, зокрема на фінансову підтримку міжнародного тероризму. Духовний «контролер» банку зобов’язаний усіляко перешкоджати таким діям, як незаконна торгівля зброєю і наркотиками. Одним з обов’язкових правил функціонування ісламського банку є сплачування зак’яту — спеціального 2,5% податку на користь бідних і незаможних. Цей податок є однією з основ страхової діяльності в мусульманських країнах — побудована на відсотках західна модель страхування в арабському світі також неприйнятна. Частина зак’яту розподіляється на користь одновірців, обтяжених боргами, серед яких часто є люди, що втратили майно внаслідок пожежі або стихійного лиха. Вже не екзотикаІсламські банки сьогодні не можуть похвалитися високою капіталізацією (найбільший ісламський банк — саудівський Al Rajhi Banking and Investment має капіталізацію лише $7,7 млн), але їхні сукупні активи налічують близько $230-260 млрд. Загальна кількість таких банків — понад 260. Ісламські банки — вже давно не екзотика, яку можна побачити в країнах Сходу. Мусульманські громади в усьому світі поступово нарощують свою фінансову потужність за кордоном — банки, що ігнорують «ріба» (араб. позиковий відсоток) та дотримуються законів шаріату, вже існують в США, Австралії, Росії. Нещодавно перший такий банк було зареєстровано у Великій Британії. Європейські банки поступово впроваджують спеціальні проекти кредитування для мусульман: один з найпоширеніших — здача житла в оренду, своєрідний лізинг (для багатодітних сімей зі Сходу це дуже актуально). За даними ісламського центру «Арраїд», сьогодні в Європі мешкає близько 15 млн послідовників учення пророка Мухаммеда. Тому слід очікувати, що в найближчому майбутньому приклад Великої Британії наслідуватимуть Франція та Німеччина, а також інші держави, де живуть численні мусульманські громади. Поява таких установ в Україні поки що неможлива: згідно з чинним законодавством банки, які працюють у нашій країні, не мають права давати безвідсоткові кредити.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|