Вид з «одного вікна»

Вадим КУЛЬПІНОВ

Держкомпідприємництва підбив підсумки своєї піврічної роботи. З’ясувалося, що в омріяного «єдиного вікна» — скособочена рама.

Юрій Авксентьєв

Не вікном єдиним

Чиновники комітету за власної ініціативи вирішили винести на суд громадськості свої досягнення піврічної роботи.

Велика частина підприємницьких сподівань цього року була пов’язана із запровадженням спрощеної процедури держреєстрації за принципом «єдиного вікна». Однак замість спрощення процес реєстрації в гіршому випадку взагалі зупинився, у кращому — реєстрували за старою системою (детальніше на стор. 38). Ця обставина не змінила думки голови Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Юрія Авксентьєва, який вважає, що «єдине вікно» працює цілком успішно.

Юрій Авксентьєв: «З 1 липня діє новий закон, згідно з яким усі процедури реєстрації спрощені. Тепер реєстрація багато часу не займає, важливо тільки заздалегідь зарезервувати назву майбутнього підприємства».

Проте невдачу «єдиного вікна» в жодному разі не можна вважати повною. До честі Держкомітету зазначимо, що правове поле сформоване вчасно. Причому, на думку експертів, систему побудовано грамотно і логічно. Підкачала техніка.

1 липня, коли набрав чинності Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців», програма, що забезпечує запровадження єдиного держреєстру юридичних і фізичних осіб, не була ні налагоджена, ні інстальована. Відповідно, більшість держреєстраторів на момент запуску «єдиного вікна» мали приблизне уявлення про те, як це усе має працювати.

Чому за рік не встигли налагодити мережу і навчити персонал — незрозуміло. Щойно мова заходить про підрядчиків, залучених Держкомітетом до розробки і впровадження технічної частини «єдиного вікна», Авксентьєв дивиться в стіл і трохи вбік. Ретельно зважує кожне слово. Мабуть, недарма за місяць-півтора перед запуском у лавах технічних виконавців сталися заміни.

Ймовірно, що «єдине вікно» може взагалі не відбутися. Песимісти готові сперечатися, що згодом з «єдиного вікна», як і з єдиного податку, випадуть соцфонди, тобто підприємцям доведеться окремо реєструватися в кожному фонді. Потім ще щось вивалиться. І від «єдиного» вкотре залишиться сама назва, як це вже сталося з єдиним податком... у звітному півріччі. До речі, про єдиний податок.

Не єдиний податок

У цьому кварталі єдиноподатникам доведеться окремо платити внески до Пенсійного та інших соцфондів. Зрозуміло, їхні сукупні зобов’язання зростуть, мінімум, утричі. Сталося це тому, що після останніх змін до Закону про держбюджет надходження від єдиного податку йдуть до місцевих бюджетів, натомість як раніше єдиний податок «розщеплювався» і частина його надходила до соцфондів («Контракти», № 32). Зміни, що шокували «спрощенців», «стали можливі за мовчазної згоди Держкомпідприємництва. Тільки одного разу, на початку своєї діяльності у кріслі голови комітету Юрій Анатолійович розговорився на телеканалі СТБ і прямо заявив, що пільги (іноді Авксентьєв саме так називає спрощену систему оподаткування) час скасовувати. Принаймні для юридичних осіб.

«Скасовувати пільги для юросіб, якими користуються підприємства малого бізнесу, в комітеті планують поетапно. Завершити цей процес передбачається через два з половиною роки», — прозвучало в передачі «Вікна-бізнес» 31 березня 2004-го. Потім пряма мова Авксентьєва: «Ми даємо час до 1 січня 2007 року, коли вже минуть усі політичні події, 2006 року збереться новий парламент. А з 2007 року з новими настроями переходимо на систему, коли у «спрощенців» не може бути найманих робітників. Як у всьому світі. Сама людина себе займає і платить податок як з фізичної особи».

Проте голова Держкомпідприємництва заперечує, що фактичне знищення спрощеної системи оподаткування відбувається з його ініціативи. Авксентьєв розводить руками, мовляв, депутати ухвалили зміни до Закону про держбюджет на 2004 рік. Комітет ні при чому.

Юрій Авксентьєв: «Ви можете закинути мені хоч за один нормативний акт, законодавчий чи підзаконний, який спричинив би погіршення становища єдиноподатників?»

ПДВ-рахунки

Огляд діяльності комітету за півроку був би неповним без згадки головної страшилки року — ПДВ-рахунків. Усі підприємницькі організації (крім УСПП) і більшість економічно грамотних депутатів були категорично проти цієї ідеї. Навіть ДПАУ виявила стримане невдоволення. Держкомпідприємництва спочатку зайняв послідовну мовчазну позицію, а згодом від імені підприємницької громадськості висловився... «за». Відчайдушної сміливості людина, не злякавшись, прямо сказала: «Прогресивна частина підприємців — за ПДВ-рахунки». Щоправда, не обійшлося без манівців. Захисник підприємців пояснює, що він і Микола Азаров пропонували дуже хорошу модель ПДВ-рахунків, таку, за якої із цих рахунків можна було б перераховувати гроші на сплату соціальних платежів. Так і каже: «Я і Микола Азаров». Звучить добре.

Юрій Авксентьєв: «Хочу зауважити, що не всі громадські об’єднання були проти ПДВ-рахунків. Прогресивна частина підприємців була за ПДВ-рахунки, але в тому вигляді, в якому їх запровадження пропонував я і Микола Азаров. У запропонованому нами варіанті щодо ПДВ-рахунків можна було б здійснювати цілий ряд соціальних платежів. Щодо загальної тенденції з ПДВ, ми за те, щоб найближчими роками податок на додану вартість припинив своє існування».

Успіхи у фінчастині

Задля справедливості зазначимо, що Держкомпідприємництва має і конкретні успіхи. З ініціативи комітету нещодавно були внесені зміни до того ж Закону про бюджет. Але цього разу заради посиленого фінансування програм, які курирує Держкомпідприємництва. Зокрема, вдалося досягнути значного збільшення виплат з держбюджету на реалізацію Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Результат проведеної роботи вражає: на цю програму протягом 2004 року буде спрямовано 3% приватизації державного майна понад планові обсяги.

Можуть, якщо захочуть. До речі, нещодавно один підприємець-початківець, маючи нагоду, поцікавився в Юрія Анатолійовича, чим може бути корисна ця сама програма сприяння, і чи можна одержати пільговий кредит. Після кількох загальних фраз була отримана порада... стежити за оголошеннями у пресі та рішеннями уряду. Бідолашний, мо’ й досі сидить і здивовано перегортає газети.

---

Авксентьєв біля апарата

Голова Держкомпідприємництва провів «гарячу лінію», протягом якої кожний охочий міг поставити йому питання і отримати щось на зразок відповіді.

Юрій Авксентьєв тримався по-молодецьки. Дві години він вислухував тих, хто дзвонив, співчував, «брав на контроль» складні ситуації. У відповідь на «незручні» питання підприємців і журналістів, котрі дотелефонувалися, Юрій Анатолійович щораз демонстрував високий професіоналізм, легко спантеличуючи опонента зустрічними запитаннями.

Послухавши вельми показову розмову з підприємцем-«спрощенцем», я поцікавився, чому погіршення умов для єдиноподатників збіглося з періодом, коли Держкомітет очолював Юрій Авксентьєв. Після традиційних зустрічних питань про те, чи читав я нормативку, чи звіряв дати прийняття законів після його (Авксентьєва) призначення на посаду голови Держкомітету, Юрій Анатолійович заявив, що нинішнє становище єдиноподатників є наслідком «неефективної роботи колишніх керівників Держкомпідприємництва за останні два роки». «Я вже півроку працюю в комітеті і маю підстави так стверджувати», — рішуче резюмував нинішній голова.

Мабуть, помітивши, що присутні журналісти насторожилися в очікуванні нових категоричних заяв, голова Держкомітету плавно перейшов до досягнень на ниві нормотворчості, які «дозволили змінити ситуацію з деяких питань». Зокрема, пообіцяв внести (швидше, ініціювати. — Ред.) зміни до указу про спрощену систему оподаткування, за можливості зменшивши ставку єдиного податку.

Другою важливою темою підприємницьких звернень через «гарячу лінію» стала проблема реєстрації підприємств. Чиновники Держкомітету не хочуть зізнаватися, що з 1 липня реєстрацію підприємств було припинено по всій країні. Навпаки, директор департаменту реєстрації і ліцензування Олександр Єфремов заявив, що саме 1 липня було зареєстровано 10 832 юридичні особи і 30 520 фізичних осіб-підприємців.

Дивно, а мій знайомий підприємець передзвонив до десятка районних адміністрацій столиці, довівши, що в жодній з них підприємства не реєстрували, ба більше — там навіть не знали, коли зможуть прийняти документи. Інформація підтвердилася, коли ми з фотокореспондентом відвідали райадміністрацію Шевченківського району столиці. Того дня службовці відділу реєстрації закрилися на замок у кабінеті, щоб юрба підприємців не діставала їх своїми запитаннями.

«То хто ж має нести відповідальність за невиконання закону про реєстрацію та завдані через це збитки?» — запитав хтось із присутніх.

Відповідь, за тутешньою традицією, пролунала у формі питання: «Хто вам сказав, що закон не виконується?! Те, що ви бачили, — проблема органів виконавчої влади на місцях або конкретного державного реєстратора. У деяких областях місцева влада не дала реєстраторові ні робочого місця, ні комп’ютера!»

Бесіди по телефону

Про Єдиний податок

Володимир, підприємець із Західної України:

Ми сплачуємо єдиний податок, а крім цього, вже півроку вимушені робити додаткові внески до Пенсійного фонду. Але ж внески на пенсійне страхування враховані в єдиному податку!

— Ви робите все правильно. А тепер треба буде враховувати ще й те, що з 1 липня вся сума єдиного податку надходить до місцевих бюджетів.

Отже, крім єдиного податку, ми платитимемо до всіх соцфондів, включно з Пенсійним?

— Поки що так. Але хочу звернути вашу увагу на те, що ми підготували й розіслали листи до всіх місцевих рад, районних і обласних адміністрацій, в яких просимо розглянути можливість запровадження пільг на місцевому рівні. Оскільки єдиний податок тепер повністю іде до місцевих бюджетів, можливо, вони врахують нашу пропозицію.

І які ж це пільги?

— Пропонуємо зменшити ставку єдиного податку з 10 до 5% і з 6 до 3%.

І до цього додати всі соцфонди!? Ой-ой-ой!!! Ви ж знищуєте єдиний податок під корінь!

— Зрозумійте, на сьогодні це не врегульовано законодавчо. Проведемо вибори президента, і Верховна Рада нормально працюватиме. Тоді й ухвалять всі потрібні законопроекти.

Поки ми проведемо вибори — від єдиного податку нічого не залишиться... Якщо єдиний податок скасують, наш бізнес загине! (Далі співрозмовники перейшли на особистості).

Про Реєстрацію

Євген, львівський підприємець:

Ми не можемо перереєструвати акціонерне товариство. Нам відмовляють, посилаючись на те, що якась програма не працює. Будь ласка, підкажіть, що робити.

— Назвіть прізвище державного реєстратора, у якого ви побували й отримали відмову.

Бачте, я не сам займався питанням перереєстрації. Прізвище службовця знає тільки наш представник, який відвідував адміністрацію. Але пізніше я міг би у нього уточнити.

— Я щойно повернувся з поїздки Україною і можу сказати, що такого ніде немає. Програма, якщо ви маєте на увазі АРМ (програма, якою користуються реєстратори для введення даних про підприємство. — Ред.), працює на 98% території України. Я прошу передзвонити, тільки-но дізнаєтеся прізвище реєстратора, ми розберемося і вживемо заходів.

Крім цього, у нас виникла проблема з найменуванням підприємства. Ми подаємо документи, в яких зазначено назву підприємства, а нам відповідають, що підприємство з такою назвою вже існує. Ми повертаємося, переробляємо документи під нову назву, а нам відповідають, що і таке також зареєстроване. При цьому щоразу платимо всі необхідні для реєстрації внески.

— Такого не може бути. Є процедура резервування найменування. Ви можете зарезервувати свою назву, а потім зареєструвати підприємство.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар