Ринки та Компанії

Стороннім вхід дозволений

Надія ГОНЧАРУК

Скасування мита на імпорт ПК в Україну вдарить по місцевих кустарних підприємствах і принесе іноземним складальникам $300 млн прибутку

Вступивши до Світової організації торгівлі, Україна скасовує ввізне мито на готові настільні комп’ютери. Якщо ще в середині травня всі ПК, легально завезені в країну, обкладали за 10% ставкою, то тепер імпортери мають право завозити десктопи без сплати митного збору. Це в теорії. На практиці не в усіх митних пунктах товари пропускають через кордон вільно, не вимагаючи сплатити мито, адже відповідні законодавчі зміни досі не набули чинності. Утім, іноземні виробники впевнені, що рано чи пізно мито скасують скрізь, а не стягуватимуть вибірково, як зараз. Україну прийняли до СОТ, і країні потрібно виконувати досягнуті домовленості.

За словами директора з корпоративного продажу компанії Everest Марини Денисової, скасування 10% мита цілковито легалізує імпорт готової IТ-продукції в країну. «Контрабандні потоки скоротяться», — каже експерт. Поки що частка іноземних

А-брендів на українському ринку ПК більш ніж скромна — 5% у кількісному виразі, 15% — у грошовому (близько $75 млн на рік). При цьому сегмент настільних ПК для західних виробників вельми цікавий: сукупна виручка всіх складальників і постачальників пристроїв торік перевищила $0,5 млрд.

І ринковий потенціал в України великий: на 100 громадян припадає лише 13 комп’ютерів. За даними Unitrade Group, тільки до кінця 2008 року українці куплять 1,1 млн настільних ПК на суму $495 млн. «Український IТ-ринок розвивається динамичніше, ніж ринки інших країн Центрально-Східної Європи. Щорічний приріст становить щонайменше 30%», — стверджує начальник відділу маркетингу K-Trade Михайло Хохуля, підкреслюючи, що Україна приваблює міжнародні компанії.

Дрібниця, але приємно

Іноземні складальники сприйняли новину про скасування мита як заклик до дії. Завдання-мінімум — збільшити частку ринку щонайменше вдвічі — до 10%, або 110 тис. пристроїв. Dell і ASUS уже заявили про готовність постачати на наш ринок дорогі геймерські та іміджеві машини. А Hewlett-Packard закрила складальне виробництво комп’ютерів в Україні: за підсумками 2007 року компанія увійшла до п’ятірки найбільших постачальників ПК, однак у НР підрахували, що після скасування 10% ввізного мита рентабельніше виготовляти комп’ютери на чеській та російській фабриках і завозити їх в Україну.

Конкурують з іноземцями не лише відносно великі українські компанії (на сучасних фабриках, що випускають по одному десктопу за хвилину, зазвичай працює кілька десятків осіб), а й кустарні виробники. Процес організації складання ПК простий, випускати пристрої можна без автоматики: достатньо орендувати невелике приміщення, найняти людей, які вміють працювати з викруткою, а розробляти конфігурації ПК може одна людина... У країні працює кілька тисяч дрібних фірм, що спеціалізуються на викрутковому складанні. Їхній сукупний річний дохід — $200-300 млн. У 2007 році на частку безіменних комп’ютерів припадала більша частина проданих у країні десктопів — 57,3%, або близько 900 тис. пристроїв. До речі, комплектуючі в Україну імпортують безмитно.

Якщо після скасування мита на ввезення готових десктопів на вітчизняний ринок вийдуть іноземні складальники рівня Acer і Lenovo (які роблять ставку на ввезення дешевших ПК з Азії і можуть агресивно знижувати ціни на десктопи), дрібним виробництвам загрожуватиме закриття.

Михайло Хохуля уточнює, що іноземні складальники, збільшуючи ринкову частку за рахунок дрібних українських, на певний час зможуть істотно знизити ціни на ПК навіть на шкоду власній рентабельності, на відміну від локальних виробників.

Утім, щодо перспектив кустарних виробників ПК є й інша думка. «Скасування мита на імпорт готових комп’ютерів серйозно не сколихне ринок, — коментує ситуацію Юрій Пероганич, гендиректор Асоціації підприємств інформаційних технологій України. — А-бренди якщо і з’являться на полицях магазинів, то не цього року. Думаю, поки що іноземці зосередяться на державних і корпоративних тендерах». Зараз комп’ютери А-брендів практично не представлені у роздробі.

Ближче до справи

Великі вітчизняні складальники ПК у складних обставинах почуваються досить упевнено, оскільки краще розуміють потреби, принципи просування і збуту продукції в Україні й поки що у змозі продавати комп’ютери набагато дешевше від імпортних пристроїв. «У недалекій перспективі місцеві виробники не втратять ринок, зниження цін на десктопи теж не буде», — стверджує Михайло Хохуля.

Простота складання і безмитне ввезення комплектуючих дозволили нашим виробникам досягти головного — конкурентнішої ціни порівняно з імпортною продукцією. Компанії рівня Dell і Hewlett-Packard витрачаються на транспортування пристроїв, встановлення ліцензійного програмного забезпечення, ретельне тестування десктопів і роблять накрутку на ціну, розраховуючи на популярність торгової марки. У результаті за схожих конфігурацій комп’ютер А-бренда коштує вдвічі дорожче, ніж вітчизняний аналог. До того ж ПК українського конвеєрного складання сертифіковані за міжнародним стандартом якості ISO 9001 і мало в чому поступаються А-брендам.

«Звісно, після скасування 10% мита іноземні компанії отримають додаткові можливості для нарощування ринкової частки. Однак навряд чи вони потіснять великих досить досвідчених і кваліфікованих українських виробників, — каже Пероганич. — По-перше, сукупна собівартість завезеного ПК за рахунок великих витрат на логістику, складання і доставку набагато вища, ніж складеного в Україні пристрою. По-друге, на динамічному ринку гіпотетичне зменшення часток локальних складальників не призведе до зменшення обсягів виробництва». До речі, частка локальних складальників у Польщі, яка вступила до СОТ і відкрила ринок ПК у 1995 році, як і раніше, висока — трохи більш ніж 80%.

Не на користь західних складальників і той факт, що українські споживачі, купуючи десктоп, звертають увагу на їхню потужність, а європейські — на екологічні характеристики. «Українських користувачів, на відміну від західних, поки що мало цікавлять екологічні характеристики комп’ютера: енергоспоживання, екологічні матеріали, шумові ефекти... Ці властивості, які здорожують іноземні машини, є однією з причин того, чому ці десктопи непопулярні у роздробі», — каже Юрій Пероганич. Таким чином, ярлик «Made in...» не завжди підштовхує українських споживачів до покупки. Їх насамперед цікавить ціна, на зниження якої іноземні виробники навряд чи підуть до того, як вибудують в Україні логістичні схеми, налагодять збут і післяпродажне обслуговування.

«А-бренди мають переваги, зокрема високу впізнаваність, а також сильну технологічну базу. Однак вони не так гнучко ведуть бізнес в Україні. (Це, приміром, заважає їм проникати у роздрібні мережі. — Прим. Контрактів.) У місцевих брендів ситуація прямо протилежна — вони комфортніше почуваються, але мають досить низьку впізнаваність і менш розвинену технологічну базу», — зазначає Михайло Хохуля.

«Національні виробники розвивали бізнес в українських реаліях і в результаті виявилися більше до них пристосовані, — зауважує Денисова. — Однак, попри всю свою мобільність та вміння пристосовуватися до будь-яких змін на ринку, вітчизняні компанії не зможуть довго конкурувати на рівні з досвідченішими західними вендорами, які володіють потужними ресурсними базами».

Керівник департаменту маркетингових досліджень холдингу Unitrade Group Сергій Дорофєєв каже, що якби іноземні складальники всерйоз хотіли завоювати український ринок, то давно це зробили б. «ТНК, які ставлять перед собою такі цілі, митні обмеження навряд чи могли б зупинити, — наголошує експерт. — Наприклад, такі завдання ставили на українському ринку ноутбуків Aсer і Asus, які швидко й без особливих ускладнень потіснили місцевих лідерів, позиції яких здавалися просто непорушними».

Хай там як, а поки що іноземні виробники зосередилися на поставках в Україну ноутбуків (ввізне мито на них уже скасовано), які поступово заміняють традиційні комп’ютери. Unitrade Group прогнозує, що найближчими роками обсяги продажу ноутбуків перевищать обсяги реалізації десктопів в абсолютному виразі.

ЕКСПЕРТиза

Сергій ДОРОФЄЄВ,
керівник департаменту маркетингових досліджень Unitrade Group

Чи знизять імпортери ціни на ПК після скасування мита?

— Транснаціональні компанії не демпінгуватимуть. Найімовірніше, вони дотримуватимуться цінового рівня локальних складальників, зберігаючи при цьому прийнятний рівень рентабельності. Це нелегке завдання.

Наскільки зменшиться ринкова частка вітчизняних складальників?

— Вони не втратять ринок. За нашими прогнозами, найближчими роками продаж ноутбуків в абсолютному виразі перевищить обсяги реалізації десктопів. Продаж настільних ПК поступово стане нішевим, у таких умовах послуги локальних складальників будуть затребуваними. До того ж важко переоцінити значення роздрібних каналів збуту, а для мереж важливим є гнучке і лояльне ставлення з боку постачальників десктопів. У цьому контексті всі козирі в локальних гравців, які добре розуміють, що потрібно українським ритейлерам. Причому для роздробу більш цікава співпраця зі складальниками, а не з дистриб’юторами готових десктопів.

Чи нарощуватимуть нерезиденти обсяги поставок десктопів в Україну?

— Так, ринкова частка імпортованих настільних ПК поступово зростатиме, передусім за рахунок поставок оригінальних моделей, масове виробництво яких з тих чи інших причин не становить інтересу для вітчизняних складальників (або недоступне їм технологічно). У HP був не дуже успішний досвід просування своїх десктопів на українському ринку — це наслідок спроби перенести західну модель продажу на наш ринок без урахування всіх його особливостей і реалій.

Чи зможуть співіснувати українські складальники й А-бренди, працюючи в різних цінових сегментах?

— Так, ми вже спостерігаємо розшарування ринку десктопів на бюджетні системи початкового рівня та потужні дорогі ПК. Очевидно, що в бюджетному сегменті більше переваг у великосерійних виробників. Тоді як у середньому та верхньому цінових діапазонах важливий індивідуальний підхід до клієнта — у перспективі цю нішу, найімовірніше, контролюватимуть локальні складальники. Однак у SOHO-сегменті (домашніх комп’ютерів. — Прим. Контрактів) бюджетні настільні ПК поступаються місцем ноутбукам. Більше перспектив у складальників ПК і в A-брендів у корпоративному секторі.

Юрій САНДРАЦЬКИЙ,
директор із розвитку ринку українського представництва ASUS

Чи приведе скасування ввізного мита на IТ-продукцію до зниження цін на комп’ютери А-брендів?

— Теоретично ціни на ПК складальників-імпортерів мають знизитися на 10%, однак на практиці цього не станеться. По-перше, не всі настільні системи завозили зі сплатою всіх зборів. По-друге, різкий стрибок цін може спричинити серйозні антидемпінгові розслідування з боку держави, яка підтримує локальних складальників. Тому вартість ПК A-брендів знизиться на 4-5%.

Частка іноземних складальників на українському ринку ПК збільшиться?

— Цього року навряд чи спостерігатиметься значне зростання обсягів продажу імпортерів. У 2007-му вони займали близько 5% вітчизняного ринку, до кінця 2008-го частка може зрости до 8-9%. Утім, вітчизняні складальники збережуть свої позиції — вони вже міцно стоять на ногах і цілком здатні конкурувати із західними компаніями. У їхніх активах налагоджені канали збуту, впізнаваність, розвинені сервісні мережі, тобто всі ті складові, на організацію яких закордонним виробникам знадобиться багато часу й коштів.

Чи постачатиме ASUS на український ринок настільні ПК?

— Так, постачатиме. Ми плануємо вийти на український ринок ПК, але при цьому освоюватимемо нові сегменти, у яких вітчизняні виробники традиційно слабкі. Цього року намагатимемося налагодити поставку ексклюзивних іміджевих ПК у компактних корпусах — «одно-» і «дволітрових».

Дмитро ПІЛЬТЯЙ,
генеральний менеджер Dell в Україні

Як позначиться лібералізація торговельного режиму на вашому бізнесі?

— Зниження мита на IT-продукцію, імпортовану в Україну, дасть нам переваги перед локальними складальниками, насамперед у сегменті державних тендерів — іноземні компанії зможуть пропонувати клієнтам пристрої за нижчою ціною.

Ви плануєте нарощувати обсяги поставок десктопів?

— Ми не робимо особливих акцентів на сегменті ПК. У всьому світі, зокрема і в Україні, відбувається поступова заміна настільних комп’ютерів ноутбуками. Це більш рентабельно і затребувано ринком. Звісно, вартість стандартного комп’ютера А-бренда в кілька разів вища, ніж у локального складальника. На жаль, скасування мита на імпорт ПК не дозволять нам вийти на конкурентні ціни. Цим, власне, і пояснюється відсутність брендових ПК на полицях роздрібних мереж. ТНК більшою мірою цікавлять корпоративні та державні тендери.

Чи означає це, що користувацький сегмент Dell не цікавить?

— Це не зовсім так. Після зниження мита ми активізуємо збут наших «геймерських» машин, орієнтованих на любителів комп’ютерних ігор. За моїми припущеннями, сегмент таких ПК розвиватиметься і процвітатиме, а «друкарські» машинки будуть замінені мобільними пристроями.

Як вплине скасування мита на український ринок ПК?

— Після вступу України до СОТ кількість місцевих виробників значно зменшиться. Уже зараз спостерігається певна консолідація ринку. Локальні складальники об’єднуватимуться або будуть поглинені більшими гравцями — на ринку виживуть найсильніші.

Георгій ЧЕРНЯВСЬКИЙ,
голова ради директорів компанії «Навігатор»

До чого призведе скасування 10% мита на імпорт IT-продукції?

— Запровадження нульової ставки на ввезення готових ПК зрівняє можливості всіх учасників ринку — іноземних та українських компаній. Перевага нерезидентів — розкручені торгові марки, зате вітчизняні складальники гнучкіші й ближчі до клієнта. Якщо українські виробники створюватимуть і розвиватимуть бренди, вибудовуватимуть довгострокові відносини з постачальниками та ритейлерами, експансія іноземних компаній не стане тотальною. Тим більше що при конфігуруванні ПК А-бренди не можуть ураховувати запити споживачів, які мають свою специфіку. До того ж нерезидентам доведеться з нуля вибудовувати відносини з роздробом, які в нас уже налагоджені.

А хіба іноземці не отримують конкурентну перевагу — можливість знизити ціни на комп’ютери?

— Цінової війни не буде. А-бренди витрачаються на транспортування готових ПК, їх зберігання на європейських складах, тому не зможуть демпінгувати. Так, вони збільшать свою ринкову частку переважно за рахунок кустарних складальників. Але великим українським виробникам боятися нічого. У Польщі, наприклад, місцеві складальники не лише не здали своїх позицій, а й почали освоювати зовнішній ринок.

Десять провідних українських компаній ділять 40% українського ринку ПК, у той час як частка іноземців — близько 5%. Наскільки послабляться позиції місцевих складальників після скасування мита?

— Наші позиції будуть однозначно сильними і після скасування мита. Адже імпортерам доведеться платити ПДВ — 20% індикативної ціни, щоправда, як і нам при імпорті комплектуючих.

Чи правда, що ПК ввозять в Україну здебільшого нелегально?

— Поняття сірого ринку плавно виходить із вжитку, економіка стає прозорішою, й умови роботи гравців вирівнюються.

Наскільки десктопи А-брендів дорожчі за вітчизняні аналоги?

— Поки що цінової конкуренції на полицях магазинів немає, обговорення різниці у вартості товару безглузде.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар