Ринки та Компанії

Мобільна галерея

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ

На рингтонах і картинках мобільні оператори та контент-провайдери заробляють $60-70 млн на рік

Дохід з одного мобільного абонента (ARPU) в Україні неухильно знижується. Як пояснив Контрактам аналітик iKS-Consulting Олексій Данилін, через дворазове зростання абонентської бази у 2005 році середній ARPU українських операторів зменшився більш ніж на 30% — до $9 на місяць. «У 2006 році ARPU знизиться до $7-8», — вважає експерт.

Один зі способів збільшити дохід — просування додаткових послуг (SMS, WAP, GPRS, EDGE, голосова пошта тощо). Так діють мобільні оператори в усьому світі. За словами Гокхана Коча, начальника департаменту розробки додаткових послуг і взаємодії з партнерами life:), до 2009 року частка додпослуг у доходах мобільних операторів Східної Європи зросте з 15 до 24%: «Щорічний обсяг ринку мобільного зв’язку до 2009 року збільшиться на EUR13 млрд — до 43 млрд. Причому половину приросту (EUR6-7 млрд) забезпечать саме додаткові послуги».

Понад 20% додпослуг припадає на розважально-інформаційні напрями. На відміну від GPRS або EDGE розважально-інформаційний контент зазвичай не вимагає від операторів додаткових витрат на обладнання. Впровадженням і просуванням таких сервісів в Україні займаються сторонні контент-провайдери, які платять мобільним операторам за право «бути присутнім у мережах». Причому платять чимало — операторам дістається до 70% доходу. «Це чудова можливість збільшити дохід компанії в умовах зниження ARPU», — зізналася Контрактам Олена Шнирова, менеджер з управління продуктами ЗАТ «УРС» (ТМ Beeline).

Скільки витрачають на картинки

Річний обсяг українського ринку контент-послуг — $60-70 млн, що ледве перевищує 2% загальних доходів операторів. Але українські компанії рівняються на Європу, де на інформаційно-розважальну частину мобільних додпослуг припадає 6-7% доходів операторів. В Азіатському регіоні (Японія, Північна Корея) ця цифра сягає 20%.

Українському бізнесу на контент-послугах ще немає й чотирьох років. Після народження у 2002 році ринок стрімко зростає — на 100-250% за рік. «Переломним став 2003-й, коли UMC і Київстар провели перші масові SMS-голосування за участю десятків тисяч осіб і пустили у свої мережі сторонніх провайдерів, що прискорило розвиток контент-сервісів», — розповідає Данилін.

Щоправда, цього року ринок зросте тільки на 20-40%. За версією Контрактів, уповільнення темпів зростання сталося через перенасичення ринку старими мелодіями й картинками і явне відставання якості контент-послуг від можливостей сучасних мобільних терміналів.

Утім, оператори розраховують, що провайдери проведуть роботу над помилками вже цього року. «У 2007-му ми очікуємо більш ніж 100% зростання ринку», — прогнозує начальник відділу розвитку m-комерції і контенту ЗАТ «Київстар» Роман Саввін. Досягти нинішніх європейських показників оператори розраховують уже до 2008 року. «Ринок збільшиться до $200-300 млн», — упевнений Саввін.

Під операторським наглядом

У світі існує чотири основні моделі побудови бізнесу на контент-послугах. Відкрита передбачає роботу оператора з будь-яким провайдером. Контент-агрегація означає, що оператор вибирає кілька компаній і співпрацює тільки з ними. Оператор за допомогою тендера вибирає одного продавця розваг і всі питання щодо розважально-інформаційного наповнення мережі вирішує через нього, інші провайдери можуть бути тільки субпідрядчиками. Це напівзакрита модель. У випадку закритої оператор продає контент самостійно, однак за такою схемою в світі працюють одиниці. Оператор-розробник і він же продавець самостійно не в змозі конкурувати з розмаїтістю сервісів та ідей, які пропонують сотні спеціалізованих компаній.

В Україні зараз відбувається перехід від відкритої моделі до контент-агрегації. «Коли провайдерів уже більше ста, оператору зручніше працювати з кількома найуспішнішими. Основний критерій — дохідність», — пояснює Саввін. При цьому оператори переглядають список провайдерів-партнерів раз на півроку.

Правила гри на ринку контенту традиційно визначають оператори. Провайдер отримує від 30 до 70% доходу. Частіше 30%. На максимум провайдер може розраховувати лише у разі, якщо візьме на себе просування і рекламу послуги під своїм брендом. Оператор в цьому випадку забезпечує тільки доступ до мережі.

В Україні працює понад 100 контент-провайдерів, причому всі вони позиціюються як загальнонаціональні. На десятку найбільших, за даними Українських радіосистем, припадає понад 75% ринку. В UMC кажуть, що перша трійка вже захопила понад 50% ринку, й очікують подальшого укрупнення цього бізнесу.

У ціні еротика і java

Розважально-інформаційними сервісами хоча б раз на місяць користуються 7-8 млн абонентів — кожен четвертий «мобілізований» українець. Торік рингтони, картинки і java-ігри замовляв кожен п’ятий. У 2007 році провайдери розраховують привернути увагу третини власників мобільних телефонів.

Оператори впевнені, що вітчизняні розважально-інформаційні сервіси за інноваційністю не відстають від російських і навіть європейських. «За деякими позиціями ми вже попереду. Це послуги «Пісня в подарунок», «Алібі» (створює на час розмови шумовий фон вокзалу, транспорту, кафе тощо), караоке», — уточнює Роман Саввін. «Нові сервіси з’являються раз на 3-4 місяці. Споживачам вони цікаві 6-8 місяців, потім попит на них падає й послуга зникає. Дуже рідко новий сервіс поповнює постійні асортименти провайдерів — в одному випадку з десяти», — підрахував директор контент-провайдера «Джамп Україна» Ігор Шрайбман.

В Україні досі великим попитом користується SMS-замовлення контенту — використовують 70% споживачів. На частку голосових замовлень припадає тільки 30%. Голосові сервіси з’явилися лише півтора-два роки тому. До того ж такі сервіси пропонують тільки кілька великих провайдерів, оскільки розробка і впровадження «голосу» у кілька разів дорожча за створення SMS-послуг. Придбати рингтон або картинку можна й через WAP-сесію — завантаживши за допомогою мобільного телефону з WAP-сайту провайдера все, що заманеться. Однак в Україні ця послуга поки що не працює. Оператори досі не налаштували систему оплати — WAP-білінг. Утім, компанії обіцяють, що цей спосіб буде доступний уже наприкінці року. Провайдери прогнозують 100% зростання ринку контент-послуг, покладаючись саме на запуск WAP-білінгу.

Кілька років тому оператори рекомендували провайдерам не зменшувати ціни на картинки і мелодії нижче ніж 5 грн. Сьогодні заборону скасовано, але мелодії і заставки, замовлені за допомогою SMS, навпаки, подорожчали до 8-9 грн. Провайдери виправдовують свою цінову політику зростанням витрат на придбання авторських прав.

Менше беруть провайдери за замовлення за допомогою голосу. «На замовлення однієї одиниці контенту потрібно півтори-три хвилини, які тарифікуються в середньому по 2,4 грн/хв. Виходить 4-7 грн», — пояснює Шрайбман.

За підрахунками керівника групи контент-послуг UMC Олени Одинець, контрактні абоненти більшою мірою користуються інформаційно-довідковими послугами, припейд-абоненти — розважальними.

Найпопулярніший розважальний сервіс — так звана персоналізація (картинки, мелодії, екранні заставки тощо). Великим попитом користуються й адаптовані для телефонів java-ігри. Анекдоти та пісні в подарунок — на третьому місці за кількістю замовлень. Незмінною популярністю користуються «послуги для дорослих» — замовлення картинок з елементами ню, прослуховування еротичних розповідей, живе спілкування за «гарячим телефоном». Серед інформаційно-довідкових сервісів найбільш затребувані адресна довідка, виклик таксі та прогноз погоди.

Високотехнологічні сервіси на основі EDGE (мобільне TV, завантаження фільмів) тільки апробуються вітчизняними операторами. У компанії «Астеліт» (ТМ life:) стверджують, що вже зараз понад чверть усіх даних у мережі передається з використанням цієї технології. В UMC кажуть, що Online TV на основі EDGE уже користуються близько 2% абонентів. «Цю послугу ми запустили лічені тижні тому. Але вже зараз бачимо, що такі сервіси абонентам цікаві, а отже, дуже перспективні», — уточнює Олена Одинець.

Оператори прогнозують появу на ринку пакетів контент-послуг (поєднання аудіо-, відео— і текстових повідомлень), пов’язаних однією тематикою (фан-клуби, клуби, добірки новин). Одинець упевнена, що за цим сервісом велике майбутнє: «Такі послуги тільки починають надаватися в мережі UMC, але вже зараз можна говорити, що вони користуватимуться великою популярністю».

---

Контент по-європейськи $2-2,4 млрд на рік

У 2006 році доходи від послуг стільникового зв’язку в Росії становитимуть $11-12 млрд. Показник ARPU — $7-9. Частка додаткових послуг у загальних доходах операторів зросте до 14-15%, частка контент-послуг становитиме 2,8-3% ($308-360 млн).

Доходи від послуг стільникового зв’язку в Європі у 2006 році перевищать $40 млрд. Показник ARPU — $22-47. Частка додаткових послуг у загальних доходах операторів збільшиться до 16-18%, частка контент-послуг становитиме 5-6% ($2-2,4 млрд).

За даними iKS-Consulting

---

Експертиза

Ігор ШРАЙБМАН, директор контент-провайдера, «Джамп Україна»

Скільки заробляє середній контент-провайдер?

— Щомісячні обороти провайдерів з першої п’ятірки перевищують $200 тис. Це компанії «Джамп Україна», «Інформ-Мобіл», «Солво», Poin Com, «Євроінформ».

Які витрати на рекламу?

— До половини доходу. Приміром, велика п’ятірка у 2006 році витратить на рекламу понад $2,5 млн.

Цього року в провайдерів з’явилося щось принципово нове?

— Ні. Щоправда, через чемпіонат світу з футболу став популярним футбольний і спортивний контент (картинки, мелодії, прийом ставок за SMS). Зростає інтерес до оновлюваних каталогів (завантажується спеціальна програма, а потім безплатно оновлюються дані), стійко зростає продаж Java-ігор.

Які контент-послуги найбільш перспективні?

— Послуги з визначення місця розташування і послуги третього покоління (3G), які дозволяють приймати широкосмуговий відеосигнал і якісно працювати в інтернеті. Але в нас просування цих послуг ускладнене.

З яких причин?

— У Європі популярні комерційні та розважальні сервіси з визначення місцезнаходження. «Вуличні битви», довідкова інформація з прив’язкою до конкретного місця розташування абонента тощо. Додаткове обладнання (для запуску послуги визначення місцезнаходження) коштує смішні гроші — $200-300 тис. Упевнений, інвестиції окупилися за рік-два. Але оператори поки що не хочуть цим займатися — передбачувані доходи за їхніми мірками невеликі.

Інший приклад. Уже кілька років ніхто не може домогтися від операторів запуску WAP-білінгу. Вони нам регулярно обіцяють налагодити систему, але постійно відсувають терміни запуску. Тому наші абоненти досі не можуть оплачувати контент безпосередньо на WAP-сайтах. Для замовлення їм потрібно або зателефонувати провайдеру, або надіслати SMS.

Тобто цього року принципово нові послуги провайдери та оператори не пропонуватимуть?

— Тільки-но оператори поставлять собі за мету збільшити ARPU, їм доведеться просувати контент-послуги. Можливо, це відбудеться вже у 2007 році. Поки що рішення про майбутнє ринку контенту приймає, по суті, дуже маленька група осіб всередині кожного оператора.

Нещодавно оператори почали просувати мобільне TV. А кому з користувачів воно потрібне? Мобільних телефонів, здатних приймати телекартинку, — 1-2 млн. Користувачів, яким цікава ця послуга, — 100-300 тис. А тих, кому цікаве нинішнє мобільне TV-наповнення, — одиниці. Ще як мінімум років п’ять мобільне TV в Україні не буде комерційним проектом. Адже платити за послугу $25 на місяць, як у Європі, погодяться небагато користувачів.

Цим наш ринок і відрізняється від європейського?

— Невеликі витрати українців на контент пов’язані з нерозвиненістю ринку. Наші абоненти в середньому витрачають на контент $2-2,5 на рік, росіянин $5-7, європеєць — $15-20. Оборот збільшиться щонайменше вп’ятеро, якщо оператори почнуть активно розвивати контент-послуги.

Провайдерам вигідно брати участь у TV-вікторинах, голосуваннях?

— Провайдеру це не дуже вигідно. Телеканали готові віддавати тільки від 5 до 10% доходу — надто висока конкуренція серед провайдерів. Тому вони беруть участь у таких проектах швидше заради хороших відносин з каналом (і самореклами. — Прим. Контрактів), ніж через гроші.

В абсолютних цифрах доходи не дуже великі — близько $10 тис. на місяць за одним проектом (на частку провайдера з цієї суми припадає щонайбільше $1 тис. — Прим. Контрактів).

Яка рентабельність бізнесу в контент-провайдерів?

— 10-30%. Провайдеру складно вийти за ці межі — умови гри диктують оператори і правовласники.

Аркадій МАЗІН, директор контент-провайдера Point Com (торгова марка «ФІШКА»)

Яку частку ринку контент-послуг займає ваша компанія?

— Імовірно, понад 30% українського ринку, якщо враховувати обсяг наданих послуг під ТМ оператора і під нашими ТМ.

Як діляться доходи від продажу контенту?

— Провайдер отримує від 30 до 60%.

Яка рентабельність бізнесу провайдерів?

— До 30%. Дуже великі витрати на виплату авторських винагород — іноді на роялті йде до 50% доходу від продажу конкретного рингтону. У деяких випадках до половини всіх доходів витрачається на рекламу. Зростають витрати на освоєння нових технологій. Нещодавно впровадили технологію, яка блокує пересилання завантаженого контенту на інші телефони. Наприклад, за Bluetooth. Запустили мобільне TV разом з Київстар.

Ваші колеги впевнені, що на мобільному TV у найближчі 5-6 років багато не заробиш...

— Я вважаю інакше. Справді, сьогодні в країні небагато абонентів — потенційних користувачів мобільного TV. Однак через рік-два їх буде кілька мільйонів. Головне — наповнити сітку мовлення цікавими програмами. Наприклад, спеціально до чемпіонату світу з футболу ми придбали пакет «200 найкращих голів за останні 50 років». ТV-сервіс має бути унікальним. Для багатьох власників мобільних телефонів цікаві новинні стрічки. Тому зараз ведемо переговори з провідними телеканалами України для того, щоб новини в першу чергу транслювалися на мобільні телефони, а блок новин можна було переглянути в будь-який зручний час.

У вашій практиці були провальні проекти?

— Так, деякі сервіси ми закрили. Наприклад, надання інформації про результати спортивних матчів. Великі витрати за невеликого попиту.

В Україні продається той самий контент, що і в Європі?

— Ні. Багато сервісів, популярних у Європі, не запускаємо через технічні обмеження операторів мобільного зв’язку. Водночас в Україні популярні голосові сервіси (анекдоти, історії тощо), які в Європі практично не затребувані.

У найближчі рік-два на ринку можуть з’явитися принципово нові контент-послуги?

— Сумніваюся. Головна тенденція — послуги чіткіше позиціюватимуться за цільовими аудиторіями — молодіжною, масовою, бізнес тощо.

Характеристика ніші (контент-послуги*)

Річний обсяг ринку — $60-70 млн (потенційний — $200-300 млн)

Рівень конкуренції — високий

Початкові інвестиції у створення бізнесу — $80-100 тис.

Рентабельність — 10-40%

Середній термін окупності —1-2 роки

Особливості: високі авторські відрахування, залежність від операторів мобільного зв’язку

*Контент-послуги — розважально-інформаційні послуги для власників мобільних телефонів. Поділяються на розважальні (музика, картинки, анекдоти, історії) і довідково-інформаційні (розсилання новин, замовлення таксі, прогноз погоди, кіноафіша тощо).

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар