Ринки та Компанії

Шлях дракона

Надія ГОНЧАРУК

Китайці продовжують скуповувати відомі ІТ-бренди, отримуючи доступ на ринки Європи та США. Наступним стратегічним придбанням може стати Motorola

Незабаром усі телефони Motorola можуть обзавестися написом Made in China — західні інформагенції рясніють новинами про можливу купівлю китайською телекомунікаційною компанією ZTE телефонного бізнесу північних американців. Ксенг Хоей, віце-президент з маркетингу мобільного підрозділу ZTE, не підтверджує, але й не спростовує чутки про можливу угоду: «Ми ведемо переговори з Motorola про тіснішу співпрацю». У самій Motorola можливий продаж мобільного підрозділу заперечують.

Привід для розмов про продаж підрозділу Mobile Device Business компанії Motorola з’явився після публікації аналітичного звіту щодо світового ринку мобільних телефонів: у IV кварталі 2007 року південнокорейська Samsung витіснила компанію зі США з другого на третє місце за кількістю реалізованих терміналів. Аналітик Nomura International Річард Віндзор наприкінці січня висловив сміливе припущення, що телефонний підрозділ Motorola цього року можуть купити китайці. Пізніше експерти назвали навіть суму угоди — $9-12 млрд. Як кандидати на придбання крім ZTE згадувалися китайська Huawei та південнокорейська Samsung.

Найімовірнішими покупцями експерти називають китайців. «Піднебесна постійно накопичує величезні резерви в іноземній валюті, які потрібно розміщати, причому бажано не всередині країни, щоб не провокувати зростання інфляції. Таким чином відбувається реінвестування коштів, раніше вкладених у Китай країнами ЄС і США», — каже старший менеджер компанії Deloitte & Touche USC Андрій Куликов.

Коли китайцям стає тісно на внутрішньому ринку, вони виходять на світовий. Три роки тому Lenovo довела свою частку на ринку ПК у Піднебесній до 30%. Далі зростати було нікуди — у Китаї дуже жорстке конкурентне середовище. Зіткнувшись з кризою зростання, компанія поглинула комп’ютерний підрозділ IBM, заплативши $1,75 млрд. У результаті Lenovo посіла третє місце на світовому ринку персональних комп’ютерів, а її річний обсяг продажу перевищив $14 млрд.

«Купівельна активність бізнесменів з Піднебесної особливо помітна в ІТ-секторі. Компанії з ЄС і США мають розкручені торгові марки — їх придбання дозволяє азіатам зменшити витрати і ризики з виведення на світовий ринок власних брендів», — додає Андрій Куликов. Азійські виробники також автоматично отримують доступ до нових технологій виробництва та контролю якості.

У 2004 році китайська TCL придбала найстарішого французького виробника телевізорів Thomson, ставши на той момент світовим лідером з випуску блакитних екранів (зараз китайці посідають п’яте місце після Samsung, LG, Philips і Sanyo). Ще раніше TCL за EUR8,2 млн купила німецьку Schneider Electronics AG. На початку 2008 року виробник телекомунікаційного обладнання Huawei Technologies та американський постачальник захисного ПЗ Symantec після тривалих переговорів створили спільне підприємство у південно-західній частині Китаю.

Два роки тому ZTE уже розглядала можливість придбання Siemens Mobile. Однак у жовтні 2005-го мобільний підрозділ німецького концерну купила тайванська BenQ.

Поглинаючи компанії зі Старого та Нового Світу, китайці не тільки зміцнюють свої ринкові позиції, а й отримують відпрацьовані канали збуту. Свого часу голова правління TCL International Лі Донг Шенг підтвердив, що доступ до глобальної дистриб’юторської мережі Schneider дозволить компанії значно розширити бізнес на території ЄС. «Питання доступу на ринки США та країн ЄС вельми важливе, — зазначає Андрій Куликов, — але ще важливішими є стратегічний розвиток і трансформація китайських вендорів з місцевих виробників у транснаціональні компанії, що керують портфелями їхніх власних брендів».

Синергетичний ефект посилюється дешевою робочою силою — щомісячна зарплата китайського робітника стартує зі $100, рядовий складальник у країнах Східної Європи, які входять до ЄС, претендує щонайменше на $300-400.

Великі західні компанії не можуть відповісти китайському бізнесу поглинанням на поглинання. Для іноземців уряд Китаю встановлює жорсткий ліміт власності — за місцевими компаніями завжди залишається контрольний пакет у СП. Наприклад, у Huawei-Symantec 51% належить китайській Huawei, 49% — американській Symantec. Причому Huawei здійснюватиме «технічну підтримку» проекту і надасть 750 фахівців, до обов’язків Symantec входять забезпечення СП власними розробками і $150 млн прямих інвестицій.

«Компанії з Піднебесної дедалі частіше виходитимуть на міжнародний рівень», — попереджає аналітик пекінського офісу PricewaterhouseCoopers Аллен Ченг. Утім, китайська експансія колись закінчиться. «Вражаюче зростання економіки Піднебесної — це надовго, але не назавжди, — впевнений Андрій Куликов. — І що більше Китай інтегрується у світову економіку, то більше його економіка піддаватиметься глобальним трендам і кризам. Крім того, азійська держава не має родовищ нафти й газу, рівень пропозиції і вартість яких, певна річ, позначаться на економічному зростанні країни». Щоправда, до моменту закінчення експансії китайських компаній більшість товарів, зокрема й мобільні телефони, будуть Made in China.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар