|
|
|||||
| 05 Грудень 2008, П'ятниця |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 09 вiд 03-03-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Ринки та Компанії Було сказано
«Вже зараз у міжнародних мережах ЕПТ-телевізори великих виробників представлені однією-двома моделями. Через рік така сама ситуація спостерігатиметься і в нас» Помри, але не зараз Чому Samsung і LG продовжують виробляти кінескопні телевізори ЕПТ-телевізори не зникли з полиць українських магазинів. «Попит на них залишається досить високим — понад 80% загального продажу телеприймачів, — визнає керівник департаменту маркетингових досліджень холдингу AVentures Group Сергій Дорофєєв. — Кінескопні телевізори широко представлені у всіх роздрібних мережах. Говорити, що виробники згортають їх виробництво, зарано — ціна, як і раніше, залишається головною конкурентною перевагою моделей з ЕПТ». Кінескопні телевізори коштують від $90-200. Мінімальна ціна РК-панелі — $400, плазмового телевізора — $1 тис. Утім, популярність ЕПТ-телевізорів пояснюється не лише низькою ціною. Моделі з електронно-променевою трубкою й діагоналлю 21-29’’ забезпечують зображення, яке за якістю зіставне з картинкою плоских телевізорів. А головна перевага плоскопанельних РК і плазми — мала товщина — нівельована появою slim-моделей ЕПТ зі зменшеною приблизно в півтора разу глибиною. Оцінивши різницю в ціні, ощадливі українці (росіяни, білоруси, молдовани тощо) зробили вибір на користь кінескопів.
Цікаво, що тенденцію передбачили тільки двоє з майже десятка виробників. «Такі бренди, як Panasonic, Toshiba, Sony, Philips, повністю припинили поставки ЕПТ-телевізорів. Але лідери продажу — Samsung і LG — у 2008 році продовжуватимуть завозити такі моделі в Україну», — зазначає Анна Терещенко, старший спеціаліст відділу ТВ-відео компанії «Фокстрот. Техніка для дому». Однак експерти все ж таки вважають, що частка ЕПТ-телеприймачів неодмінно зменшуватиметься. «Здешевлення виробництва РК-панелей, висока конкуренція, зростання доходів населення, розвиток споживкредитування, мода на нові технології і висока якість LCD-телевізорів порівняно з ЕПТ не залишає надії на виживання останніх», — каже Терещенко. «Кінескопні телевізори можуть зникнути з магазинів, якщо LCD малих діагоналей подешевшають щонайменше вдвічі», — більш обережний у прогнозах Сергій Дорофєєв. За його словами, загальна частка РК і плазмових телеприймачів зрівняється з продажем кінескопних екранів не раніше ніж 2010 року. Ксенія ПОРТНА
«У 2007-му продаж принтерів не зростатиме. Зате частка багатофункціональних
пристроїв збільшуватиметься — саме вони забезпечать загальне зростання ринку
друкувальних пристроїв» Стереодрук Бум продажу БФП зробив дорожчими звичайні принтери і сканери Частка багатофункціональних пристроїв (БФП) продовжує зростати. «Порівняно з 2006-м у 2007 році продаж БФП в DiaWest підвищився більш ніж удвічі», — зазначає голова правління компанії Анатолій Балюк. «За останні три роки частка БФП впритул наблизилася до 50%», — додає Андрій Підгорнов, «Xerox Україна». БФП дешевшають: їхня середня ціна за чотири роки знизилася на чверть — з $263 до $200. Але подальше зменшення вартості пристроїв на ринковій частці практично не позначиться. Бум БФП закінчився в 2006-2007-му — за два роки вони відвоювали 24% ринку в натуральному виразі й 16% у грошовому. Але 2008-го копіювальні «комбайни» зможуть збільшити ринкову частку лише на 3-5%. За словами Анатолія Балюка, у 2006-2007 роках високий попит на БФП забезпечили домашні користувачі, які бажають мати під рукою принтер, сканер і копір. Що більше дешевшали БФП, то більше їх купували. Однак нинішні ціни практично досягли нижньої межі.
На відміну від БФП середня ціна звичайних копірів і принтерів зростає. Якщо в 2005-му принтери і ксерокси в середньому коштували відповідно $148 і $500, то до 2007-го ціни зросли до $181 і $619. Пристрої з однією функцією перейшли в розряд дорогої професійної техніки. Олена СЕРГЕЄВА
|
В рубрицi ...
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|