Ринки та Компанії

Королі й капуста

Олександр ЗАТОЛОЧНИЙ

З 2003 по 2007-й обсяг українського ринку овочів зріс більш ніж утричі. Як заробити 200-300% річних на торгівлі овочами

Олексій Васильєв займається овочевим бізнесом п’ять років. Минулої зими за два дні він втратив 100 тис. грн. За попередніми домовленостями з торговельною мережею він закупив для супермаркетів 50 тонн моркви. Однак менеджер із закупівель компанії відмовився від замовлення. Замість дорогої моркви Васильєва мережа віддала перевагу дешевій польській. Півтора місяця польський кордон був «на замку», на ринку утворився дефіцит овочів, унаслідок чого ціни підскочили в 1,5 разу. Саме під це зростання цін Олексій скуповував для ритейлера моркву у фермерів і знайомих перекупників. Однак коли партія була готова для відправки на Київ, відкрили кордон, знову почалися поставки контрабандних овочів. «Практично вся куплена мною морква згнила. Якби не вдарили морози, продав би всю партію, — згадує підприємець. — У машині або на неопалюваному складі при -10С овочі зберігаються тільки день-два. На склад-рефрижератор пристроїти моркву не зміг — усі овочесховища з температурним режимом 0...-5С були забиті під зав’язку».

Це був єдиний прокол Олексія за п’ять років його овочевого бізнесу. Він зізнається, що з 2003-го його обороти зросли з 10 тис. грн на місяць до 500 тис. грн.

З 2003 по 2007-й обсяг українського ринку овочів зріс більш ніж утричі. П’ять років тому річний оборот у роздрібних цінах оцінювався у $2,2 млрд, в 2006-му — вже в $4,8 млрд. «У 2007 році обсяги ринку в грошовому виразі підвищилися до $6,8-7,6 млрд за рахунок різкого подорожчання більшості овочевих культур», — каже директор ТОВ «Торговий дім «Агро Трейд» Максим Єнченко.

$6,8-7,6 млрд — це приблизно 4-5 млн тонн овочів, що продаються через організований роздріб. Понад 70% поставок у роздріб забезпечують кілька тисяч ПП. Технологія їхнього бізнесу за п’ять років практично не змінилася: більшість з них скуповують картоплю, помідори та моркву у фермерів у період урожаю; зберігають овочі 4-7 місяців на орендованих складах, поступово розпродуючи запас. Вийти на рентабельність у 200-300% річних вдається тим, хто скупив урожай в момент його збору і зберіг овочі без великих втрат до кінця весни.

Восени оптова ціна на овочі не перевищує 40-70 копійок за кілограм, наприкінці зими піднімається щонайменше вдвічі. Навесні продукція йде в опті по 2-4 грн за кілограм — з моменту збору врожаю ціни на овочі зростають на 400-600%. При цьому витрати на транспортування і зберігання у спеціалізованих сховищах не перевищують 10% закупівельної вартості партії. Втрати при зберіганні — ще 10-15%. З рентабельністю менш ніж 100% працюють одиниці. Більшість «овочівників»-приватників сидять на спрощеній системі оподаткування або взагалі не сплачують податків, постачаючи «тіньові» овочі лоточникам або базарним перекупникам у великих містах. «Більшість овочевих угод — готівкою і вночі», — зізнається Олексій Васильєв.

За словами Васильєва, успішним овочевий бізнес буде лише у разі, якщо є де зберігати великі партії. А з цим в Україні велика проблема. Зберігати 4 млн тонн томатів, капусти, моркви, цибулі та інших овочів в нашій країні практично ніде. «Сучасні сховища покривають потреби внутрішнього ринку щонайбільше на 20-25%», — каже Максим Єнченко.

За часів СРСР в Україні працювала централізована система Плодоовочторгу: в кожному великому місті були овочеві бази плюс великі сховища обласного і районного значення. Восени колгоспний урожай звозили на зберігання, швидкопсувні овочі консервували. Річний оборот Плодоовочторгу в 1990-му сягав 3 млн тонн. У першій половині 90-х Плодоовочторг розвалився разом із системою колгоспного землеробства.

Фермери вирощують стільки, скільки можуть зберегти хоча б до грудня. Селяни розпродують урожай ще восени, коли овочів багато і коштують вони копійки. Найпідприємливіші зберігають надлишки дідівським «прикопним» методом, сподіваючись продати наприкінці зими удвічі-втричі дорожче, ніж восени.

Близько 20% зібраних овочів «борщового набору» (морква, капуста, цибуля і буряк) не доходить до споживача саме через брак спеціалізованих сховищ — у середині 90-х більшість з них були перепрофільовані, а решта не відповідають сучасним стандартам післязбиральної переробки.

Дрібні оптовики можуть зберігати великі партії овочів максимум до січня — лютого. У березні вони переключаються на імпорт, зазвичай контрабандний.

За даними Держкомстату, в січні — листопаді 2007 року в Україну було офіційно завезено овочів лише на $10,4 млн. Утім, у зимовий період практично всі магазини торгують морквою, цибулею, капустою, томатами та огірками, вирощеними в Польщі, Угорщині, Туреччині, Росії. «З овочів, за офіційною статистикою, ми майже нічого не ввозимо. Водночас обсяги контрабандного ввозу тільки томатів оцінюються нами у 70 тис. тонн на рік, — каже керівник проекту Fruit-Inform Андрій Ярмак. — Імпортна продукція постачається здебільшого безпосередньо в супермаркети».

На руку імпортерам і зростання цін на українському ринку. Тільки в 2007 році порівняно з 2006-м ціни на овочі підвищилися на 100-150%, а порівняно з 2003-м — на 300-400%.

Українські «овочівники» до останнього часу працювали виключно на внутрішній ринок. Однак з 2006 року обсяги овочевого експорту почали зростати, передусім тих культур, які можуть довго зберігатися без спецобробки. «У сезоні 2006-2007 років експортовано близько 70 тис. тонн — це досить великі навіть за європейськими мірками обсяги. Через посуху і неврожай у країнах ЄС 2006-го в Європі утворився дефіцит цибулі. В Україні великі господарства вирощують цибулю з використанням крапельного зрошення, тому їм вдалося зібрати непоганий урожай», — пояснюють у компанії «Агро Трейд».

За оцінками Андрія Ярмака, ще в 2004 році реальний експорт становив близько 550 тис. тонн, у 2006-му — вже понад 1 млн тонн. За підсумками 2007-го експортні поставки збільшилися на 200 тис. тонн.

Утім, українські експортери овочів у Європі поки що заробляють небагато: торік максимум $200 млн. У країнах Євросоюзу середня оптова ціна на овочі становить $1-2 за кілограм. Але більшість українських компаній продають свою продукцію значно дешевше, оскільки реалізують овочі «з грядки» за цінами, вшестеро нижчими, ніж на оброблені та упаковані за європейськими нормами.

На думку багатьох експертів, Україна могла б стати найбільшим експортером овочів, постачаючи за кордон продукції на $1 млрд щороку. Вже зараз на деяку українську сільгосппродукцію в Європі існує високий попит.

Приміром, одними з найзатребуваніших у ЄС культур, вирощених в Україні, експерти називають баштанні. У 2006-2007-му Україна щороку постачала в ЄС близько 15 тис. тонн цих культур. «Ціна українських кавунів, включаючи транспортування до ЄС, майже вдвічі нижча від іспанських, — розповідає Федір Рибалко з Міжнародної фінансової корпорації. — Дохідність вирощування і торгівлі баштанними на внутрішньому ринку становить 120%, якщо експортувати — приблизно 140-150%. Та й за смаковими якостями херсонський продукт кращий».

«Експорт, наприклад, українських тепличних томатів уже сягає 15-20 тис. тонн на сезон і найближчими роками зростатиме, — додає Андрій Ярмак. — Збільшується експорт тепличного огірка, а також поставки української черешні в Росію».

Аграрні експерти вважають, що найближчим часом обсяги українського овочевого ринку зростатимуть на 10-20% щороку. Причому за рахунок не тільки торгівлі, а й сільгоспвиробників, які останніми роками переорієнтувалися з вирощування малорентабельних зернових на овочі. Про диверсифікацію бізнесу фермерів свідчить той факт, що вже зараз на оптових фірмах розкуплені всі запаси насіння овочевих культур.

---

---

До речі

Легалізація овочів

Міністерство аграрної політики України подало на розгляд Кабміну концепцію зі структурування ринку овочів та фруктів, яку планується розглянути до 1 березня 2008 року. «Ми вивчили досвід європейських країн: Польщі, Італії, Іспанії, — розповідає директор департаменту розвитку аграрного ринку МінАПК Анатолій Разгон. — Овочеві ринки цих країн організовуються й контролюються державою. Схожу систему хочемо створити і ми. У ЄС поблизу великих міст розташовані оптові ринки середньою площею близько 50 га. Обов’язкова умова вибору місця — хороша транспортна розв’язка, здатна пропустити 7-8 тис. машин на день. На цих ринках працюють новітні лінії переробки, сортування, мийки, заморозки, упакування та зберігання овочів і фруктів. За нашими розрахунками, інвестиції в один такий ринок в Україні становитимуть від $20 до $40 млн. Окупність проекту — до 10 років. У Польщі, де такі ринки організовано за сприяння держави, на їхній базі зараз відкриваються акціонерні товариства й акції ринків продаються фермерам та оптовикам, які на них торгують».

---

Найбільші експортери

Обсяг світового експорту овочів, 2006 рік

1. Нідерланди - обсяг поставок, $ млн 5076,3

2. Іспанія - обсяг поставок, $ млн 4409,5

3. Китай - обсяг поставок, $ млн 3714,7

4. Мексика - обсяг поставок, $ млн 3478,7

5. США - обсяг поставок, $ млн 2680,6

6. Франція - обсяг поставок, $ млн 1990,8

7. Бельгія - обсяг поставок, $ млн 1982,1

8. Канада - обсяг поставок, $ млн 1909,7

9. Італія - обсяг поставок, $ млн 1185,6

...

33. Чилі - обсяг поставок, $ млн і 86,9

34. Україна - обсяг поставок, $ млн 86,6

35. Коста-Рика - обсяг поставок, $ млн 85,3

За даними ООН, обсяг міжнародної торгівлі овочами у 2006 році становив $36 млрд

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар