|
|
|||||
| 05 Грудень 2008, П'ятниця |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 04 вiд 28-01-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Ринки та Компанії Народна самооборонаПоки депутати ВР сперечаються, чи можна довірити зброю народу, в Україні на 15% щороку зростає продаж альтернативних видів стрілецької зброї: мисливської та пневматичної
В Україні видано близько 200 ліцензій на торгівлю зброєю. За підрахунками директора ТОВ «Калібр» Андрія Цибкіна, тільки в Києві налічується 17 збройових магазинів. Торговельних точок, що продають пневматику, удесятеро більше. Найходовіший товар зброярів — пневматика і мисливські рушниці. Наприклад, у мережі мисливських магазинів «Ібіс» 60% покупок припадає на мисливські рушниці, 20% — пневматику, 10% — зброю самооборони, 10% — на мілітарі-аксесуари. У магазині «Калібр» 50% виручки приносить пневматика, 25% — мисливські рушниці, 15% — засоби самозахисту, 10% — аксесуари. За оцінками роздрібних торгівців, більш ніж 40% внутрішнього ринку займає пневматична зброя, майже 40% припадає на мисливські рушниці та боєприпаси, по 10% — на засоби самооборони й аксесуари. Близько 80% товарів на полицях українських зброярів — іноземного виробництва. Українська зброя практично не представлена у двох найбільш масових сегментах: мисливському та пневматичному. Наприклад, в асортименті двох найвідоміших українських зброярів — казенного підприємства НВО «Форт» (м. Вінниця) і СП «Шмайсер» (Київська обл.) — переважають гумокульові та газові пістолети. Мисливську гладкоствольну (Форт ще випускає бойову зброю для армії та МВС) і пневматичну зброю підприємства не випускають. Близько десяти вітчизняних компаній, що працюють на внутрішній ринок, також виробляють переважно пістолети та боєприпаси, контролюючи близько 20% українського ринку зброї для самооборони, полювання та розваги, обсяг якого в 2007 році, за різними оцінками, становив від $1 млрд до $2 млрд. Вітчизняні зброярі зароблятимуть у десятки разів більше, якщо українцям дозволять купувати бойові або гумокульові пістолети. «Про рівень розвитку збройового бізнесу і таких супутніх розваг, як полювання та спортивна стрільба, можна робити висновки з кількості проданих патронів. В Україні щороку реалізується близько 10 млн боєприпасів. Для порівняння: у Німеччині — 100 млн, Іспанії — 300 млн», — каже комерційний директор мережі магазинів «Ібіс» Ромас Грунскіс. Заради забави 10 млн боєприпасів, про які каже Грунскіс, — це патрони для вогнепальної зброї. Для пневматичних гвинтівок і пістолетів українці щороку купують сотні мільйонів куль калібру 4,5 мм. Оборот найбільшого сегмента збройового ринку за підсумками 2007 року оцінюють у $800 млн, — це приблизно 5-10 млн пневматичних пістолетів і гвинтівок вартістю $50-150. Пневматика доступна всім: собівартість пострілу з пневматичної зброї — копійки, не потрібно одержувати дозволу на придбання і носіння пневматики з калібром більш ніж 4,5 мм і швидкістю кулі до 100 м/с (якщо швидкість вильоту кулі вища або більший калібр, така зброя прирівнюється до мисливської). «Пневматика не призначена для самозахисту, — зазначає Андрій Цибкін. — По суті, це спортивна зброя, іграшка, але іграшка небезпечна. На відстані 7-10 метрів сталева кулька, випущена з пневматичного пістолета, пробиває наскрізь скляну пляшку з-під шампанського». За словами Цибкіна, пневматика добре продається цілий рік, але влітку спостерігається сплеск продажу: «Люди розважаються на дачах, влаштовуючи тир на власному городі». В Україні не набереться й десятка стрілецьких стендів, куди можна приїхати постріляти, не утруднюючи себе одержанням дозволу на придбання особистої зброї. Сфера таких розваг в Україні — абсолютно неосвоєний ринок. За статистикою, наприклад, у Німеччині 9 з 10 пострілів з мисливської зброї робиться на тренуваннях або змаганнях. «У Європі спортивна стрільба з вогнепальної та пневматичної зброї користується серед населення (зокрема, серед тих, хто не має особистої зброї. — Прим. Контрактів) великою популярністю. Багато хто захоплюється кульовою, стендовою стрільбою. Практично на всіх стендах пропонують спортинг — імітацію полювання, стрільбу в мішені-тарілки, що летять», — розповідає Ромас Грунскіс. Кому охота Справжні любителі полювання — найбажаніші покупці у зброярів усього світу. Гладкоствольна мисливська зброя і патрони до неї приносять українському збройовому роздробу до $800 млн на рік. У Києві не раз проводилися виставки, на яких були представлені збройові доми, що спеціалізуються на виробництві елітної мисливської зброї. Такі рушниці виготовляють понад рік, ціни на них стартують з $0,5 млн. Під час створення елітної зброї враховуються індивідуальні особливості будови тіла замовника. На одному квадратному сантиметрі поверхні металу може бути до мільйона точок гравірування, елітна зброя зазвичай інкрустується дорогоцінними металами. Українські магазини такими рушницями не торгують. Як правило, охочі замовити ексклюзивну рушницю їдуть на завод до Австрії, Німеччини, Іспанії чи Італії. Рушниця початкового рівня російського виробництва і необхідне для полювання спорядження обходяться приблизно в $1 тис. За словами мисливця з десятирічним стажем Ярослава Коваленка, люди, які всерйоз займаються полюванням, рідко обмежуються однією універсальною рушницею. У більшості затятих мисливців є по 4-6 рушниць під різні види полювання. Справжнє полювання — дорога розвага. Затятий мисливець за сезон витрачає більш ніж $1000. Мисливська рушниця — єдина доступна українцям вогнепальна зброя. За часів СРСР гладкоствольні рушниці можна було купити тільки за мисливським квитком, без окремого дозволу міліції. Зараз, щоб придбати рушницю, необхідно одержати дозвіл у міліції, але необов’язково бути мисливцем. З приблизно 2 млн одиниць гладкоствольних рушниць, зареєстрованих в Україні, більшість куплено для самооборони. Українське законодавство лояльне до застосування мисливської зброї з метою захисту власного житла (див. стор. 34). Утім, перш ніж придбати рушницю для самооборони, слід уважно прочитати ст. 36 і 263 Кримінального кодексу, ст. 190 Кодексу про адміністративні правопорушення, Інструкцію МВС (затверджену Наказом № 622 від 21 серпня 1998 р.) і проконсультуватися з юристом. Порушити кримінальну справу, зокрема, можуть за використання несертифікованого гумокульового патрона або патрона, призначеного для іншого типу зброї. В обороні Для самозахисту українцям дозволено купувати газові пістолети і балончики, а представникам деяких професій — зброю під гумову кулю. Річний обсяг усього сегмента засобів самооборони невеликий: його оцінюють приблизно у $100-200 млн. Газові пістолети і балончики були першими засобами самозахисту, які дозволили купувати українцям. 10-15 років тому вони користувалося великою популярністю: тоді магазини продавали по 5-6 одиниць газових пістолетів на день. Зараз за рік в одній торговій точці продається 10-30 штук. «Люди розібралися в ККД «газовиків» і перестали їх купувати, — каже Андрій Цибкін. — Замість газової зброї можна купити балончик, який продається без дозволів, коштує у 30 разів дешевше і дає приблизно такий самий ефект». Дозвіл на придбання пістолетів і револьверів, що стріляють гумовими кулями, видаються тільки працівникам МВС, прокуратури, судів, митниці, їхнім близьким родичам та журналістам. За оцінками продавців зброї, «спецзасобами для стрільби гумовими кулями» в Україні володіють менш ніж 100 тис. осіб, а кількість охочих придбати цей різновид зброї перевищує 2 млн. Представлені на ринку газові пістолети і балончики — на 90% український товар. Усі пістолети для стрільби гумовими кулями — вітчизняного виробництва: в Україні заборонено продаж імпортної зброї під гумову кулю. Без закону З 1996 року у ВР було зареєстровано десять варіантів законопроекту про зброю. «Всі проекти закону були невдалими, юридично безграмотними», — пояснює неприйняття документів один з фахівців Головного науково-експертного управління ВР. Навіть якщо законодавці дозволять усім українцям купувати тільки гумокульові пістолети, обсяг українського ринку особистої зброї зросте щонайменше в півтора разу. Утім, українські продавці й виробники не сподіваються на ухвалення закону про зброю найближчим часом. По-суті, головними лобістами цього закону зараз є тільки українські банки. На сьогодні нарізну зброю можуть використовувати тільки держохоронці. На думку банкірів, монопольне становище Державної служби охорони МВС України дозволяє їй завищувати вартість послуг збройної охорони та інкасації. Якщо озброїти приватні охоронні агенції, вони складуть конкуренцію Державній службі охорони і зможуть збити ціну на збройну охорону.
|
В рубрицi ...
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|