Монетний двір

Кара Піднебесна

Наталія ЗАДЕРЕЙ

Новий валютний режим у Китаї загрожує обвалити долар і дає шанс українським металургам. У глобальному масштабі ревальвація юаня обіцяє більш збалансований розвиток світової економіки.

Після більш ніж десятирічної практики фіксації курсу юаня до долара на рівні 8,28 Китай змінив валютний режим. У відповідь на шантаж з боку Білого дому (погрожування торговими санкціями у разі збереження курсу юаня незмінним) Народний банк Китаю несподівано відв’язав юань від долара, зміцнив його на 2% (до 8,11 за долар) і оголосив, що переходить до керованого плаваючого курсу.

Тепер курс китайської валюти прив’язаний до кошика валют (імовірно, долар, євро, єна) і протягом дня може коливатися щодо долара у межах 0,3% коридору, щодо інших валют — у межах 1,5% коридору. Світові ринки миттєво відреагували на рішення Китаю — услід за юанем подорожчало багато інших азіатських валют, а також золото, цинк і нафта. Подешевшали долар і казначейські облігації США. Ключова інтрига полягає в тому, наскільки монетарна влада Піднебесної готова зміцнити свою валюту.

Адже США, погрожуючи впровадити 27,5% імпортного мита на китайську продукцію, вимагали від Пекіна 10% ревальвації юаня. У будь-якому разі зміцнення китайської валюти може суттєво вплинути на розстановку сил у світовій економіці. На коні виявляться азіатські валюти і євро, відновити падіння ризикує долар. Перипетії світового валютного ринку з цього приводу до України наразі не докотилося, однак глобальне зниження долара може спричинити зміцнення євро щодо гривні.

Юанем по долару

Донедавна вільному падінню американської валюти перешкоджала інтервенційна політика азіатських центробанків. Виступаючи основними покупцями доларів і казначейських облігацій, останні фактично фінансували зовнішньоторговельний дефіцит США. У міру ревальвації валют країн Азії обсяги купівлі доларів азіатськими центробанками зменшуватимуться. Крім того, аналітики очікують, що Китай змінить структуру своїх валютних резервів у $711 млрд — збільшить частку євро та інших валют і знизить доларову. А відтак здешевлення пророкують і американським облігаціям.

Щоправда, голова Московської міжбанківської валютної біржі Олександр Потьомкін вважає, що зміни в Китаї зіграють на руку долару. Таке припущення грунтується на тому, що зміцнення юаня сприятиме вирівнюванню торгового балансу між Китаєм і США. Однак більшість експертів заперечують — суттєво скоротити дефіцит балансу США в торгівлі з Китаєм ($162 млрд торік) 2% ревальвація не допоможе.

Чи отримають американські експортери необхідні переваги, залежить від подальшої поведінки китайської валюти. Більшість експертів очікують від задекларованого Китаєм режиму керованого плаваючого валютного курсу швидше управління, ніж вільного плавання. Цілком можливо, що НБК боротиметься з тиском США точно так само, як український Нацбанк боровся з інфляцією, — одноразовим обвалом долара.

Серйозний струс світовому валютному ринку загрожує лише у випадку, якщо в Китай на очікуваннях ревальвації попливе спекулятивний капітал і НБК вирішить відвадити його різким зміцненням юаня.

Хай буде баланс

Загалом рішення НБК світовою громадськістю було сприйняте позитивно. Очікується, що зниження попиту на американські борги, спровоковане відв’язкою юаня від долара, призведе до падіння долара і зростання відсоткових ставок у США. Це, своєю чергою, стимулюватиме американців до скорочення споживання та імпорту, а відтак і торгового дефіциту. Азіатські країни, навпаки, дістануть стимул розвивати внутрішнє споживання і стануть менш експортозалежними. Крім того, для них не будуть такими злободенними ризики інфляції та перегріву економік через масштабні емісії при викуповуванні доларів.

Накопичений експортний потенціал Китаю навряд чи постраждає. Ревальвація може вдарити хіба що по галузях з низькою доданою вартістю, таких як легка промисловість. За логікою, здешевлення імпорту збільшить попит Китаю на сировину і товари. Саме внаслідок очікуваного зростання споживання в Китаї підскочили світові ціни на нафту.

Зміцнення юаня може стати в пригоді українським металургам. Річ у тім, що зростання доларових цін на китайську металопродукцію може підвищити цінову привабливість продукції українського ГМК, яка зараз перебуває в одній ціновій категорії з китайською.

Водночас, враховуючи, що частка Китаю у зовнішньоторговельному обороті України становить лише 3,4%, безпосередньо на торговий баланс України подорожчання юаня не вплине. Не зламає ревальвація юаня й тенденцію до збільшення імпорту з Китаю — китайські товари залишаться конкурентоспроможними щодо аналогічних українських, навіть подорожчавши в доларовому виразі.

Повна відв’язка

Перехід Китаю на більш гнучкий курсовий режим примітний не лише як чинник короткострокових валютних коливань. Ця подія може ознаменувати й глибинні перетворення у світовій валютній системі. Азія — останній оплот фіксованих валютних курсів, а певною мірою й долара. І саме азіатські фіксовані курси були предметом жорсткої критики з боку МВФ після фінансової кризи 1998 року. Країни, що практикують прив’язку грошової одиниці до якоїсь твердої валюти, наражаються на підвищені інфляційні ризики (швидке зростання грошової маси у зв’язку з викупом валюти). Піддається критиці ще одна особливість фіксованих валютних курсів — спекулятивні атаки, зумовлені втратою впевненості ринку у здатності Центробанку втримати курс (те, що сталося в Україні наприкінці минулого року).

Аналітики вважають, що зростання курсу юаня дасть і іншим азіатським країнам можливість зміцнити свої валюти. І вже наступного дня після заяви НБК щодо долара подорожчали практично всі азіатські валюти. Услід за Китаєм про впровадження керованого плаваючого валютного курсу ринггіту оголосила Малайзія. Можна припустити, що країн, які хочуть підтримувати долар на благо власних експортерів, ставатиме дедалі менше. Про намір зберігати прив’язку до долара заявив лише Гонконг.

Популярність здобуває режим керованого плаваючого курсу (який, за даними МВФ, використовується у 40 країнах), а також його різновид — повзучий валютний коридор (Росія, Канада). Національний банк України також іменує нинішній валютний режим керованим плаваючим валютним курсом. Проте МВФ класифікує режим обмінного курсу в Україні як фіксований і всіляко наполягає на більшій гнучкості.

Раніше в Україні (особливо після квітневого обвалу долара) часто апелювали до прикладу Китаю. Мовляв, країна успішно розвивається, десятиріччями зберігаючи курс долара незмінним і емітуючи велику кількість грошей при його викуповуванні. Нещодавня подія в Китаї засвідчила, що користуватися перевагами заниженого курсу національної валюти можна довго, але не вічно. Якщо не інфляційні ризики, то глобалізація економіки диктують таку умову, як гнучкість курсу.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар