Дiловий тижневик "Контракти"
07 Вересень 2008, Неділя Rambler's Top100 Свiжий номерАрхiвиРозсилкиКарта сайту Українською На русском
Ділові новини Прес релізи Бізнес-події Форум Власний рахунок Авто Нерухомість Робота
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 48 вiд 28-11-2005 РЕКЛАМА ПЕРЕДПЛАТА
ПОШУК
В цьому номерi:
Панорама
Колонка редактора
Запитання Контрактів
Великі гроші
Сфера впливу
Монетний двір
Ринки та Компанії
Про рекламу
Правила гри
Секрет фірми
Бізнес освіта
Архіваріус
Наприкінці номера
Змiст випуску

В "Контрактах":
Свiжий номер
Архiви

Про видання
Редакцiя
Передплата
Реклама в газетi
"Конкретно про..."
"КАК КУПИТЬ"
"Гвардiя"
На сайтi:
Новини компаній
Розсилки сайту
Реклама на сайтi
Каталог лiнкiв
Контакти
Карта сайту
Зроби cтартовою
Додати у вибране
rss канали

Реклама:


Видання "ГК":

Бухгалтерський тижневик
"ДЕБЕТ-КРЕДИТ"


№31/2008
Нове положення про комісію з соцстраху :: Як перевірятиме Держспоживстандарт? :: Єдиний підхід до перевірок від ДПАУ-2 ...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия брендов"
Рейтинг самых дорогих брендов Украины



Каталог
"Конкретно про будівництво"


"Конкретно про будівництво"
№7-2008

Будівництво, ремонт, матеріали, інструменти


Каталог
"Как купить ..."


"Как купить ..."
№4-2008

АВТОМОБИЛЬ


Реклама:


 

Сфера впливу

Підневільна торгівля

Розмовляв Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Колишній посол України в США Юрій Щербак розповів Контрактам, що скасуванню поправки протидіє американське сталеливарне лобі

Юрій Щербак. Колишній
посол України в США
Фото Свiтлани СКРЯБIНОЇ

Сенат США вивів Україну з-під дії поправки Джексона-Веніка. Чому зараз?

— Поправку не скасовано. Сенат лише прийняв резолюцію, внесену сенатором Лугером, яка закликає палату представників скасувати поправку щодо України. Це, безумовно, важливий крок, але питання поправки Джексона-Веніка належить до компетенції нижньої палати парламенту (оскільки США трактують цю проблему як таку, що лежить у площині торговельних, а не міжнародних відносин). За моєю інформацією, пан Томас — голова Комітету з питань розподілу фінансів, який займається цим питанням, — не є прихильником ідеї скасування поправки. Вже розроблено п’ять проектів резолюцій палати представників. Оптимальним для нас є проект сенатора Лугера, підтриманий сенатом. Решта пов’язують скасування поправки зі вступом України до СОТ. Сподіваюся, що наступний крок США зроблять напередодні виборів до ВР — у січні або лютому.

Які застереження є в конгресменів?

— Дається взнаки вплив лобістів. Сталеливарних компаній, які не хочуть втрачати додаткового політичного важеля у протидії українським експортерам, та окремих єврейських організацій. Наголошую: окремих, а не всіх — тих, що розглядають це питання крізь призму повернення деяких споруд в Україні у власність єврейських громад. З деякими з цих організацій Україна досі веде переговори щодо реституції власності, націоналізованої за часів СРСР. Єврейські громади в США також порушують питання про старі кладовища. Наприклад, я вів переговори щодо ситуації у Львові, де колишнє єврейське кладовище заасфальтоване, а на його місці стоять кіоски. Для таких організацій це велика проблема, оскільки правовірний єврей, прах якого осквернили, не зможе повернутися, коли прийде Месія. Релігійні переконання треба поважати.

Чи не є перешкодою для скасування поправки обмеження на ввезення «ніжок Буша» в Україну?

— Уряд США бореться за кожен долар прибутку національних підприємців. Курячі ніжки — це величезний бізнес. Американці прагнуть його не втратити, і це цілком логічно. Але Сенат проголосував за резолюцію щодо поправки тому, що Україна ухвалила закон про захист інтелектуальної власності.

Які економічні зрушення слід очікувати після скасування поправки?

— Поправка Джексона-Веніка впливає на наші торговельні відносини опосередковано. Президент США щороку призупиняє її дію своїм декретом. Утім, зі скасуванням поправки Вашингтон втрачає знаряддя тиску, яке зараз за бажання може застосувати. Також цей крок сприятиме визнанню української економіки ринковою й полегшить вступ до СОТ, що потягне за собою істотніші економічні наслідки. Зокрема, зараз Міністерство торгівлі США встановлює певні квоти на кожен вид нашої продукції з урахуванням усіх дрібниць (аж до розміру сталевого листа або текстильного виробу). Вступ до СОТ, певна річ, квотування не скасує, але надасть нашим експортерам можливість грати за вигіднішими правилами. Однак це не означає, що на шляху до СОТ Україна має поступатися позиціями в інших галузях.

Надання Україні статусу країни з ринковою економікою зменшить кількість антидемпінгових розслідувань. Наприклад, за час мого перебування в США американці постійно і суттєво обмежували постачання української сталі, стверджуючи, що наші підприємства продають метал за заниженими цінами. Через відсутність в України цього статусу вони встановлювали такі квоти (з детальним переліком продукції) й такі тарифи, які робили поставки в США нерентабельними. Торік Польща постачала до США товари за 142 позиціями, Україна — у кілька разів менше.

Як Штатам вдається нав’язувати ідеї вільного ринку іншим країнам, добре захищаючи свій?

— Це одвічне протиріччя, яке навіть СОТ загнало у глухий кут. Проте Україні замислюватися над цим ще зарано, оскільки обсяги нашого експорту на тлі основних торгових гравців є мізерними.

Обговорити на форумi На початок


Версія для друку   Відправити поштою
Оцiнити статтю   Ваш коментар

В рубрицi ...

  • Щиголь Росії
  • Підневільна торгівля
  • Реклама: