Сфера впливу

Спікер спотикання

Розмовляв Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз вивчив плани Секретаріату президента щодо ескалації політичної кризи

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Олександр Мороз розповів про те, що

1) дострокові вибори — авантюра

2) розпуск парламенту спланували в жовтні 2006 року

3) не керує міністром внутрішніх справ по мобільному

4) Луценку не дали відсвяткувати День працівника міліції

Війна без регламенту

Ви начебто погодилися на дострокові парламентські вибори, попри ваші численні заяви про те, що ВР працюватиме до 2011 року. Чи справді президент переграв коаліцію?

— І я, і Віктор Янукович стверджували і стверджуємо, що вибори непотрібні, ми погодилися з тим, що їх можна провести, але лише на законній конституційній основі. Президент руйнував правове поле неконституційними указами до нашої спільної заяви про перевибори. Знайшовши компроміс, ми створили умови, щоб опозиція довела існування законних підстав для дострокового припинення повноважень парламенту. Будь ласка, нехай складуть мандати, і ВР не буде повноважною. Зокрема, ми керуватимемося нормою Конституції і висновками Конституційного Суду (які він зробив у 2002 році), коли отримаємо від ЦВК підтвердження про те, що певну кількість депутатів, які припинили свої повноваження, ніким замінити. Поки що умови для проведення дострокових виборів не створені.

Лідери опозиції впевнені, що для складання депутатських повноважень не потрібно рішення ЦВК. Чи готові до дострокових виборів особисто ви?

— Є регламент Верховної Ради, який передбачає процедуру складання повноважень, і в ньому чітко записано, що депутати у письмовій формі повідомляють головуючого про те, що подали заяви про вихід з фракцій. Відповідно головуючий на наступному пленарному засіданні оголошує про цей факт у присутності заявників. Це робиться для того, щоб можна було переконатися у достовірності наміру депутата і його підпису. Наприклад, у Секретаріаті ВР є заява депутата Юрія Артеменка (фракція НСНУ. — Ред.) про те, що він відмовляється скласти повноваження. Також встановлено факти, що лідери фракцій принесли деякі фальшиві заяви. Я не маю права узаконювати фальш. До речі, ще невідомо, хто приймав рішення на останніх з’їздах БЮТ і НУ про перегляд виборчих списків, які повноваження у делегатів цих з’їздів, наскільки правомірними є їхні рішення, чи можна на їхній підставі видавати указ про проведення дострокових виборів. Приміром, коли формують виборчі списки, то про це обов’язково за 5 днів до проведення з’їздів повідомляють ЦВК, яка направляє на них своїх працівників, і ті перевіряють правильність організації з’їзду. Зрозуміло, що не всі ці проблеми стосуються функцій ВР, але від них залежать перспектива вищого законодавчого органу і стабільність держави. Це не другорядні речі, а дострокові вибори — авантюра.

Депутати, які перейшли з опозиції до коаліції, планують створити в парламенті фракції БЮТ і НУ. Коли в парламенті з’являться клони провідних політичних сил?

— У Верховній Раді є позафракційні депутати. Це відповідає регламенту, якого вони мають дотримуватися. Усе, що вони роблять в організаційному сенсі, — це їхня справа, а не моя.

Заступник секретаря РНБО України Олександр Турчинов підозрює вас у тому, що ви за допомогою мобільного зв’язку керували міністром внутрішніх справ Цушком під час зіткнення підрозділу «Беркут» з бійцями УДО в приміщенні Генпрокуратури. Чи має право на це спікер за регламентом, до якого ви апелюєте?

— Якщо в Турчинова справді є дані про те, що я говорив з Цушком по мобільному, значить, він займається прослуховуванням. До речі, після відставки Юрія Луценка з посади міністра ВС кілька машин для прослуховування зникли. Можливо, зараз їх використовують. Але я не вів розмов з Василем Цушком, весь цей час я був у президента і не міг користуватися телефоном за визначенням. Утім, Цушко діяв у межах своїх повноважень, законно, відповідально.

А чому, наприклад, Турчинов мовчить про те, що підрозділи УДО заблокували прокуратуру і замкнули кабінети її працівників, навіть заступників генпрокурора? Невже УДО має на це повноваження? Чому заблокували входи до Конституційного Суду та перешкоджали роботі суддів? Таких запитань безліч, а відповідь на них одна — все це вияви узурпації влади інститутом президента.

Під стінами Генпрокуратури Василь Цушко віддавав накази бійцям Беркута після консультацій по телефону. З ким він спілкувався?

— Можливо, він обговорював ситуацію з підлеглими, можливо, з кимось іншим. Запитайте про це в самого міністра внутрішніх справ.

Навіщо СПУ заробляє електоральні бали на хворобі Василя Петровича?

— Міністр Цушко призупинив розвиток конфлікту, ймовірно, з трагічними наслідками для себе. Йому це коштувало здоров’я, шкода. Не думаю, що ви хотіли б, аби конфлікт переріс у ще небезпечніші форми.

У витоків

Конфлікт спричинило намагання коаліції створити у ВР конституційну більшість — 300 народних депутатів — з метою позбавити президента впливу на діяльність парламенту. Хто саме є ідеологом цього проекту — ви чи прем’єр?

— Я заявляв про намагання зібрати 300 голосів, щоб проголосувати зміни до Конституції, які стосуються місцевого самоврядування і децентралізації влади. Ще в грудні 2004 року ми з Нашою Україною направили їх до Конституційного Суду. Хоча розширення коаліції і не подобалося президенту, воно відбувалося за Конституцією і регламентом. Заяви про те, що через збільшення коаліції спотворюється воля народу, — від лукавого. Утім, ми змінили норми регламенту, які тепер не дозволяють переходити депутату в індивідуальному порядку або в коаліцію, або в опозицію. Водночас переходи депутатів з опозиції до більшості (чи навпаки) не дають юридичної можливості президенту розпускати парламент. Крім того, 80% законів у нинішній каденції ВР ухвалено конституційною більшістю (300 і 400 голосів). Що ж у цьому поганого?

Погано те, що ви продовжили дію мораторію на продаж землі, який заважає розвитку аграрного сектору, а також ухвалили закон про Кабмін без урахування конституційних повноважень президента. Навіщо ваші партнери по коаліції розглядали можливість ліквідації інституту президента?

— Хіба президент злякався заяв окремих депутатів? Політикам властиво висловлювати будь-які думки, але не можна на підставі чиїхось заяв робити юридичні кроки, тим більше неправові.

Особисто ви задоволені тим, що СПУ увійшла до коаліції з ПР і КПУ?

— Ми діяли оптимально, виходячи з конкретної ситуації. Справді, люди, які стояли на Майдані, очікували формування так званої коаліції демократичних сил. Але це було неможливо, я це зрозумів, аналізуючи позиції провідників НУ і президента. Їх не влаштовувала Тимошенко на чолі Кабміну. При цьому вони намагалися пристойно виглядати в очах виборців. Щоб ніхто не звинуватив НУ у зраді, знайшли винуватих — соціалістів.

Ви відчуваєте себе винуватим?

— Мені відомо, що якби Порошенка обрали спікером, то через три місяці відправили б у відставку уряд Юлії Володимирівни. Повторилася б історія вересня 2005 року, і тоді спокійно можна було б зайнятися створенням коаліції ПР і НУ. Відповідна угода навіть була парафована. А якби соціалісти не підтримали Порошенка, залишаючись у коаліції, то нас би звинуватили у зриві домовленостей. Такі плани справді були. Я шкодую про те, що ми не зламали цю гру раніше, адже протягом року парламент працював би стабільно.

Про що домовлялися Янукович, Ющенко і Мороз під час багатоденних переговорів напередодні призначення Віктора Федоровича прем’єром?

— Тривалі переговори були пов’язані з прийняттям Універсалу національної єдності.

У вересні 2006 року тодішній лідер СПУ Василь Цушко заявив, що соціалісти не проти, щоб міністра ВС призначав президент. Чому ви не виконали цієї домовленості?

— Я брав участь у всіх переговорах 2006 року, і таких домовленостей з президентом у нас не було. Призначення міністра ВС президентом спричинило б двовладдя, доведене до абсурду. Напевно, Василь Петрович мав на увазі щось інше. Взагалі ні в кого не було самоцілі обмежити права президента. Наприклад, редакція прийнятого закону про Кабінет Міністрів відрізняється від президентського варіанта незначною мірою. Ми домовилися з президентом, що усунемо протиріччя шляхом внесення поправок після того, як він підпише закон. Шкода, що природні неузгодженості згодом використовували лише як привід для конфронтації.

Третій зайвий

Чому, попри наполягання Ющенка, НУ так і не приєдналася до коаліції?

— Не Ющенко, а я наполягав на тому, щоб НУ увійшла до коаліції, це відповідало б інтересам України. До речі, ми забезпечили присутність представників НУ у владі, відвівши їм третину місць в уряді. Але в жовтні 2006 року з’явився план реваншу шляхом розпуску парламенту, дострокових виборів тощо. У той час я не міг повірити, що президент вдаватиметься до таких кроків. Але коли недавно, у розпал усіх подій, подивився на цей документ, то зайвий раз упевнився, що ця криза була спланована заздалегідь.

А звідки у вас цей план?

— В усіх органах влади працюють люди, для яких важливим є збереження законності.

Хто, за вашою інформацією, його складав?

— Запитайте у представників Секретаріату президента. Не випадково екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко просив мене, що коли вирішуватиметься питання про його заміну, то добре було б почекати, доки він не відсвяткує День працівника міліції, тобто — розглянути це питання в лютому-січні. До речі, він ніде тоді не говорив про зраду соціалістів, добросовісно працював міністром в уряді Януковича і планував це робити й надалі. Не виключаю, що його міністерство мали намір використати для реалізації плану реваншу. Адже той конфлікт, який виник навколо Генеральної прокуратури, вирішився б інакше, якби міністром був не Василь Цушко. У плані також було передбачено об’єднання БЮТ і НУ, які були антагоністами з вересня 2005 року. Ще недавно говорили про те, що БЮТ і НУ створять мегаблок, але зараз вони знову йдуть на вибори окремими колонами.

Зрозуміло, що наявні суперечності між органами влади, які вилилися в кризу, зумовлені недосконалістю Конституції, співавтором змін до якої є особисто ви. Чи не відчуваєте провини за хаос у державі?

— Ті, хто говорить про недосконалість Конституції, її не читали. Погоджуюся, що в ній є певні недоречності, які можна було б зняти на другому етапі політреформи. Наприклад, немає сенсу у формуванні Кабміну двома інститутами влади — парламентом і президентом. Справді, внаслідок цього на засіданнях уряду виникають конфлікти. Але ж рядок про призначення міністрів оборони і зовнішніх справ був збережений у Конституції за наполяганням Нашої України.

Логічно, звичайно, щоб уряд формувався виключно парламентом. Ще одна неузгодженість — статус губернаторів: вони призначаються і підконтрольні президенту, але є керівниками виконавчої влади на місцях, а вищим органом виконавчої влади є Кабмін. Зрозуміло, що вони мають бути підпорядковані Кабміну. Загалом же дискусія з приводу недовершеності Конституції пов’язана з тим, що нова редакція Основного Закону суттєво обмежує владу президента. Недарма близькі до президента політики знову висувають тези про те, що новий текст Конституції потрібно приймати на референдумі. І хоча цього тексту ніхто не бачив, я знаю, що все зводиться до повернення авторитарної моделі правління.

Політики постійно поливають один одного брудом, а потім сідають за стіл, тиснуть руки, посміхаються і домовляються. Які відчуття при цьому виникають?

— Така особливість політики. Коли ведуться переговори, я розумію, що у візаві є якісь думки, які не дають йому можливості довіряти повністю. Аналізуючи конкретні кроки, краще розумієш стратегічну лінію поведінки політика і вже більш-менш знаєш, у чому йому можна вірити, а в чому — ні. У цьому сенсі дуже цікаві відносини БЮТ і Нашої України. Саме завдяки БЮТ було проголосовано закон про Кабмін, який викликав обурення президента і, можливо, спричинив появу неконституційних указів. А коли після подолання президентського вето нашоукраїнці залишили сесійний зал, Тимошенко звинуватила їх у тому, що вони думають не про Україну, а про посади. Зараз образи БЮТ і НУ знову в минулому.

---

Кар’єра спікера

1944 р. — народився на Київщині

1965 р. — закінчив Українську ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію, інженер Ємільчинського районного об’єднання «Сільгосптехніка», служба в армії

1966 р. — викладач, заввідділенням механізації сільського господарства Таращанського технікуму механізації сільського господарства

1974 р. — старший інженер-технолог, старший виконроб мехзагону Таращанського райоб’єднання «Сільгосптехніка»

1975 р. — старший інженер Київського обласного об’єднання «Сільгосптехніка»

1976 р. — завсектором механізації

та електрифікації сільського господарства, заступник завідуючого сільськогосподарським відділом Київського обкому Компартії України

1983 р. — секретар Київської обласної ради профспілок

1985 р. — перший секретар парткому Київських обласних організацій та установ

1989 р. — завідуючий аграрним відділом Київського обкому Компартії України

З 1990 р. — народний депутат

1991 р. — голова політради СПУ

1994 р. — голова Верховної Ради

1998 р. — лідер фракції СПУ у ВР

З 2006 р. — голова Верховної Ради

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар