Сфера впливу

РосКремльЕнерго

Віталій ПОРТНИКОВ

Український погляд на команду російського уряду. З усіх кадрових призначень нового президента Росії Дмитра Медведєва для України найцікавішою може видатися поява у Кремлі його однокурсника Дмитра Чуйченка

З усіх кадрових призначень нового президента Росії Дмитра Медведєва для України найцікавішою може видатися поява у Кремлі його однокурсника Дмитра Чуйченка, який обійняв посади помічника президента і голови Контрольного управління президентської адміністрації. Чуйченка називають людиною 100-відсотково медведєвською, у його призначенні вбачають прагнення нового президента Росії сформувати власну команду, у якій будуть не тільки ті, хто зобов’язаний Путіну або прийшов у Кремль до появи там другого президента, а й чиновники, зобов’язані особисто Медведєву.

Для нас же призначення Чуйченка цікаве тим, що саме він був до останнього часу виконавчим директором РосУкрЕнерго і, до речі, саме він давав ЗМІ роз’яснення про борги компанії. Водночас Чуйченко входив до складу правління Газпрому, тому газотрейдерську фірму сприймали як якийсь автономний придаток газпромівської структури. Але тепер, з появою Чуйченка в Кремлі, можна з упевненістю сказати те, що, втім, було відомо і до цього: РосУкрЕнерго — це не якийсь там придаток до влади. Це і є сама влада.

В Україні сформовано образ РосУкрЕнерго як компанії, створеної супостатами-бізнесменами Могилевичем і Фірташем для одержання прибутку, яка ділиться грішми з корумпованими чиновниками. А зараз колишній виконавчий директор цієї непорядної фірми стає однією з ключових фігур в оголошеній новим президентом кампанії з боротьби з корупцією. Правда, цікаво? І що тепер говоритимуть наші чиновники, зустрічаючись зі своїм російським колегою? Розповідатимуть йому про страшну корупцію, яка процвітала, коли РосУкрЕнерго постачало (чи постачає?) газ на український ринок? Проситимуть очолити боротьбу з цим ганебним явищем? Чи як?

Насправді все дуже просто. Газпром — монополія, афільована з державними інтересами. Зовсім не випадково саме голова президентської адміністрації був до останнього часу головою ради директорів Газпрому. Є тисяча схем, які допомагають цій монополії заробляти. І РосУкрЕнерго — лише одна із сотень. Причому схема привілейована — невипадково її ключовим менеджером був однокурсник голови ради директорів. Можна скільки завгодно говорити про заміну посередника прямими поставками Газпрому, але особливої різниці між Газпромом та РосУкрЕнерго немає і ніколи не було. Простіше кажучи, якщо вважати, що це різниця між Міллером (головою правління газової монополії) і Фірташем (газотрейдером), тоді так. А якщо між Чуйченком — членом правління Газпрому і Чуйченком — виконавчим директором РосУкрЕнерго?

Поява голови такої нелюбої українському уряду фірми у президентській адміністрації — це серйозний виклик. Звісно ж, Чуйченка можна не помітити і вирішити, що зараз він займеться діяльністю в Контрольному управлінні (до речі, саме з посади начальника цього управління розпочалася кремлівська кар’єра Володимира Путіна), боротьбою з корупцією та іншими дурницями. Але насправді угруповання, зацікавлені у вигідних схемах поставок і транзиту газу, отримали сьогодні не просто якогось лобіста у керівництві країни. Повторюся: ще недавно вони були поруч із владою, майже владою, а тепер стали самою владою. І той, хто вважає, що бореться з Могилевичем, який згинув десь у слідчих ізоляторах, або з Фірташем, сам себе обманює. Ні, він бореться з Кремлем. Він бореться з Росією.

Не скажу, що таку війну не можна вести, якщо є щире прагнення домогтися прозорої схеми поставок, усунути всі можливості збагачення чиновників, маючи на увазі під цими чиновниками президента сусідньої країни і начальника контрольного управління його адміністрації. Але хотілося б усе ж таки зрозуміти, чи можна сьогодні таку війну виграти і чи повинні українці полягти в бою лише тому, що у частини їхніх лідерів є жагуче бажання змінити схему газових поставок?

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар