Сфера впливу

Шило на шило

Марія БОНДАР

Спорудження сховища відпрацьованого ядерного палива зробить Україну менш залежною від Росії, але більш залежною від США

Будова контейнера (схема)

Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Україні розпочнеться приблизно в першому кварталі 2007 року в Чорнобильській зоні або на території Хмельницької АЕС. Уже відома американська компанія, яка будуватиме сховище, і навіть визначено кошторис витрат. Котлован під цю споруду досі не вирито, бо парламент не прийняв законопроект «Про розміщення, проектування та будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС». Проте в Енергоатомі впевнені в тому, що цей закон обов’язково почне діяти, і укладають договори з майбутніми підрядчиками вже сьогодні.

Всупереч офіційній позиції, зберігання опроміненого ядерного палива трьох українських АЕС — не єдино можливе використання сховища. По-перше, коли світові ціни на уран зростуть у рази, вітчизняні енергетики мають намір розпочати добування цього палива з наявних запасів ядерних відходів. А по-друге, Україна може перетворитися на могильник ядерних відходів світового масштабу, хоча в Енергоатомі й заперечують можливість реалізації останнього сценарію.

Будівництво в борг

26 грудня 2005 року президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашківський та головний адміністратор корпорації Holtec International Крайшн П. Сінгх підписали у Києві Контрактну угоду про спорудження сховища відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС (оснащених реакторами типів ВВЕР-440 та ВВЕР-1000). Згідно з домовленістю Holtec має намір спорудити пусковий комплекс сховища і забезпечити 20% його завантаження опроміненим ядерним паливом (решту 80% за потреби завантажуватиме Енергоатом). Орієнтовна вартість послуг американської корпорації — EUR127,75 млн.

На перший погляд, EUR127,75 млн — навіть індексовані з урахуванням інфляції — кошти відносно невеликі для України, яка змушена щороку платити від $40-120 млн за вивезення опроміненого ядерного палива до РФ. Це тоді, як, по-перше, українське опромінене ядерне паливо, перероблене в Росії, все одно буде повернуто в 2008-2011 роках, але вже у вигляді високоактивних відходів, що підлягають захороненню (не плутати зі зберіганням). А по-друге, ціна вивезення відпрацьованого палива з України до Росії щороку зростає, наближаючись до світової — $1000 за кілограм важкого металу (зараз Україна сплачує за вивезення близько $500).

Однак першоджерело повідомило Контрактам, що Holtec International має намір реалізувати в Україні не один проект, а два. Другий пов’язаний з виробництвом і наступним продажем контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива Енергоатому. Згідно з умовами контракту Holtec надасть НАЕК тільки контейнери, призначені для пускового комплексу (20% передбачуваної місткості сховища). У кого Енергоатому доведеться купувати решту 80%, невідомо. Можливо, у того ж таки Holtec. Умови, на яких корпорація погодиться постачати контейнери після здачі пускового комплексу, поки що не зрозумілі навіть її представникам. Таким чином, через кілька років Україна може потрапити у фінансову залежність від американської корпорації. Водночас голова Енергоатому Юрій Недашківський стверджує, що при потребі НАЕК зможе налагодити виробництво контейнерів без участі американського партнера.

Суто українське сховище

НАЕК «Енергоатом» і Holtec International відмовилися надати Контрактам повний текст документів, які описують технічну специфікацію ЦСВЯП та обсяг робіт для його спорудження. Контрактам вдалося отримати тільки техзавдання, яке свого часу направляли учасникам тендера. Саме з цим документом ми й звернулися до незалежних експертів з Інституту підтримки експлуатації АЕС та Інституту ядерних досліджень НАН України, аби встановити, чи дозволяють параметри сховища зберігати в ньому щось крім відпрацьованого палива трьох українських АЕС.

Генеральний директор Інституту підтримки експлуатації АЕС Ігор Симонов підтверджує, що контейнери, розроблені для нового сховища, придатні лише для опроміненого палива Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС. На цих станціях працюють реактори двох типів — ВВЕР-1000 і ВВЕР-440. Їхнє ВЯП має форму шестигранника, тому в контейнерах для нього передбачено шестигранні осердя. Крім України такі реактори використовують ще кілька країн: Росія, Чехія, Фінляндія, Угорщина та Болгарія. За винятком Болгарії, яка лише недавно приступила до створення власного сховища відпрацьованого ядерного палива, жодна з цих держав не має потреби у вивезенні ВЯП за кордон. Решта країн (наприклад, США та Франція) використовують реактори інших типів, і їхнє паливо не поміститься в українські контейнери.

Водночас заступник директора з наукової роботи Інституту ядерних досліджень НАН України Василь Слісенко твердить, що все ж таки теоретично існує можливість зберігання закордонного палива у ЦСВЯП. Якщо довжина тепловиділяючого елемента реактора буде меншою або дорівнюватиме висоті контейнера, а діаметр перетину ВЯП менший за діаметр осердя, то чотиригранні американські ядерні касети вільно увійдуть у шестигранні осердя, призначені для палива ВВЕР-1000 та ВВЕР-440.

До того ж, щоб помістити закордонне ВЯП у сховище, зовсім не обов’язково завантажувати його в українські контейнери. Інфраструктура сховища напевно дозволить приймати і перевозити контейнери Holtec, виготовлені для інших країн. За словами головного представника Holtec в Україні Миколи Кононцева, пусковий комплекс сховища, ймовірно, буде оснащено машинами для підйому і транспортування закордонного виробництва.

На запитання: чи знайдеться у ЦСВЯП місце для закордонного палива? — експерти теж відповідають по-різному. Одні погоджуються з тим, що до сховища можна буде помістити рівно стільки палива, скільки опромінять Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська АЕС, інші вважають, що можливості майбутнього ЦСВЯП перевищують потреби трьох українських електростанцій. Згідно з технічним завданням Енергоатому сховище зможе щороку приймати до 516 зборок ВЯП реакторів ВВЕР-1000. Це на 26 зборок більше від максимального вивантаження семи реакторів, що працюють на трьох електростанціях.

Те, що проектну продуктивність сховища визначено «з запасом», ще не свідчить про наміри творців помістити у нього чуже паливо. Ігор Симонов навіть знайшов цьому факту пояснення. На його думку, різниця у 26 зборок потрібна для переміщення до ЦСВЯП опроміненого ядерного палива, що перебуває зараз у приреакторних басейнах українських електростанцій.

Навіть якщо творці сховища не планують його міжнародне використання, з технічної точки зору така можливість існує. Тому якщо, наприклад, США захочуть розмістити опромінене ядерне паливо в українському сховищі, перешкодити їм можуть дві речі: заборона на ввезення ВЯП інших держав в Україну і обмежена ємність сховища. Першу перешкоду за бажання може усунути Кабмін (відповідно до ст. 6 Закону «Про поводження з радіоактивними відходами» визначення порядку перевезення радіоактивних відходів через кордон знаходиться в його компетенції), а другу — Верховна Рада (параметри сховища, характеристики палива і технології зберігання фіксуються в спеціальному законі).

Спокуса інтернаціонального використання сховища велика, особливо з урахуванням світової ціни прийому відпрацьованого ядерного палива — у середньому $1000 за 1 кг важкого металу. Втім, можливість перетворення українського сховища на міжнародне — не єдина небезпека, що виникає внаслідок реалізації проекту ЦСВЯП. Отримавши пусковий комплекс сховища «під ключ», Енергоатом, як ми вже зазначали, ризикує потрапити в залежність від поставок контейнерів Holtec. І хоча Юрій Недашківський розраховує на те, що за три роки українські фахівці цілком освоять американську технологію, не відомо, чи справдиться цей прогноз.

---

Ядерні домовленості

Домовленості між Енергоатомом і Holtec, крім рамкової Контрактної угоди, включають шість документів:

1) Заява про прийняття

2) Контрактна угода

3) Технічна специфікація

4) Угода про фінансування

5) Умови контракту

6) Обсяг робіт

Підписанням зазначених документів сторони підтвердили початок реалізації проекту будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, а також згоду Енергоатому на залучення Holtec International як підрядчика. Holtec, у свою чергу, погодився виконати роботи, до яких входять:

• надання інформації для підготовки техніко-економічного обгрунтування інвестицій у ЦСВЯП, що враховують створення інфраструктури для завантаження, вивантаження, транспортування, зберігання до 12 500 відпрацьованих зборок реакторів ВВЕР-1000 і до 4000 зборок реакторів ВВЕР-440, упакованих у контейнери;

• проектування, будівництво і введення в експлуатацію пускового комплексу ЦСВЯП, а також систем для завантаження, вивантаження, транспортування, зберігання 2500 зборок реакторів ВВЕР-1000 і 1080 зборок реакторів ВВЕР-440.

---

Своїми силами

Щонайменше 70% робіт, що пов’язані зі створенням сховища, виконуватимуть українські компанії. Про це заявив головний представник Holtec International Микола Кононцев. Контрактна угода між Holtec і Енергоатомом дозволяє залучати до будівництва третіх осіб як агентів, постачальників і виконавців певних видів робіт. Підбором фірм, які будуть задіяні в реалізації проекту, займеться підрядчик.

Енергоатому залишиться тільки узгодити список, складений американським партнером. Формально НАЕК має право заперечувати проти залучення тієї чи іншої компанії та відмовлятися від узгодження. Однак відмова має бути обгрунтована, а переліку достатніх підстав Контрактна угода не містить. Тому потенційним проектувальникам і будівельникам ЦСВЯП, а також постачальникам матеріалів для його спорудження доведеться домовлятися не з українськими чиновниками, а з американськими бізнесменами.

На яких умовах Holtec збирається працювати з вітчизняними фірмами, поки що не зрозуміло. Кононцев стверджує, що порядок співпраці із залученими особами ще не визначено. Представники корпорації не бажають говорити про критерії відбору українських учасників проекту до ухвалення закону про будівництво ЦСВЯП.

Відомо тільки, що вітчизняним фірмам, швидше за все, доведеться впроваджувати прийнятну для Holtec систему контролю якості і брати участь у відкритих тендерах. Імовірно, Holtec International знадобляться постачальники нержавіючої сталі, бетону, арматури, а також власники ліцензій на проектування, будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки. Більш точно потреби корпорації буде визначено на етапі робочого проектування.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар