|
|
|||||
| 05 Грудень 2008, П'ятниця |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 07 вiд 18-02-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Сфера впливу Наполеонівські плани
Академік Ігор Юхновський, який брав участь у розробці проекту нової Конституції, підтвердив Контрактам, що в разі прийняття документа президент України отримає право призначати прем’єр-міністра (за рекомендацією ВР) і міністрів (за поданням голови уряду). Зараз, нагадаємо, керівництво і склад Кабміну формує парламент, а президент лише вносить до Ради подання про призначення прем’єра не пізніше ніж через 15 днів після отримання відповідної пропозиції від парламентської коаліції. У редакції нового Основного Закону президент може сам без жодного подання призначати міністрів оборони і закордонних справ, а також голову СБУ (кандидатури яких, згідно з чинною Конституцією, необхідно вносити до ВР). Далі — більше. Якщо зараз президент має призначати керівників облдержадміністрацій за поданням Кабміну (під час другого прем’єрства Януковича ця конституційна норма спровокувала конфлікт, і Ющенко призначав губернаторів «в. о.»), то в новій редакції уточнили, що кадрові подання Кабміну є рекомендаційними. Відповідно до проекту Конституції президент отримує виключне право скасовувати урядові постанови, що стосуються питань зовнішньої політики, оборони і безпеки. До таких в Україні, як показує досвід роботи Ради нацбезпеки та оборони, може бути віднесено все що завгодно: від фінансування дострокових виборів до системи держзакупівель. Зараз, нагадаємо, президент має право лише призупиняти дію урядових постанов, одночасно подаючи їх на розгляд Конституційного Суду. Мрія будь-якого президента — розпуск парламенту з політичних мотивів шляхом винесення цього питання на референдум — реалізована в проекті нової Конституції. При цьому не всі його розробники впевнені, чи зберегло керівництво Секретаріату логічне продовження такої жорсткої норми, а саме право ВР ухвалювати рішення про дострокове припинення повноважень президента конституційною більшістю (300 голосів) у разі, якщо громадяни не підтримають ініціативу глави держави... Перелік конституційних новел, ухвалення яких має намір лобіювати
Секретаріат, можна продовжити, однак сказаного достатньо, щоб оцінити
безперспективність їх прийняття у нинішній ВР. По суті, розкручуючи конституційні ініціативи, у Секретаріаті президента говорять про мир, готуючись до війни. І це аж ніяк не метафора. Один із законопроектів, внесених главою держави до ВР під грифом «невідкладний», — «Про Національну гвардію України». Фактично документ передбачає створення в країні розгалуженої військової структури, що включатиме частини оперативного призначення, спецназ, моторизовані та авіаційні підрозділи. Віктор Ющенко хоче особисто очолити нацгвардію, а своїх гвардійців пропонує наділити такими правами: — затримувати підозрюваних, складати протоколи, проводити огляд, вилучати речі й документи відповідно до Закону «Про міліцію»; — оточувати (блокувати) окремі ділянки місцевості, будинки та інші об’єкти; — безперешкодно використовувати засоби зв’язку центральних і місцевих органів влади, а також підприємств незалежно від форми власності. Не факт, звичайно, що законопроект про нацгвардію буде ухвалено, швидше навпаки. Але сам по собі він цілком може слугувати ілюстрацією політичних настроїв. До речі, організаційна підготовка до референдуму вже почалася. Народний депутат Юрій Ключковський (НУ—НС) зареєстрував у ВР принципово новий законопроект «Про всеукраїнський референдум». Два ключові моменти документа: чітко визначає юридичні наслідки конституційного референдуму («ухвалене рішення не потребує наступного підтвердження»); дозволяє президентові оголосити про майбутній референдум і подати для публічного обговорення проект нової Конституції за три місяці до всенародного волевиявлення (тоді як ВР для реалізації аналогічної ініціативи необхідно 300 голосів). За результатами голосування законопроекту Ключковського можна буде об’єктивніше оцінити ступінь серйозності конституційних ініціатив Секретаріату, зокрема й ризики, пов’язані з появою напередодні президентських виборів ще однієї Конституції, безпосереднім наслідком чого може стати переобрання парламенту через скорочення кількості депутатів до 350 або — як варіант — трансформацію ВР у двопалатний орган.
|
В рубрицi ...
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|