Сфера впливу

Кріслопринесення

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

Віктор Ющенко розширює президентські повноваження для Юлії Тимошенко

Фото УНІАН.

На початку лютого Верховна Рада розгляне програму дій уряду Тимошенко — документ, відповідно до Конституції, має надійти в парламент протягом 30 днів від дня призначення Кабміну і в разі прийняття дає уряду річний карт-бланш. Програма під помітною назвою «Український прорив: для людей, а не для політиків» уже підготовлена, широко розрекламована, розкритикована президентом і трохи змінена в контексті побажань Віктора Ющенка.

Глава держави, своєю чергою, вніс на розгляд ВР низку законопроектів, ключовий з яких — про Кабмін — спрямований на посилення президентської влади без коригування чинної Конституції. Зокрема, президенту пропонується повернути право не погоджуватися з кандидатурою прем’єр-міністра, висунутою парламентською коаліцією (саме дійство у разі коригування законодавства буде прив’язане до обов’язкової умови — наявності під відповідним поданням не менш ніж 226 підписів членів коаліції). Також міністри оборони і закордонних справ (що призначаються за квотою президента) у новій редакції закону про Кабмін не можуть бути звільнені парламентом. Крім того, Віктор Ющенко хоче законодавчо закріпити за собою право вводити губернаторів до складу Ради нацбезпеки та оборони, що, як засвідчили події останніх двох років, або виконує функції «альтернативного» уряду, або ухвалює політичні рішення, які не підлягають оскарженню.

Усе йде до того, що платою за голоси НУ—НС на підтримку програми Тимошенко стануть голоси БЮТ за нову версію закону про Кабмін. По суті, йдеться про торг всередині правлячої коаліції, причому процес цей ніяк не пов’язаний з виникненням якихось нових обставин, про які не було відомо й про ставлення до яких союзники не встигли домовитися до формування уряду Тимошенко. Досить умовно «новими» можна назвати ініціативи президента (вони були сформульовані ще рік тому, коли Секретаріат ділив повноваження з урядом Януковича), однак дивне в торзі БЮТ і НУ—НС не тільки і не стільки це.

Цілком очевидно, зокрема, що програма дій має для Кабміну Тимошенко суто формальне значення, оскільки змістова частина (що регламентує терміни, умови та механізми досягнення цілей) у документі просто відсутня. Якщо бути гранично коректним, то в ньому містяться або абсолютно абстрактні обіцянки (на кшталт «посилити кримінальну відповідальність за хабарництво», «сформувати волю всіх гілок влади щодо боротьби з корупцією» тощо), або ж певні точкові законодавчі ініціативи, підготовлені здебільшого попередніми урядами (проект Податкового кодексу, законопроекти «Про акціонерні товариства», «Про систему депозитарного обліку цінних паперів», «Про прокуратуру» тощо). З таким самим успіхом Кабмін міг передати на розгляд ВР чисті аркуші паперу.

А ось політичне значення ухвалення програми для Юлії Володимирівни безсумнівне: у Конституції збереглася архаїчна норма, відповідно до якої уряд, програму котрого затвердила ВР, не може бути відставлений протягом року (теоретично Кабмін міг би діяти на підставі коаліційної угоди). Хоча навряд чи Тимошенко по-справжньому лобіює гарантії недоторканності для Кабміну. І в цьому контексті зрозуміло, чому її програма неконкретна: політична свобода Юлії Володимирівні зараз не дуже потрібна. Якщо уряд пропрацює до президентських виборів — добре, якщо його відправлять у відставку, то як прийняття програми дій, так і її блокування у сприйнятті електорату Тимошенко лише збільшить провину політичних супротивників прем’єра (насамперед тих, які зараз є союзниками).

Віктор Ющенко, своєю чергою, явно продовжує зміцнювати президентську вертикаль, зокрема й на регіональному рівні. Таким чином, очевидно, що найближче оточення глави держави і група його підтримки у Партії регіонів розраховують стримати активність Юлії Тимошенко (особливо в питанні вибіркового повернення державі незаконно приватизованого майна). Причому в Секретаріаті президента всерйоз розраховують, що коригування Віктором Ющенком різких ініціатив прем’єра якимось чарівним чином позначиться на її електоральному рейтингу.

Власне, інтрига і полягає в тому, чи зможе Ющенко на президентських виборах скласти гідну конкуренцію Тимошенко, урізавши зараз її повноваження. У теорії це можливо, на практиці — малоймовірно. За даними провідних соціологічних центрів країни, Юлія Володимирівна має хороші шанси виграти президентські вибори навіть у разі, якщо відмовиться від прем’єрських повноважень. В оточенні президента, вочевидь, ніяк не можуть зрозуміти: що менше важелів впливу залишиться в Тимошенко, то для неї краще. Прем’єр-міністр досить чітко і послідовно працює на свій електорат, дотримуючись тактики популізму у всіх його виявах, і щоразу її повернення до влади супроводжується зростанням популярності серед населення.

Зараз Тимошенко вкотре бореться з тіньовими схемами, провокуючи великих бізнесменів на адміністративну війну: блокування ініціатив, перерозподіл повноважень тощо. І ця війна посилює політичні позиції Тимошенко, якій завжди хтось заважає. Так було у 2001 році, коли вона обіймала посаду віце-прем’єра з питань ПЕК, так було в 2005-му. Зараз перед Юлією Володимирівною залишилася тільки одна не взята політична висота — президентська. Далі неспроможність її електоральної гри буде цілком очевидною, і їй будуть потрібні максимальні повноваження, щоб почати нову, ні від кого не залежну гру. Вельми примітно, що ці повноваження вона не відвойовує сама, їх розширює Віктор Андрійович Ющенко.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар