|
| |
|
|||||
| 04 Грудень 2008, Четвер |
|
Українською На русском | ||||
 |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 04 вiд 28-01-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Сфера впливу Фонд лихаПерший заступник голови Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Олександр Бондар вважає, що де факто Фонд держмайна очолить Юлія Тимошенко
В інтерв’ю Контрактам екс-голова Фонду держмайна розповів про те, що 1) Андрій Портнов ефективніший, ніж Валентина Семенюк 2) ОПЗ або Укртелеком продадуть через 3-4 місяці 3) російські інвестори політично залежні 4) справу НЗФ ще довго розглядатимуть у судах Торік уряд отримав 2,44 млрд грн приватизаційних надходжень — 23,04% запланованих у держбюджеті. Скільки виручать від продажу держмафйна цього року? — Якщо в 2007-му приватизацію було просто провалено, то цього року план (8,92 млрд грн. — Ред.) перевиконають. Можна довго сперечатися з приводу того, чи доцільно відповідні кошти спрямовувати на компенсації вкладникам (соціальна складова цього рішення, на мій погляд, оскарженню не підлягає, хоча є ризик, що роздача грошей спровокує надмірну інфляцію), але можу запевнити: у 2008 році всі об’єкти буде продано на відкритих аукціонах, тобто так само, як три роки тому продали Криворіжсталь. І мені здається, що Андрій Портнов (кандидатуру якого БЮТ пропонує на посаду голови ФДМУ. — Ред.) буде набагато ефективнішим головою Фонду держмайна, ніж Валентина Семенюк, яка, свого часу за завданням партії робила все, щоб зірвати конкурс з продажу тієї самої Криворіжсталі, а під час його проведення навіть пішла на лікарняний. До речі, пана Портнова вже попередили, що на посаді голови Фонду він має дистанціюватися від політики й зосередитися на виконанні урядових рішень. Реально всі ключові питання, пов’язані з приватизацією, вирішуватиме прем’єр Юлія Тимошенко, в якої є досвід проведення відкритих конкурсів. Фактично головою Фонду виявиться вона, а не Портнов, хоча й погоджуватиме з президентом перелік об’єктів на продаж. А які ще кандидатури на посаду голови ФДМУ розглядалися? — У результаті політичних домовленостей ця посада була закріплена за БЮТ, упевнений, що в нашій фракції (НУ—НС. — Ред.), у складі якої принаймні троє екс-голів Фонду, суперечок було б набагато більше. Які великі об’єкти буде продано цього року? — Взагалі, щоб виконати план надходжень від приватизації, закладений у держбюджет-2008, достатньо продати лише один великий об’єкт, наприклад, Одеський припортовий завод. Але мені здається, що Кабмін перевиконає план. Принаймні, за моєю інформацією, перед Портновим стоїть завдання готувати до першочергового продажу ще як мінімум два об’єкти — Укртелеком і Луганськтепловоз. Переконаний, що Портнов увійде в курс справ і впорається з цим завданням, але головне, щоб серйозні іноземні інвестори зацікавилися відповідними підприємствами і повірили, що цей Кабінет Міністрів сповідуватиме дещо інші приватизаційні принципи, ніж попередній. Думаю, перший великий об’єкт продадуть приблизно через три-чотири місяці, а гроші надійдуть до держбюджету через півроку.
— Ні, триває дискусія з приводу того, як продавати завод: разом з аміакопроводом і перевалочними потужностями чи окремо, залишивши їх у держвласності. Зрозуміло, що від цього залежать попит на об’єкт і ціна ОПЗ — з аміакопроводом він коштуватиме на порядок дорожче. Водночас усі розуміють, що приватизація аміакопроводу автоматично створить передумови для монополізації цього ринку. Не виключаю, що під час підготовки конкурсу з продажу ОПЗ знову може виникнути політичний конфлікт, який налякає інвесторів. Хоча, з іншого боку, Криворіжсталь взагалі продавали під час зміни урядів, а результат отримали оптимальний... Але особисто мене більше цікавить продаж не ОПЗ, а Укртелекому, який потрібно приватизувати невідкладно, інакше підприємство або збанкрутує, або буде остаточно розкрадене. Нинішнього року за цей об’єкт ще реально отримати нормальні гроші, хоча й менші, ніж можна було виручити раніше. Хіба продажу Укртелекому не перешкоджає досі нерозв’язана дилема системи спецзв’язку? — Єдина проблема, яка реально перешкоджає приватизації підприємства, — це апетити тих, хто протягом багатьох років заробляє на Укртелекомі не враховані державою гроші. Але, думаю, якщо президент і прем’єр приймуть спільне політичне рішення з цього приводу, то всі заспокояться. Решта проблем або врегульовані законом, ухваленим ще 2000 року, або підлягають урегулюванню протягом кількох місяців. Скільки коштів можна отримати від продажу Укртелекому з урахуванням того, що 2007 року міноритарні пакети акцій ВАТ, м’яко кажучи, не користувалися попитом? — Низький попит на дрібні пакети акцій — це підтвердження хибності підходу до продажу цього об’єкта Фонду Валентини Семенюк та уряду Віктора Януковича. Цілком природно, що в умовах, коли контрольний пакет перебуває в неефективного власника, ринкова ціна дрібних пакетів акцій ніколи не буде оптимальною. Також не можна визначити ринкову ціну контрольного пакета, продавши міноритарний. Така політика — замилювання очей. Дрібні пакети акцій державних підприємств не цікавлять інвесторів або, точніше, цікавлять лише тих, хто хоче приватизувати не об’єкт, а його топ-менеджмент. Зовсім інша ситуація, наприклад, з акціями Криворіжсталі: будь-який пакет на відкритому ринку з руками відірвуть. Весь пакет акцій Укртелекому, на мій погляд, потрібно продавати відразу, надавши інвесторам кілька місяців на ознайомлення з об’єктом. До речі, краще, якби його купили іноземці, а не росіяни. Поясніть чому? — По-перше, у росіян вельми специфічний стиль ведення бізнесу: він визначається певною специфікою закритої економіки, що контролюється державою. Простіше кажучи, якщо російська компанія купить нашу, це означатиме, що реально нею керуватиме Кремль, а не фактичний покупець. По-друге, західні інвестори можуть залучити до управління підприємством більш кваліфікований менеджмент. Чи правда, що керівництво держави орієнтоване на продаж стратегічно важливих об’єктів іноземним інвесторам? — Поки що нам немає сенсу боятися іноземних інвесторів, адже їм в Україні належать тільки кілька стратегічних об’єктів. Ще за часів прем’єрства Віктора Ющенка американці купили два обленерго, а в 2005-му індуси придбали Криворіжсталь. Значно гірше й економічно небезпечніше, коли половина енергетики країни зосереджена в руках одного українського олігарха. А екс-голова Фонду держмайна Михайло Чечетов, наприклад, наполягає на тому, що держава має відсіювати інвесторів... — Михайло Васильович мусить це казати, адже він свого часу чимало об’єктів продав на спецумовах. Я знаю, як це відбувалося, сам не раз відповідав на телефонні дзвінки згори і нічого не міг вдіяти, проте не вважаю особу інвестора конкурентною перевагою... В будь-якому разі спеціальних умов більше не буде. Ми навіть пообіцяли допомогти пану Портнову й ухвалити закон, який заборонив би Фонду встановлювати додаткові умови. Це дозволило б суттєво послабити політичний тиск на керівництво ФДМУ. До речі, під час організації конкурсу з продажу Криворіжсталі умови особисто готували Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко. Гадаю, так само буде і цього року, принаймні президентський Секретаріат у разі потреби допоможе прем’єр-міністру, яка, втім, має непоганий досвід підготовки великих об’єктів до приватизації в умовах тиску з боку інвесторів. Які консорціуми можуть створити потенційні претенденти на ОПЗ і Укртелеком? — Раніше консорціуми створювали для того, щоб обійти додаткові умови. Приміром, свого часу брати Чуркіни обійшли додаткові умови, які встановив тодішній голова Фонду Михайло Чечетов під час продажу Чорноморського суднобудівного. Вони просто купили компанію, яка належала українському бізнесмену, і через неї придбали ЧСЗ. Водночас через наших резидентів іноземцям простіше розраховуватися з державою... Але в 2008-му, напевно, іноземці заходитимуть в Україну напряму, реєструючи філії. Керівництво уряду вже заявило про повернення до держвласності Луганськтепловозу та Нікопольського заводу феросплавів на підставі судових рішень. Наскільки масштабною буде реприватизація в 2008 році? — Повернення в державну власність названих вами об’єктів — це цілком закономірне явище, судові рішення потрібно виконувати. Луганськтепловоз намагалися повернути державі всі судові інстанції, але Валентина Семенюк вперто оскаржувала відповідні рішення. Зараз у цьому питанні начебто поставлено крапку. НЗФ ще в 2005 році мали повернути державі, але Семенюк не хотіла реєструвати підприємство, розповідаючи байки про проблеми з реєстратором, Генпрокуратурою тощо. Поки справа з НЗФ перебувала в судах, його акціонери (я назвав би їх колишніми власниками) провели додаткову емісію акцій... Якщо раптом з’ясують, що Фонд держмайна дав на це дозвіл, можна буде говорити про кримінал. Принаймні додаткова емісія акцій НЗФ значно ускладнить повернення цього об’єкта у держвласність. Знадобиться не один рік, щоб розібратися і розставити всі крапки над «і». Найгірше, що держава кілька років поспіль не отримує дивідендів від діяльності НЗФ, об’єкт контролює колишній власник, він же отримує прибутки, а реально взагалі невідомо, кому належить цей завод. Словом, не думаю, що реприватизація буде масштабною. Хіба що Кабмін порушить питання про повернення пакета акцій Дніпроенерго, але цей акт — не реприватизація, а оскарження процедури банкрутства. Не виключаю, також, що ще можуть порушити питання законності продажу Комсомольського рудоуправління, яке купив керівник ММК ім. Ілліча, соціаліст Володимир Бойко... Дострокові парламентські вибори стали можливими завдяки особистим домовленостям Віктора Ющенка з Ринатом Ахметовим. Наскільки реальним у цьому контексті є повернення до держвласності акцій Дніпроенерго? — Якщо домовленості справді були, це може значно ускладнити процедуру повернення Дніпроенерго. Подивимося, чи зможе уряд Тимошенко переконати президента. Цікава закономірність: на всі об’єкти, які прагне реприватизувати уряд Тимошенко, свого часу претендували лояльні до неї бізнесмени, зокрема Ігор Коломойський і Костянтин Жеваго. Чим це пояснюється? — Якщо говорити про НЗФ, то я категорично проти того, щоб повторилися події 2005 року, коли менеджерів Пінчука намагалися замінити людьми Коломойського. Але ж я чудово пам’ятаю, як продавали НЗФ, і вважаю: якщо держава поверне цей завод, а Коломойський викупить його за справедливою ціною на нормальному відкритому конкурсі, то від цього виграють усі, крім Пінчука. Хоча, до речі, не факт, що на відкритому конкурсі пан Коломойський переможе... Так само і Жеваго не купить за безцінь Луганськтепловоз, якщо його виставлять на відкриті торги. Мені здається простим збігом обставин те, що Чечетов і Семенюк не зовсім чисто продали ті об’єкти, які цікавлять союзників Тимошенко. А якщо російський «Трансмашхолдинг» справді так зацікавлений у Луганськтепловозі, як про це розповідають Чечетов і Семенюк, то ніхто нікому не заважає заплатити за підприємство нормальну ціну, а не 292,5 млн грн. Свого часу, коли я ще працював у Фонді, цей об’єкт узагалі був нікому не потрібний, тільки Жеваго регулярно звертався з проханням виставити підприємство на продаж, а ми конкурс відмінили, оскільки реальних конкурентів не було. І я, відверто кажучи, ніколи не повірю в те, що «Трансмашхолдинг» не переб’є ціну Жеваго. Це просто смішно. Уряд Тимошенко збільшує соціальні видатки, покриваючи дефіцит держбюджету за рахунок надходжень від приватизації. Наскільки вичерпано цей ресурс доходів? — Цікавих об’єктів ще багато. Цього року ніхто не порушуватиме питання про перегляд переліків об’єктів, приватизація яких заборонена законодавчо, але це слід було б зробити. Хоча б з огляду на те, що в низці галузей обсяги розкрадання коштів давно зашкалюють. На мій погляд, у держвласності потрібно залишати виключно об’єкти стратегічного значення на кшталт АЕС, ГТС тощо. Решту підприємств нафтогазового, енергетичного, транспортного комплексів та ЖКХ необхідно приватизувати, але продавати треба не більш ніж три-чотири об’єкти на рік і лише за умови стабільної політичної ситуації в країні.
|
В рубрицi ...
|
|
|
©Контракти, 2008. Копіювання та розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням: http://kontrakty.com.ua - КОНТРАКТИ. Посилання має бути: прямим, активним, нескриптовим, не закритим від індексації, не забороненим для пошукових роботів.Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|
10 секунд на ЧИТАННЯ 
Торік президент Віктор Ющенко блокував проведення конкурсу з продажу Одеського припортового заводу. Чи всі відповіді на спірні питання уряд погодив з Секретаріатом президента? 
