Сфера впливу

За ними Москва

В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ

Обмеживши УкрГаз-Енерго, уряд Тимошенко втягнувся у війну з Газпромом

У першій декаді січня 2008 року Нацкомісія регулювання енергетики України ухвалила резонансне рішення — обмежити ЗАТ «УкрГаз-Енерго» (50% — НАК «Нафтогаз України», 50% — РосУкрЕнерго) обсяг поставок газу споживачам до 5,04 млрд кубометрів щороку. Щось подібне НКРЕ намагалася зробити в I кварталі 2006-го (коли УкрГаз-Енерго тільки починало освоєння найприбутковішого сегмента українського газового ринку — промислових споживачів), однак задум провалився. УкрГаз-Енерго домоглося скасування обмеження на підставі рішення Господарського суду Києва, а НКРЕ, точніше уряду, забракло політичної волі реалізувати касаційний вердикт Вищого господарського суду.

Політична воля нинішнього Кабміну зашкалює. «Ну всі ж в курсі справи, що РУЕ — це Фірташ... Він не спить, хоча я йому передала ящик снодійного. РУЕ і його сателіт (УкрГаз-Енерго. — Прим. Контрактів) не працюватимуть на українському ринку», — оголосила прем’єр-міністр Тимошенко газават засновникам компанії, зареєстрованої у швейцарському кантоні Цуг (50% акцій належать російському Газпрому, 50% — Центр-газу, власниками якого є бізнесмени Дмитро Фірташ (90%) та Іван Фурсін (10%).

Тимошенко значно перебільшує, стверджуючи, що РУЕ — це Фірташ, зазначають незалежні експерти газового ринку. У схемі поставок газу в нашу країну РосУкрЕнерго і його сателіт — апробований механізм реалізації інтересів Газпрому, стратегічна мета якого — контроль над українською газотранспортною системою (ГТС). Низку проміжних завдань на шляху до досягнення цієї мети було виконано в 2006-2008 роках. По-перше, Газпром експорт уклав з Туркменнафтогазом договір про викуп усього обсягу туркменського газу, експортованого в західному напрямку, до 2027 року включно (по суті, таким чином, росіяни монополізували закупівлі середньоазійського газу). По-друге, РосУкрЕнерго, що перекуповує газ у Газпром експорту, контролює 50% ринку промспоживачів України (наприкінці 2007-го більш ніж 200 компаній уклали з УкрГаз-Енерго п’ятирічні контракти). По-третє, у 2006-2008 роках подорожчання газу на російсько-українському кордоні (з $90 до $179,5/тис. куб. м) не супроводжувалося адекватним збільшенням ставки за транзит палива територією нашої країни (тариф зріс лише з $1,6 до $1,7/тис. куб. м на 100 км). Останнє фактично дозволяє росіянам у 2007-2008 роках розплачуватися за транзит територією України газом, що споживається нашими ж агрегатами з перекачування (докладно див. «Скільки коштує оздоровити Нафтогаз» на стор. 7).

Зараз інтереси Газпрому в Україні реалізовані настільки, наскільки дозволяє наше законодавство, що забороняє будь-які маніпуляції з ГТС. Гірше за те, формальний власник труби — Нафтогаз — перебуває, м’яко кажучи, не в найкращій фінансовій кондиції. В одному зі своїх останніх інтерв’ю голова НАК Олег Дубина зізнався, що станом на 1 жовтня 2007 року сумарний обсяг зобов’язань компанії становив 28,5 млрд грн (близько 17 млрд грн — довгострокові кредити).

У числі кредиторів НАК — російський Альфа-Банк, український Промінвестбанк, кіпрський Дефа Банк ПЛС, англійський Стендерд Банк ПЛС. Майже всі залучені позики бланкові, тобто взяті без застави. Умови кредитних угод дозволяють банкам переуступати права вимоги третім особам (за інформацією СБУ, зобов’язаннями НАК всерйоз цікавилися структури Газпрому) і вимагати негайного погашення позик та виплати відсотків за ними у низці випадків. Зокрема, якщо сталася подія, що мала істотний негативний вплив на діяльність позичальника. Причому «істотність впливу» кредитори мають право визначати на власний розсуд.

Місяць тому інвестфонди Achmor Capital і Blue Bay (держателі облігацій Нафтогазу, емітованих за кредитом Стендерд Банк ПЛС) заявили про намір оголосити про технічний дефолт НАК. Кабміну поки що вдалося зам’яти цю тему — в бюджеті-2008 держава надала гарантію за зобов’язаннями НАК на суму 12 млрд грн. Інвестфонди заспокоїлися, а міжнародна агенція Fitch навіть підвищила пріоритетний незабезпечений рейтинг облігацій НАК з «В+» до «ВВ-»). Однак рішення Кабміну — це не панацея, а припарка.

Інша бюджетна стаття встановлює, що вся виручка НАК і всіх її дочірніх компаній у 2008-му нараховується на окремі рахунки у Держказначействі й спрямовується передусім на здійснення платежів з погашення та обслуговування грошових позик компанії. Ідея, звісно, своєчасна: тільки за користування кредитами НАК платить близько $200 млн на рік. Ось тільки навряд чи її вдасться реалізувати повною мірою, не відмовившись від політично виправданого та економічно порочного ціноутворення в сегменті продажу газу населенню та комунальним підприємствам.

Голова НКРЕ Валерій Кальченко, зокрема, заявив, що «не бачить підстав для підвищення ціни на газ внутрішнього видобутку». Фактично це може означати, що в 2008-му НАК буде змушена викупити 10 млрд кубів газу в УкрГаз-Енерго за ціною $179,5/тис. куб. м (19 млрд кубів, які щороку видобуваються в країні, покривають дотований попит на дві третини) і перепродати собі у збиток: ціна газу без ПДВ для структур теплокомуненерго зафіксована на рівні $110/тис. куб. м, а середня ціна для населення — $75/тис. куб. м.

Система газових домовленостей, що склалася в 2006-2008 роках, по суті, загнала Нафтогаз у кут. І обмеженням поставок газу споживачам УкрГаз-Енерго діючої схеми не зламати (чи в Тимошенко і новопризначеного віце-прем’єра з питань ПЕК Гайдука інші цілі?). Характерно, по-московськи, на урядові маневри відреагували юрисконсульти УкрГаз-Енерго: «Необгрунтовані дії НКРЕ можуть спровокувати невиконання балансу природного газу України в 2008 році, а також порушення її транзитних зобов’язань». Гряде серйозний міжурядовий діалог, до якого наша держава, як завжди, не готова.

---

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Ескалація газавату

Міжурядові газові переговори між Україною та Росією почалися. Зокрема, стало відомо, що 23 січня 2008 року прем’єри колись братніх республік Юлія Тимошенко і Віктор Зубков обговорять перспективи двосторонньої співпраці. Голова НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина поспіхом виїхав у Москву, за однією з версій, щоб оголосити про намір української сторони підвищити транзитну ставку до $9,32 за тисячу кубів газу. Реакції Газпрому на цю ініціативу поки що немає, натомість сателіти Газпрому — РосУкрЕнерго і УкрГаз-Енерго — виставили рахунок Нафтогазу. Точніше, виконавчий директор РУЕ Костянтин Чуйченко оголосив, що СП заборгувало його компанії $830 млн, а в УкрГаз-Енерго борг визнали, зауваживши, що «починаючи з третьої декади січня підприємства НАК абсолютно припинили оплату за поставлений газ».

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар