Сфера впливу

Безсудове слідство

Розмовляли Наталія ГУЗЕНКО, В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Генеральний прокурор України Олександр Медведько розповів, хто блокує справи, пов’язані з НАК «Нафтогаз України»

10 секунд на ЧИТАННЯ

В інтерв’ю Контрактам Олександр Васильович розповів про те, що

1) зуміє знайти спільну мову з Юрієм Луценком

2) хоче арештовувати суддів

3) корупція присутня на всіх рівнях влади

4) адвоката Миколи Рудьковського не задовольнили

Політичні справи

Як довго ви збираєтеся працювати генпрокурором?

— Питання про мою відставку останнім часом дуже часто обговорюють на різних рівнях. З повідомлень у друкованих ЗМІ та інтернету знаю, що у Верховній Раді зареєстрована постанова про висловлення до мене недовіри. Це право народних депутатів, передбачене Конституцією, але я працюю в нормальному режимі.

Ви готові співпрацювати з міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком, автором цієї постанови?

— Я розділив би це запитання на два. По-перше, у наших стосунках з Юрієм Віталійовичем немає ніяких конфліктів і негативу, ми обоє очолюємо великі відомства і маємо дотримуватися державницьких позицій. Нещодавно, наприклад, президент Віктор Ющенко запросив мене й Луценка до себе і видав низку доручень у ході обговорення пріоритетних напрямів співпраці органів прокуратури і МВС. Йшлося, зокрема, про боротьбу з незаконним обігом наркотиків, нелегальною міграцією, хуліганством на дорогах, хабарництвом і корупцією, про виявлення та розслідування посадових злочинів.

По-друге, я розумію, що Конституція дозволяє народним депутатам висловити недовіру до генпрокурора... У цьому випадку мене цікавить лише те, щоб Верховна Рада дотрималася відповідних процедур: перш ніж приймати остаточне рішення, депутати мають розглянути відповідну постанову в комітеті. Взагалі мені здається, що в нашій країні питання про призначення і зняття генпрокурора надмірно політизовані.

Принаймні я переконаний, що генпрокурор України має бути поза політикою. Саме тому, коли президент видав наказ про моє звільнення, я не образився, а зібрав речі й спокійно пішов, а коли в травні 2007-го року вийшов указ про моє призначення — повернувся до роботи.

До речі, як оцінюєте перспективи кримінальної справи щодо екс-міністра внутрішніх справ Василя Цушка, який наказав штурмувати приміщення Генпрокуратури?

— Кримінальна справа практично не розслідується, оскільки суди постійно розглядають скарги щодо скасування постанови про її порушення.

- Кожній справі свій час

Ви обговорювали питання призначень ваших заступників з лідерами політичних сил після формування нового уряду?

— З такими питаннями до мене ніхто не звертався. А взагалі Генпрокуратура — суто наглядова інстанція, і я не розумію, чому з призначенням нового уряду мають відбуватися якісь ротації в керівництві нашого відомства. Можу повідомити, що я призначив на другий термін прокурорів Південного військового регіону та Військово-морських сил України, провів зміни на рівні керівництва прокуратур Львівської та Рівненської областей. Водночас інформація про призначення на посаду прокурора Києва мого заступника Кузьміна — це нічим не підтверджені чутки.

Екс-генпрокурор Святослав Піскун розповідав в інтерв’ю Контрактам про те, що посади заступників генпрокурора розподіляють між собою парламентські фракції. Наскільки самостійною є ваша кадрова політика?

— Мені відомо, що політики розглядають прокуратуру як інструмент конкурентної боротьби, але це не означає, що ми до неї долучені. За політичним принципом посади в Генпрокуратурі ніхто не розподіляє. Загалом ключові кадрові питання ми вирішуємо на колегії, потім я лише підписую відповідні накази. Ось, наприклад, доведеться призначати когось на посаду прокурора АРК, оскільки Віктора Шемчука обрано народним депутатом. Щодо інших заступників — життя покаже.

Кінці у воду

Працівники МВС, відповідальні за боротьбу з економічною злочинністю, часто розповідають, що прокуратура вилучає перспективні справи до завершення слідства. Водночас представники вашого відомства скаржаться, що матеріали МВС не завжди дозволяють висунути обвинувачення належним чином. Скільки коштує закрити справу?

— Будьмо коректні: і в роботі МВС, і в діяльності прокуратури є недоліки. Так, наші колеги не завжди надають нам якісні матеріали, а прокуратура інколи зволікає з розглядом справ, але це не означає, що хтось умисно «ховає» справи, більшість з них доходять до судів. Так, лише 3-4% справ, пов’язаних з хабарництвом, закриваються провадженням, але цей показник цілком нормальний, оскільки спіймати хабарника за руку вкрай важко, ще складніше висунути грунтовне обвинувачення і довести його. Приміром, нещодавно за матеріалами СБУ Генпрокуратура порушила справу проти хабарників: голови районного суду і працівника прокуратури у Волинській області. Фігурантів упіймали на гарячому, допитали, але затримали лише працівника прокуратури, судді в Україні недоторканні. І таких ступенів захищеності безліч. Я можу порушити справу проти будь-кого, але не можу арештувати суддю. Будь-який працівник прокуратури може відкрити справу проти судді, а проти адвоката — тільки прокурор області.

Чому в Україні існує корупція на вищому державному рівні, але немає корупціонерів?

— (Посміхається.) А яка ваша версія?

Один із заступників голови СБУ розповідав, наприклад, що йому пропонували хабар у розмірі $100 тис. за прикриття контрабандистів, він відмовився, але не ініціював відкриття справи за фактом, оскільки побоювався, що втратить посаду або, ще гірше, його перетворять зі свідка на обвинуваченого.

— Таке могло бути, але в будь-якому випадку працівник СБУ, який отримав пропозицію з розряду «цікавих», мав повідомити про це керівництву і скласти письмовий рапорт. Треба було вжити всіх заходів, щоб затримати особу, яка провокувала отримання хабара.

А ви часто дізнаєтеся від чиновників першого рангу про те, що їх провокують?

— Ні міністри, ні їхні заступники, ні помічники не повідомляли органам прокуратури про те, що їх намагаються підкупити. Утім, я згоден, що корупція в Україні присутня на всіх рівнях влади.

На якому етапі розслідування перебуває справа за фактами вибухів на шахті імені Засядька?

— 18 листопада 2007 року було порушено справу за фактом першого вибуху, і Генпрокуратура відразу створила слідчу групу. Потім до цієї справи долучили ще дві — за фактами вибухів 1 і 2 грудня. Група активно працює, ми допитуємо потерпілих, свідків, призначено понад сто експертиз. Але є об’єктивні труднощі, які заважають слідству: передусім місце аварії заповнене водою. Акт державного розслідування причин аварії ще не складено, тож я навіть не можу робити попередніх висновків.

Ви можете підтвердити або спростувати інформацію про те, що причина аварій на шахті полягає в тому, що шахтарі (зарплата яких прив’язана до норм видобутку вугілля) самі вивели з ладу досить дорогу систему безпеки?

— Ця версія також розглядається, зокрема ми не виключаємо, що датчики безпеки просто накривали сторонніми предметами. Але це лише одна з можливих причин аварії, є й інші версії: аварія могла статися через грубе порушення керівництвом шахти вимог до процесу видобутку вугілля або правил безпеки проведення робіт. Ми навіть розглядали версію про можливий теракт. На мій погляд, вона безпідставна. Хай там як, все ж таки слід розуміти, що Генпрокуратура не порушуватиме питання про закриття цієї шахти, оскільки такий крок поза межами нашої компетенції. Ми лише встановимо причини аварії, а долю підприємства, яке має велике соціально-економічне значення для регіону, вирішуватиме уряд.

А судді хто?

Торік Генпрокуратура впритул зайнялася НАК «Нафтогаз України». Які результати ваших перевірок?

— Було порушено вісім кримінальних справ, одну з яких — безпосередньо проти екс-голови Нафтогазу Олексія Івченка — закрито, оскільки суд ухвалив рішення про те, що її відкрили незаконно. Решта справ перманентно рухаються між районними й апеляційними судами. Можете додати цей факт до відповіді на запитання, чому в країні є корупція, але немає корупціонерів. Зараз спеціальна урядова комісія вивчає фінансове становище НАК, а ми готові оперативно реагувати на будь-які надані матеріали.

Чи можете назвати суму простроченої дебіторської заборгованості Нафтогазу?

— Це проблемне запитання, я переадресував би його керівництву ДПАУ, але у справах, про які я говорив, є відомості про те, що Нафтогаз переводив величезні кошти на комерційні структури, які не виконували зобов’язань. Я не хочу називати прізвищ, але одну зі справ порушено персонально проти громадянина N.

Уточніть, будь-ласка, громадянин N — це просто податківець, який підписував звірку рахунків, чи урядовець, який приймав рішення про проведення трансакцій?

— Давайте дочекаємося рішення суду з цього приводу.

Скільки потрібно чекати?

— Чесно кажучи, не знаю. Розгляд справ, пов’язаних з Нафтогазом, блокують кваліфіковані адвокати. Мені здається, що парламент припустився серйозної помилки в КПК України, дозволивши суддям не тільки скасовувати постанови про порушення кримінальних справ, а й приймати рішення про відмову в порушенні, зупиняти слідчі дії і залишати справи у своїх архівах. Хрестоматійний приклад — справа екс-міністра транспорту Рудьковського: закінчено досудове слідство, висунуто обвинувачення в розкраданні бюджетних коштів на суму 400 тис. грн, а адвокат оскаржує рішення про порушення кримінальної справи. Добре, що суддя виявився принциповим і відмовився задовольняти скаргу. Але ж існує безліч інших випадків (переважно під час розгляду справ про відшкодування ПДВ фіктивним фірмам, про факти хабарництва, зловживання службовим становищем тощо), коли хочеться не те що закрити справу за рішенням суду, а відкрити нову проти судді. Я про це не раз казав президентові, який 28 грудня 2006 року доручив Генпрокуратурі стежити за дотриманням законодавства, яке регулює адміністрування і відшкодування ПДВ. До речі, лише 2007 року порушено 271 кримінальну справу щодо незаконного відшкодування ПДВ, 81 справу передано до суду, 600 осіб притягнуто до різних видів відповідальності. Але навряд чи процес відшкодування від цього став прозорішим. Недосконалість українського законодавства — проблема не менш гостра, ніж корупція чи сумнівні судові рішення.

---

Кар’єра генпрокурора

4 листопада 2005 р. — генпрокурор

2004 р. — заступник генпрокурора

2002 р. — заступник генпрокурора, член колегії Генпрокуратури України

2001 р. — перший заступник прокурора Луганської області

1999 р. — начальник управління нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнань і досудового слідства прокуратури Донецької області

1992 р. — прокурор м. Костянтинівки Донецької області

З 1980 р. — помічник, старший помічник прокурора, старший слідчий прокуратури м. Дружківки Донецької області

1980 р. — закінчив Харківський юридичний інститут

25 липня 1955 р. — народився у с. Іскрівка Акимівського району Запорізької області

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар