Сфера впливу

Ринок, якого немає

Розмовляли Ганна САЙЧЕНКО, В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, фото Романа ДЕВ’ЯТОВА

Губернатор Київської області Віра Ульянченко пояснила, хто і як торгує землею в обхід мораторію

10 секунд на читання:

В інтерв’ю Контрактам Віра Іванівна розповіла про те, що

1) тіньову торгівлю ділянками не можна викорінити

2) будівництво нової окружної обійдеться у 25 млрд грн

3) у декого доведеться відчужувати землю

4) її мама здає ділянку в оренду за копійки

Земля без волі

Коли в Україні буде легалізовано ринок землі?

— Я не ідеалістка й усвідомлюю, що необхідно спершу вдосконалити законодавство, яке регламентує земельні відносини, і тільки після цього скасовувати мораторій на купівлю-продаж ділянок сільськогосподарського призначення. Думаю, президентська команда зробить усе можливе, щоб Верховна Рада якомога швидше розглянула відповідний пакет законопроектів — про земельний кадастр, про оцінку землі тощо.

Уточніть, будь ласка, коли може бути скасовано мораторій?

— Важко сказати, оскільки базою аграрного виробництва в Україні є орендні відносини: з одного боку, за продовження мораторію виступає потужне аграрне лобі, з іншого — вольове політичне рішення неодмінно позначиться на ефективності роботи підприємств АПК. Хоча всі розуміють, що рано чи пізно доба орендних відносин закінчиться, а реальні власники паїв від цього тільки виграють, оскільки отримають можливість не тільки здавати ділянки в оренду за копійки або натуральну оплату, а й продавати і закладати землю. Таким чином, рента, безумовно, зросте, а зараз, приміром, навіть моя мама здає ділянку в Чернігівській області за мізерну плату.

А ви не пропонували орендарю платити вашій мамі трохи більше?

— Я пояснювала мамі, що треба поважати своє конституційне право власності, але вона мене не послухала, їй цікаво вести натуральне господарство... Загалом заборона торгувати сільськогосподарськими ділянками й обмеження можливості їх переведення в інші категорії себе не виправдали — тіньові схеми були в 2007-му, вони є зараз і, напевно, існуватимуть у 2008-му. Гірше за те, в умовах хаотичного ринку землі держава не в змозі викорінити ці схеми.

Тобто обладміністрація не в змозі вплинути на районні влади, що скуповують ділянки сільгосппризначення і переводять їх у категорію під забудову з метою перепродажу?

— На голів районних адміністрацій ми, безумовно, вплинути можемо, є певні методи впливу і на депутатів райрад, але він ситуативний, а отже малоефективний. Щоправда, тішить те, що колишні колгоспники не поспішають продавати свої паї за копійки — динаміка цін на вторинному ринку багатьох змусила замислитися над тим, наскільки недооцінена земля на первинному. Але, хочемо ми того чи ні, ділянки сільськогосподарського призначення переводять в інші категорії і перепродують.

Іноді місцева влада розпайовує землю вузькими смугами, після чого її скуповують оптом, користуючись тим, що окремі ділянки завширшки п’ять-сім метрів практично неліквідні. Буває, що депутати райрад відводять собі або підконтрольним структурам ділянки в центрі територій під промислову забудову, намагаючись заробити на інвесторах та відлякуючи їх... Словом, мораторій треба скасувати, його дія не запобігає зловживанням, а лише погіршує ситуацію.

Окрема тема — землевідведення іноземним інвесторам. Ми, приміром, були готові надати шведській компанії IKEA ділянку під забудову площею 50 га неподалік окружної, однак спорудження торговельно-розважального центру довелося відкласти, оскільки для реалізації цього проекту знадобилися дозволи Кабміну і ВР. До речі, потенційним інвесторам і власникам земельних ділянок навколо Києва, напевно, буде цікаво дізнатися, що вже затверджено проект будівництва нової кільцевої. Принаймні земля в передмістях уже почала дорожчати.

Коло та навколо

Чи справді в процесі будівництва окружної держава має намір відчужувати землю у фізосіб?

— Так, але не настільки вже й багато ділянок дороги, для будівництва яких потрібно буде вилучити землю у приватників і видати їм відповідні компенсації (землею чи грішми). І ніхто не збирається відчужувати земельні ділянки, на яких уже споруджено будинки... Принаймні до початку відчуження землі треба відкоригувати відповідний закон, хоча райадміністраціям повідомили про небажаність операцій купівлі-продажу землі в місцях імовірного будівництва окружної (плюс-мінус 250 м від траси). Перш ніж ухвалити це жорстке, але необхідне рішення, ми провели низку семінарів і консультацій з керівництвом усіх зацікавлених сільрад.

Який саме механізм відчуження землі пропонуєте узаконити?

— Поки що про це говорити зарано. Не виключено, що доведеться ухвалити спеціальний закон, який регламентуватиме порядок будівництва столичної окружної. У Росії, наприклад, саме в такий спосіб вирішили питання розвитку інфраструктури в передмістях Сочі у зв’язку з проведенням XXII Олімпійських ігор 2014 року. Експропріювати земельні ділянки ми однозначно не будемо.

Можете назвати опорні точки нової окружної?

— У кільце ввійдуть Старі Петрівці, Мощун, Микуличі, Любимівка, Княжичі, Глеваха, Дмитровичі, Плюти, Бориспіль, Княжичі, Бровари, Пуховка, Новоселки. Будівництво плануємо завершити до 2015 року, кошторис проекту — близько 25,3 млрд грн (без урахування компенсації за відчуження, а також непрямих втрат у зв’язку зі змушеним перенесенням інженерних комунікацій і зміною категорії земель сільгосппризначення).

Звідки у Київської обладміністрації понад 25 млрд грн на реалізацію проекту?

— Безпосередніх замовників проектно-кошторисних і будівельних робіт уже визначено — Державна служба автомобільних доріг України та її обласний підрозділ. Також ми запропонували президентові створити ще й спеціальну Дирекцію із забезпечення будівництва, яка, з одного боку, контролюватиме будівництво, а з іншого — вирішуватиме всі адміністративні питання (зокрема, компенсацій при відчуженні ділянок).

У будь-якому разі ми усвідомлюємо, що вибити більш ніж 25 млрд грн з держбюджету не вдасться, і розраховуємо на приплив інвестицій від великих та середніх бізнес-структур, зацікавлених у будівництві маркетів, автомобільних заправок, логістичних і розважальних центрів уздовж окружної. Було б непогано, якби парламент ухвалив закон про концесію до початку реалізації проекту.

Регіональні розклади

Багато ділянок, приміром, уздовж Житомирської та Одеської трас, що виділені під промислову забудову, не використовуються за призначенням. Вам відомо, що власники цих ділянок пропонують реальним інвесторам увійти в частку?

— Ви порушили серйозну проблему, яку важко оцінити однозначно. З одного боку, відповідні ділянки несумлінні інвестори придбали за викидною ціною ще за часів губернаторства моїх попередників. З іншого — ми практично не маємо можливості змусити власників землі будувати, а спроба вилучити землю за нецільове використання закінчиться грандіозним скандалом.

Поки що ми вичікуємо, даючи зрозуміти, що терпіння не є нескінченним, і нас розуміють: приміром, у Макарівському районі в 2007-му реалізація великих будівельних проектів подвоїла бюджетні надходження. Та й взагалі, як на мене, влада не повинна вести репресивну економічну політику, мені здається, бізнес потрібно мотивувати, а не страхати. Київська облдержадміністрація орієнтована на те, щоб усі райцентри регіону стали місцями концентрації ділових еліт.

Чому ж у такому разі районна влада часто перешкоджає організації виробництв на базі основних фондів колишніх колгоспів?

— Проблема двояка: з одного боку, чиновники хочуть, щоб мотивували особисто їх (це треба визнати, і ми з цим боремося), з іншого — у деяких випадках бізнесмени не хочуть платити податки за місцем організації виробництв.

Хіба не тому столичні бізнесмени не бажають реєструвати підприємства за місцем організації виробництв, що вони бояться сваволі місцевої влади?

— Я можу погодитися з цим лише почасти, а можу й заперечити: підприємець цікавить районну владу насамперед як платник податків та інвестор. Так, адміністрації мають піклуватися про організацію робочих місць, однак це не означає, що бізнес може користуватися дешевими ресурсами регіонів, виплачуючи мізерні зарплати місцевим мешканцям.

Насправді є серйозніша проблема: у низці районних центрів Київської області (не кажучи вже про інші регіони України) бізнес просто не може зареєструватися — у населених пунктах немає не тільки нотаріусів, юристів, банків, а й відповідних чиновників. Над розвитком цієї інфраструктури районні влади повинні працювати в першу чергу. Область це стимулює: у 2005-му райони отримали фінансову підтримку в розмірі 62 млн грн, в 2006-му — 73,3 млн грн, а в 2007-му — 242,7 млн грн.

Ми також не завжди перешкоджаємо відведенню сільськогосподарських угідь під промислову забудову, якщо переконані, що інвестор виконає взяті на себе зобов’язання. У 2006 році добровільні внески інвесторів на потреби області сягнули 16 млн грн, ці кошти ми спрямували на газифікацію населених пунктів, ремонт тепломереж, медустанов та шкіл. У 2007-му інвестиційні внески зросли до 94 млн грн, п’яту частину яких ми витратили на реалізацію комплексної програми «Освітлення населених пунктів» та інших проектів. Словом, бізнесмени завжди знайдуть спільну мову з місцевою владою, якщо не розглядатимуть відповідні регіони як «дійних корів».

Вас часто можна зустріти в кулуарах Секретаріату президента. Які питання ви обговорюєте з Віктором Ющенком?

— Приміром, проблему земельного мораторію... Про політику ми майже не говоримо, зате президент часто цікавиться соціальною проблематикою, зокрема перспективами комплексної програми розвитку «Українське село», що не менш цікаво і набагато корисніше. Це раніше я брала безпосередню участь у розробці графіка глави держави, а зараз мене як губернатора Київської області контакти президента з олігархами цікавлять не так з політичного, як з гуманітарного та соціального погляду. Напевно, тому я легко знаходжу спільну мову з людьми різних політичних уподобань.

Кар’єра губернатора

2006 р. — голова облдержадміністрації Київської області

2005 р. — народний депутат, радник президента

2002 р. — завідувач секретаріату фракції «Наша Україна»

2000 р. — помічник прем’єр-міністра Віктора Ющенка

1999 р. — начальник управління з організаційних і кадрових питань Укрсоюзсервісу

1994 р. — декретна відпустка, проживає в США

1993 р. — помічник радника президента Леоніда Кравчука, згодом генеральний представник Акціонерної судноплавної компанії «Бласко» у м. Києві

1992 р. — керівник служби першого віце-прем’єра Валентина Симоненка

1991 р. — редактор редакційно-видавничого відділу Секретаріату Верховної Ради

1990 р. — інструктор ідеологічного відділу Радянського РК КПУ м. Києва

1987 р. — заступник голови Радянського райвиконкому м. Києва

1981 р. — комсомольська робота в Радянському райкомі ЛКСМУ м. Києва

1980 р. — закінчила філфак Київського державного університету імені Тараса Шевченка, викладач української мови та літератури профтехучилища № 4 м. Києва

1958 р. — народилася на Чернігівщині

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар