Фінанси

Стабілізатор

Пік ажіотажного попиту на валюту та інфляційних очікувань, не без втручання Нацбанку, вже позаду. Про подальші перспективи цінової та курсової стабільності Контрактам розповів виконуючий обов’язки голови Нацбанку Арсеній Яценюк.

Прогнози інфляції за підсумками цього року доволі суперечливі. Який Ваш прогноз?

— Мій прогноз середньорічної інфляції залишається на рівні 9%. Підкреслюю — середньорічної, а не грудень до грудня. Нацбанк повинен зробити все, щоб інфляція не носила монетарного характеру. Зараз на нас вину за інфляцію не покладеш — ми скоротили монетарні агрегати, зв’язали готівку поза банками. Ми спрацювали серйозним компенсатором всіх тих видатків, які були здійснені державою. Проте існує глибша проблема, про яку ведуть мову не перший рік — відсутність структурних реформ в економіці. Реальний сектор не готовий працювати в сучасних макроекономічних умовах. Було створено внутрішній попит, однак не створено товарного покриття такого попиту. Реальні доходи населення почали випереджати ВВП, і це негативний фактор. Адже почали ажіотажно скуповувати товари, і це могло призвести до спорожнення полиць магазинів.

Проблема ще і в тому, що в Україні немає чіткого визначення відповідальності за цінову стабільність. Щодо Національного банку, то він відповідає за цінову стабільність тільки в таких межах, в яких він може на неї вплинути. У жодному законі не прописана відповідальність уряду за цінову стабільність. Отже, всі про це говорять, але крайнього немає.

Необхідно звернути увагу і на світ, в якому живе Україна.

Євросоюз прогнозував інфляцію 2%, має вже 2,5%. Тобто похибка прогнозу 25%. Причому це Євросоюз, класична монетарна теорія, розвинуті інституції, інфляційне таргетування. Всі забули про євро, а саме йому треба дякувати, зокрема, за імпортовану інфляцію. У нас на єврозону припадає 35% зовнішньо-торговельного обороту. На початок року курс євро до долара був 1,22 USD/EUR. На сьогодні маємо 1,3 USD/EUR. Чому всі забули про це? Адже це класичний приклад імпортованої інфляції. Інший приклад — наші друзі росіяни призначили таке експортне мито на нафту, що ми тепер не знаємо, що робити. Якщо у світі відбувається загальне подорожчання нафти, то Україну ця тенденція не омине.

Нацбанк вже втретє цього року підвищив облікову ставку. Навіщо?

— Підвищення облікової ставки є адекватною реакцією Нацбанку на загострення інфляційних процесів. Ставка могла б ефективно спрацювати, якби в нас повноцінно працював ринок державних цінних паперів, дохідність яких прив’язана до облікової ставки. Зараз до облікової ставки прив’язані тільки ПДВ-облігації, і щодо них ринок відразу прореагував. Це чудовий інструмент для регулювання грошово-кредитного ринку, але таких інструментів обмаль. Облікова ставка є індикатором. Проте ми не бажаємо, щоб вона була тільки символом, і намагаємося, щоб ставка стала впливовим інструментом для грошово-кредитного ринку. Ми хочемо підтягнути її до ринкових ставок овернайт і саме нею керувати в оперативному режимі. Це стане можливим тоді, коли ринок буде більш прогнозованим.

І все ж якої динаміки ставок по кредитам і депозитам можна очікувати?

— Якби в цьому році не було виборів, то ми могли б очікувати суттєве падіння ставок. Населення б несло в банки гривню, ставки за депозитами падали і тягли за собою зниження ставок за кредитами. До кінця року ставки за кредитами залишатимуться, я думаю, на рівні початку року. Тобто середньозважена ставка буде на рівні 17,6-17,7%.

Нацбанку дуже дорікали 2% обмеженням щодо відхилення готівкового курсу від офіційного, мовляв, це рішення призвело до дефіциту доларів. Як ви гадаєте, цей непопулярний захід виправдав себе?

— У чому полягала ідеологія 2% обмеження? Нацбанк продає долари за 5,315 UAH/USD. Якби не було цього обмеження, запевняю, що в обмінниках були б такі курси, як 5,6-5,8 UAH/USD або й 6 UAH/USD. Хвиля спекуляцій — це страшна річ, її важко зупинити. А так ви зранку виходите і бачите курс 5,41 UAH/USD. Валюти нема, але вам кажуть, що завтра буде. Ви думаєте, гаразд, я почекаю. Інша справа, коли ви виходите і бачите 5,3, потім 5,4, потім 5,5, потім 6, в окремих регіонах — 7 UAH/USD. Я переконаний, що без цього обмеження банки так би і чинили. Виникає питання — як же можна, запровадивши готівкові інтервенції за курсом 5,315 UAH/USD, не скористатись законним правом поставити цей 2% коридор? В протилежному випадку, чи не виникне припущення, що Національний банк у зговорі з комерційними банками? Виходить, що можна купити в Нацбанку за 5,315 грн і продати за 5,6 грн? Я розумію, чим не задоволені банкіри. Є різниця між заробітком в 10 коп. і заробітком в 40 коп. на кожному доларі. Тому цей захід непопулярний, як будь-який адміністративний. Проте він виявився ефективним. Думаю, що перед новим роком ми розглянемо можливість скасування обмеження.

У багатьох викликає занепокоєння суттєве зменшення валютних резервів Нацбанку останнім часом. Наскільки такі втрати можуть бути небезпечні для валютної стабільності?

— На початок року прогноз валових резервів був $8,5 млрд, потім ми покращили його до $9,5 млрд. Був час, коли резерви становили $12 млрд. За рахунок резервів погасили зовнішні борги і ажіотажний попит населення на долари, однак в Нацбанку все одно є $10,5 млрд, тобто ми сьогодні на $2 млрд перевищуємо початковий прогноз. Надалі в нас є два варіанти — на кінець року ми матимемо або $10,5 млрд, або $9,5 млрд валових резервів. Остаточні суми будуть залежати від того, як поведуть себе учасники ринку. Найближчим часом нам мабуть знову доведеться стерилізувати надлишкову гривню, яку буде викинуто на ринок Держказначейством. Ця гривня готівкова, тобто ще 300 мільйонів готівкових доларів треба буде продати. Попит на безготівкові долари вже вичерпав себе. Ми згодні з Радою Нацбанку, що в наступному році необхідно боротися з тим, з чим боролись на початку року — зі значними обсягами надходжень іноземної валюти. Значний обсяг міжнародних резервів має більше негативів, ніж позитивів. На поточному етапі $10 млрд для України — більше ніж достатньо.

Як ви оцінюєте ситуацію, що склалась на міжбанківському кредитному ринку?

— Ситуація не з кращих. Ми скоротили монетарні агрегати, що призвело до дефіциту гривні. У зв’язку з надмірною зацікавленістю суб’єктів ринку у доларі (на тлі його обвалу на зовнішніх ринках) виникла тимчасова криза гривневої ліквідності. У нас немає іншого виходу, як піти на технічне рефінансування на виконання обов’язкових резервів, тобто фактично під овернайт. Чому під овернайт? Тому що якщо ми будемо давати середньо- і довгострокові кредити, то банки нашу гривню спрямують на придбання доларів і отримаємо циклічний процес.

Як сталось, що постанова № 444, про умови роботи банків в особливий період була прийнята перед виборами?

— За законом є відповідальність Національного банку в частині цивільної оборони. Тому ми створили робочу групу і в черговому режимі почали гратися в війну — сформулювали, що буде, якщо ворог наступатиме зі сходу чи з заходу. Ми розробили більше двадцяти постанов з цього приводу — інкасація, платіжні системи, робота валютного ринку та банків в особливий період. Ми прийняли постанову № 444 в вересні, Мін’юст зареєстрував її якраз перед виборами. Постанова була розіслана в банки під грифом «не для друку», тобто не мала потрапити до широкого загалу.

Переполох з приводу начебто закриття іноземних фінустанов зчинила жіночка, яка виконувала обов’язки голови правління одного з банків. Далі виступив Лисицький з банку «Лідер», якому захотілось поговорити про політику. Він заявив, що Нацбанк прийняв цю постанову, щоб боротися з опозицією. Так на політичному грунті і почались спекуляції щодо роботи банків в особливий період, який Нацбанк може ввести в будь-який момент. Звичайно, може — якщо Нацбанк окремо стане членом НАТО і НАТО введе війська в Україну.

А з якою метою приймалась постанова № 482 щодо процедури здійснення іноземних інвестицій? Подейкують, що Нацбанк хоче поповнювати валютні резерви ціною інвестиційної привабливості економіки.

— У нас майже всі іноземні інвестори з Кіпру або США мають прізвища Іванов, Петров, Сидоров. Ми знаємо всіх цих інвесторів поіменно, тому не треба нас дурити. У старій постанові був механізм відкриття інвестиційного рахунка. У новій — такий самий механізм. Інше питання, що механізм за старою постановою не працював, і це давало можливість для різних маніпуляцій з цінними паперами. У нас всі інвестори займались тільки одним — вимивали капітал. Проте у цій постанові не йдеться про те, що ми боремося з відпливом капіталу, чи про те, що ми хочемо поповнити резерви. Це смішно. Загальний річний обсяг інвестицій — мільярд доларів. Такий обсяг валюти ми купуємо за місяць — приміром, в серпні ми купили $1,6 млрд. Йдеться тільки про прозорий механізм здійснення іноземних інвестицій.

Банкіри скаржаться, що через цю постанову процедура інвестування значно ускладниться, буде неможливо інвестувати безпосередньо до статутного фонду підприємств.

— Статутний фонд українського підприємства формується виключно в гривні, він не формується в доларах. Тому не треба розповідати казки. Однаково потрібно відкривати рахунок, і це було прописано у старій інструкції. Якщо буде хоч одна обґрунтована скарга справжнього іноземного інвестора, я вам гарантую, що Нацбанк готовий піти назустріч.

Які схеми вивезення капіталу зараз найбільше непокоять Нацбанк?

— Сумно, що втягнули в ці речі судову систему. Суди приймають рішення — зобов’язати такий-то банк перерахувати певну суму коштів на певний рахунок, заборонити такому-то банку вимагати в підприємства таку-то довідку. І таких прикладів безліч. Ми прийняли рішення, що будемо виступати як третя сторона і у касаційному порядку оскаржувати ці судові рішення. Але в будь-якому разі сподіватись на судову систему не доводиться. Тому є постанова № 323, де прописана посуб’єктна заявка — і нехай з нами судяться, подивимось, хто буде судитись. Так, по одному з банків ми провели серйозну роботу і з’ясували, що валюту придбавав неіснуючий суб’єкт. Код ЄДРПУ фіктивний, орган реєстрації також фіктивний. Нам легше говорити з великими банками, оскільки вони цінують власну репутацію. Проте, на превеликий жаль, є окрема категорія малих банків, які нічим не займаються, окрім схем вивезення капіталу. Навіщо кредитувати чи залучати депозити, якщо можна швидко заробляти на схемах?

Влітку ви прийняли низку постанов, спрямованих на боротьбу з вивезенням валюти. Які успіхи?

— Ми перекриваємо одні схеми, з’являються інші. Наші успіхи були б значними, якби окремим суб’єктам ринку не допомогли вже згадані мною судові рішення. Самі з собою судяться в кацапетівському суді і пропускають терміни апеляційного касаційного подання.

Це питання стосується не тільки центрального банку. Ми сподіваємося на підтримку і правоохоронних органів, і уряду, з якими наразі почалась конструктивна робота. Просто є й інша сторона медалі — раз виводять гроші, значить у цьому є потреба. Тіньова економіка повинна обслуговуватись тіньовими схемами. Якщо таких схем не буде, це означає, що така економіка може на якомусь етапі не спрацювати. Тут потрібне соломонове рішення. З одного боку, ми не можемо повністю відкрити кордони для прозорого руху капіталу, з іншого — залишатися в умовах тотального валютного контролю, причому неефективного, також неможливо.

Існує думка, що Нацбанк не є незалежним, оскільки його формально очолює людина, яка очолює передвиборчий штаб одного із кандидатів в президенти.

— Передвиборчий штаб очолює громадянин Тігіпко, а не голова Національного банку Тігіпко. Він за законом має повне право як громадянин обійняти цю посаду. Його громадянська позиція, кажу кладучи руку на серце, не має жодного впливу на центральний банк. Ми тут також не прості хлопці. Незважаючи на те що у нас є вертикаль підпорядкування, таке підпорядкування не має суперечити закону. На рішення неможливо впливати, тому що всі рішення приймаються колегіально — членами правління.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар