Фінанси

Боротьба за старість

Вікторія РАТНА

Компанії зі страхування життя прагнуть захопити левову частку ринку пенсійних накопичень.

Боротьба за гроші пенсіонерів у повному розпалі. Між потенційними учасниками майбутньої недержавної пенсійної системи триває гаряча дискусія про те, хто акумулюватиме кошти вкладників, а хто продаватиме страхові продукти. Страховики вважають, що лайфові компанії можуть займатися і накопиченням грошових коштів, і продажем пенсійних програм. Причому пенсійні схеми, які вони пропонують, можуть бути привабливішими для клієнтів. Та й досвіду у компаній лайфу в такому продажу більше, ніж в інших суб’єктів фінансового ринку.

Як зазначає голова правління ЗАТ «УАСК «АСКА-життя» Галина Третьякова, лайфові компанії проводять пенсійну реформу вже два роки. Просто називається вона не пенсійне страхування, а довгострокове страхування життя. Йдеться переважно про 10-річні договори страхування, оскільки 5-10 років — мінімальний термін для пенсійних накопичень. За деякими оцінками, страхові поліси, приурочені до пенсійного віку, займають 20-30% лайфового ринку.

Запитані поліси

Нині для розвитку страхування життя та пенсійного страхування створено, мабуть, ідеальні умови. Наприклад, страхові платежі за корпоративними договорами страхування життя можна відносити на валові витрати в межах 15% платні, отриманої кожним конкретним працівником протягом звітного періоду (але не більш як 6 тис. грн на рік). Для фізосіб передбачено можливість надання податкових кредитів. Тобто, по закінченні року податки, сплачені з певної суми платежів зі страхування життя (не більш як 510 грн на місяць), можуть бути повернені фізособі за умови подання декларації.

За відгуками фахівців страхового ринку, такі заходи підвищують привабливість лайфового сектора для потенційних клієнтів. «Завдяки податковій пільзі ми почали активніше працювати з корпоративним сектором, тоді як раніше серед наших клієнтів було більше фізосіб», — наголошує голова правління СК «ТАС» Віктор Адамович. За його словами, серед клієнтів страхової компанії «ТАС» особливу популярність має універсальна накопичувальна програма, що передбачає виплату по досягненні певного віку: разову або аннуїтетну (пенсійну), а також захист у разі смерті. Незалежно від того, яку суму встигла внести людина, у разі її смерті компанія виплатить родичам застрахованого ту суму, яку вона планувала накопичити. Якщо смерть сталася від нещасного випадку — сума подвоюється, від ДТП — потроюється. Прецеденти таких виплат вже є. Скажімо, на початку квітня цього року в СК «ТАС» настав страховий випадок: в результаті ДТП загинув застрахований за корпоративним договором страхування життя. Кінцева сума до виплати становила близько 80 тис. грн. Сім’я загиблого отримала потрійну страхову суму, обумовлену в договорі страхування.

У компаніях із страхування життя підкреслюють, що будь-яка з виплат за угодою лайфу може бути конвертована в той чи інший вид пенсійного страхування. «Ми активно впроваджуємо пенсійні схеми на підприємствах. Можливо, не всі вони пенсійні, але будь-який наш продукт передбачає можливість одразу забрати накопичені гроші або перетворити їх у пенсію», — продовжує Адамович.

Це може бути строкова або довічна рента. Під строковою рентою розуміють виплату пенсії впродовж обумовленого часу (наприклад, 10, 15, 20 років). Цей вид страхування можуть здійснювати і пенсійні фонди, і страхові компанії. У разі довічної ренти йдеться про накопичення застрахованою особою капіталу з подальшою виплатою пенсії протягом усього життя. Таку пенсію виплачує тільки страхова компанія. Є також і підвиди пенсійних схем. Наприклад, довічна пенсія з гарантованим терміном виплат: незалежно, чи живий буде пенсіонер, у гарантований період його пенсію отримає сім’я. Інший варіант — довічна пенсія з успадкуванням частини страхового резерву: в разі передчасної смерті застрахованого резерв, що залишився, отримують спадкоємці у вигляді разової виплати або пенсійних виплат. Є й такий різновид пенсійних схем, як «пенсія подружжя». Його суть полягає в тому, що сімейна пара купує один поліс на двох і пенсія платиться так: поки обоє живі — 100%, коли один помирає — 50% до смерті другого. На думку страховиків, це найпопулярніший продукти пенсійного страхування.

Вигідний лайф

Різноманітність страхових продуктів і можливість гнучкого підходу до кожного клієнта — одна з головних переваг страхових компаній порівняно з іншими учасниками недержавної пенсійної системи. Хоча можна зазначити й інші позитивні сторони купівлі пенсійних полісів у СК.

Наприклад, на відміну від пенсійних фондів, СК можуть гарантувати своєму клієнтові інвестиційний дохід. «Згідно із Законом «Про страхування» до 4% річних — це той гарантований дохід, який страхові компанії можуть використати, розраховуючи тарифи для пенсійних програм», — говорить Третьякова. Крім того, купивши поліс страхування життя, приурочений до пенсійного віку, клієнт точно знатиме мінімальний розмір виплат і їхню періодичність, а також те, на яку допомогу може розраховувати сім’я в разі його смерті. А залишаючись при доброму здоров’ї, клієнт довічно отримуватиме пенсію від страхової компанії, не замислюючись про те, що через деякий час ці виплати припиняться. У страховій компанії можна відкладати на пенсію у валюті — зазвичай у доларах чи євро, тоді як НПФи акумулюють лише гривневі вклади.

Інші учасники недержавної пенсійної системи мають інші нормативні обмеження. Наприклад, Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» містить норму, згідно з якою банківські установи можуть відкривати банківські депозитні вклади лише в розмірі фонду гарантування фізосіб. Сьогодні це близько 2 тис. грн. У такій ситуації банкам невигідно розвивати напрям пенсійного страхування.

Робота НПФів також обмежена: переважно вони виступають як накопичувачі пенсійних грошей, а зі страхових продуктів можуть запропонувати вкладнику лише строкову ренту (довічні ренти НПФ купує у страхової компанії). При цьому НПФи нового зразка так і не почали працювати. Як зазначають фахівці Держфінпослуг, поки що документи, які подаються на реєстрацію НПФів, поверталися через їх неправильне оформлення або неповний перелік таких документів. Недосить зрозумілою залишається і схема роботи НПФів. З одного боку, в Законі «Про недержавне пенсійне забезпечення» прописані норми інвестування пенсійних активів, а також визначено, хто може засновувати НПФ і керувати ним. З іншого — не сказано про форму господарювання недержавних пенсійних фондів.

Крім того, не продумано й систему оплати НПФом послуг компаній-адміністраторів, на яких фактично лягає функція залучення клієнтів. «На сьогодні в лайфовому бізнесі мінімальні комісійні агентам становлять 30-50% першого платежу за договором страхування життя, — говорить Віктор Адамович. — А в системі недержавного забезпечення передбачено, що НПФ може спрямовувати щонайбільше 5% зібраних коштів на оплату послуг адміністраторів. Це дуже мало».

За оцінками фахівців лайфового ринку, НПФ повинен акумулювати до мільйона гривень на рік лише для того, щоб сплатити вартість усіх ліцензій (тільки ліцензія адміністратора коштує 10 тис. грн). А щоб покривати, в межах встановлених лімітів, усі накладні витрати (не враховуючи комісійної винагороди і програмного забезпечення), НПФ має щороку залучати близько 40 млн грн, або більш як половину зборів усього лайфового ринку. Усе це може призвести до того, що в багатьох НПФів виникнуть проблеми із залученням вкладників і їм доведеться задовольнятися лише «кептивними клієнтами».

Багато компаній уже заявили про намір відкрити НПФ. Серед них — банк «Аваль» і концерн «Стирол». Є такі зрушення і з боку лайфових компаній. Однак робота НПФу передбачає залучення великого капіталу. За активного продажу полісів забезпечити великі грошові надходження може страховик. Тому, як прогнозують деякі експерти, НПФи розвиватимуться або при великих корпораціях і ФПГ, або при страхових компаніях. Для останніх відкриття НПФу має свої переваги, оскільки СК зможуть продавати одночасно продукти НПФу та свої власні. Проте з огляду на високу ціну ліцензій при створенні НПФ та привабливіші послуги страховиків для населення багато компанії схиляються брати участь у пенсійній реформі не через фонди, а через лайф.

---

Переваги і вади пенсійного забезпечення з участю СК і НПФ

	Переваги	Вади
НПФ*	Велика прозорість бізнесу і оподаткування з огляду на персоніфікацію; за корпоративного страхування накопичені кошти відразу стають грішми вкладника.	Пенсійні активи в гривні; однотипні продукти; виплата термінових пенсій (довічні пенсії виплачують тільки СК); ліміт витрат на оплату агентських послуг (як наслідок — менш ефективне просування продуктів і нижча якість поширення); відсутність можливості забрати кошти до настання пенсійного віку; неможливість гарантій і оцінки майбутньої пенсії.
СК**	Відсутність прив’язки до пенсійного віку, ширша гама продуктів; можливість залучення коштів і здійснення довічних пенсій; сформовані агентські мережі, що дають змогу охопити більшу кількість клієнтів; наявність викупної вартості (якщо застрахований захоче раніше розірвати договір страхування, він зможе повернути певну суму); розрахунки розміру пенсії і періодичність виплат; персональний облік резервів для кожного клієнта; пенсійні активи у ВКВ.	За корпоративного страхування право володіти страховим резервом до застрахованої особи переходить поступово; низький рівень довіри до страхування.

Показники діяльності страхових компаній зі страхування життя за підсумками 2003 р.*

Компанія	Місто	Страхові платежі, тис. грн	Статутний капітал, тис. грн
«ГРАВЕ УКРАЇНА»	Київ	25?000,0	5023,4
«АІГ-ЖИТТЯ»	Київ	13?000,0	10?657,6
«ТАС»	Київ	11?500,0	21?306,2
«АСКА-ЖИТТЯ»	Київ	5205,5	10?000,0
«ЮПІТЕР»	Київ	н/д	2591,6
«ЕККО»	Київ	н/д	495,0
«БЛАКИТНИЙ ПОЛІС»	Київ	1500,0	7500,0
«НАДІЯ»	Харків	н/д	600,0
«ГАРАНТ-ЛАЙФ»	Київ	н/д	6000,0
«АРТА»	Тернопіль	879,0	7500,0
Загалом		72?900,00	71673,8

* Неофіційні дані

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар