Фінанси

Віртуальна страховка

Вікторія РАТНА

Президент СК «Скайд-Вест» Андрій Перетяжко розповідає про те, як боротися з псевдострахуванням.

Андрій Перетяжко

Як ви оцінюєте ефективність заходів Держкомісії з регулювання ринків фінпослуг із запобігання сумнівним операціям?

— Постанова Кабміну «Про затвердження порядку і вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента» — прогресивний документ, хоча він і не розв’язує всіх проблем. Серед них — прагнення компаній оптимізувати оподаткування й велика різниця в оподаткуванні страховиків та інших організацій. Водночас у документі чітко зазначено: не можна проводити перестрахувальні операції з компаніями-нерезидентами з тих країн, де немає державного нагляду. Насамперед це стосується Латвії, до якої надходять найбільші перестрахувальні платежі.

До речі, в Латвії зареєстровано представництво великої світової компанії General Cologne Re (до об’єднання з американським перестрахувальним товариством General Re компанія називалася Кельнське перестрахувальне товариство). Свого часу «Скайд-Вест» працювала з цією компанією, однак згодом усі фінансові операції General Cologne Re було переведено в Німеччину. Якби тепер керівництво цієї компанії вирішило активізувати свою діяльність через Латвію, то шлях до співпраці був би закритий, хоча компанія і є однією з п’яти найбільших у світі.

Гадаю, згодом у більшості країн, де відсутній належний контроль держави над перестрахуванням, він з’явиться, значно скоротивши обсяг сумнівних операцій. Підвищення вимог до резервування, прозорості фінзвітності призведе або до відмови компаній від роботи з такими операціями, або до подорожчання послуг.

Яким має бути розмір податкових ставок, щоб у страховиків не виникало бажання використовувати схеми оптимізації оподаткування?

— На мій погляд, ставку податку на валові прибутки СК в розмірі 3% дещо занижено. Для адекватності податку на прибутки СК іншим секторам економіки можливе підвищення ставки до 4%.

А як щодо пропозицій увести 6-відсотковий податок?

— Така ставка дасть змогу суттєво скоротити обсяги операцій з оптимізації оподаткування, але вона не відповідає 20-відсотковій ставці в інших секторах економіки. Компаніям, які велику частину ризиків перестраховують на Заході, 6-відсотковий податок завдасть значного удару по бізнесу.

Ви маєте на увазі подвійне оподаткування?

— Саме так. Максимальний податок з валового доходу СК не повинен перевищувати 4%. До речі, в деяких західних країнах встановлено таку саму ставку податку з обороту. Напевно, це оптимальна ставка для страхового ринку. Більшість компаній працюють у жорсткому ринковому середовищі, тому підвищення податкових ставок, імовірно, призведе або до зменшення прибутку чи збільшення збитків СК, або до зростання тіньових операцій.

Одночасно з боротьбою проти виведення капіталу за кордон регулятори підвищують вартість ліцензій, вимоги до капіталізації СК, норми з резервування. Ці дії виправдані?

— Найпростіший спосіб проаналізувати ці заходи — порівняти їх з подібними вимогами сусідніх країн, особливо Східної Європи. З одного боку, вимоги українського регулятора логічні, з іншого — вони не виконуються. Навіщо приймати нормативні документи, яких не дотримуються або які легко обходять? Як приклад можна навести короткострокові банківські кредити, які беруть страхові компанії на звітну дату. Який сенс говорити про віртуальні резерви чи віртуальну платоспроможність страхових компаній? Те саме можна сказати і про наявність у більшості компаній повного переліку ліцензій, за якими не проводиться діяльність і немає реально розроблених продуктів. Це також своєрідний віртуальний універсалізм компаній. І хоча регулятор вживає потрібні заходи, необхідно все-таки глибше оцінювати проблемні ситуації, серед яких головна — віртуальність багатьох СК. На відміну від банківської системи у страхуванні ця проблема найгостріша.

Водночас експерти стверджують, що непрозорі операції зручніше здійснювати через банківський сектор.

— Безумовно, інструменти оптимізації є й на фондовому ринку, і в банківському секторі, і в страховому. Проте, як свідчить практика, використання оптимізаційних схем переміщується в страхування, де обсяг таких операцій швидко збільшується. Страхування — найпростіший шлях оптимізації оподаткування й виведення капіталу за кордон.

Як ви оцінюєте значне підвищення плати за ліцензії?

— Згідно з новими правилами плата за ліцензування для нашої компанії може становити близько 150 тис. грн на рік. Це значна сума, але ми готові заплатити. Звісно, для бюджету невеликих компаній такі гроші — «непосильна ноша». Інша річ, що кошти від ліцензування буде спрямовано до бюджету, а не на розвиток Держфінпослуг. Враховуючи недостатнє фінансування регулятора, незрозуміла логіка цього рішення. Хоча з погляду підвищення капіталізації ринку такий крок виправданий.

Багато страховиків кажуть про те, що верхня планка вартості ліцензій надто завищена. Чи це так?

— Гадаю, що для фінансових установ вартість ліцензій цілком адекватна.

Як ви вважаєте, яка кількість ліцензій є оптимальною для нормальної роботи великої страхової компанії? Скільки ліцензій має «Скайд-Вест»?

— Ми сьогодні пропонуємо клієнтам 44 продукти. Для надання цих послуг потрібні 33 ліцензії. Але насправді навіть ми — універсальна компанія — розуміємо, що деякі види страхування нерентабельні. Ось уже другий рік компанія не займається авіаційним страхуванням. Ми можемо здати відповідні 5-6 ліцензій, оскільки не бачимо перспектив цього сегмента ринку. Є й інші види страхування, що потребують значних адміністративних витрат і при цьому дають мінімальні страхові платежі. Якщо компанії треба буде заплатити за таку ліцензію 10 тис. грн, а збере вона близько 15 тис. грн страхових платежів, то через рік стане очевидно — потреби в ліцензуванні немає.

Чи потрібно скорочувати обов’язкові види страхування?

— Ми виступаємо за скорочення обов’язкових видів страхування з трьох причин. По-перше, дуже складно пояснити нашим партнерам і акціонерам, які це види. По-друге, переважно такі види або спочатку створюються під монополію, або згодом міністерства, відомства чи інші структури роблять спроби їх монополізувати. Наприклад, страхування небезпечних вантажів, страхування від нещасних випадків на транспорті (насамперед на залізничному). І третя причина — дискредитація страхування, оскільки відповідальність, премії, порядок проведення такого страхування не відповідають ринковим принципам. Щоправда, останнім часом цей процес став прозорішим. За останні півтора року всі проекти нормативних документів проходять через Лігу страхових організацій, завдяки чому вдається уникнути багатьох помилок.

У Держфінпослуг говорять про те, що страховий бізнес — високодохідний. Чи це так?

— Ми постійно сплутуємо поняття. Про яке страхування йдеться — реальне чи «нереальне»? Якщо компанія займається «нереальним» страхуванням, у неї завжди будуть високі доходи. За такими видами страхування, як, наприклад, АвтоКАСКО, обов’язкове страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів або «Зелена картка», рентабельність дуже низька — щонайбільше 6-7%. На тих сегментах страхового ринку, де конкуренція невисока, можна досягти 20-відсоткової рентабельності.

Якщо рентабельність настільки низька, то чим пояснити великий інтерес СК до «автогромадянки»?

— Це перший крок до клієнта-фізособи і хороша можливість заявити про себе на ринку. Цей вид страхування цікавий лише класичним страховикам. Тим, хто хоче на ньому просто заробити, краще зайнятися іншим бізнесом. Таке страхування потребує значних капіталовкладень і навряд чи принесе великий прибуток. Якщо по ОСАГВ упродовж 2-3 років наша компанія вийде на рентабельність у 3-5%, це буде хороший показник.

Як ви оцінюєте частку юридичних і фізичних осіб у загальному обсязі страхових платежів, і як вона може змінитися з урахуванням можливого прийняття закону по «автогромадянці»?

— За підсумками 9 місяців минулого року було зібрано 6 млрд грн страхових платежів, з яких 458 млн грн надійшло від фізосіб. Водночас цей показник за підсумками цього року може значно збільшитися. На сьогодні щонайменше 8,5 млн транспортних засобів підлягають страхуванню. Звісно, не всі вони будуть застраховані, незважаючи на штрафні санкції, передбачені Адміністративним кодексом і Законом «Про міліцію». Проте навіть якщо взяти 5 млн транспортних засобів, з яких левова частка належить фізособам, то весь ринок ОСАГВ оцінюється в 600-700 млн грн. За нинішніх тарифів (від 70 до 141 грн) 80% цієї суми становитимуть платежі від фізосбіб. Таким чином, можна розраховувати принаймні на двократне зростання бази страхувальників-фізосіб. Однак при цьому ми побоюємося жорсткої конкуренції на ринку ОСАГВ між СК саме за витратами на залучення клієнтів (зростання комісійних агентам, витрати на рекламу, розвиток мережі тощо). Це може призвести до того, що багато компаній, завоювавши нішу на цьому сегменті ринку, продукуватимуть збитки. А це загрожує гучними банкрутствами.

Чи ви прогнозуєте скорочення кількості СК 2004 року?

— Цього року навряд чи багато компаній підуть з ринку. До осені деякі власники СК зіткнуться з необхідністю припливу великих інвестицій, необхідних для розвитку класичного страхування. І якщо вони не зможуть залучити додаткові кошти, їм доведеться або продати компанію, або піти з ринку.

У що страховикам варто інвестувати насамперед?

— У навчання персоналу і в технології (IT-технології, технології продажу, навчання агентів, технології урегулювання збитків і розглядів претензій, технології ведення управлінського обліку й бюджетування, розрахунку реальних резервів на кожний вид страхування, технології перестрахування тощо). Сьогодні дуже мало компаній, які можуть похвалитися наявністю таких технологій.

Як страхові компанії зможуть залучити додаткові кошти для свого розвитку?

— В основному за рахунок акціонерного капіталу. Якщо раніше багато страхових компаній (зокрема, «Скайд-Вест») могли собі дозволити реінвестувати прибуток і за рахунок цього розвиватися далі, то сьогодні, враховуючи ті завдання, які диктує ринок і ставлять перед собою компанії-лідери, знадобляться більші капітали.

Чи можна очікувати приходу на наш ринок іноземних інвесторів?

— Так, і цей процес уже триває. В Україні представлені багато російських і деякі західні компанії. Очікується, що бум припливу західного капіталу на український ринок страхування припаде на 2006-2007 роки. Ці цифри потрапили на сторінки всіх аналітичних звітів західних фінансових інститутів. Однак і найближчими роками на ринку з’являться великі гравці, хоча й небагато.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар