Фінанси

Нацбанк не помітить, банкір не викаже

Андрій СМИРНОВ

Банкіри придумали, як обійти вимогу Нацбанку повідомляти про всі операції на ринку міжбанківського кредитування.

З технічного погляду, нацбанківська новація працює як годинник. Як зазначають банкіри, жодних складнощів із повідомленням Нацбанку про всі угоди на ресурсному ринку упродовж 10 хвилин після їх укладення не виникає. Відповідне програмне забезпечення встановлене й працює без помітних перебоїв. Поспівчувати можна лише великим гравцям міжбанківського ринку, а точніше — їхнім дилерам. У‑певні моменти кількість угод на ринку різко зростає й повідомлення про всі операції в режимі реального часу займає дуже багато часу.

Проте мета подібного хитрування так і залишилася загадкою. До запровадження таких заходів усі банки повідомляли НБУ про здійснені на ДЕПО-ринку операції щодня за підсумками кожної торгової сесії. Досі вважалося, що Нацбанк такий рівень обізнаності та оперативність надходження даних цілком влаштовує. Тим більше, що проаналізувати вал інформації, яка валиться на голови працівників Нацбанку, і, поготів, зробити відповідні висновки може тільки ціле військо фахівців. Якщо ж ці дані надходять щосекунди від усіх банків відразу упродовж торгової сесії, обробити інформаційні потоки практично неможливо. Некорисність системи примушує банкірів вважати, що сенс новації полягає зовсім не в тому, щоб досягти прозорості ринку.

Цілком можна припустити, що НБУ вирішив стежити за рівнем котирувань на міжбанку з метою приборкати призвідників цінових сплесків і спекуляцій у ручному режимі. Навряд чи така практика регулювання вписується в оголошену ще рік тому лібералізацію міжбанківського ринку. До того ж, починаючи з перших чисел січня нинішнього року, міжбанківський ринок відчуває надлишок гривневих ресурсів, унаслідок чого ставки ось уже третій місяць зберігаються на мінімальному рівні. Причому підвищення вартості кредитів щонайменше упродовж місяця не передбачається.

Більш того, надмірна ліквідність на ринку вже загрожує стабільності ринку. Не випадково НБУ нещодавно зробив черговий крок для скріплення грошової маси, а саме: посилив норми резервування для банків, значно скоротивши частку каси в загальному обсязі обов’язкових облікових резервів: з 45 до 25% у гривнях та з 20 до 10% в іноземній валюті.

Проте минулий рік починався також з надто низьких відсоткових ставок на міжбанку, що зрештою вилилося в кризу ліквідності банківської системи. Оскільки реальних заходів, покликаних не допустити повторення торішніх подій, ужито не було, банкіри заздалегідь вигадали собі шляхи відступу. Як виявилося, систему сповіщення Нацбанку оминути зовсім нескладно.

Найпоширеніший спосіб, до якого вдаються дрібні банки — надання кредиту корпоративному клієнтові за ставкою «на кінцевого позичальника», тобто від 18% у гривнях з подальшим розміщенням на депозиті в сусідньому банку. Однак істотна вада такої схеми — необхідність застави й обов’язкового резервування, що не завжди є вигідним для банку — продавця ресурсів.

Цікавішим є інший варіант обходу вимог НБУ. Завдяки відкритим банками лімітам один на одну по операціях ФОРЕКС великі гравці можуть сховати міжбанківський кредит по «несанкціонованих» ставках за форексними операціями. А саме — провести зустрічне постачання валюти, програвши при цьому своєму партнерові суму, яка відповідає різниці між ринковою ставкою кредиту й ставкою реальної операції.

Зробити це нескладно, якщо використати пару євро/долар, курс якої змінюється майже щохвилини, й навіть найменша зміна веде до великих втрат. Цей варіант є ідеальним для великих банків, де обсяги угод з розміщення вільної гривні багаторазово перевищують можливий розмір кредиту юридичній особі.

Щоправда, Нацбанк запевняє, що стежити хоче не за великими продавцями ресурсів, які щоразу завищують ставки для «малюків» і «середнячків», а за тими банківськими установами, які залучають гривню за неймовірну ціну й формують пасиви на 30% за рахунок міжбанківських кредитів. Це, на думку НБУ, створює серйозні системні ризики, особливо якщо врахувати, що будь-яке підвищення ставок призводить до катастрофічних наслідків у вигляді зниження прибутковості банку та втрати можливості обслуговувати платежі. І все-таки відстежувати такі операції логічніше й простіше, маючи звичайну звітність про підсумки минулого дня.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар