Фінанси

Пенсійний дебют

Дмитро КОШОВИЙ

Підготовчий етап створення корпоративних недержавних пенсійних фондів закінчився. Перші гравці на ринку з’являться найближчим часом.

Банкіри і фінансові посередники закидають керівників великих підприємств пропозиціями допомогти у створенні пенсійних фондів. Найспритніші топ-менеджери вже оцінили переваги нових фінзакладів і готові організувати фонди власними силами. Для банків і великих підприємств організація фонду — це передусім отримання дешевих фінансових ресурсів за рахунок залучення в учасники НПФ власних працівників. Досвід Росії свідчить, що за нетривалий час учасниками НПФ стали 4 млн осіб, а обсяг їхніх активів сягнув позначки $2 млрд.

За оцінками експертів, до запуску перших українських проектів залишилося щонайбільше кілька місяців. Перші ластівки з’являться вже влітку цього року. А в другому півріччі сформується конкурентне середовище серед компаній з управління активами та адміністраторів пенсійних фондів.

З низького старту

Основою для створення пенсійних фондів є прийнятий у липні минулого року Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення». Після того як документ підписав Президент, з’явилися й перші заяви про плани створення недержавних пенсійних фондів. Однак для їхнього втілення, розповідає віце-президент ВАТ «Кінто» Анатолій Федоренко, необхідно було ще внести зміни до Закону про оподаткування прибутку підприємств. Першу спробу зроблено наприкінці 2002 року. Тоді підприємства дістали право відносити на витрати відрахування на довгострокове страхування життя своїх працівників в розмірі не більш як 15% зарплати і не вище за 6 тис. грн на рік на людину. Завдяки цій новині помітно збільшилася кількість компаній зі страхування життя. А ось надання аналогічних пільг для пенсійних фондів у документі чітко обумовлено не було. Становище мав виправити багатостраждальний законопроект № 4000-1, але його доля відома.

Саме відсутність податкових стимулів пояснює скромні результати недержавних пенсійних фондів, що з’явилися після прийняття 1997 року Закону про оподаткування прибутку. Загальний обсяг активів, залучених нинішніми фондами на кінець минулого року, становив лише 16 млн грн, а кількість учасників — 31 тис.

Роботодавці могли «піклуватися» про додаткові пенсії для свого персоналу тільки за рахунок прибутку, який в Україні мають лише небагато підприємств. Як виявила Держфінпослуг, з 47 підприємств, що називають себе недержавними пенсійними фондами, лише 22 займаються цією діяльністю, зокрема 13 є структурами споживчої кооперації. Ці фонди не можуть забезпечити середній щомісячний розмір пенсійних виплат навіть у розмірі 40-50 грн. Нарешті, ще одне показове відкриття, зроблене під час інвентаризації пенсійних фондів, — усі залучені кошти було розміщено на банківських депозитах.

Попереду банки

Проте всі опитані експерти вважають, що затримка з упровадженням податкових стимулів — явище тимчасове. Багато компаній вирішили діяти на випередження, не чекаючи змін у законодавстві. Очолили пенсійний забіг банки. Саме банкіри першими заявили про свої плани взяти участь у недержавному пенсійному забезпеченні. Здавалося б, закон практично позбавив їх можливості залучати пенсійні кошти громадян, обмеживши обсяг коштів, що нагромаджуються на спеціальних депозитних рахунках, двома тисячами гривень. Як пояснює президент «Кінто» Сергій Оксанич, клієнтові для забезпечення пенсійних виплат необхідно нагромадити щонайменше 100 тис. грн, а отже, відкрити рахунки в 50 банках. Однак банки побачили інші шляхи заробітку. Це, по-перше, створення власних корпоративних пенсійних фондів з урахуванням пільг при поєднанні функцій засновника, адміністратора й керівника активами. Такий варіант надзвичайно привабливий для великих банків з тисячами добре оплачуваних працівників. Про плани створити цього року власні корпоративні недержавні пенсійні фонди вже заявили банки «Хрещатик» і ВАБанк. За словами керівників цих банківських установ, створення таких фондів покликано забезпечити соціальний захист працівників банків та їхніх клієнтів.

Такий самий шлях обрав і ПриватБанк. «Ми створимо корпоративний пенсійний фонд, зрозуміємо, як він працює, і лише після цього зможемо пропонувати ринку свій продукт», — сказав голова правління банку Олександр Дубілет. Він вважає, що зараз було б помилкою виходити на ринок і починати акумулювати кошти створенням відкритого пенсійного фонду. За його словами, на ринку ще немає фахівців, які чітко уявляють механізм функціонування фондів.

А ось банк «Аваль» лише за кілька місяців після прийняття нового пенсійного законодавства заявив про плани створення не тільки власного корпоративного, а й відкритого недержавного пенсійного фонду. Як пояснив керівник служби з організації недержавного пенсійного фонду «Аваль» Віктор Тентюк, вкладниками корпоративного фонду стануть банк і роботодавці, що уклали з ним договір, які хочуть запропонувати пенсійні програми своїм працівникам.

Вкладниками відкритого пенсійного фонду, за задумом «Авалю», стануть компанії і приватні особи. Банк спільно з клієнтами збирається створити посаду адміністратора й керівника активами НПФ. Передбачається, що в адміністратора будуть свої представники у всіх обласних центрах. Як визнає Сергій Оксанич, конкурувати з банками першої десятки за клієнтів при створенні відкритого пенсійного фонду дуже складно. Мережеві банки будуть практично поза конкуренцією.

Банківські установи готові конкурувати й щодо надання послуг управління активами. За словами начальника відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Еріка Наймана, банк розглядає можливість створення компанії з управлінню активами НПФ, щоб надати своїм клієнтам додаткові послуги.

Іншою «пенсійною послугою» банків стануть консультації зі створення корпоративних фондів для клієнтів, а також послуги охоронців. Як повідомив віце-президент банку «Надра» Віталій Ільїн, донецьке підприємство «Точмаш» і ще кілька інших клієнтів банку збираються в першому кварталі цього року створити компанію з адміністрування й управління активами НПФ. При цьому ВАБанк виступить охоронцем цих фондів.

Підприємства — окремою доріжкою

Не залишаться осторонь і компанії зі страхування життя. Страховики завдяки податковим стимулам цілком спроможні скласти конкуренцію банківським установам. Поки що банкіри вважають, що багато які страхові компанії займаються переважно сумнівними операціями. Однак вихід на ринок таких великих іноземних гравців, як, наприклад, американська AIG, може змусити переглянути ставлення до страховиків як конкурентів за залучення пенсійних внесків. Крім того, страховим компаніям дістануться кошти накопичувальних пенсійних фондів для довічного ануїтета — такий світовий досвід.

Утім, інші фінансові посередники, що створили компанії з управління активами і готуються до реєстрації адміністраторів, також розраховують на свій шматок пенсійного пирога. Мрія будь-кого з них — управління активами державного накопичувального фонду. За розрахунками Сергія Оксанича, ця структура вже до 2006 року зможе зібрати 7 млрд грн, тоді як недержавні пенсійні фонди до цього терміну акумулюють 1-2 млрд грн. Крім того, інвесткомпаніям є що запропонувати й підприємствам. Передусім це досвід роботи на ринку цінних паперів. Вкладення на фондовому ринку можуть забезпечити вищу дохідність, ніж банківські депозити і державні облігації.

І все ж головним конкурентом для фінзакладів стануть самі підприємства. Багато роботодавців чудово розуміють вигоди створення фондів. Їх надихає і приклад банків, що створюють власні корпоративні НПФ.

Підприємства, які не хочуть втрачати контроль над нагромаджуваними пенсійними коштами (в перші п’ять років існування НПФ підприємство може повернути 10% активів фонду за рахунок вкладень у свої цінні папери), мають намір створювати «кишенькові» адміністратори й компанії з управління активами. Фінпосередникам залишається сконцентруватися на фінансовому і професійному боці справи. По-перше, створювати весь механізм пенсійного забезпечення лише для одного фонду дуже дорого. По-друге, всі пенсійні стимули для працівників розвіються як дим, якщо не відбуватиметься приріст активів фонду.

У великих фінансово-промислових групах цих протиріч немає. До їхнього складу входять як самі вкладники, так і підконтрольні фінансові структури.

Доволі просто вирішується проблема створення професійних пенсійних фондів. Наприклад, незалежна галузева профспілка енергетиків України, що об’єднує 65 тис. працівників 12 обласних енергопостачальних компаній (переважно приватизованих), уже заявила про плани створити свій фонд і навіть узяти участь у відповідному пілотному проекті. Як сказав голова Центральної ради профспілки Валерій Погорєлий, рада спільно з компанією з управління активами «ВІП Лтд» вже створили ТОВ «Перший адміністратор пенсійного фонду». За його словами, відрахування до недержавного пенсійного фонду можуть становити 7-8% розміру заробітної плати. За середньої зарплати 500 грн такий фонд здатний щорічно акумулювати понад 27 млн грн за рік.

Фальстарт

Фактично ринок готовий до створення перших НПФ. На сьогодні вже діє майже сорок компаній з управління активами. Комісія з цінних паперів і фондового ринку готова реєструвати поєднання ними функцій адміністраторів. Як розповів начальник управління інвестиційної діяльності ДКЦПФР Євген Іванов, вже надійшли перші заявки від компаній і банків, що нагромадили необхідні EUR500 тис. для внесення до статутного фонду нових структур.

Своєю чергою, Держфінпослуг затвердила умови ліцензування адміністраторів пенсійних фондів, однак поки що реєстрацію не проводить. «У нас одна серйозна проблема — це система ведення персоніфікованого обліку адміністратора пенсійних рахунків. Ми повинні затвердити програмний продукт для ведення персоніфікованого обліку, — розповідає голова Держфінпослуг Віктор Суслов. — Пропозиції комісії надати фінансування для розробки програмного забезпечення чи його закупівлі не були почуті. Можливо, нам вдасться певною мірою перекласти витрати на представників ринку».

За словами Суслова, за бажання програмне забезпечення можна отримати й безплатно. От тільки якщо комісія затвердить його як обов’язкове для всіх учасників ринку, то тоді пенсійні фонди та адміністратори автоматично будуть прив’язані до розробників системи ведення персоніфікованого обліку.

«Тому, щоб уникнути монополізації, потрібно створити умови, за яких можливий вибір з кількох видів програмних продуктів від різних виробників, що конкурують між собою», — вважає Суслов.

Побоюючись нерівної конкуренції, Держфінпослуг поки що не поспішає із запуском пілотних проектів зі створення НПФ. Як вважає Оксанич, компанія з управління активами може затребувати за свої послуги до 3% чистих активів фонду на рік (плюс ще відсотки від їхнього чистого приросту), адміністратор — близько 1%, а сумарні витрати з урахуванням послуг охоронця, аудитора і витрати на держрегулювання становитимуть 5%.

Таким чином, щорічний приріст активів фонду має становити щонайменше 15%, щоб вкладення були захищені від інфляції і забезпечували додатковий дохід у розмірі 3-5% річних.

«На старті це буде бідний бізнес», — вважає Оксанич. До того ж Держфінпослуг може обмежити максимальний розмір оплати послуг адміністраторів, КУА і зберігачів. Однак усі професійні учасники ринку добре уявляють собі перспективи, що відкриваються перед ними, і навряд чи невисокі доходи на первинному етапі створення НПФ їх зупинять.

---

Порядок створення НПФ

1. Засновники створюють НПФ як неприбуткову організацію, затверджуючи при цьому статут і пенсійні схеми майбутніх виплат.

2. Реєстрація НПФ у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг).

3. Створення основного органу управління фондом — ради, члени якої узгоджуються з Держфінпослуг.

4. Розробка інвестиційної декларації, яка визначає інвестиційну політику фонду, основні напрями й обмеження щодо інвестування його активів.

5. Укладення договору з адміністратором пенсійного фонду, компанією з управління активами (КУА) та зберігачем.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар