Фінанси

«Я нікому нічого не винен»

Андрій МИСЕЛЮК, В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ

Боротися з Азаровим стало модним. Спершу його критикував екс-міністр економіки Валерій Хорошковський за синтезування ЄЕП, потім екс-голова Держкомпідприємництва Інна Богословська — за «азаровщину». Але сильним і вже не піарівським ударом стала критика з боку Президента Леоніда Кучми, який заветував «малий податковий кодекс». Проте у переддень звіту з програми уряду перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров почувається впевнено, побоюючись, як він зізнався в інтерв’ю «Контрактам», лише політичних ризиків.

Микола Азаров

Безпечне вето

Як позначиться ветування закону 4000-1 на виконанні держбюджету-2004?

—?Закон 4000-1 в останній його редакції нульовий за балансом, тобто не є бюджетоутворюючим. У нього не було закладено додаткових доходів і пільг, що суттєво впливали б на параметри держбюджету. Водночас закон надзвичайно важливий, оскільки продовжує податкову реформу. Значна частина його статей містила норми, які поліпшують адміністрування й знижують ставку ПДВ. Проте в процесі роботи закон було доповнено низкою норм, які зачіпають близько трьох десятків інших податкових актів: 4000-1 підводив податкові обгрунтування під низку бюджетних статей. Однак проект закону розглядався в той час, як роботу парламенту було заблоковано, тому ретельно опрацювати всі норми не вдалося. На виконання бюджету в найближчій перспективі вето на закон 4000-1 не вплине, позаяк у цьому законі непринципові додаткові доходи за рахунок підвищення ставок акцизів нівелювалися відновленням низки пільг.

ДПАУ висловлювала до закону 4000-1 численні претензії. Як ви оцінюєте факт і зміст цих претензій?

—?Претензії або зауваження мають висловлюватися в процесі роботи над проектом закону всіма органами державного управління. Але саме уряд несе відповідальність за ухвалення рішень, які є обов’язковими до виконання іншими відомствами. В протилежному разі можна зробити висновок, що у нас в країні діє не один уряд, а кілька. Тому я негативно ставлюся до критики закону 4000-1 з боку ДПАУ. Вважаю, що будь-яке міністерство й відомство на стадії вироблення рішень має можливості й право заперечувати, робити свої зауваження, використати всі способи та методи, щоб довести свою слушність. Але коли рішення ухвалене, тим паче в домовленості з парламентською більшістю, то жоден орган, зокрема й ДПАУ, не має права виступати зі своїми міркуваннями.

ПДВ-хірургія

Ви впевнені, що запровадження ПДВ-рахунків позитивно позначиться на адмініструванні цього податку? Є побоювання, що станеться банальне вимивання обігових коштів експортерів.

—?Цілком безпомилкових і безболісних рішень не буває. Навіть щоб відкоркувати пляшку вина, треба спершу зіпсувати корок. Іноді людина потребує хірургічної операції, яку проводять з ризиком для життя. На такий крок погоджуються і лікар, і пацієнт. Так от — економіка України потребує хірургічної операції, пов’язаної з ПДВ. Запровадження ПДВ-рахунків і є хірургічною операцією, пов’язаною, безумовно, з деяким ризиком. Вона не є панацеєю й не може сама по собі вирішити всі проблеми адміністрування ПДВ.

Сенс спеціальних рахунків у тому, щоб вхідний і вихідний ПДВ концентрувалися на спеціальному рахунку платника податків. Тобто сума, яку підприємство сплачує (отримує) за сировину, комплектуючі тощо, підлягає розщепленню: ціна без урахування ПДВ оплачується (приймається) за рахунок коштів на розрахунковому рахунку, а ПДВ — за рахунок коштів на спеціальному рахунку. Якщо сума платежів за вхідним ПДВ менша, ніж за вихідним (тобто — спеціального рахунка недостатньо), то підприємство задіює свій розрахунковий рахунок і поповнює спеціальний для здійснення розрахунків з ПДВ. Раз на місяць здійснюється сальдування, яке визначає дебетове сальдо платника. Залежно від результату (позитивний чи негативний) платник або переказує до бюджету те, що має сплатити, або бюджет відшкодовує переплачений ПДВ зі спеціального розрахункового рахунка в казначействі (на ньому акумулюватиметься все дебетове сальдо з ПДВ). З погляду платника податків система працюватиме просто й оперативно, без черг і поневірянь під час повернення ПДВ.

Проте обігові кошти вилучатимуться з обігу. Експортери не заперечують?

—?Справді, обігові кошти на час будуть поза обігом. Проте якщо платнику податків упродовж року не відшкодовують ПДВ, то це таке саме вимивання коштів. Однак у випадку з ПДВ-рахунками ми йдемо на це свідомо, обмежуючи термін одним місяцем (з великими експортерами, можливо, ми можемо піти на десятиденні розрахунки). У будь-якому разі ми усуваємо головне — кримінальні маніпуляції під час відшкодування ПДВ. Не думаю, що із запровадженням ПДВ-рахунків кількість охочих «погріти руки» різко скоротиться, але система значно ускладнить такі спроби, зробивши адміністрування ПДВ прозорішим. Крім того, переказ на спецрахунок платника податків зі спецрахунка казначейства означатиме пряме бюджетне фінансування, а зловживання відповідно кваліфікуватимуть як розкрадання бюджетних коштів. Стаття вельми серйозна. Поклавши край ганебній практиці махінацій на ПДВ, ми підемо на зниження ставки цього податку, якщо система почне працювати нормально.

Пільги з ПДВ буде збережено. Вам не здається, що хоча б через це проблем з бюджетним відшкодуванням не поменшає?

—?Зауваження, звичайно, слушне: за умов бюджетних недоїмок і пільг ПДВ працює погано. Проте зазначу, що від цієї проблеми ми все-таки відійшли. Наприклад, ще роки два тому, до списання Верховною Радою заборгованості з ПДВ, у держави не було жодних проблем з відшкодуванням. Була недоїмка з ПДВ у розмірі 6 млрд грн і приблизно такі ж зобов’язання щодо відшкодування. Після того як парламент одностороннім рішенням списав одну частину рівняння — борги платників податків — бюджет опинився у становищі боржника з усіма наслідками.

Очевидно, ПДВ за своєю природою не терпить жодних пільг — скільки зібрали, стільки, за винятком податку на кінцеве споживання, й повинні повернути. Галузеві й інші пільги порушують цю гармонію, а уряд наполегливо прагне скасування пільг. На нас постійно «наїжджають» — ніби ми хочемо когось утиснути, придушити, відмовляємося когось підтримати... Хоч давно доведено, що податкові пільги не підтримують, а навпаки — створюють нерівні умови конкуренції.

Складно домагатися скасування податкових пільг, якими користуються представлені в парламенті ФПГ?

—?Будьте певні — терпіння уряду не забракне. Ми не засмучуємося й не впадаємо в паніку після того, як наша чергова спроба закінчується невдачею. Загальна лінія уряду однозначно не зміниться. Але ми повинні серйозно трансформувати наш податок на додану вартість: доцільним є не запровадження пільг, а запровадження знижених ставок.

Передвиборча траєкторія

Якими є попередні результати виконання держбюджету-04 в першому кварталі?

—?Заяви критиків, які прогнозували бюджетний катаклізм після запровадження 13-відсоткової ставки прибуткового податку без зменшення нарахувань на фонди заробітної плати (а над цим питанням ми активно працюємо), себе не виправдали. Уявіть, якби ми в лютому не виконали план бюджетних надходжень, а місцеві бюджети виявилися б без джерел фінансування... І це в передвиборчий рік! Але ми все розрахували. 6?березня я проводив колегію в Мінфіні й з’ясував, що з восьмисот районів проблеми з фінансуванням є приблизно в 35 (до того ж там, де проблеми були й торік, і де їх вирішення передбачене держбюджетом). Попередні дані за два місяці свідчать, що бюджет виконується нормально, інфляція становила лише 0,4% за лютий і 1,4% — за січень. Тобто ми рухаємось доброю траєкторією, у нас 9-відсоткове зростання ВВП за січень, тоді як завжди цей місяць був провальним.

Як політичні чинники передвиборчого року позначаться на виконанні бюджету, стриманні інфляції?

—?Головне завдання уряду — захистити економіку від політичних ризиків, непродуманих, волюнтаристських рішень, здатних розбалансувати бюджет. Скажімо, від необдуманого підвищення зарплати. Уряд хоче підняти зарплату й працює в цьому напрямі. Наприклад, середня зарплата в грудні становила 550 грн, а в січні — 500. Наші критики поквапилися заявити, що зарплата знижується. Насправді ці люди або не розуміють, або підтасовують факти: грудень завжди вищий за рівнем зарплати (виплачують премії, 13-ті зарплати), ніж будь-який інший місяць.

Уряд має чітку програму дій. Наприклад, ми в 2003 році планували підвищити зарплату в бюджетній сфері на 25%, а підвищили на 33%. З 1 березня цього року вона зросла ще на 10,8%.

Іншими словами, звіт про виконання програми уряду буде схвалено?

—?Президент заявив, що наш уряд — найуспішніший за всі роки незалежної України. Опозиція має повне право заявити, що це не так. Добре, беремо програму уряду й дивимося, які завдання ми ставили перед собою рік тому. Обіцяли, що ВВП зросте 2003 року на 5,6%, він зріс на 9,3%. Обіцяли забезпечити приріст інвестицій в півтора рази, а забезпечили зростання в 1,7 разу. Планували добитися приросту експорту на 5%, а він зріс на 30%. Програму було затверджено парламентом, і хотілося б запитати депутатів: який саме пункт її не виконаний?

Адже починали ми з касового розриву бюджету у вісім з гаком мільярдів, борги із зарплати становили близько трьох мільярдів. Ми заклали обережні параметри розвитку, оскільки було очевидно, що в 2002-му економіка суттєво сповільнила темпи свого розвитку — до 4%, була дефляція — 1,5%. FATF у середині грудня 2002-го запровадила санкції до України. Ці контрзаходи для економіки, де 70% розрахунків здійснюється через фінансові трансакції за кордоном, означали щонайменше дворазове скорочення експорту. Саме ці чинники ми врахували, складаючи прогнози на 2003-й рік. Тепер нам закидають: ви знали, що темпи розвитку будуть високими й спеціально зробили такий обережний бюджет. У?відповідь хочу сказати: ми сподівалися на високі темпи, але достеменно не знали. Як ми могли будувати надхмарні замки в грудні 2002-го, маючи купу проблем і перспективу виплати 15 березня 2003 року $500 млн зовнішніх боргів, коли не було чим видавати зарплату й оплачувати ліки для лікарень?

У цій ситуації уряд виявив велику витримку. Досі ми про це відкрито не говорили, але до нас велися переговори про отримання зовнішніх позик під 11% річних. Переговори було майже завершено — залишалося тільки підписати договори. Усі фінансові кола добре знали наше тяжке становище. І?уряд мав два варіанти: або йти негайно на позику під такі високі відсотки, або «затягнути паски» й організувати виплату за зовнішньою позикою з внутрішніх джерел, показавши таким чином свою сильну позицію, і вже потім виходити на фінансові ринки. Ми вибрали другий шлях і з часом на надзвичайно вигідних умовах привели в Україну $1 млрд. Це був прорив. Ми виправили фінансову ситуацію і вперше перевели бюджет на автоматичне виконання. У моїй приймальні ви не побачите черг прохачів, а раніше до міністра фінансів черги шикувалися від ліфта. Така практика давно в минулому: за підсумками року я нікому нічого не винен.

Понад те, ми розрахувалися з боргами наших попередників. Сьогодні від нас вимагають розрахуватися з боргами 1997-1998 років. Такі ультимативні вимоги викликають певне роздратування: це ж не наш уряд робив ці борги. Хоча згодом, звісно, розрахуємося. Сьогодні Україна — надійний позичальник і держава зі стабільною фінансовою системою. Адже зовсім нещодавно, 2000-го, держава фактично оголосила дефолт. Натомість тепер наші облігації котируються за дохідністю 6,8% річних, близькою до англійських (5%) і американських (4,2%) облігацій.

Я докладно розповідаю про роботу уряду, оскільки знаю «Контракти» за серйозними аналітичними статтями, які постійно читаю. Ви іноді сварите уряд — сваріть на здоров’я, але треба об’єктивно дивитися на речі. Україна почала серйозно розвиватися. Ми себе добре зарекомендували. І?нині в серйозних інвесторів 95% усіх питань стосуються саме політичних ризиків. Тривалий час я намагався їх заспокоїти, а потім почав запитувати: «Назвіть прізвище політика, в разі приходу якого до влади, на вашу думку, зміниться економічний курс країни?» Не знайшли такого. Особисто я думаю, що курс не зміниться за будь-якого результату політичної боротьби.

Інвестор шахраєві — не партнер

Представники Рахункової палати стверджують, що в доходах держбюджету-03 не було враховано 2 млрд грн. Це правда?

—?Мінфін не займається приписками і спотворенням державної звітності. За достовірність усіх поданих цифр я, на відміну від людей, які роблять такі заяви, несу серйозну відповідальність. Виконання держбюджету минулого року відбувалося прозоро. Підтвердження того — чинна система казначейського обслуговування і контролю. Виконання Закону про держбюджет контролює не тільки Рахункова палата, а й Держказначейство. Жодна позиція в бюджетному розпису не була реалізована всупереч закону. Це дуже просто перевірити. Тому заяви про те, що Азаров «наварив» два або п’ять мільярдів і збирається витратити ці гроші на фінансування президентської кампанії, — дурість і брехня. А тим, хто думає, що можна діставати бюджетні гроші з кишені і друкувати листівки, плакати або розраховуватися з кимось валізами гривень, — можу тільки поспівчувати. Я ніколи не займався подібними речами і не маю наміру займатися надалі.

До речі, Світовий банк і МВФ — найбільші кредитори — мають досить повну інформацію про стан казначейських рахунків України (в цьому я ще раз пересвідчився на останніх переговорах з інвесторами в Лондоні). Повірте, що жоден кредитор не стане вкладати в цінні папери держави, міністр фінансів якої — шахрай. Очевидно, що, наприклад, приватний інвестор, який розмістив у наші єврооблігації близько $150 млн, ризикує своїми грішми. І розміщує він їх не під чесне слово Азарова, а під серйозний аналіз фінансової ситуації в Україні.

Уряд намагається виконати умови Світового банку з метою отримати другий транш програми ПСП-2 до 1?червня. Чим зумовлений такий поспіх і чому економічне зростання не використовується для зниження боргової залежності України?

—?Уряд бере гроші в позику, щоб замінити дорогі позики дешевшими. Наші попередники, на жаль, лізли в боргову яму, не зважаючи на відсотки. І повертати борги минулих років з бюджетних коштів, обслуговуючи їх за високими відсотками, Україна не може собі дозволити. Якщо раніше зовнішні позики брали під 15%, то ми залучаємо їх, наприклад, під 6,8% річних, а економіка при цьому розвивається доволі динамічно. Понад те, за ціною запозичень ми близькі до залучення дешевих ресурсів. І така тенденція вигідна не тільки уряду, а й приватним корпораціям. Адже очевидно, що інвестор, який кредитує державу під 6,8% річних, цілком може кредитувати корпорації, приміром, під 7%, а саме це і є дешевий фінансовий ресурс, настільки необхідний економіці, що розвивається. Ми хвалимося, що обсяг прямих іноземних інвестицій торік зріс до $1,2 млрд. Але ж для нормального розвитку нашій економіці потрібні щонайменше $20-25 млрд на рік. І уряд, гарантуючи економічну стабільність, продовжить політику залучення дешевих позик, маючи намір вийти наступного року на ставку дохідності єврооблігацій у 5,5% річних.

«Марафон» імені Лазаренка

Адвокати екс-прем’єра Лазаренка кажуть, що ви їх уникаєте, відмовляючись свідчити. Ви чогось боїтеся чи просто не хочете допомагати американському правосуддю?

—?Це неправда. Спочатку говорили, що я взагалі не з’явився свідчити, а потім у пресі було оприлюднено інформацію про те, що я нібито втік від адвокатів Лазаренка. Насправді мені від слідчої американської прокуратури Марти Борщ надійшло запрошення з пропозицією відповісти на низку запитань. Я погодився свідчити в приміщенні Генпрокуратури України з дотриманням усіх процесуальних норм. Мої помічники зв’язалися з Мартою Борщ, погодили дату і тривалість нашої зустрічі. Я виділив дві години у своєму графіку, яких, як мені сказали, буде цілком достатньо. Зустріч відбулася. Мені зачитали всі мої права, попередили про все, про що тільки можна попередити, я розписався скрізь, де слід, і відповів на всі запитання Марти Борщ.

Я не знаю адвокатів Павла Лазаренка в обличчя, і мене дивує той факт, що ці адвокати (якщо вони справді були присутні в залі) не поставили мені запитань, які їх цікавили. Після закінчення обумовленого часу Марта Борщ сказала, що запитань до мене більше немає, подякувала від імені американського правосуддя, ми попрощалися, і я поїхав. Наголошую — не втік, а спокійно поїхав. І якщо адвокати Лазаренка справді хотіли зі мною поспілкуватися, то мали можливість для цього. У мене немає підстав непокоїтися за свою безпеку, я можу давати будь-які свідчення і спокійно відвідувати США.

Уряд має намір провести через парламент закон про легалізацію коштів, вивезених з України. Чи буде, на вашу думку, наплив капіталу в Україну, після його ухвалення?

—?Закон про легалізацію доходів давно чекає своєї черги, ми плануємо ухвалити його вже на весняній сесії парламенту. Уряд не активізував роботу в цьому напрямі раніше, оскільки треба було пройти процедуру виключення України з «чорного списку» FATF. Закон про легалізацію доходів — дуже непростий, і ми не хотіли створювати собі зайвих перешкод перед лютневою сесією FATF. Позитивне рішення FATF щодо України, звісно, не означає, що ми можемо робити все, що завгодно, однак Україні цей закон давно потрібний. У процесі його підготовки ми спиралися на досвід Італії, де рік тому схожі норми набрали чинності і добре себе зарекомендували. А побоювання, що в такий спосіб ми можемо «відмити» якісь «брудні» гроші, безпідставні, оскільки в законі передбачено достатньо гарантій для того, щоб не допустити цього.

Гумор лобізму

Парламенти України й Росії готуються розглянути питання ратифікації угод про ЄЕП. Вас називають чи не «записним» лобістом інтересів РФ, який намагається перешкодити вступу України до СОТ...

—?Якби мій колега Віктор Христенко дізнався, що я лобіюю інтереси РФ, то довго б сміявся. Я?у великій політиці вже понад десять років і ніколи не лобіював нічиїх інтересів — ані донецьких, ані київських, ані харківських, ані, тим більше, російських. Я?обіймаю посаду першого віце-прем’єра уряду України, і для мене інтереси уряду і моєї країни — неподільні. Тому чи не пішли б усі мої голослівні критики «куди подалі»! Я обстоюватиму інтереси України так, як їх розумію, як переконаний. А я переконаний, що на нинішньому етапі економічного розвитку України їй необхідні ринки країн-сусідів. І якщо хтось цього не розуміє (зокрема, на певне замовлення), то це справа обмеженості його мислення. Уряд ставить перед собою амбітну мету — подвоїти ВВП до 2013 року, що дасть змогу потроїти доходи населення. Втім, навіть якщо ми їх потроїмо, то порівняно з державами Європи доходи українців будуть все одно низькими.

Сподіватися, що Україна завтра вийде на європейські ринки зі своєю сталлю і хімією, заполонить їх зерном, просто наївно. Україна повинна знайти свої ніші не тільки і не стільки в Європі, скільки серед третіх країн. Для цього, власне, ми і йдемо до СОТ — рішення про вступ до цієї організації приймаються в моєму кабінеті. Одночасне створення спільного ринку з Білоруссю, Росією та Казахстаном — невід’ємна умова нашого розвитку. А на переговорах про створення ЄЕП ми чітко визначили, що палиць у колеса на шляху до СОТ ні від кого не потерпимо. Тепер це питання закрите — в основі створення ЄЕП лежать принципи СОТ та європейського законодавства. До речі, Росія також орієнтується на Європу — вона хоче «в’їхати» до ЄС на енергоносіях і з поліпшеним технологічним рівнем своєї економіки. Україна таких «енергобонусів» не має, тому вона особливо зацікавлена в розвитку спільного ринку з Казахстаном, Росією та Білоруссю, де є попит на українські товари. Ми повинні накопичувати ресурси й оновлювати нашу економіку, завойовуючи інші ринки і підвищуючи добробут наших громадян.

Такі «прагматичні» заходи Росії, як перекриття газу Білорусі, не заважають домовлятися потенційним учасникам майбутнього єдиного простору?

—?Інцидент стався незадовго до останньої зустрічі групи високого рівня в Білорусі. Звичайно, це внутрішня справа цих двох країн, але я сказав моєму російському колезі Віктору Христенку: «Вікторе, так не годиться. Якщо ми маємо намір будувати єдиний економічний простір, то насамперед повинні виробляти механізм урегулювання спірних питань. І цей механізм має виключати ультиматуми, засувки, крани. Так ми ніякого єдиного простору не побудуємо, і передай це по ланцюжку вгору». Не знаю, хто буде в групі високого рівня від нового уряду Росії, але мені по-людськи бракуватиме Христенка, з яким ми багато дискутували.

Я з оптимізмом дивлюся на ратифікацію документів про створення ЄЕП, на процес подальших переговорів. І хотів би, щоб «Контракти» передали мою впевненість читачам, а також те, що уряд ніколи не поступиться національними інтересами України. До речі, коли я доповідав про створення ЄЕП на трибуні ВР, деякі депутати кричали мені «Зрадник, зрадник!» Я цих людей по десять років знаю, а одному з них сказав: «Коли ти зробиш для України стільки, скільки зробив я, тоді ти дістанеш право мені щось говорити, а зараз — помовч!»

Вас звинувачують у бажанні відновити пільги російськомовним виданням на шкоду розвитку україномовних. Який ваш коментар?

—?Звинувачення в тому, що я душив українську пресу, — абсолютно абсурдні. Якось раз у запалі полеміки, коли мені «національно стурбовані» люди почали говорити, що ми душимо українське видавництво, я вчинив незважено — запропонував упровадити пільги на україномовні видання. Хоч і не вважаю, що це абсолютно правильно. За моєю ініціативою Мінфін заклав у бюджеті 150 млн грн на підтримку книговидавництва державною мовою. А я після цього відразу потрапив під удар: одні заявили, що Азаров виступає за ліквідацію пільг для української книги, зате всі російськомовні видання в унісон почали стверджувати, що я шовініст, дискриміную все російськомовне. І те, й друге — нісенітниця.

Насправді ми зовсім не мали наміру душити книговидання, а говорили про те, що готові підтримати в бюджеті книговидавництво. Проте задля чого ми повинні за рахунок бюджету і пенсіонерів давати пільги видавництвам, які видають порнографію, еротику, низькопробну жовту пресу? Уряд готовий підтримувати й дотувати художню літературу, наукові, навчальні та дитячі видання. Біда в тому, що Кабмін не завжди може пояснити, чого хоче, тоді як «потерпілі» від утрати пільг організовують PR-кампанії, наймають і приводять до парламенту та Кабміну людей, які палять книжки і смажать шашлики для Азарова і Януковича. Але відповісти при цьому на просте запитання: — чому уряд має пільгувати порнографію? — все ж не можуть.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар