Фінанси

Фондовий бум

Дмитро КОШОВИЙ

Вітчизняні фон­до­ві ін­дек­си по­до­ла­ли іс­то­рич­ний мак­си­мум і зрос­та­ють да­лі.

На фондовому ринку справжній ажіотаж — з початку року акції вітчизняних підприємств подорожчали майже на 70%. Провідні фондові індекси б’ють свої ж рекорди, щотижня додаючи по 6-9%. Зросли ціни на всі без винятку «жовто-блакитні» фішки — акції нафтових, телекомунікаційних, енергетичних і металургійних підприємств. Такого на фондовому ринку не було з 1997 року.

ПФТС-індекс — провідний фондовий індекс України з початку року зріс майже на 73% і вперше з жовтня 1997 року подолав стартову позначку в 100 пунктів. За підсумками першого тижня березня індекс перевищив 120 пунктів.

Інший український фондовий індекс — КАС-20, що його розраховує «Альфа-банк», у перший день весни також подолав історичний максимум, зафіксований 2 вересня 1997 року. З початку 2004 року індекс зріс на 70%, а порівняно з аналогічною датою минулого року — на 140%.

Учасники ринку, які полюбляють ризик, уже п’ють шампанське. Однак, як і раніше, радять інвесторам, не обізнаним з нюансами фондового ринку, добре подумати, перш ніж вкладати в акції. Адже ажіотаж викликаний приходом у країну не більш як десять мільйонів доларів, які легко можуть залишити Україну. До того ж вітчизняний фондовий ринок є малоліквідним і погано прогнозованим, а отже, дуже ризикованим для приватного інвестора.

Коротка пам’ять інвесторів

Схоже, що втрати в період кризи 1998 року остаточно забуто, і на часі чергові вкладення. «З початку року ми спостерігаємо значне підвищення інтересу до українського ринку акцій з боку європейських і американських інвесторів. Клієнти, що мовчали з серпня 1998-го, знову активізувалися, так само як і багато нових інвесторів, які вперше вийшли на український ринок», — розповідає управляючий директор компанії «Драгон Капітал» Томаш Фіала.

Водночас багато фондовиків вважають, що ринком зацікавилися російські гравці. На думку начальника відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Еріка Наймана, доки зростає російський ринок, щодня встановлюючи рекорди й історичні максимуми, зростатиме й вартість акцій українських компаній.

Показово, що РТС- і ПФТС-індекси поводяться майже однаково, хоч різниця між котируваннями українських і російських акцій значна. «Ми порівнювали вартість акцій у листопаді. Тоді розрив був у шість разів, нині — у два-чотири. Наприклад, акції «Укртелекому» в два з половиною рази дешевші від паперів аналогічної російської компанії, акції «Укрнафти» та інших енергетичних компаній дешевші втричі», — розповідає Найман.

Серед інших причин зростання фондового ринку директор «Міжрегіональної фінансової компанії» Ігор Мазепа назвав розширення Євросоюзу за рахунок сусідів України — Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини та інших європейських країн, які автоматично переводять вкладення в ці ринки в інший клас, який не конкурує з Україною. З Мазепою погоджується й директор компанії «Драгон Капітал» Дмитро Тарабакін: «Ці ринки втрачають клас emerging markets. Польща тепер майже як Іспанія, тому інвестори вимушені переводити кошти. А куди? До Росії, Китаю, Індії та України».

На своїх хлібах

Утім, крім зовнішніх причин, що зумовили зростання фондового ринку, є і внутрішні. У країні п’ятий рік триває економічне зростання, і його темпам можуть позаздрити країни, що розвиваються. Стабільність гривні й бюджетно-фінансової системи країни загалом мало в кого викликає сумніви, про що свідчить успішне розміщення семирічних єврооблігацій України на $600 млн під рекордно низьку ставку в 6,875% річних.

Президент ВАТ «Кінто» Сергій Оксанич вважає, що ще однією причиною зростання вартості акцій є активізація фондових спекулянтів, які очікують виходу на ринок інституційних інвесторів — пенсійних фондів і страхових компаній.

«2004 року на нас чекають більш захоплюючі події. Цей рік можна назвати роком позитивних очікувань спекулянтів, що готуються до виходу на ринок недержавних пенсійних фондів у вересні-жовтні. Вже за три-чотири роки ці фонди нагромадять $1-2 млрд і перетворяться на потужних інституційних гравців-резидентів на вітчизняному ринку. Вони й придбають у спекулянтів цінні папери, які ті сьогодні скуповують. Це один з основних аргументів на користь активізації фондового ринку в 2004-2005 роках», — говорить Оксанич.

Нарешті, найбільші корпорації зацікавлені в нарощуванні капіталізації для доступу до дешевших фінансових ресурсів, потрібних для проведення модернізації. Насамперед це стосується металургійних підприємств, оскільки приватизацію в галузі майже завершено. Рішення Рината Ахметова стати президентом управляючої компанії ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) можна пояснити бажанням капіталізувати свої компанії й дістати реальну оцінку свого бізнесу. Згідно з даними «Альфа-банку», серед компаній, що входять у базу розрахунку індексу КАС-20, лідерами зростання є дві металургійні компанії, керовані СКМ — «Азовсталь» і Харцизький трубний завод, вартість яких з початку року збільшилася в 5,6 разу та 3,7 разу відповідно.

Вкладатися рано

Подальші перспективи розвитку фондового ринку його учасники оцінюють оптимістично. «Ринок не зростав упродовж чотирьох років, й цінні папери все ще недооцінено. Тому можна очікувати зростаючого тренду за всіма паперами. Хоча, на відміну від попередніх тижнів, котирування можуть як зростати, так і знижуватися», — вважає генеральний директор ФК «Сократ» Роман Сазонов.

Із Сазоновим погоджується й голова правління ІК «Інеко» Денис Копилов. На його думку, у довгостроковій перспективі ринок зростатиме, а от у короткостроковій можлива корекція, необхідна для переусвідомлення фондовиками досягнутих рівнів зростання.

За такої ситуації для прийняття рішення про купівлю цінних паперів уже потрібен ретельніший, фундаментальніший аналіз емітентів. Сазонов вважає, що нинішні рівні цін акцій «Укрнафти» та «Укртелекому» вже примушують замислитися про їх переоцінку. Ігор Мазепа також вважає, що акції «Укртелекому» надоцінено. Крім того, за його розрахунками, вартість «Укрнафти», виходячи з капіталізації приведеної до обсягу запасів нафти, також перевищує вартість акцій аналогічних невеликих нафтових компаній Росії, хоча, звичайно, поступається таким монстрам, як ЛУКОЙЛ, ТНК-ВР або «Сургутнефтегаз».

Думки експертів щодо перспектив зростання котирування енергоакцій розійшлися. Денис Копилов упевнений, що потенціал зростання енергетики — кількаразовий. «Виходячи з цін, приведених до енергопотужностей, українську енергетику явно недооцінено порівняно з російською. А заяви про створення НАК «Енергетична компанія України» додали інвесторам упевненості в тому, що не буде ситуацій з відчуженням майна енергокомпаній, подібної до тієї, що відбулася 2001 року з Донбасенерго», — стверджує Копилов.

Тим часом директор з розвитку інвестиційної групи IMEPOWER Юрій Кубрушко менш оптимістичний. На його думку, ціни акцій найближчим часом залишаться на досягнутому рівні. Порівняно з Росією зберігаються ризики, пов’язані із загальним станом енергетики — важкий фінансовий стан енергокомпаній, великі борги й висока ймовірність банкрутств. Крім того, дуже багато залежить від державної політики в енергосекторі.

У результаті багато учасників ринку побоюються давати поради дрібним інвесторам щодо доцільності купівлі цінних паперів. «Приватним інвесторам я порадив би не входити на ринок через високі ризики й низьку ліквідність. Якщо з ринку піде пара мільйонів доларів, то почнеться падіння — таке ж суттєве, як і зростання. Передусім ринок повинен бути підтриманий серйозними гравцями, після чого операціями з цінними паперами можуть зайнятися дрібні інвестори», — вважає Копилов.

«Надзвичайно важливо, щоб зростання цін акцій відбувалося за одночасного збільшення обсягів торгів і підвищення ліквідності ринку, для чого необхідне збільшення free float (акції, що перебувають у вільному обігу на ринку), збільшення кількості та якості емісій», — вважає президент ПФТС Ірина Заря. Її слова підтверджують дані агенції S&Р, згідно з якими капіталізація українського ринку ($4,3 млрд) зіставна з невеликими країнами, такими як Естонія ($3,8 млрд), Литва ($3,5 млрд) або Словенія ($5,2 млрд), на організованих ринках яких, крім підприємств ПЕК, металургії й телекомунікацій в обігу перебувають також акції пивоварних, фармакологічних компаній, страхових фірм, банків, транспортних підприємств.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар