Епіцентр

З високого старту

Наталія ГУЗЕНКО

До кінця року ціни можуть зрости на 19,4%. Причиною цього є рекордний за останні вісім років рівень інфляції

На початку 2008 бюджетного року зафіксовано рекордний за останні вісім років рівень інфляції — 2,9% за підсумками січня. За даними Держкомстату, продтовари подорожчали на 4,3%, зокрема хліб — на 3,9%, м’ясо — на 3,8%, яйця — на 6,6%, ціни на овочі та фрукти зросли відповідно на 17,7 і 5,8%. Віктор Ющенко назвав те, що відбувається, «тривожним дзвіночком», зауваживши, що протягом одного місяця з казначейського рахунка Кабміну «на ринок було викинуто колосальну суму» — 12,6 млрд грн. Президент зобов’язав уряд невідкладно підготувати антиінфляційні заходи, а в НБУ підрахували, що за нинішньої цінової динаміки до кінця року інфляція може сягнути 19,4%. Попередній прогноз Нацбанку був оптимістичнішим — 14,8%.

Кабмін, своєю чергою, не поспішає коригувати офіційний інфляційний прогноз на рівні 9,6% за підсумками року, таким чином полегшуючи собі виконання держбюджету. А міністр економіки Богдан Данилишин уточнив, що зростання цін у будь-якому разі не перевищить 10,5-12,5%, і назвав крайніх — комерційні банки.

За словами Данилишина, це банкіри закрутили інфляційну спіраль, збільшивши обсяги кредитування фізичних осіб у 2007 році на 97%. Перевірити справедливість цієї версії неможливо, позаяк Нацбанк не фіксує, скільки було видано фізособам споживчих кредитів (які стимулюють попит), а скільки іпотечних (що сприяють зростанню ВВП). Голова правління АТ «Індекс-Банк» Ігор Францкевич вважає, що заперечувати вплив споживкредитування на зростання цін безглуздо. Однак позики населення, на думку Францкевича та інших опитаних банкірів, не є єдиним і ключовим інфляційним чинником.

За даними дослідження інвесткомпанії «Тройка Диалог Украина», динаміку цін у І кварталі 2008-го визначають здебільшого поганий урожай зернових, торішнє глобальне подорожчання продукції АПК, зростання вартості імпортованого газу, а також збільшення видатків держбюджету на 34% (номінально). Скорочення бюджетного дефіциту (встановлений у розмірі 18,5 млрд грн), на думку голови НБУ Володимира Стельмаха, у ситуації, що склалася, є найефективнішим методом боротьби з інфляцією. Однак, як зауважив старший науковий співробітник Інституту вивчення Росії Олексій Блінов, такий метод політично неприйнятний для прем’єра Юлії Тимошенко, яка обіцяла протягом двох років повернути знецінені заощадження вкладникам Ощадбанку СРСР.

Кабмін обіцяє послабити інфляцію до весни. «З огляду на інертність інфляційних процесів заходи, розпочаті урядом із січня, дадуть результати через місяць-два», — категоричний перший віце-прем’єр Олександр Турчинов. Однак уряд з якихось причин не розкриває їхньої суті. Турчинов тільки повідомив, що одним з елементів боротьби з інфляцією стало скорочення готівкової грошової маси: «Ми прибрали — зв’язали депозитами — понад 4 млрд грн».

Керівництво уряду продовжує наполягати на доцільності «стерилізації грошової маси» шляхом посилення нормативів адекватності банківського капіталу, а в кулуарах уже подейкують про те, що чинником гальмування приросту цін може стати ревальвація гривні. 

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар