Епіцентр

Кремлівські збори

В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ

Віктор Ющенко і Володимир Путін вирішать, що робити з РосУкрЕнерго

Президенти України та Росії зустрінуться 12 лютого в Москві на засіданні українсько-російської міждержавної комісії. Російську сторону цікавитимуть перспективи інтеграції України в НАТО і серйозність її намірів підвищити ставку транзиту з $1,7 до $9,3 за тисячу кубометрів газу на 100 км території. Українська сторона, своєю чергою, орієнтована на імпорт газу за розумною ціною без посередницьких послуг сателітів Газпрому РосУкрЕнерго і СП «УкрГаз-Енерго» (50% — РУЕ, 50% — НАК «Нафтогаз України»).

Протокольна інтрига засідання полягає в тому, чи відвідає Білокам’яну прем’єр Юлія Тимошенко, яка не раз обіцяла виключити РосУкрЕнерго зі схеми поставок газу в Україну. На російські сайти вже закинуто інформацію про те, що заарештований у Москві бізнесмен Семен Могилевич-Шнайдер (його структури контролювали Eural TG у 2002-2004 роках, коли угорська компанія заробляла на транзиті середньоазійського газу в Україну) нібито готовий дати свідчення, які відкриють нові обставини скандальної угоди 1996 року між Газпромом, Міноборони РФ і компанією Юлії Тимошенко ЄЕСУ. У законності угоди засумнівалася Головна військова прокуратура РФ, яка порушила кримінальну справу, зокрема й проти Тимошенко, однак у 2005-му її закрили.

До речі, у вересні цього самого року між відставкою Олександра Турчинова і призначенням на посаду голови СБУ Ігоря Дрижчаного з архівів української спецслужби було вилучено 45 томів справи Могилевича. Доля унікальних документів невідома, а кримінальну справу за фактом зникнення оперативних матеріалів також було закрито.

За інформацією високопоставленого джерела Контрактів у СБУ, роль Могилевича у нинішніх газових схемах значно перебільшена. Однак його поінформованість про угоди часів прем’єрства Павла Лазаренка Кремль цілком може використати (якщо захоче) для дискредитації Тимошенко, яка спробувала напередодні чергових газових переговорів у Москві заручитися підтримкою Євросоюзу. Саме з цією метою Юлія Володимирівна їздила наприкінці січня до Брюсселя, а не для реклами проекту-утопії White Stream (будівництво газопроводу з Середньої Азії до Європи в обхід РФ по дну Чорного моря). Утім, Могилевич — не головний аргумент росіян.

5 лютого інвестиційні фонди Achmor Capital, Blue Bay — держателі облігацій НАК (емітованих за кредитом Standard Bank London Holdings PLC) — мають намір розглянути питання про дострокове погашення зобов’язань Нафтогазу, який досі не опублікував фінзвітність за 2006 рік. Вимога інвестфондів може послугувати сигналом для інших кредиторів компанії, загальний обсяг зобов’язань якої перевищує $2 млрд. Шанси на фінансове одужання НАК у межах існуючої системи угод з Газпромом є вельми сумнівними. За попередніми даними голови НАК Олега Дубини, 2007 рік компанія закінчила з мінусом в $1 млрд. Підвищення транзитної ставки у 2008-му з $1,6 до $1,7 за тисячу кубів на 100 км у найкращому разі покриє витрати Укртрансгазу у зв’язку з подорожчанням технологічного газу в 2006-2008 роках з $90 до $179,5 за тисячу кубів (протягом останніх кількох років Укртрансгаз фактично є «філією» Газпрому, адже під час транспортування російського газу до ЄС витрачається близько 7 млрд кубів палива).

У тилу справи не кращі. Після різких заяв Тимошенко РУЕ виставила рахунок УкрГаз-Енерго в розмірі $598 млн, СП частково переадресувало борг НАК, яка визнала наявність поточної заборгованості в розмірі $215 млн. Понад те, з огляду на те що Нафтогаз, який заручився підтримкою Мінпаливенерго, очікує від теплокомуненерго 100% передоплати за газ, цього самого вимагають від НАК і сателіти Газпрому (10 млрд кубів газу Нафтогаз щороку викуповує в УкрГазЕнерго, перепродуючи собі на збиток). Словом, 12 лютого, коли в Москві говоритимуть пушки, музі краще мовчати.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар