Чужинці тут не ходять

Андрій ЛАВРИК

Боротьба за контроль над «Росавою» — найбільшим у країні виробником шин — тимчасово припинилася. Статус-кво оголосив Фонд держмайна.

16 лютого прохідну ЗАТ «Спільне підприємство «Росава» (Біла Церква, Київська обл.) узяв штурмом міліцейський загін спеціального призначення. Винуватцями вторгнення стали державний виконавець білоцерківського управління юстиції і представники ТОВ «Нафтохімімпекс». Зауважимо, що в момент конфлікту на «Росаві» відбувалися збори акціонерів ЗАТ, і державний виконавець мав намір довести до відома акціонерів судову заборону (ухвалену Господарським судом Києва) проведення цих зборів. Однак охорона підприємства не пропустила виконавця і КО на територію ЗАТ, мотивувавши це тим, що непрохані гості не попередили про свій візит завчасно, тож для них не оформлено перепустки. Візитери сподівалися потрапити на територію підприємства після переговорів з керівництвом СП, однак, дізнавшись, що збори акціонерів добігають кінця, вирішили прорватися штурмом і викликали міліцію. Втім, було вже пізно — акціонери ухвалили заплановані рішення (зміна топ-менеджера, статуту і затвердження звіту) і розійшлися. Штурм акціонерів — останній з конфліктів бізнес-груп, які наприкінці 90-х заявили про свої претензії на «Росаву».

Білоцерківський гамбіт

1998 року на урядовому рівні було ухвалено рішення про створення на базі ВАТ «Росава» спільного підприємства. Наступного року його втілили в життя: було створено однойменне спільне українсько-ірландське підприємство за участю Tapistron Limited. Саме тоді розгорівся перший скандал.

ВАТ «Росава» внесла до статутного фонду ЗАТ «СП «Росава» виробничі активи вартістю (на той час) близько 103 млн грн. Ірландці ж внесли свою частку (понад 103 млн грн) грішми (4,5 млн грн) і цінними паперами (23,9% акцій ВАТ «Чернігівське підприємство «Хімволокно»). Відразу ж після того, як було створено СП і частки в ньому поділено, Служба безпеки України з’ясувала, що вартість внесеного до статутного фонду «СП «Росава» пакета акцій «Хімволокна» насправді не близько 100 млн грн, як декларувала Tapistron Limited, а лише 312 тис. грн. Тобто ірландці «розвели» українців на більше ніж 99 млн грн. Розгорівся скандал, але його швидко зам’яли. Принаймні ірландців з «Росави» не «пішли».

Зауважимо, що Tapistron Limited є ірландською компанією тільки за юридичною адресою. Її власник Судхір Гупту більше відомий у Росії як власник російського шинного холдинга «Амтел». До речі, Tapistron Limited було засновано лише на кілька місяців раніше від СП «Росава» — в березні 1998 року. Тому спостерігачі схиляються до думки, що цю компанію створювали спеціально під «Росаву». І хоча «Амтел» контролює в Росії близько десятка хімічних підприємств, що спеціалізуються на виробництві автомобільних шин і сировини для них, найбільший його промисловий актив — «Росава».

Російські ЗМІ називають «Амтел» скандальною компанією — холдинг неодноразово звинувачували у використанні тіньових схем: сировина з підприємств холдинга постачалася підконтрольним виробникам кінцевої продукції за завищеними цінами, натомість кінцева продукція викуповувалася за заниженими, різниця ж у цінах осідала на рахунках головної компанії. Використання такої схеми було виявлено і на «Росаві» 2002 року.

Утім, не оминули скандали й іншого співзасновника спільного підприємства — ВАТ «Росава». 2001 року СБУ з’ясувала, що 49% акцій СП, що належать ВАТ, чиновник державної виконавчої служби продав невідомому покупцеві за 4,2 млн грн (за ринкової вартості близько 105 млн грн). Після втручання Генпрокуратури оборудку було скасовано.

Нещодавно стало відомо, що до СП «Росава» має відношення ще одна бізнес-структура — близько року тому компанія Uni Metal Ltd., дружня до АКІБ «УкрСиббанк», викупила у Tapistron Limited 24,5% акцій підприємства. Як відомо, ще торік УкрСиббанк узяв під контроль забезпечення сировиною і збут продукції СП «Росава». Саме відтоді фінансові показники СП почали зростати — було повністю завантажено основні виробничі потужності, почали виплачувати борги тощо. На думку експертів, попри те що «Амтел» досі володіє 25,5% акцій ЗАТ, реальне управління компанією в руках УкрСиббанку. При цьому припускають, що російський шинний холдинг скоро остаточно залишить «Росаву».

Судові баталії

Утім, на шинний завод віднедавна поклала око ще одна фінансово-промислова група — «Фінанси і кредит» («ФіК»). Нагода отримати контроль над «Росавою» з’явилася 2002 року, коли Фонд державного майна вперше оголосив про продаж державного пакета (74,62%) акцій ВАТ «Росава» вартістю близько 54,5 млн грн. Позаяк ВАТ є співзасновником ЗАТ «СП «Росава», власником 49% акцій СП, то покупець контрольного пакета акцій ВАТ автоматично дістане право власності на виробничі потужності СП.

Проте 2002 року конкурсу з приватизації держпакета акцій «Росави» завадила процедура банкрутства ВАТ, ініційована одним з кредиторів — компанією «Топгаз». Конкурс поновили минулого літа, після завершення санації (див. «Контракти», №45, 2003). До нього було допущено ЗАТ «Укренергозбут» і ТОВ «Нафтохімімпекс», які преса пов’язує з «ФіК». Однак 13 листопада минулого року конкурсна комісія сама припинила відбір, посилаючись на те, що документи претендентів на «Росаву» оформлені неналежним чином. А саме — в концепції післяприватизаційного розвитку підприємства конкурсантами, на думку комісії, не було включено пропозиції щодо максимального розміру інвестицій, термінів та порядку їх внесення.

ТОВ «Нафтохімімпекс», що вважало свою пропозицію найпривабливішою, оскаржило рішення комісії в Київському господарському суді. Мовляв, ми виконали всі фіксовані умови конкурсу, тож законних підстав для визнання його таким, що не відбувся, немає. До речі, «Укренергозбут», залучений до судового процесу як третя особа, повністю підтримав позовні вимоги свого «конкурента». Саме під час цього судового розгляду з’явилася ухвала, що забороняла проводити збори акціонерів ЗАТ «СП «Росава» і стала юридичною підставою для лютневого штурму адмінбудівлі компанії.

Зрозуміло, що юристи СП «Росава» рішення суду назвали незаконним, оскільки воно, на їхню думку, зачіпало «інтереси основного акціонера компанії — Tapistron Limited», який не є відповідачем у «приватизаційній» справі. Втім, фактичних наслідків ухвала суду для СП не мала. Щоправда, були юридичні — у «Нафтохімімпексу» з’являлися підстави оскаржити рішення лютневих зборів акціонерів ЗАТ у судовому порядку. Київський госпсуд задовольнив усі позовні вимоги «Нафтохімімпексу». Насамперед про визнання компанії переможцем у конкурсі з продажу акцій ВАТ «Росава». Після цього, втім, «Нафтохімімпексу» ще потрібно успішно подолати три інстанції — Апеляційний господарський суд Київської області, Вищий господарський суд і Верховний суд України.

ФДМУ поспішив на допомогу

Якби «Нафтохімімпексу» вдалося відвоювати ВАТ «Росава», відразу могло постати питання про ліквідацію ЗАТ «СП «Росава» — у представника «ФіК» немає жодних економічних підстав ділити виробничі потужності з конкурентом — УкрСиббанком.

Потіснити з шинного бізнесу зайвого гравця можна було б у тому самому судовому порядку. Зокрема, спірна участь ірландської Tapistron Limited у статутному фонді «СП «Росава» була б більше ніж достатньою причиною для розриву угоди про створення спільного підприємства. Таким чином, протеже «Фінансів і кредиту» отримали б виробничий фонд, а УкрСиббанк — сумнівний внесок у статутний фонд, який свого часу зробив Tapistron Limited.

«Підіграв» УкрСиббанку Фонд державного майна: голова відомства Михайло Чечетов 31 березня заявив про недоцільність продажу контрольного пакета акцій ВАТ «Росава». В одному з інтерв’ю він заявив, що для продажу акцій підприємства нібито не сприяє ситуація на ринку. До того ж, за його словами, нині компанія працює стабільно. «Наразі немає гарантій, що виставлення підприємства на продаж буде корисним для нього, — переконаний Михайло Чечетов. — Я ніколи не приймаю авантюрних рішень, а сьогодні це схоже на авантюру». Водночас керівник Фонду зазначив, що держава загалом не відмовляється від задуму продажу акцій ВАТ. За його словами, це буде зроблено в разі поліпшення кон’юнктури ринку: мовляв, коли 74,62% акцій ВАТ «Росава» можна буде продати за максимально високу ціну.

На думку експертів, за той час, доки ФДМУ дочекається прийнятної кон’юнктури, може повністю завершитися вихід з «Росави» «російських ірландців», і УкрСиббанк (у разі виникнення питання щодо правомірності створення СП) зможе апелювати до того, що він є сумлінним покупцем акцій ЗАТ. Щоправда, гіпотетичні нові власники ВАТ «Росава» зможуть розірвати угоду про створення СП в односторонньому порядку, і тоді ЗАТ залишиться без виробничих потужностей, а отже, зникне будь-яка доцільність у його існуванні. Водночас, як свідчать останні події, продаж 74,62% акцій ВАТ конкурентам УкрСиббанку на шинному ринку сьогодні малоймовірний. У групи «ФіК» ще є шанси пошукати щастя в судах, але поки що вони примарні. Та експерти переконані, що в будь-якому разі статус-кво протримається недовго: зважаючи на нинішню кон’юнктуру шинного ринку, на кону надто привабливий виробничий об’єкт.

---

Ціна питання

На сьогодні місткість вітчизняного ринку шин для легкових авт сягає 3,5 млн шт. на рік, або 470 млн грн у вартісному виразі. Через свої доволі скромні масштаби він є малопривабливим для такого шинного гіганта, як ЗАТ «СП «Росава». Виробничі потужності заводу — близько 5 млн шт. на рік, відтак 80% продукції експортується (в основному в Росію). Місткість російського ринку шин для легкових авт — 50 млн шт. на рік, або понад $1,26 млрд (за прогнозами експертів, до 2010 року шинний ринок в РФ зросте до 115 млн шт., або майже $3 млрд). 35% російського шинного ринку займає акціонерна холдингова компанія «Амтел», найбільшим виробничим активом якої (принаймні номінально) є СП «Росава». На думку аналітиків, модернізувавши виробництво до західних стандартів, «Росава» може охопити до 10% російського ринку шин для легкових авт.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар