ПДВ - проРАХУНКИ

Дмитро КЛЕПАЧЕВСЬКИЙ

До «чергового» впровадження ПДВ-рахунків залишилося 19 днів. Деякі оптимісти-нардепи стверджують, що в переддень Першотравня це нововведення відмінять зовсім. Хай там як, у платників податків з’явилася можливість ненадовго розслабитися й подумати: а що було б, якби ПДВ-рахунки все-таки впровадили з 1 квітня?

З макроекономічними наслідками економісти вже розібралися: скорочення грошової маси на 6%, фактичне зростання ставки ПДВ, вилучення частини коштів з обігу підприємств...

Однак крім «великих» проблем є безліч дрібних, які на практиці також можуть дорого обійтися бізнесу. На сьогодні без чітких відповідей залишилася ціла низка питань щодо певних нюансів роботи через ПДВ-рахунки. У деяких випадках узагалі не зрозуміло, як їх застосовувати.

Перша проблема — розрахунок готівкою. Уявімо ситуацію. Мале підприємство (кафе чи ресторан) знімає певну суму готівки з розрахункового рахунка для закупівлі продуктів, наприклад, у мережі гіпермаркетів «Метро» (сьогодні суб’єкт підприємницької діяльності може таким чином перевести в готівку до 3 тис. грн). Розраховуючись, кафе платить включений у ціну товару ПДВ — гіпермаркет, своєю чергою, видає такій особі податкову накладну. Логічно передбачити, що, сплативши в такий спосіб ПДВ, підприємство (кафе) має цю суму зняти зі свого ПДВ-рахунка. Проте Порядок використання спецрахунків, затверджений сумнозвісною постановою №359, цього не передбачає.

Якщо припустити, що кафе здійснює такі покупки регулярно, стає зрозуміло, що з розрахункового рахунка гроші, згідно із законом сполучених посудин, «вимиватимуться» й «перетікатимуть» на ПДВ-рахунок чи не до останньої копійки.

Подібна проблема виникає і при купівлі малоцінних предметів, і при розрахунках, які здійснюються за допомогою банківських карток, і при витратах на відрядження.

На цьому тлі проблема повернення товару, коли покупцеві-фізособі повертається вся сума разом з ПДВ (ще раз підкреслимо, що ця сума ПДВ повертається не зі спецрахунка, а з розрахункового), — справжня дрібниця. Хоча й у цьому випадку підприємство фактично втрачає суму, яка дорівнює 20% вартості товару.

Крім фінансових втрат у бухгалтерів з’являються нові проблеми з адмініструванням. У цій ситуації частково втрачається сенс існування податкових накладних і чеків, які підтверджують сплату ПДВ.

Наведені приклади свідчать про те, що залишки на спецрахунках не збігатимуться з податковими зобов’язаннями платників. А отже, бухгалтерський і податковий облік перетвориться на дві паралельні реальності. Не виключено, що аби уникнути помилок у цих умовах доведеться наймати ще одного бухгалтера.

Напевно, великі підприємства так і вчинять. Щодо малого бізнесу, то в нього немає шансу навіть отримати кредит. Найпростіший арифметичний розрахунок показує: якщо підприємство реалізовує свій товар з націнкою в 10% і при цьому працює з кредитними коштами (наприклад, під 18-20% річних), воно не зможе виплатити кредит, хоча на ПДВ-рахунку акумулюються кошти, достатні і для обслуговування кредиту, і для бюджетних платежів. Бо що менша торгова націнка, то менші податкові зобов’язання, і кошти на спецрахунку буде просто законсервовано — не дістануться ні підприємству, ні бюджету...

На «круглому столі» в Мінфіні 24 березня чиновники роздали учасникам «презентаційні матеріали», присвячені впровадженню ПДВ-рахунків, у яких крім іншого розглядалася проблема обслуговування кредитів в умовах спецрахунків. На папері вийшло все гладко, за умови кредитної ставки... 1% на місяць. Причому такий кредит у цьому суто теоретичному прикладі було видано «новоствореній» фірмі зі статутним фондом у 20 умовних одиниць. Ви коли-небудь бачили такі кредити для таких суб’єктів? Напевно, мінфінівці переплутали кредитні ставки з депозитними (напевне, вони як фізособи частіше мають справу саме з депозитами).

Окремо слід згадати і про труднощі перехідного періоду. Наприклад, підприємство придбало товар (приміром, дорогу нерухомість) до впровадження нового порядку. У результаті утворився «дебетовий» ПДВ, сума якого може становити сотні тисяч гривень. Якщо підприємство продасть цю нерухомість після 1 травня, то вся сума «вхідного» ПДВ надійде на спецрахунок, хоча податкові зобов’язання будуть невідповідно меншими: вони дорівнюватимуть різниці між «вхідним» і «вихідним» ПДВ. Втрати можуть бути колосальними.

Це лише деякі проблеми, з якими зіткнуться платники, застосовуючи новий Порядок на практиці. Координатор Комітету громадського контролю Олександра Кужель нарахувала 23 таких казуси. Цього цілком достатньо, щоб перейнятися найголовнішим питанням: а що буде, якщо кабмінівську постанову просто зігнорувати?

Головне питання

У постанові №359 не передбачено відповідальність за невиконання норм цього документа. Ні для юросіб, які раптом зважаться не відкривати спецрахунки, ні для банків, які надумаються приймати платіжні доручення по-старому. І, звісно, таку відповідальність не передбачено податковими законами, виданими до прийняття постанови.

Директор департаменту податкової і митної політики Міністерства фінансів Петро Андреєв заявив, що в перші місяці функціонування ПДВ-рахунків Мінфін і ДПАУ «відпрацюють можливість не застосовувати санкцій до платників за дрібні порушення» («Контракти», №13, 2004, стор. 60). Інакше кажучи, якщо бухгалтер унаслідок тих чи тих причин не встигне відкрити рахунок чи щось наплутає, особливих санкцій можна не побоюватися — Петро Андреєв обіцяв...

Щоправда, чиновники Мінфіну лякають платників податків невідшкодуванням ПДВ з бюджету і забороною на формування податкового кредиту. Так і хочеться запитати в дусі Жванецького: «А чому, власне?» Згідно з пп.7.5.1 Закону про ПДВ, платник податків має право на податковий кредит з моменту отримання податкової накладної. Закон про ПДВ ніхто не скасовував, чиновники блефують. За словами старшого партнера юридичної компанії «КМ Партнери» Олександра Мініна, податківці можуть лише спробувати сперечатися за право на податковий кредит, але жодних законних підстав у них для цього немає.

---

Як зменшити втрати від упровадження ПДВ-рахунків?

По-перше, не треба забувати, що згідно з п.9 Порядку, затвердженого постановою №359, до 1 червня суми ПДВ, що відшкодовуються з бюджету, за бажанням платника може бути перераховано на звичайний рахунок.

По-друге, найменше від нововведення постраждають «єдиноподатники» (платники 10% податку), тому доцільно включити в ланцюжок своїх контрагентів такого «пільговика».

По-третє, на думку Держмитслужби, суб’єкти господарювання у вільних економічних зонах (ВЕЗ) і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) зможуть використовувати кошти на ПДВ-рахунках для реалізації інвестиційних проектів. Якщо на практиці так відбуватиметься насправді, цю категорію підприємств також буде вигідно використовувати як контрагентів.

Найближчим часом «Контракти» збираються докладніше розповісти про способи мінімізації втрат від нового порядку сплати ПДВ.

До речі

2 квітня у Верховній Раді народні депутати Сергій Терьохін, Дмитро Святаш, Сергій Матвієнков і Віталій Шибко зареєстрували проект Закону «Про внесення змін до Закону «Про податок на додану вартість». На думку депутатів, цей документ має запобігти впровадженню ПДВ-рахунків з 1 травня.

У документі пропонується замість упровадження ПДВ-рахунків посилити відповідальність за незаконне відшкодування ПДВ.

Юридичний анекдот

Порядок сплати податків через ПДВ-рахунки суперечить Конституції (ст. 92), Законам «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (ст. 4, 6, 9), «Про систему оподаткування» (ст. 1), «Про податок на додану вартість» (ст. 7, 11). Загалом постанова не порушила лише закони фізики. Уряду в цих умовах треба сподіватися лише на те, що за час, поки судові тяжби дотягнуться до Верховного Суду, через парламент удасться «протиснути» відповідні зміни до Закону про ПДВ. Нам же залишається сподіватися, що не вдасться. Швидше за все, ПДВ-рахунки спіткає доля незабутнього гербового збору: кілька місяців ганьби і повернення на круги своя.

Запитання без відповіді

Як уникнути перетікання коштів зі звичайного рахунка на ПДВ-рахунок при розрахунках готівкою? У суб’єктів господарювання, що часто здійснюють закупівлі за готівку, може виникнути критична ситуація, коли більша частка коштів підприємства виявиться «замороженою».

Як обслуговувати кредит в умовах, коли на звичайному рахунку грошей бракує, а на ПДВ-рахунку акумульовано кошти, що перевищують зобов’язання перед бюджетом? Ця проблема може спричинити масове неповернення кредитів.

Який порядок сплати ПДВ у разі, якщо ПДВ отримано в іноземній валюті? Ймовірно, спочатку бухгалтерам доведеться діяти на свій страх і ризик, що в майбутньому може призвести до штрафних санкцій.

Як і, головне, в які терміни перераховувати ПДВ на спецрахунок при негрошовій формі розрахунку? Утім, відсутність у нормативах чітко обумовлених термінів може виявитися на руку платнику податків.

Як компенсувати «втрачений» ПДВ при поверненні товару? Уцьому разі підприємство втрачає 20% вартості товару.

Як ураховувати дані про обіг коштів на ПДВ-рахунку (наявна форма декларації такого обліку не передбачає)? Головний біль бухгалтерам, та й податківцям, забезпечено.

Як чинити, якщо контрагенти ігнорують новий порядок або якщо звичайні платежі не синхронізовано з ПДВ-платежами? Адже підприємство не зобов’язане контролювати своїх контрагентів, а в підприємства може виникнути проблема з формуванням податкового кредиту.

P. S. Найближчим часом ми маємо намір запитати про це в представників Мінфіну, сподіваючись, що потреба у відповідях на ці запитання зникне сама собою.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар