У гонитві за боргами

Наталя ЗАДЕРЕЙ

Вітчизняні компанії готуються позичити рекордну суму на зовнішніх ринках за допомогою розміщення єврооблігацій. Загальний обсяг випуску паперів перевищить $1,5 млрд.

Апетити компаній зростають: якщо на внутрішньому ринку облігацій немає помітного поповнення, то кількість претендентів іноземних кредитних ресурсів збільшується. Так, до єврооблігаційних дебютантів приприєднався УкрСиббанк, розмістивши минулого місяця трирічні папери на $100 млн під ставку в 10,5% річних. Недавно про амбітні плани заявив Укрексімбанк, який має намір удвічі збільшити зовнішні запозичення порівняно з минулим роком (усього банк планує залучити більш як $200?млн). Причому однією з форм залучення зовнішнього фінансування може бути випуск єврооблігацій. В екстреному порядку веде переговори із закордонними інвесторами ДП «Енергоринок». Щоб укластися в терміни добудови енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС, компанія вже наступного місяця має продати єврооблігацій на суму $300 млн.

Загалом перспективи виходу на світові ринки капіталу відкривають перед бізнесом нові інвестиційні можливості й водночас збільшують зовнішню заборгованість, ставлять під удар стабільність валютного ринку.

Внутрішня кредитна недостатність

Як зазначають експерти, інтерес бізнесу до зовнішніх запозичень пояснюється нездатністю внутрішнього ринку капіталу задовольнити кредитні потреби економіки, що зростає. Альтернатива невеликим і коротким банківським кредитам у вигляді внутрішніх облігаційних позик втрачає свою привабливість в очах великих позичальників. По-перше, капітально-ресурсні проблеми банківської системи стримують зниження дохідності корпоративних облігацій. По-друге, досвід минулого року свідчить, що верхня межа ринкових емісій становить лише 100 млн грн. Не дивно, що багато із заявлених на поточний рік випусків паперів не перевищують 10 млн грн і представлені часто не найцікавішими для інвесторів підприємствами. Тим часом про наміри достроково викупити свої облігації, випущені на внутрішньому ринку, заявив один з найбільших і найпривабливіших щодо фінансових показників емітентів — «Київстар Дж. Ес. Ем.». За словами керівництва компанії, рішення викупити облігації пояснюється наявністю дешевших джерел позикових коштів.

Зовнішня альтернатива

Очевидно, дешеві гроші компанії збираються шукати на міжнародних ринках. Роль першої скрипки відводиться банкам, які виступлять посередниками між українськими позичальниками і західними інвесторами. За словами голови Нацбанку Сергія Тігіпка, слідом за ПриватБанком і УкрСиббанком Укрсоцбанк, «Аваль» і Укрексімбанк вже цього року планують випустити єврооблігацій на загальну суму $400-500 млн. Щоправда, як стало відомо «Контрактам», «Аваль» віддав перевагу синдикованим кредитам перед єврооблігаціями. Його приклад наслідуватимуть ще кілька великих банків, які планують випуск єврооблігацій наступного року. Про серйозність намірів банків увійти на світовий ринок капіталу свідчить і бажання заручитися кредитними рейтингами міжнародних агенцій.

Слід зазначити, що принципова відмінність двох варіантів зовнішніх запозичень — кількість залучених інвесторів і відповідно вимоги, що висуваються до позичальників.

На користь єврооблігацій для українських банкірів свідчать й обсяги залучених коштів. «Єврооблігації зазвичай розміщують на триваліші терміни, ніж залучають синдиковані кредити, — для України терміновість цих двох боргових інструментів становить відповідно три і один рік. Крім того, охочих придбати ліквідні єврооблігації помітно більше, ніж видати синдиковані кредити, а це дає змогу залучати більші суми: для України — від $100 млн (порівняно з $50 млн — максимальною сумою за синдикованого кредитування)», — говорить начальник відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Ерік Найман.

Водночас, на думку банкірів, єврооблігації також не позбавлені вад. Наприклад, у банку «Надра», який планує цього року зосередити свої зусилля на отриманні синдикованих позик, єврооблігації не розглядають як єдине і безальтернативне джерело довгих і порівняно недорогих ресурсів. «Не треба забувати, що мінімальна сума випуску єврооблігацій — $100 млн і, крім відсоткових виплат, емітент несе витрати по комісіях при випуску, які є максимальними лише при першому виході на ринок», — зазначає начальник управління інвестиційного бізнесу банку «Надра» Роман Дякончук.

Утім, якщо стратегія банків із залучення зовнішніх запозичень відносно зрозуміла, то зростання інтересу до ринку єврооблігацій з боку нефінансового сектору спричинене швидше бажаннями, ніж можливостями. Сьогодні на ринок єврооблігацій вийшли лише дві вітчизняні компанії — «Київстар», дебюту якої сприяли іноземні власники і відповідний рівень корпоративного управління, а також Південмаш, що має урядові гарантії. Про плани вийти цього року на міжнародний ринок облігацій заявили ще кілька промислових гігантів, однак затримка з наданням міжнародного рейтингу і проведенням міжнародного аудиту може перетворити наміри на декларації.

Мінливість і обережність

Як свідчить досвід багатьох позичальників, успіх емісії єврооблігацій залежить від часу її розміщення. Тим часом тенденція зростання ризикової премії облігацій країн, що розвиваються, до казначейських облігацій США тільки посилюється. Таким чином, відкладаючи емісію на друге півріччя цього року, потенційні позичальники ризикують зіткнутися з вищими ставками. «Найімовірніше, сприятливі умови на ринку збережуться в першій половині року. Далі ризик зростання ставок у США поступово збільшуватиметься», — вважає аналітик Commerzbank securities Дмитро Шеметило.

Наявна загроза над борговим ринком країн, що розвиваються, у вигляді зростання привабливості американських активів уже дає свої плоди, що позначаються на високій волатильності ринку. На цьому тлі успіхом можна назвати дохідність останніх семирічних єврооблігацій Мінфіну (6,875%), хоча, на думку експертів, ціна розміщення могла б перевищити торішні 7,65%, якби Мінфін ризикнув вийти на ринок з десятирічними паперами. Враховуючи розміщення Мінфіну, багато експертів прогнозували, що позику УкрСиббанку буде розміщено за ставкою, нижчою від 10% річних. Однак ці прогнози не справдилися. Проте й вартість позики на рівні 10,5% річних українські банкіри вважають цілком прийнятною і покладають надії на наступні випуски, які буде проведено за дещо нижчими ставками.

Цю думку поділяють і західні банкіри: найближчі випуски корпоративних єврооблігацій можуть бути проведені за ставкою, меншою від 10%. «Ми сподіваємося, що більше українських корпорацій виходитимуть на ринок, більше досліджень буде приділено Україні й ринок краще пізнає країну. Сьогодні представники українського бізнесу змушені платити «премію первинного входу», позаяк не мають кредитної історії і ринок їх не знає», — говорить Дмитро Шеметило.

Збільшити (JPG 52kB)

Борги задля зростання

Поступове збільшення кількості українських позичальників — тенденція, поза сумнівом, позитивна. Водночас, як свідчить досвід Росії, приплив іноземних портфельних інвестицій, а отже, зростання золотовалютних резервів — небезпечне задоволення.

Так, серед побічних ефектів стрімкого зростання корпоративного зовнішнього боргу російські експерти називають зміцнення рубля і чутливість російських інвестицій до коливань зовнішнього ринку.

Якщо порівнювати з російськими масштабами залучення коштів через єврооблігації й синдиковані кредити, то українські поодинокі походи на світовий ринок капіталу здаються незначними. Крім того, як вважають опитані банкіри, враховуючи перешкоди у вигляді непрозорості фінансової звітності та невисокого рівня корпоративного управління, найближчим часом буму зовнішніх запозичень корпоративного сектору не станеться.

Водночас, як визнають у Нацбанку, тоді як державний зовнішній борг залишається незмінним, заборгованість корпоративного сектору перед нерезидентами стрімко зростає. За даними НБУ, корпоративний зовнішній борг уже за минулий рік зріс на $1,56 млрд і становив $4,14 млрд. Утім, у цій тенденції Нацбанк поки що не вбачає небезпеки для макроекономічної стабільності. За словами начальника департаменту валютного регулювання НБУ Сергія Яременка, залучення зовнішніх позик не обов’язково призводить до грошової емісії: валюта, що потрапила в Україну, може відразу ж залишити її, якщо буде використана, наприклад, для придбання імпортної техніки.

Крім того, зазначає Яременко, сьогодні для підтримки економічного зростання необхідне залучення кредитних ресурсів з будь-яких джерел, тим більше що країна ще далека від критичних значень зовнішнього боргу. Так, за критичного значення співвідношення зовнішнього корпоративного боргу до експорту в 60-70% цей показник в Україні не перевищує 20%, а в Росії — 40%. Поки що основною турботою для Нацбанку залишається запобігати отриманню псевдокредитів і відповідно відстежувати ставки залучення коштів за кордоном.

---

Здійснені та заплановані емісії корпоративних єврооблігацій
Емітент	Статус	Обсяг Ставка	Лід-менеджер	Кредитний рейтинг
«Київстар Дж. Ес. Ем.»	В обігу	$100 і 60 млн	12,75 і 10,96%	Dresdner	B2 (Moody’s)
ПриватБанк	В обігу	$100 млн	10,875%	CSFB	В- (S&Р, Fitch)
Південмаш	В обігу	$107 млн	8%	J. P. Morgan	B1 (Moody’s), В (S&Р)
УкрСиббанк	В обігу	$100 млн	10,5%	Dresdner	B2 (Moody’s) В-(Fitch)
Укрсоцбанк	Планується	$100 млн	Близько 10%	ABN-Amro	B2 (Moody’s)
Нафтогаз	Планується в 2004 р.	$600 млн	Близько 7%	West LB AG	-
Укртатнафта	Планується в 2004 р.	$200 млн	-	-	-
Укртелеком	Планується в 2004 р.	$150 млн	-	-	-
Енергоринок	Планується в 2004 р.	$300 млн	Близько 10%	J. P. Morgan	-

Перший крок — отримання рейтингу

• Отримання рейтингу кредитної агенції (Standart&Poors, Moody’s, Fitch/IBCA)

• Вибір радника для підготовки документів для рейтингової агенції

• Підготовка інформації про компанію (опис компанії, стратегія на ринку, огляд галузі, фінансовий аналіз тощо)

Другий крок — підготовча робота

• Вибір лід-менеджера

• Розроблення структури емісії

• Юридичний супровід випуску

• Підготовка інвестиційного меморандуму

• Отримання лістингу на міжнародних біржах

Третій крок — випуск облігацій

• Проведення роад-шоу для інвесторів

• Організація синдикату інвесторів

• Первинне розміщення

Четвертий крок — закриття операції

• Випуск остаточної версії інвестиційного меморандуму

• Проведення розрахунків за облігаціями

• Вихід на вторинний ринок облігацій

За даними ING Bank (Україна)

Витрати емітента з випуску єврооблігацій

• Отримання рейтингу — від $50 до 100 тис.

• Юридичні витрати — від $100 до 300 тис.

• Комісійна винагорода лід-менеджера — від 0,5 до 1,5% суми випуску

• Супутні витрати лід-менеджера — до $100 тис.

• Комісійні трастовому агенту — до $50 тис.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар