Банкіри хапонули зайвого

Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ

У банківській системі склалася парадоксальна ситуація: що більше грошей у банків, то вищі відсоткові ставки за кредитами.

Залишки коштів на коррахунках банків стрімко зростають. У березні банківські установи накопичили рівно 6 млрд грн. Стільки грошей у банкірів не було із середини 2003 року. Проте, на відміну від торішньої ситуації, зайві гроші явно не на користь ані банкам, ані їхнім клієнтам.

Банківська система знову «захворіла» на надліквідність. Причому «захворювання» загострюється збільшенням вартості кредитів. Якщо для клієнтів кредитні ставки з початку року збільшилися на кілька відсоткових пунктів, то на міжбанку ресурси різко піднялися в ціні. Ставки з нічних кредитів лише за місяць зросли з 3-5 до 10% річних. Дорогі гроші за їх достатку — ознака небажання банків розпоряджатися надлишками. Фактично йдеться про зайві 1,5-2 млрд грн.

Торік збільшення залишків на коррахунках умить призводило до зниження кредитних ставок. А тепер усе навпаки. Причому якщо рік тому НБУ щедро рефінансував банки, то нині джерело на Інститутській вичерпалося. Нацбанк запровадив жорсткі вимоги для отримання кредитів, відрізавши багатьох банкірів від можливості залучати дешеві гроші. Теоретично помітне зниження обсягів рефінансування банківських установ мало спричинити скорочення залишків на коррахунках. Втративши «нацбанківські» гроші, банкірам довелося б компенсувати брак власним коштом. Однак цього не сталося.

Неадекватна реакція

Одна з версій суперечливих тенденцій на ринку — збільшення Нацбанком місяць тому нормативу адекватності капіталу з 8 до 10%. Жорсткіші вимоги змусили банкірів пригальмувати нарощування вкладень доти, доки не буде збільшено капітал. Оскільки для збільшення статутного фонду зазвичай потрібно шість місяців, банкам довелося «заморозити» гроші на коррахунку. Утім, думки самих банкірів щодо цього вельми суперечливі.

За словами виконавчого директора «Кредит Банку (Україна)» Богдана Адамовича, торік багато банків різко збільшили свої кредитні портфелі. Якщо високі темпи кредитування зберігатимуться, в банківській системі можуть з’явитися серйозні проблеми. «Після підвищення Нацбанком нормативу адекватності капіталу багато банківських установ перебувають на межі капіталізації», — говорить Адамович.

Іншої думки керівники найбільших банків. «Серйозної проблеми з виконанням нормативу адекватності капіталу немає. У ПриватБанку норматив становить близько 12%», — говорить голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет. На його думку, підвищені вимоги НБУ щодо адекватності капіталу не позначилися на кредитних ставках.

Не відчуває ускладнень з виконанням нормативу НБУ і банк «Аваль». Як вважає голова правління банку Олександр Деркач, збільшення залишків на коррахунках має кілька причин. По-перше, НБУ посилив нормативи обов’язкового резервування, а по-друге, на міжбанківському ринку немає пропозиції ресурсів на тривалі терміни. «Крім цього, банки стали вимогливіше ставитися до виконання нормативу адекватності капіталу й воліють кредитувати найрентабельніші проекти», — додав банкір.

Підвищення ж кредитних ставок, на думку Деркача, зумовлене, з одного боку, збільшенням попиту на кредити у валюті, а з іншого — зростанням популярності у вкладників гривневих, а не валютних депозитів. Ця диспропорція спричинила зростання ставок з валютних кредитів, що позначилося і на подорожчанні гривневих ресурсів.

«Значний попит на кредитні ресурси з боку приватних і корпоративних клієнтів за наявності проблем з капіталізацією у багатьох банків може стати причиною певного підвищення ставок», — вважає начальник управління стратегічного менеджменту і корпоративного розвитку Фінансово-економічного департаменту банку «Надра» Олександр Слободяник. Однак, на його думку, ця тенденція тимчасова, оскільки проблема з капіталізацією має переважно структурний характер. Інакше кажучи, проблеми з нарощенням капіталу призведуть, швидше за все, не до припинення кредитування в межах системи, а до нового переділу ринку — високий попит на позикові кошти відкриє додаткові можливості для банків, які успішно збільшили свої капітали, зокрема й за рахунок клієнтів менш удачливих колег.

Міжбанківські витівки

У Нацбанку свій погляд на процес підвищення відсоткових ставок на міжбанку. Нещодавно НБУ провів аналіз ринкових тенденцій і дійшов висновку, що високі ставки — наслідок проблем з ліквідністю деяких банків, які провадять ризиковану політику на ринку і позбавлені можливості отримувати якісне забезпечення під видані кредити. Ці банки, як стверджує НБУ, отримують кредити на міжбанку за високі ціни, таким чином погіршуючи своє фінансове становище. Загалом НБУ викрив 70 банківських установ щодо залучення дорогих ресурсів. З них велика частина — 53 банки — входить до групи дрібних банківських установ. Проте якщо для невеликих банків міжбанк часто виступає одним з основних джерел залучення коштів, то для середніх і великих прагнення отримати ресурси будь-якою ціною неприпустиме.

За даними НБУ, за завищеними цінами залучили кредити десять середніх банків, шість великих і один найбільший банк. Тобто в банківській системі виявився клас неефективних банківських установ, можливості яких із залучення дешевих грошей істотно обмежені. Зрештою, високі ставки на міжбанку перекладаються на кінцевих позичальників. Водночас банки, що провинилися, хоч і впливають на ресурсний ринок, проте погоди на ньому не роблять. Великі ресурси зосереджено в руках провідних банківських установ, і ділитися ними вони поки що не збираються, позаяк основна проблема «дорогого достатку» полягає не у скнарості банкірів, а в політиці Нацбанку.

НБУ відійшов від догми «чим більше кредитів, тим краще», зробивши акцент на якості вкладень. Саме з цією метою введено всі останні новації — підвищення нормативу адекватності, обмеження при рефінансуванні, посилення резервних вимог. На часі нові обмеження. Звичайно, якість дорого коштує банківській системі. Звідси й високі ставки. Проте в боротьбі за якість НБУ перегинає палицю. Зайві обмеження шкідливі для ринку й великого ефекту не дадуть. Безперечно, що стрімке нарощування кредитів може обернутися за два-три роки великими неприємностями. Тільки от різко тиснути на гальма, їдучи автобаном, ніхто не радить. Серед автолюбителів це називається «ловити назад». Замість запровадження обмежень слід було б поліпшувати якість банківського нагляду. В НБУ дотримуються іншої тактики: найближчим часом банкірам буде піднесено черговий сюрприз у вигляді щоденного резервування. Результат — залишки на коррахунках знову зростуть.

Першотравневі ягідки

Ситуація на ринку вкрай загостриться після запровадження ПДВ-рахунків. У банківську систему почнеться додатковий приплив грошей, трансформувати які в кредити вона не зможе.

Як зауважує голова правління АгроКомБанку Олександр Новіков, на ПДВ-рахунках підприємств у банках утворюватиметься незнижуваний залишок коштів. Трансформувати ці пасиви в робочі активи банки швидко не зможуть.

За його словами, кошти, що надійдуть на ПДВ-рахунки, — це «гарячі» гроші. Вони навряд чи сприятимуть зниженню кредитних ставок. При цьому необхідно врахувати часткове «вимивання» обігових коштів підприємств, а отже, можливе підвищення попиту на кредитні ресурси.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар