Право на право

Василь ТУЗ

Бізнес не може жити без власності. Так само, як і без нових ідей

Леонід Черепов. «Майже 80% патентiв пов’язанi з хiмiєю

Рушії бізнесу

Якщо реклама — рушій прогресу, то на бізнес завжди впливали насамперед нові ідеї. Той, хто першим знайде нове застосування, зробить нестандартний хід, удосконалить своє виробництво, отримає перевагу над конкурентом. «Багато зарубіжних компаній тільки за рахунок інновацій і живуть. І непогано живуть», — стверджує директор Центру економічної освіти Катерина Рудик. «Новації завжди рухають бізнес уперед, дають конкурентні переваги», — переконана креативний директор Publicity Creating Руслана Плис.

Водночас нові ідеї завжди потребували захисту від недобросовісних конкурентів та дотримання певних процедур у самій схемі їх «легалізації». «Щоб запатентувати своє вдосконалення чи торгову марку, треба пройти багато процедур і витратити чимало грошей. Регіональним юридичним особам чи простим раціоналізаторам це доволі часто буває не під силу», — говорить директор фірми «Електроніка-Сервіс» Олег Маркуц.

Історія

Україна, єдина з колишніх країн, що входили в СРСР, мала своє окреме представництво у Всесвітній організації інтелектуальної власності нарівні з союзним представництвом. Становлення незалежної держави змусило підтверджувати свою участь у цій організації. У серпні 1992 року Україна заявила про продовження дії на своїй території Паризької конвенції про охорону промислової власності, Договору про патентну кооперацію та Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків. У січні 1992 року постановою Кабінету Міністрів України створено Державне патентне відомство України (Держпатент України), а вже у березні цього самого року Державне агентство України з авторських і суміжних прав (ДААСП України).

Усі ці структури об’єднані під дахом Департаменту інтелектуальної власності, який, своєю чергою, входить у Міністерство освіти і науки.

І ось нещодавно Міністерством освіти і науки України прийнято рішення про створення нової структури — навчально-науково-виробничого комплексу «Академія інтелектуальної власності». За повідомленням прес-служби міністерства, новий заклад має насамперед готувати та підвищувати кваліфікацію кадрів у сфері інтелектуальної власності.

Статистика

Третій рік поспіль кількість міжнародних патентних заявок, поданих за процедурою РСТ (Договору про патентну кооперацію) в межах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) перевищила 110?000. Серед лідерів за кількістю поданих заявок — світові промислові гіганти: США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція. Україна не фігурує навіть в окремому списку країн, що розвиваються. Проте це зовсім не означає, що винахідництво в нашій державі забуто. Тільки минулого року до Державного департаменту інтелектуальної власності було подано 12?605 заявок. 2003 рік також був урожайним для усіляких ювілеїв у патентному відомстві. Зокрема, у лютому видано свідоцтво на знак для товарів та послуг за №?30000, у березні — ювілейний патент на винахід за № 55000, а в липні — ювілейний охоронний документ за № 100000.

Як це зробити

Щоб подати заявку на винахід, знак на товари та послуги чи корисну модель треба оформити й подати заяву відповідної форми. Заявником може бути i фізична, і юридична особа. Заявників може бути кілька, і подавати заявку можуть спільно юридичні та фізичні особи. Заявка подається в Укрпатент (саме йому доручено проводити експертизу за заявками об’єктів промислової власності) безпосередньо або надсилається листом. Проводиться експертиза за трьома критеріями: світовою новизною, винахідницьким рівнем та промисловим застосуванням.

За бажання можна скористатися послугами патентного повіреного. Для іноземців послуги патентних повірених обов’язкові. Інколи заявники вдаються й до таких форм: «Ми лише інколи користуємося послугами патентних повірених, але частіше працюємо з юристами, які виступають посередниками між нами та іншими структурами», — говорить менеджер з реклами фірми «Ранніла Київ» Ольга Попович. «Ми здебільшого користуємося послугами тільки патентного повіреного», — стверджує Руслана Плис.

Більшість наших респондентів одностайні: якщо є така можливість, краще користуватися послугами патентного повіреного. Це дорожче, але надійніше.

Перевiренi повiренi

Інституція патентних повірених виникла в Україні 1992 року. Тоді було атестовано 21 особу. Вони дістали право працювати з клієнтами, надаючи послуги з підготовки документів на реєстрацію. На сьогодні, згідно з офіційною інформацією Департаменту інтелектуальної власності, в Україні діє 262 патентних повірених. Більша частина зосереджена у столиці. В агентстві «ВЕПОЛЬ» чотири особи мають посвідчення патентного повіреного.

Розповідає директор агентства патентних повірених «ВЕПОЛЬ» Леонід Черепов: «За Союзу чи на не кожному підприємстві були свої структури, які займалися впровадженням винаходів. На сьогодні спеціалістів-заявників залишилося дуже мало. Стиль мислення заявника дещо відрізняється від стилю звичайних людей. Насамперед треба грамотно скласти формулу винаходу. Формула — це основний елемент. У ній визначається обсяг прав. Патентний повірений разом із заявником описує винахід. Ще один етап — визначення, до якого класу Міжнародної патентної класифікації належить цей виріб чи спосіб.

Для торгових марок усього існує 45 класів патентування — це міжнародна Ніццька класифікація: всі види послуг та всі товари, що випускаються людством, класифікують згідно з цим переліком — 34 класи товарів та 11 класів послуг. Наприклад, усе, що стосується видання газет, — 41-й клас».

У радянські часи більше патентували пристрої. Тепер патентується багато знаків для товарів та послуг, зокрема торгові марки на ліки, води, пиво, соки, горілку, вино, на різні продукти.

За словами спеціалістів, майже 80% патентів пов’язані з хімією, багато рецептів на горілку, фармацевтичні вироби. Серед останніх заявок на патенти через агентство патентних повірених «ВЕПОЛЬ» — способи виготовлення квасу, приготування печених яблук, гасіння вапна, утилізації пластикового посуду, вибухова речовина. Приємні спогади виникають у Леоніда Черепова про винахідника, який запатентував спосіб виробництва... штучних алмазів. До речі, цілком реальний.

Скільки це коштує

Подача заявки в Український інститут промислової власності на торгову марку на сьогодні коштує 1020 грн у вигляді збору. Це якщо реєстрація відбувається за трьома класами. За кожен наступний клас треба доплачувати ще 255 грн. Державне мито за видачу свідоцтва становить 85 грн. Щоб одразу отримати патент — 1105 грн. Послуги патентного повіреного коштують в межах 600 — 1200 грн. Мито на торгові марки (знаки товарів та послуг) треба сплачувати раз у десять років. За два місяці до закінчення річного терміну треба сплачувати мито на винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Якщо не сплатиш, патент втрачає чинність. Вартість подачі заявок має тенденцію підвищуватись. У Росії також було 300 руб. за подання і проведення експертизи стосовно п’яти класів, зараз — 8500 руб. за подання і проведення експертизи стосовно тільки одного класу. Окрема стаття витрат — пошук. Так, якщо схожа назва, приміром, торгової марки в тому самому класі вже є, то у реєстрації буде відмовлено. Замовити офіційний пошук можна у філії Укрпатенту, і коштує вона 540 грн відносно 1-го класу товарів або послуг щодо словесного знака. Патентні повірені настійно радять користуватися цією послугою, бо це дає можливість зекономити певні суми.

А навіщо?

Загалом патент відіграє подвійну роль: дозволяє захистити свої права й надає виключні права власності на свій виріб. Сам патент на винахід, корисну модель чи промисловий зразок або свідоцтво на знак — це той самий товар. Його можна передати у користування іншим особам, оцінити, закласти. Переваги патентування — власник отримує такі самі права, як на будь-яку іншу власність. Патент захищає бізнес, а нерідко й сам стає бізнесом.

---

Кількість поданих заявок до ВОІВ перевищує 110 тисяч

• Третій рік поспіль кількість міжнародних патентних заявок, поданих за процедурою РСТ (Договору про патентну кооперацію) в межах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), перевищила 110?000.

• За статистичними даними ВОІВ, найбільше заявок подали Сполучені Штати Америки (35,7% заявок за 2003 рік), Японія (15,2%), Німеччина (12,7%), Об’єднане Королівство (5,5%) та Франція (4,3%).

• Кількість міжнародних патентних заявок, отриманих від країн, що розвиваються, порівняно з 2002 роком збільшилася на 11%. Найактивнішими серед цих країн стали: Республіка Корея — 2947 заявок, Китай (1205), Індія (611), Південна Африка (376), Сінгапур (313), Бразилія (221) і Мексика (123).

---

Статистична інформація про надходження заявок на об’єкти промислової власності у 1999-2003 роках

Надходження заявок на винаходи
Показники	1999	2000	2001	2002	2003	2003/2002, %
Надійшло заявок:	7035	7239	8813	10 189	12 605	124
від національних заявників	5402	5622	7212	8633	11 135	129
за процедурою РСТ	1	2	4	4	6
від іноземних заявників	1631	1617	1601	1556	1470	94
за процедурою РСТ	1377	1376	1361	1379	1277	92
Надходження заявок на корисні моделі
Надійшло заявок:	204	376	434	622	839	135
від національних заявників	202	361	407	584	775	133
від іноземних заявників	2	15	27	38	64	168
Надходження заявок на промислові зразки
Надійшло заявок:	811	1135	1376	1806	2310	1278
від національних заявників	761	1074	1291	1743	2156	124
від іноземних заявників	50	61	85	63	154	244
Надходження заявок на знаки для товарів і послуг
Надійшло заявок:	9530	11 201	14?197	16 587	20 151	121
за національною процедурою	4736	6272	8583	11 322	13 772	122
від національних заявників	3325	4423	6854	9514	11 684	123
від іноземних заявників	1413	1849	1729	1808	2088	115
за Мадридською угодою	4794	4929	5614	5265	6379	121

---

Коментарі

Ольга ПОПОВИЧ, менеджер з реклами фірми «Ранніла Київ»:

— Захист своїх виключних прав для «Ранніла Київ» — дуже актуальне питання. Шість років тому наша компанія принесла на ринок України нові західні технології. Багато наших продуктів стали дуже популярними, і незабаром почали відкриватися нові підприємства, які копіювали виробництво наших продуктів. Так було з металочерепицею «Монтеррей», профільованими настилами з полімерним захисним покриттям, фасадними касетними системами. Копіювання — досить поширена у світі практика. Тому завдання виробника — вчасно вжити комплекс заходів з охорони своїх прав на цей продукт.

Руслана ПЛИС, креативний директор Publicity Creating:

— Поінформованість громадськості, зокрема ділового середовища, щодо алгоритму дій стосовно патентування дуже низька. Ніхто точно не знає, як захистити свої права, куди звернутись, які нюанси слід урахувати, скільки це коштує. Відповідним установам та організаціям, а також ЗМІ слід більше інформувати громадськість. Сама тема захисту прав інтелектуальної власності обговорюється давно, але дещо однобоко. Може здатися, що ця сфера замикається на піратських відеокасетах та дисках, а також програмному забезпеченні. Реальних прецедентів (конкретних виграних справ) на ринку дуже мало.

Леонід ЧЕРЕПОВ, патентний повірений:

— На сьогодні клієнти патентних повірених на 90 відсотків — вітчизняні заявники. Хоча із зарубіжними клієнтами працювати легше. Вони завжди знають, чого хочуть. Якщо реєструють, наприклад, торгову марку пива, то це точно пиво. Назавтра вони не прийдуть і не скажуть, що хочуть з такою самою назвою випускати, приміром, самокати.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар