|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 14 вiд 05-04-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Офіс на тонких ніжкахСучасні тенденції в облаштуванні офісів потребують і сучасного підходу до їх меблювання. А в меблевій моді нині панує техностиль.
Нині будь-який офісний «мешканець», принаймні у столиці, назве основною тенденцією формування офісного простору останніх років моду на open space. Фахівці зауважують, що це навіть не мода, а невідворотна еволюція офісного простору, яка нарешті охопила й пострадянський простір. Занесли в Україну ідею «відкритого простору», як і всі інші нові віяння, міжнародні компанії. Їхні дизайнери наголошують на тому, що за допомогою open space компанія згуртовує свій персонал, змушує кожного працівника відчувати себе часточкою передусім своєї фірми, а не свого відділу, як це було за кабінетної системи. Вітчизняні підприємці почали копіювати «відкритий» спосіб організації офісу, керуючись не абстрактними цінностями корпоративної культури, а кількома цілком відчутними вигодами: 1) прибравши стіни, можна заощадити 20% дорогоцінної офісної площі; 2) open space забезпечує динамічність офісу — стає менше незручностей при розширенні одних відділів чи ліквідації інших; 3) значно полегшується обмін інформацією між працівниками різних відділів; 4) врешті, бос або його довірені люди можуть контролювати поведінку всього колективу й бути в курсі всіх справ. Виробники офісних меблів зауважують, що принцип відкритого простору в облаштуванні офісу обов’язково передбачає також зміну підходу до умеблювання життєвого простору фірми. Немов керуючись біблійним застереженням «не наливати нове вино в старі міхи», меблярі розробляють для «відкритих» офісів абсолютно нові серії, в яких намагаються якнайповніше виразити основні риси open space — відкритість, сучасність і динамічність. Звісно, ці тенденції знаходять своє відображення в найпоширеніших офісних меблях — оперативних, тоді як меблі для кабінетів керівників здебільшого зберігають консервативні риси. Провідні виробники меблів навіть певним чином стимулюють перехід офісів до «відкритого простору». Річ у тім, що вітчизняні меблярі зазвичай наслідують законодавців меблевої моди — італійських дизайнерів, а ті вже давно налаштувалися на «відкриті» офіси. Відкритість офісу, зокрема, передбачає суттєве полегшення несівних елементів столів. Передня панель, яка також традиційно виконувалася з ДСП, або зникає зовсім, або замінюється на металеву перфоровану. Скрізь, де тільки дозволяє конструкція, опорою для столу слугує не широка ДСП, а тонка ніжка. Отже, столи в сучасних серіях для open space являють собою стільниці з ДСП, що спираються на тонкі ніжки. Останні виконуються зазвичай з хромованої сталі або іншого матеріалу, що виглядає по-сучасному, адже в меблях для «відкритих» офісів панує техностиль. «Я ще не бачив меблів для відкритих офісів, виконаних у класичному стилі», — зауважив директор з маркетингу і продажу компанії «Інтехсервіс» Олександр Бабич. Істотно відрізняється й форма столів. По-перше, старі прямокутні столи — рідкість у відкритих офісах. Різноманітні вигини, плавні лінії, приставні сегменти не лише підвищують естетику, а й поліпшують ергономіку та заощаджують робочу площу. По-друге, робочі столи часто комбінуються в робочі осередки так, що навколо одного великого столу, складеного з кількох елементів, працює кілька чоловік. У такий спосіб відкритий простір розбивають на робочі зони й посилюють психологічний ефект згуртованості всередині робочих груп. Відкритість офісу розробники оперативних меблів для open space виразили й через кольорову гаму. Залишилися в минулому столи з сірого постформінгу. Натомість переважають м’які нейтральні або світлі природні відтінки листяних порід дерев. За словами директора офісного напряму ВК ЗАТ «Енран» Андрія Медоварова, потреба в економії робочого простору, що зумовила появу open space, наштовхнула дизайнерів на ідею «вертикальної розгортки» робочого місця. Наприклад, останні розробки компанії «Енран» — серії оперативних меблів «Квант», Varto і «Енран-Нурус» — широко застосовують «надбудови» на столах, навісні настінні шафи, стелажі. Це забезпечує компактність елементів системи, завдяки якій заощаджується до 25% офісної площі. Водночас заміна ДСП на сталеві елементи, характерні для техностилю, а також грунтовніші й сучасніші дизайнерські та конструкторські розробки підвищують собівартість меблів порівняно з простими варіантами з ДСП. І це не єдина вада модної нині системи open space. Поки вітчизняні компанії з ентузіазмом упроваджують «нові віяння», на Заході, де підвищенню працездатності персоналу приділяють більше уваги, ніж заощадженню офісної площі, шукають розумний компроміс між open space і старою кабінетною системою. Вже давно встановлено, що у великих «відкритих» офісах, які так підозріло схожі на заводські цехи (тільки й різниці, що замість верстатів — столи з комп’ютерами) і гудуть, мов вулики, десятками голосів і телефонних дзвінків, працездатність персоналу відчутно знижується. Адже кожному для психологічного комфорту потрібна певна особиста територія. Тому відкриті офіси знову розділяють і зонують, щоправда, зберігаючи при цьому часткову відкритість. Функції стін тепер виконують бар’єри між сусідніми столами, невисокі (до 1,2 м заввишки) шафи для документів, а також офісні перегородки. Останні надають кабінетам затишності, дозволяючи швидке перепланування офісного простору. Як свідчить практика компанії «Меркс», завдяки застосуванню сучасних звукоізоляційних матеріалів товщина перегородок не перевищує 10 см. Часто їх роблять скляними, використовуючи як каркас сталевий або алюмінієвий профіль. Такі перегородки зовсім не суперечать ідеї відкритості офісного простору. Як зауважує Андрій Медоваров, найактуальніша тенденція в оформленні офісного простору на Заході — вже не стільки відкритість, скільки мобільність. Гнучкість структури компанії передбачає і гнучкість в плануванні офісу. Посилює вимоги до мобільності чергування типів роботи в офісі — командна робота чергується із самостійною і зосередженою. Крім того, зростає частка робочого часу, що відводиться на переговори або тренінги та презентації. Візьмімо, наприклад, переговорну кімнату. Одного дня вона може бути потрібна для наради за участю 10?осіб, другого — для тренінгу для 20 осіб, наступного дня — для презентації на 40 осіб. Урешті, кількість працівників, яким необхідно перебувати в офісі, впродовж дня також може змінюватися. Усе це вимагає від розробників офісних меблів забезпечення мобільності самих меблів і можливість оперативного тимчасового перепланування офісу. В результаті на колеса «стали» не тільки стільці, а й тумби і навіть столи чи стелажі, а самих мобільних елементів (тих самих офісних перегородок) побільшало. Характерними прикладами «мобільних» меблів можна назвати серії «Плазма» від «Меркс», «Квант» від «Енран-Акрос», @ction від ТМ?«Снайт» або S-Mobile від ТМ?«Аматі». Одночасно з прагненням до відкритості й мобільності спостерігається посилення уваги до індивідуальних запитів працівників. Отже, розмаїття асортименту сучасних офісних меблів швидко зростає. Останні колекції оперативних меблів провідних українських виробників нараховують близько сотні елементів. Різноманітні приставні сегменти столів, тумби, шафи і стелажі, виконані за принципом конструктора, дають змогу створити індивідуальну конфігурацію робочого місця. І крісла бувають «правильні» Нинішній рік має пройти в меблевій галузі під знаком ергономіки. Основне «поле бою» за зручність персоналу, що працює в офісі, — це крісло, в якому працівники проводять по 5 чи навіть 10 годин. Як свідчать недавні дослідження європейських компаній, правильний вибір крісла дає можливість підвищити продуктивність праці на 30%. Отже, він набагато важливіший, ніж правильний вибір столу. Проте таке «правильне» крісло повинно коштувати не менше, ніж стіл, позаяк воно передбачає регулювання рівня й кута повороту підлокітників, синхромеханізм «1:3» (при нахилі сидіння на градус спинка синхронно нахиляється на 3 градуси) тощо. Тож вітчизняний споживач зробив лише перші кроки в цьому напрямку, тоді як виробники офісних стільців і крісел уже освоїли практично всю гаму продукції — від лаконічних стільців вартістю 15 у. о. до шкіряних крісел президентського класу за 1000 у. о. Нині складно повірити в те, що ще років чотири тому значна частина офісних працівників проводила цілий день на сидіннях вартістю в 10-15 у. о., що являли собою каркас із металевої оцинкованої труби, на який натягнуто дві широкі смуги зі шкірозамінника. У наш час навіть для відвідувачів у приймальні, де просиджують щонайбільше півгодини, ставлять кращі стільці. А для персоналу рідко закуповують щось дешевше за 30 у. о., тобто без підлокітників, п’ятипроменевої опори і ручок регулювання висоти сидіння й нахилу спинки, які, щоправда, в подібних дешевих кріслах усе одно за кілька місяців виходять з ладу. Та світова інженерна думка розвивається. Нині джерелом ідей для розробників офісних крісел слугують автомобільні сидіння. Автовиробники вже давно встановили взаємозв’язок між увагою водія та його положенням у машині. Відповідно меблярі намагаються, щоб в офісному кріслі людині було не менш зручно, ніж за кермом дорогого авта. Крім того, доведено, що неправильне сидіння, тобто незручні крісла, нерідко стає причиною низки захворювань — від серцево-судинних до шлунково-кишкових, а отже, обертається для фірми додатковими витратами на оплату лікарняних працівникам. У галузі столів ергономічні дослідження пов’язані передусім із правильним встановленням комп’ютера. Офісна практика показала, що, розмістивши комп’ютер на старому канцелярському чи сучасному письмовому столі, не залишається місця для паперів або книг. При цьому сам працівник ледве не лобом втикається в монітор, який стоїть у кутку стола, від чого в користувача перекошується не тільки зір, а й хребет. Фахівці з ергономіки також зазначають, що під столом має бути вільне місце для ніг, не зайняте тумбою чи системним блоком. Ураховуючи все це, вони вважають оптимальним варіантом повнорозмірний спеціальний комп’ютерний стіл зі стільницею з напівкруглим вирізом, а не прямокутний малогабаритний. Спершу вони виглядають громіздкими, тоді як малогабаритні нібито заощаджують територію. Проте жодного заощадження немає, якщо врахувати місце, яке займає крісло, і тумби, що не вміщаються під малогабаритним столом. У столах з криволінійною стільницею монітор стоїть на найширшій частині столу, залишаючи достатньо простору і для «клавіатури» з мишкою, і для паперів. Крім того, столи з криволінійними стільницями мають більше варіацій комбінування. Умови пострадянського простору змушують вітчизняних виробників офісних меблів упроваджувати оригінальні ергономічні рішення. Одне з них — телескопічні ніжки столів і тумб, які дозволяють згладити нерівності підлоги (компанія «Інтехсервіс»). Його величність кабінет Робоче місце боса практично не зачіпають усілякі модні віяння. Майже не торкнулася сфери кабінетів і мода на open space: шефові надто незручно в гамірних «відкритих» офісах. Лише для молодих невеликих компаній пропонують рішення, де робоче місце шефа не відгороджене від решти працівників і відрізняється лише своїм розташуванням, дорожчим кріслом, ширшим столом і наявністю поруч зручної зони відпочинку. В цілому ж кабінети керівників зберігають консервативний стиль — натуральне дерево або шпон дорогоцінних порід, темні кольори корпусних меблів, чорні шкіряні крісла. Втім, пропозиція на меблевому ринку відображає важливу сучасну тенденцію — просування на високі посади менеджерів стильних і прогресивних молодих людей. Завдяки цьому до кабінетів топ-менеджерів «прориваються» світлі кольори, м’які, округлі лінії, нетрадиційні матеріали (наприклад, скляні стільниці) та елементи технодизайну (перфоровані передні панелі столів).
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|