|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 14 вiд 05-04-2004 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Скінхеди починають «кримську війну»Крим лихоманить цілу зиму, але березневий напад скінхедів на татарську молодь у Сімферополі й погром клубу «Коттон» у відповідь загрожують справжнім спалахом насильства. Ще наприкінці минулого курортного сезону в Криму розпочалися самозахоплення землі, коли кримсько-татарські сім’ї самовільно займали земельні ділянки на прибережній смузі. Подібні акції впродовж осені—зими поступово збільшували політичне напруження в регіоні і ще більше розгорілися в лютому. А у березні на авансцену вийшли скінхеди. «Рух скінів у Сімферополі зараз досить сильний, але ще два місяці тому нам не було до них діла. Вони били іноземців, але нас не зачіпали, оскільки нас тут багато», — розповів в інтерв’ю «Контрактам» молодий сімферопольський татарин, що побажав залишитися невідомим. Сімферопольським подіям 23 березня передувала низка злочинів. У кримській пресі згадується і про намагання скінів утопити в річці підлітка, і про згвалтування 14-річної дівчинки, і про побиття жінки з дитиною. Усі вони були кримськими татарами. «Правоохоронці, м’яко кажучи, несвоєчасно реагували на ці порушення закону», — говорить заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров. «Свастика у вусі — не ознака нацизму» На сьогодні, за словами представників Меджлісу і офіційної влади, конфлікт навколо подій 23 березня залагоджено. Проте складається враження, що й татарське керівництво, і влада автономії видають бажане за дійсне. Одного з учасників розборок у «Коттоні» Куртсеіта Абдуллаєва заарештовано, і кримсько-татарська молодь вимагає його звільнення. «Для молодих людей Куртсеіт став символом боротьби, адже його заарештували, а скінхеди на свободі. Під час мітингу, який відбувся після бійок, я помітив, що молодь більше слухається своїх неформальних лідерів, ніж старих авторитетів, які, очевидно, про щось домовляються з владою і нас про це не інформують. У таких умовах спалах насильства може відбутися в будь-який момент», — говорить викладач сімферопольського вищого навчального закладу, який не назвав свого імені. Кримські силовики всіляко спростовують інформацію про існування скінів на півострові. Голова «Русского движения Крыма», депутат парламенту автономії Олександр Черноморов у інтерв’ю «Контрактам» також назвав проблему неонацизму надуманою: «Якщо кожну молоду людину, яка погано вдягнена й коротко пострижена, називати скінхедом, то це не відповідатиме суті речей. Ви ж знаєте молодь — якщо в неї немає роботи і є певний світогляд, це не означає, що їй притаманна фашистська ідеологія. Якщо хтось і ходить зі свастикою у вухах, то це від молодості, від дуру, а не через переконання». Татари ж, навпаки, переконані, що скінів влада не хоче помічати: «Досить часто в самому центрі міста можна побачити групи молодих людей у специфічному одязі зі свастикою. Твердження влади, що їх немає, тільки породжує радикалізм серед моїх студентів», — зазначив вищезгаданий викладач із Сімферополя. Російський чинник На різноманітних інтернет-форумах, де обговорюються кримські події, часто можна почути твердження, що конфлікти провокуються Москвою. Думку про зовнішній чинник висловив і голова кримського Кабміну Сергій Куніцин: «У мене немає сумнівів у тому, що хтось хоче розхитати ситуацію в Криму... І те, що ці сили знаходяться за межами Криму й України, очевидно». У контексті пошуку «зовнішнього чинника» цікаво почитати російську пресу. Зокрема, англомовний випуск ІТАР-ТАСС від 26 березня: «Історія з побиттям скінхедами татар була придумана татарськими лідерами для того, щоб перевірити ефективність нової екстремістської молодіжної групи». Інші російські видання також не шкодують фарб, аби показати «татарську загрозу» й «безпомічність кримської влади». «Цього року ЗМІ Російської Федерації, як ніколи раніше, активно й цинічно висвітлюють події в Криму», — говорить Чубаров. Битва за землю Усі політичні сили Криму визнають, що процес незаконної передачі державної землі у приватну власність на південному узбережжі набув величезних масштабів і вийшов з-під контролю влади. Татари вважають, що якби не їхні акції із самозахоплення, то проблема незаконної передачі землі взагалі була б не відома широкій громадськості. Крім того, вони вимагають відновлення історичної справедливості. «Якби нас не виселили, то значна частина земель на узбережжі належала б моїм співвітчизникам», — переконаний Рефат Чубаров. Пересічні кримські татари вважають так само, але налаштовані радикальніше. Вони схильні розв’язувати свої проблеми самостійно — захоплюючи землі й часом ігноруючи представників Меджлісу, чого не могло бути ще кілька років тому. Голова Алуштинського меджлісу Умер Чабанов намагається пояснити ці дії так: «За 2002 — 2003 роки в Алуштинському регіоні депортованим громадянам виділено всього вісім ділянок землі для будівництва житла, тоді як від них було подано 3500 заявок». На сьогодні «полян протесту» (так називають татари захоплені землі) близько восьми. «Контракти» для прикладу розглянули одну з маловідомих «полян» в околицях Судака. Історія конфлікту характерна й для інших місць. Це заповідна бухта Капселі, де прибережна смуга завглибшки в 500 метрів має природоохоронний статус, і для того, щоб проголосити її заповідником, потрібен лише крок — відповідне рішення Верховної Ради. Усі інші рішення прийнято, відповідні документи підписано. І раптом місцева влада виставляє ці землі на аукціон. Як тільки татари про це дізнаються, вони здійснюють самозахоплення. Місцеві росіяни виставляють владі ультиматум: «Якщо землю отримають татари, то ми теж здійснимо замозахоплення». Протистояння триває вже три місяці. «І росіяни, і татари переконані, що на заповідну землю поклав око якийсь «новий росіянин». Я намагаюся переконати своїх земляків покинути захоплену землю й зайнятися етнічним туризмом за межами заповідної території. Вони згодні. Росіянам також підходить такий варіант вирішення конфлікту. Проте немає жодних гарантій, що після того, як татари підуть із заповідника, влада не продасть цю землю», — говорить «Контрактам» місцевий підприємець Рустем, який займається туризмом. Back in USSR Отже, прикрі події наприкінці березня в Криму стали наочним свідченням існування цілого комплексу нерозв’язаних проблем у Криму, які пов’язані з міжетнічними відносинами, питаннями власності, профілактики злочинності тощо. Від того, наскільки ефективно влада найближчим часом їх вирішить, залежить стабільність і спокійне життя не тільки Криму, а й країни загалом. Зараз же, як зазначають оглядачі, кримське суспільство фактично відкинуто в кінець 80-х — початок 90-х, коли рівень нетерпимості на півострові завдяки зусиллям радянської пропаганди, що називається, «зашкалював».
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|