Олександр Кваснєвський: «Україна — наш партнер №‑2»

Андрій МИСЕЛЮК Київ-Варшава-Київ

Президент Польщі Олександр Кваснєвський заявив «Контрактам», що зволікання з продажем комбінату Huta Czestochowa — це не доленосне рішення про те, бути чи не бути українському капіталу в Польщі.

Олександр Кваснєвський

За його словами, — на українців чекають двісті інвестиційних проектів у Польщі, а на корпорацію «Індустріальний союз Донбасу» — нові тендери в металургійній галузі. Сам ІСД Кваснєвський назвав «дуже серйозним підприємством» на противагу — віце-міністру держмайна Польщі Анджею Шараварському, який раніше назвав ІСД «випадковими інвесторами».

Зустріч президента Польщі з кількома українськими журналістами відбулася у Варшаві напередодні відкриття Року Польщі в Україні. Суспільно-політичні ЗМІ України представляли газети «День» і «Голос України», ділове видання — «Контракти». Відповідаючи на запитання «Контрактів», президент Кваснєвський виклав погляд Польщі на неоднозначний процес приватизації комбінату Huta Czestochowa, розповів, якої політики дотримуватиметься Польща у розв’язанні спірних питань співпраці України з розширеним ЄС і зізнався, що йому доводилося переконувати президента США Джорджа Буша повірити в демократичні перспективи України.

Польща в ЄС і Україна. Етюд у рожевих тонах

Як вплине на співпрацю між нашими двома країнами вступ Польщі до Європейського союзу?

— Вступ до ЄС позитивно позначиться на співпраці Польщі з Україною. Ми з самого початку вважали, що вступ Польщі до Євросоюзу не повинен створювати жодних бар’єрів у співпраці Польщі зі східними партнерами, і на кордонах між розширеним ЄС і його сусідами не мають з’явитися жодні нові «завіси». І я вважаю, що нашим країнам вдалося визначити ефективні візові принципи.

З економічного погляду після вступу до ЄС Польща стане ще цікавішим партнером для України, тому що українцям вигідно бути присутніми на польському ринку. Крім того, у багатьох інвесторів третіх країн, присутніх у Польщі, можливо, зросте інтерес до українського ринку, що збільшить іноземні інвестиції в економіку України.

Крім того, Польща має намір використати своє географічне положення заради прискорення вироблення східної політики Євросоюзу щодо України, а також до Білорусі й Росії. Україна — це наш торговий партнер номер два у східному напрямі. Після Росії. І я думаю, є гарні шанси й надалі успішно розвивати польсько-українську економічну співпрацю.

Які негативні наслідки можна прогнозувати?

— Немає підстав стверджувати, що приєднання Польщі до ЄС матиме негативні економічні наслідки для України. Доступ українських підприємців на польський ринок стане простішим — у багатьох областях митні тарифи буде знижено. Я закликаю українських підприємців дивитися на цей процес позитивно й замислитися над тим, що можна отримати від участі Польщі в європейському ринку. До речі, я недавно повернувся з країн Близького Сходу. Так ось, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Катар вважають, що вступ Польщі до ЄС — це шанс для їхньої торгової та інвестиційної присутності в нашій країні. На мій погляд, так само мають думати й українці. Політичні, правові, економічні стандарти в Польщі такі самі, як у більшості країн ЄС. Але Україні буде вигідно співпрацювати саме з Польщею — наше географічне сусідство дає шанс реально зекономити обом сторонам хоча б на транспортних витратах. Особливо з урахуванням перспективи асоційованого, а потім і повноправного членства України в ЄС.

Деякі політики з Європейського союзу заявляють, що Україна ніколи не стане членом ЄС, мовляв, її призначення — бути буфером між Євросоюзом, з одного боку, та Росією з країнами мусульманського півдня — з іншого. Як ви прокоментуєте такі ідеї?

— Я з «буферною концепцією» категорично не згодний: якщо ми розділимо світ на християнську, мусульманську й буферні зони, то це неминуче призведе до глобальної конфронтації. Я повністю переконаний, що місце України — в ЄС, і успіх на цьому шляху повністю залежить від самих українців. Кордони Європи важко визначити географічно, простіше визначити їх як кордони, в межах яких дотримуються певних стандартів — політичних, економічних, правових. Якщо Україна дотримуватиметься цих стандартів, то обов’язково знайде своє місце в європейських структурах.

Чи вдається Польщі, Україні та Євросоюзу знайти компромісне розв’язання спірних проблем — зокрема обсягу постачання української металопродукції на ринки розширеного ЄС?

— Польща зобов’язана дотримуватися лімітів на виробництво металопродукції, які встановлює ЄС. Але квоти змінюватимуться, оскільки кон’юнктура на ринку металу змінюється, інвестиції в цю галузь зростають разом з попитом на галузеву продукцію. Тобто ліміти на постачання металу в ЄС змінюватимуться. Але Польща як член ЄС в цьому питанні буде зобов’язана працювати відповідно до вимог Євросоюзу.

Про природу тендерів

Рішення щодо приватизації меткомбінату Huta Czestochowa в Україні було сприйнято дуже болісно. Чи можливий перегляд цього рішення?

— Контракти завжди мають дві сторони: хтось виграє, а хтось програє. І ті, хто програють, зазвичай шкодують про прийняте не на їхню користь рішення. Ми серйозно поставилися до зауважень українського уряду про результат тендера щодо Huta Czestochowa. Був лист прем’єра Віктора Януковича на адресу прем’єра Польщі Лешека Міллера. На цей лист буде дано відповідь. Щоб вона була компетентною, ми створили спеціальну групу, яка зараз вивчає процедуру тендера і з’ясовує, чи були помилки, невраховані обставини. Ця комісія днями має закінчити роботу. Якщо ми побачимо, що у прийнятті рішення всі процедури було виконано правильно, то прийняте рішення підтримаємо. Якщо ж допустилися помилок, ситуація буде іншою.

Цей приватизаційний випадок не треба трактувати як «бути чи не бути». Ми також беремо участь у багатьох тендерах (зокрема в Іраку) і далеко не завжди виграємо. Така природа тендерів. Я хочу підкреслити: Польща зацікавлена в присутності українського капіталу і українських підприємців у нашій країні, вона запропонувала українським бізнесменам більше двохсот приватизаційних проектів. Щодо ІСД, це дуже серйозне підприємство, ми запрошуватимемо його до участі в інших приватизаційних конкурсах, зокрема в металургії. Тобто ми відкриті для співпраці, але є стандартна процедура тендерів. Зараз ми намагаємося діяти так, щоб не було жодних сумнівів щодо прийнятих рішень.

«Мені важко уявити себе першою леді країни»

За даними соцопитувань, ваша дружина Іоланта Кваснєвська є одним з найпопулярніших польських політиків і претендентів на пост президента країни. Як вам перспектива стати чоловіком президента Польщі?

— З погляду моєї дружини, рішення про участь у президентських виборах — це одне з найважчих рішень. І його наразі не прийнято. Тим більше, що політична ситуація в Польщі доволі гостра. Але коли мене запитують, чи уявляю я свою дружину президентом, я відповідаю ствердно, оскільки Іоланта — дуже вільна й освічена жінка. Єдина проблема: мені важко уявити себе першою леді країни. Але я підходжу до цього питання з гумором.

Гадаю, найближчі місяці дадуть відповіді на багато запитань, зокрема на запитання про участь Іоланти в президентських виборах. Але я радий, що моя дружина вже потрапила в історію — вона вперше в Польщі створила концепцію першої леді країни. Особистості, яка, не займаючись політикою, стала відомою в суспільстві завдяки активній суспільній діяльності, допомозі молоді, хворим, недієздатним людям.

Контракти в Іраку — не за горами

Україна і Польща не отримали помітної економічної віддачі від участі у стабілізації Іраку. Водночас після терактів у Іспанії в Україні розгорнулася дискусія про необхідність виведення військового контингенту з Іраку. Що ви сказали б тим політикам, які вимагають вивести війська?

— Ми взяли на себе серйозну відповідальність з виконання завдання стабілізації Іраку. Успішне вирішення цього завдання залежить від перспективи отримання економічних дивідендів. Серйозні проекти з відновлення економіки країни можна буде розглядати лише після того, як ми стабілізуємо ситуацію в Іраку. Процес цей поступово йде — прийнято Конституцію, до 1 липня має бути сформовано уряд, потім під патронатом ООН повинні відбутися вибори. Усе це вимагає присутності в Іраку військ. Якби сьогодні з цієї країни вивели міжнародні війська, то сталася б тотальна дестабілізація.

Тому треба думати над позитивним сценарієм розвитку Іраку. Відповідальність за розвиток країни поступово має перейти до самих іракців, нинішні стабілізаційні сили треба поступово замінювати миротворцями. У країні повинна з’явитися національна армія й поліція. Це все відбуватиметься під патронатом ООН і за нашої участі. Упевнений: якщо ми мудро піклуватимемося проектами реконструкції, то і Польща, й Україна братимуть у них участь. У цьому питанні я великий оптиміст, оскільки ознайомлений з безліччю спільних польсько-арабських проектів, що реалізовуються. До таких проектів я запрошую й українців.

Ми підготували пакет пропозицій, що стосуються українсько-польської співпраці в економічних проектах. Поляки також вчаться новій дійсності — це перший рік, коли можна говорити про бюджет Іраку і виділення із нього коштів для відновлення країни. Коли з’явиться уряд країни, можна буде говорити про участь українських і польських фірм на принципах рівності у відбудові Іраку.

Українській владі й опозиції не вистачає діалогу

Як ви розцінюєте внутрішньополітичні процеси, що відбуваються в Україні — конституційну реформу, підготовку до виборів?

— На мій погляд, Україна значно просунулася на шляху створення основ демократичних інституцій. Цей процес не завершено, в ньому досить слабких моментів, але він має розвиватися. Гадаю, президентські вибори й зміни конституції сприятимуть демократизації, а не навпаки. Кожна країна має право на пошуки власних підходів до розв’язання наявних проблем. Це стосується, зокрема, й повноважень президента. Водночас, я вважаю, що в Україні недостатньо дискусії між сторонами з різними поглядами. Досвід Польщі — це досвід «круглого стола», діалогу політичних опонентів, які зуміли знайти рішення. А це дало нові можливості для розвитку країни. Такий діалог має відбуватися зараз і в українському парламенті, й у ЗМІ, й у суспільстві.

Відомо, що під час свого останнього візиту до США ви обговорювали ситуацію в Україні з президентом Джорджем Бушем. Про що конкретно йшлося?

— Мене з великою зацікавленістю вислухали і президент Буш, і його оточення. Склалося враження, що керівництво США вважає мене своєрідним експертом з українських питань. Я намагався переконати своїх співрозмовників розширювати співпрацю з Україною, долати нинішні проблеми, вести послідовну й активну політику в Україні. В історії вашої країни були важкі моменти, коли багато хто в Європі і США втратив надію на успішну співпрацю з Україною. Я такої надії ніколи не втрачав. І хоча моїх співрозмовників нелегко було переконати в правильності такого підходу, я радий, що в мене була можливість відверто й чесно обговорити ситуацію в Україні з моїми зарубіжними партнерами.

Чого ви чекаєте від Року Польщі в Україні?

— Від самого початку мого президентства я вважав стратегічне партнерство з Україною, включення України в європейські структури, співпрацю між нашими країнами одними з головних цілей моєї роботи. І коли говоритимуть про моє президентство в минулому часі, я хотів би, щоб одним з позитивних пунктів моєї діяльності назвали польсько-українські відносини. Я впевнений, що Польща за останні роки не давала підстав сумніватися: ми глибоко зацікавлені в тому, щоб Україну було включено в трансатлантичні структури.

Гадаю, такі події, як Рік Польщі в Україні — це час, коли політичне взаєморозуміння доповнюється суспільними і людськими контактами. Українцям необхідно показати досягнення польської культури й ініціювати зустрічі вчених, митців, артистів, молоді, просто звичайних людей, щоб вони могли дізнатися один про одного краще. Сподіваюся, це стане суттєвим кроком для просування контактів між нашими двома країнами, які не повинні обмежуватися зустрічами на вищому рівні.

Крім того, Рік Польщі в Україні — це демонстрація нашої стратегії. Польща, яка приєднується до ЄС, не повертається спиною до свого найближчого сусіда на Сході, а хоче й далі співпрацювати з Україною. І тут особливо важливо, щоб 2005 рік став Роком України в Польщі, оскільки це буде демонстрація проєвропейської спрямованості України.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар