З дальнім прицілом

Дмитро ГОНГАЛЬСКИЙ

Про плани російського «Національного резервного банку» в Україні розповідає недавно призначений голова правління банку Юрій Кудимов.

Очолюваний Юрієм Кудимовим банк прицінюється до українських енергокомпаній

Ви очолили банк майже три місяці тому. Які зміни очікують на «НРБ» у зв’язку з вашим призначенням?

— Жодних кардинальних змін не станеться, хоча певні нововведення в діяльності банку все-таки з’являться. Ми збираємося зробити більший акцент у своїх вкладеннях у найприбутковіші інструменти. Слідом за зниженням ставки Центробанку, зменшенням вартості грошових ресурсів на міжбанківському ринку дохідність багатьох операцій помітно знизилася. Тому «НРБ» планує вкладати кошти в інструменти з дохідністю, вищою за середньоринкову. Йдеться про акції так званого другого ешелону й корпоративні облігації. Водночас, щоб урівноважити ризики, буде збільшено портфель корпоративного кредитування завдяки залученню нових великих клієнтів. У регіонах ми плануємо активізувати операції банку з обслуговування приватних клієнтів — фізичних осіб. До речі, на ритейловий бізнес націлений і банк «НРБ-Україна».

Вкладення в українські цінні папери також буде збільшено?

— Вважаю, що з розвитком фондового ринку наш банкмає зайняти на ньому свою нішу. Проте рішення про вкладення в Україні приймає «НРБ-Україна».

Чому інтереси «НРБ» в Україні та Росії різні? В одній країні ви інвестуєте в нерухомість, в іншій — в авіапром.

— Зазвичай ми входимо в ту чи іншу галузь, коли добре обізнані з її специфікою і маємо власне бачення шляхів розвитку цього сектору економіки. Однак іноді наші придбання мають ситуативний характер. Приміром, інтерес банку до українського ринку нерухомості був викликаний його високим інвестиційним потенціалом і відомими обставинами, що склалися після 2000 року. На той час ми проаналізували ринок і дійшли висновку, що ціни на нерухомість в Україні доволі швидко зростатимуть. Тому й було здійснено вкладення в будівництво. З цієї самої причини «НРБ» зацікавився готельним бізнесом.

Банк купив акції «Аерофлоту» також лише тому, що так склалися обставини?

— Ні. Ми вже були ознайомлені з авіаційною галуззю і добре знали, що купуємо. Після розпаду СРСР «Аерофлот» був однією з небагатьох компаній в індустрії авіаперевезень, що зуміла зберегти парк літаків, інфраструктуру і відповідно свій ринковий потенціал. Ми вирішили, що за поліпшення управління й удосконалення корпоративних фінансів можна значно підвищити капіталізацію компанії. З часу купівлі акцій «Аерофлоту» наш пакет подорожчав у 2-2,5 раза.

Акції авіакомпанії в перспективі може бути продано?

— Таку можливість виключати не можна.

Чи плануєте ви придбання акцій авіакомпаній в Україні?

— Авіаційні підприємства, що входять у групу «НРБ», співпрацюють з авіазаводом ім. Антонова. У середині цього року буде побудовано перший літак Ан-148 за участю Воронезького авіазаводу. Оскільки це спільний проект, банк для його реалізації зробить певні інвестиції.

Чи планує «НРБ» взяти участь у приватизації українських енергокомпаній, тим більше що у Росії банк виявляв цікавість до енергетики?

— Ми, власне, вже прицінювалися до деяких українських енергокомпаній кілька років тому. Але тоді ціни, запропоновані нам, були доволі високими. До того ж були незрозумілими правила продажу цих активів і ступінь захищеності прав акціонерів. Якщо цей нюанс буде враховано в законодавстві, то «НРБ», можливо, візьме участь у придбанні енергоактивів за тісної співпраці з «НРБ-Україна».

Причому не обов’язково банк вкладатиме кошти в українські компанії від свого імені. Ми не прагнемо ставати власником енергокомпаній. Банк може виконувати заявки клієнтів і одержувати хороші комісійні, не ризикуючи своїми грішми. Такі заявки в нас є, і не лише на купівлю енергетичних активів. Однак для придбання корпоративних прав під замовлення спочатку потрібно сформувати великий штат фінансових аналітиків і фахівців у сфері корпоративного фінансування.

Чи цікавлять банк інші проекти, наприклад, у нафтогазовій галузі?

— Так. Недавно ми провели переговори з представництвом «Газпрому» в Україні. До речі, не виключено, що «Газпром» незабаром стане нашим клієнтом. Раніше його також обслуговував банк, але через зміни в керівництві й вихід газового монополіста зі складу акціонерів «НРБ» наша співпраця стала менш активною. Тепер банк планує надавати «Газпрому» і звичайні банківські послуги, і нестандартні продукти. Нагадаю, що 1995 року ми брали участь у реструктуризації заборгованості України за російський газ.

Нині український газовий борг становить $1,4 млрд. Ми пропонували «Газпрому» схему реструктуризації зобов’язань спільно з одним із західноєвропейських інвестиційних банків, присутнім в Україні, ING Bаrings. І Мінфін України позитивно поставився до нашої ініціативи, тоді як «Газпром» після приходу нового керівництва зацікавився іншими варіантами виходу із ситуації.

Проблема полягає в тому, що як тільки «Газпром» прийме облігації, випущені НАК «Нафтогаз України», в рахунок погашення боргу, йому доведеться заплатити ПДВ у розмірі $250 млн. У нас є спосіб розв’язання цієї бухгалтерської задачі.

І в чому полягає ваш варіант урегулювання газового боргу?

— Не можу розказати зміст схеми, оскільки певною мірою це наше ноу-хау. Крім того, в мене немає згоди на розголошення від зарубіжних партнерів. Скажу лише, що це доволі простий шлях розв’язання проблеми. Звісно, для проведення операції потрібні певні кроки з боку «Газпрому». Проте всі ризики такої операції ми передбачили.

Можливо, йдеться про внесення облігацій до статутного фонду створюваного газотранспортного консорціуму?

— Цей варіант свого часу ми відпрацьовували разом із CSFB. За всіх своїх переваг він не вирішує проблему виплати «Газпромом» ПДВ. Нині ми пропонуємо іншу схему реструктуризації боргу.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар