Мінфін про ПДВ-рахунки

Олена ДЬОМІНА

Запровадження постановою Кабінету Міністрів та Національного банку України від 23 березня 2004‑р. №‑359 спеціальних рахунків для ПДВ викликало чимало запитань у підприємців і бухгалтерів. На деякі, найважливіші, відповів директор департаменту податкової і митної політики Мінфіну Петро Андреєв.

Петро Андреєв

Який механізм запровадження спеціальних рахунків для ПДВ?

— Відтепер підприємства мають відкривати окремі поточні рахунки для сплати ПДВ у банках, у яких вони мають звичайні поточні рахунки. Якщо підприємства мають кілька поточних рахунків, то й ПДВ-рахунок може бути не єдиним відповідно до кількості наявних звичайних поточних рахунків у тих самих банківських установах. Якщо йдеться про державні підприємства, то рахунки відкриваються в Державному казначействі.

Що стосується ціни питання для підприємців, тобто вартості послуг з відкриття нового ПДВ-рахунка, то уряд разом із Нацбанком домовилися про надання рекомендацій комерційним банкам відкривати ПДВ-рахунки на безоплатній основі. На цій самій основі здійснюватиметься і їх обслуговування. 24 березня НБУ вже надав відповідні рекомендації і роз’яснив порядок відкриття та обслуговування окремих поточних рахунків для справляння ПДВ та обороту коштів цього податку.

Зрозуміло, що відразу після відкриття рахунків на них, умовно кажучи, буде нуль коштів. Проте ми передбачили можливість переказу відповідних коштів зі звичайного поточного рахунка на спеціальний ПДВ-рахунок. Також ПДВ-рахунки можна поповнювати кредитами, готівкою тощо. Цей режим дасть змогу позбутися зайвих труднощів.

Чи буде запроваджено жорстке обмеження: гроші з ПДВ-рахунка можна використовувати тільки для перерахування сум цього податку контрагенту або для сплати ПДВ до бюджету?

— Відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів і Нацбанку платник податку зможе крім податку на додану вартість розраховуватися коштами зі спецрахунка для погашення інших податкових зобов’язань, а також здійснювати відрахування до Пенсійного фонду. Таким чином, цей механізм дає можливість максимально ефективно використовувати обігові кошти та запобігти їхньому заморожуванню. Що, наприклад, у тій самій Росії не зробили, а тому й відклали запровадження системи на майбутнє.

Що відбуватиметься із залишками грошей на ПДВ-рахунку в разі ліквідації або зміни організаційної структури підприємства?

— Якщо підприємство ліквідується, то воно, згідно з чинним законодавством, має пройти відповідну процедуру. Постановою Кабміну і НБУ змін до цього порядку не вносилось, а тому підприємство при ліквідації має використовувати кошти з ПДВ-рахунка на погашення податкових зобов’язань, тобто спочатку з ПДВ, а потім і з усіх інших. У разі залишку кошти після сплати всіх зобов’язань переводяться на основний поточний рахунок підприємства.

Щодо реорганізації підприємств, то постановою до діючого порядку зміни також не вносилися. Правонаступник реорганізованого підприємства бере на себе всі податкові зобов’язання і стає автоматично розпорядником ПДВ-рахунка або рахунків реорганізованого підприємства.

Як вирішуватиметься питання зі сплатою ПДВ при проведенні товарообмінних операцій, при розрахунках векселями, чеками і т. ін.?

— Під час розрахунків у негрошовій формі, включаючи товарообмінні (бартерні) операції, вексельну форму розрахунків, заліки, погашення взаємної заборгованості тощо, підприємство має перерахувати на ПДВ-рахунок контрагента необхідну суму податку на додану вартість. При цьому в платіжному дорученні у графі «Призначення платежу» платник податку робить запис «Сума податку на додану вартість за розрахунки у негрошовій формі».

Теоретично можливо припустити ситуацію, коли значну частину безготівкової грошової маси буде заблоковано на ПДВ-рахунках. Чи розв’язано цю проблему на рівні нормативного акта і яким чином?

— Про блокування безготівкових коштів на ПДВ-рахунках не може бути мови. Якщо взяти як приклад Болгарію, то там також були спочатку побоювання стосовно заморожування значних сум на рахунках великих експортерів. Однак на практиці вони не справдилися. Так, за час існування спецрахунків у Болгарії суми залишків були мізерними порівняно з оборотом коштів на ПДВ-рахунках. Згідно з упроваджуваним в Україні порядком кошти постійно перебуватимуть в обороті, саме тому через справляння ПДВ та інших податкових платежів до бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду «зависання» коштів, по суті, неможливе. Це вигідно відрізняє нашу систему від болгарської та російської.

Якщо ПДВ можна буде сплачувати тільки зі спеціального рахунка, чи означатиме це, що всі іноземні контрагенти наших підприємств повинні відкрити спецрахунки в Україні?

— Ні, це не зовсім так. Спільні підприємства, філіали й дочірні підприємства закордонних фірм, які зареєстровані в Україні і є платниками ПДВ, мають відкривати ПДВ-рахунки на загальноприйнятій основі. Закордонні ж компанії не повинні відкривати спецрахунки, бо працюють за правилами, що встановлені в тій країні, де вони зареєстровані.

У болгарській системі передбачений певний фінансовий «поріг» для суми платежу, з якого починається перерахування коштів за допомогою ПДВ-рахунків (наприклад, при оплаті товару на 100 грн окреме платіжне доручення оформлювати не потрібно, а починаючи з 101 грн — так). Чи є подібні умови в нашому порядку?

— Жодних обмежень за сумами платежу через ПДВ-рахунки ми не встановлювали. Такий поріг перш за все не є корисним для самого платника, позаяк навіть дрібні суми можуть бути враховані у податковому кредиті. Ми ж розуміємо, що копійка до копійки — це вже гривня.

Яку відповідальність передбачено за порушення встановленого порядку функціонування ПДВ-рахунків?

— Спільною постановою Кабміну і Нацбанку не внесено зміни до чинного законодавства, зокрема й щодо відповідальності за несплату податку на додану вартість. Тому при проведенні платежів за новою системою платник несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Якщо ж хтось усупереч логіці не захоче відкривати ПДВ-рахунків, то це буде лише проблемою для нього. Цей платник не зможе розраховувати на відшкодування податку на додану вартість з бюджету і водночас він сплачуватиме ПДВ на загальних підставах.

У перші місяці функціонування ПДВ-рахунків ми разом із ДПАУ відпрацюємо можливість не застосовувати санкцій до платників за дрібні порушення. Зараз проводимо широку роз’яснювальну роботу для платників ПДВ на всіх рівнях з метою мінімізації будь-яких труднощів в обліку та звітності. Так, у Мінфіні вже діє «гаряча» інтернет-лінія з актуальних питань упровадження та функціонування системи окремих поточних рахунків для справляння ПДВ та обігу коштів цього податку, і на веб-сайті міністерства (www.minfin.gov.ua) для цього створено спеціальну рубрику «ПДВ-рахунки: запитання-відповіді». Таким чином ми намагаємося допомогти платникам безболісно адаптуватися до нової системи справляння податку.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар