Кризи не буде. Але...

Експерти «Контрактів» не прогнозують повторення продовольчої кризи, натомість пророкують чергові непопулярні для бізнесу адмінзаходи уряду задля запобігання дежавю.

Вікторія ГАЛУШКО, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

Слід очікувати, що в разі підвищення цін на основні продовольчі товари буде вжито «старих» заходів: установлення максимальних цін, обмеження рентабельності виробництва й торгової націнки. Найімовірніше, блокування міжобласної торгівлі буде одним із пріоритетних напрямів політики уряду, спрямованої на самозабезпечення областей зерном. Шанси на те, що уряд відмовиться від адміністративного втручання в разі підвищення цін на продовольство, дуже низькі. На жаль, психологія уряду не змінилася. Нинішній уряд — «немолодий», орієнтуються на радянську владу, яка все робила лише адміністративними методами. 2003 рік є яскравим прикладом: діяльність трейдерів було паралізовано. Держава не дозволяла переміщення зерна між областями, заборонила борошномельним підприємствам купувати зерно дорожче ніж 850 грн/тону, тоді як імпортне зерно коштувало 1000 грн. Якщо уряд знову візьметься так само регулювати ринок — трейдерам тут нема чого робити. Хіба що пристосовуватися, домовлятися з урядом. Наприклад: ви нам повертаєте експортне ПДВ — ми імпортуємо в Україну пшеницю. Варіант для переробників: ви повертаєте нам експортне ПДВ — ми не підвищуємо внутрішні ціни на продукти харчування.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації:

Проблема з відшкодуванням ПДВ дуже серйозна, тому що подальший розвиток АПК залежить від зростання й підтримки експорту. Внутрішній ринок сільгосппродукції розвивається повільніше, ніж сільгоспвиробництво. Щоб зберегти зростання в АПК, потрібно нарощувати експорт.

Уже сьогодні спостерігається негативний опосередкований вплив невідшкодування ПДВ на ситуацію в сільському господарстві. На весняні польові роботи бракує коштів, бо інвестори, які вкладали гроші у збільшення виробництва зерна в Україні з метою подальшого експорту, припинили свої інвестиції. Банки вирішили не надавати кредити, які використовуються для нарощування обсягів виробництва з метою експорту через відсутність перспективи їх повернення. І цей процес ще більше поглиблюватиметься.

Андрій ЯРМАК, заступник директора Проекту аграрного маркетингу:

Минулий рік чітко продемонстрував, що адміністративне втручання в ринок було помилкою. Про це нещодавно говорив пан прем’єр у зверненні до Верховної Ради. Взагалі, адміністративне втручання зазвичай не має під собою законодавчої бази і суперечить багатьом законам. Наприклад, торік було встановлено граничні ціни на деякі товари в роздрібній мережі Києва. До чого це призвело? До зникнення їх з полиць магазинів, оскільки жодного підприємця ніхто не має права змусити працювати збитково. Торгівля перемістилася на базари. Хто від цього виграв? Усі втратили.

Великих цінових коливань на ринку пшениці не буде. Що ж до ринку жита, то його в Україні дуже мало й ціни на цей товар все ще можуть збільшитися. Ціни на м’ясо поки що стабільні. Однак думаю, що вже в травні–червні варто очікувати їх зростання, оскільки поголів’я значно скоротилося, а споживання м’яса в Україні продовжує зростати. Тенденція збільшення цін на м’ясо утримуватиметься упродовж майже всього року.

Отже, криза на продовольчому ринку неможлива, якщо її не буде створено штучно. Взагалі у країні, яка має ринкову економіку, продовольча криза практично неможлива, оскільки є міжнародна торгівля.

Микола ВЕРНИЦЬКИЙ, директор аналітичної компанії «ПроАгро»:

Краще, якби уряд застосовував не адміністративні методи регулювання, а якісь ринкові. Я думаю, що й ті, й інші поєднуватимуться, бо практика свідчить: у критичних ситуаціях уряд частіше вдається до адміністративного регулювання — обмеження рентабельності, цін, експорту, а вже потім запроваджує якісь ринкові механізми.

Щодо неповернення ПДВ, то, якби рік був урожайним, аграріям було б дуже гірко. А так на пшеницю цей чинник не впливає, бо вона не експортується, надлишки ячменю вже й так всі вивезено. Хороший попит з боку внутрішніх споживачів поки що утримує від обвалу ціни на соняшник. Однак він дешевшає, як і кукурудза. Основна причина — неповернення ПДВ експортерам.

Іван ТОМИЧ, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України, голова Комітету ВР з аграрної політики:

Долю законопроекту №?4000-1 прогнозувати складно, але, я вважаю, його буде розглянуто повторно. Проте зараз керівництво парламенту і більшість винесли на порядок денний політичну реформу. Тож остаточне вирішення питання відшкодування ПДВ експортерам сільгосппродукції може затягнутися ще на місяць.

---

Засіки Батьківщини-2004

Усі без винятку прогнози експертів ринку щодо врожаю зернових оптимістичні. Хоча при плануванні аграрних проектів треба буде врахувати деякі застереження.

Аліна ФЕДЯЙ, «УкрАгроКонсалт»:

— За умов збереження врожаю на засіяних площах (14,6 млн га) валовий збір зернових може становити 34,4 млн т. Озимини буде зібрано 17,3 млн т, ярини — 17,1 млн т. Валовий збір озимої пшениці за врожайності 27,6 ц/га дорівнюватиме 14,5 млн т.

Андрій ЯРМАК, заступник директора Проекту аграрного маркетингу:

— Україна має зібрати близько 30-32 млн т зерна. При цьому обсяг пшениці, швидше за все, буде на рівні 12 млн т. Продовольчої буде менше половини, оскільки якість посівного матеріалу, що використовувався, торік була дуже низькою. За моїми підрахунками, оцінка площі посіву озимої пшениці в Україні 2003 року на 10-15% завищена. Отже, буде зібрано не більш як 5-6 млн т продовольчої пшениці або приблизно на рівні потреби нашої країни, якщо не враховувати запасів, які також треба поповнювати. Водночас на ринку буде забагато фуражної пшениці, яку потрібно буде експортувати. Великим залишиться виробництво кукурудзи, яка торік дала дуже непоганий прибуток. Не виключено, що виробництво кукурудзи навіть дещо збільшиться. Також варто очікувати збільшення виробництва жита, але воно все ще буде значно нижчим, ніж у середньому за минулі роки.

Володимир ЛАПА, заступник генерального директора Української зернової асоціації:

Зернові — 32-35 млн т.

Пшениця — 11-15 млн т.

Ячмінь — 8-9 млн т.

Кукурудза — близько 6 млн т.

Іван КИРИЛЕНКО, віце-прем’єр-міністр з питань АПК:

Зернові — 32-35 млн т.

Продовольче зерно — 12-15 млн т.

Іван ТОМИЧ, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України:

— Озимі збереглися непогано. Та через те, що добривами за пільговими цінами селяни були забезпечені менше ніж на 10% потреби, втрачено час для внесення азотних добрив. Отже, від урядових прогнозів слід відняти щонайменше 1,5-2 млн т.

 

Прогноз компанії «ПроАгро»
Культура	2004 р.		2003 р.
	Урожайність, ц/га	Валовий збір, тис. т	Валовий збір, тис. т
Зернові	22,8	32921
Зокрема пшениця	25,2	14260	3599
ячмінь	21,5	9410	6832
жито	17,4	1247	624
кукурудза	28,5	5265	6865
овес	18,4	949	933
просо	14,8	334	341
гречка	10,8	355	311

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар