Нам вистачить

Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ

Продовольча пшениця: попереду дефіцит і подорожчання

Нинішня стабільність на ринку зумовлена трьома чинниками: трейдери поспішили завезти якомога більше пшениці; стабільністю цін на світовому ринку; розпродажем запасів сільгоспвиробниками. Останнім часом спостерігається навіть подешевшання імпортної пшениці 3-го класу до 1300-1340 грн/т.

Як прогнозують аналітики компанії «ПроАгро», стабільність зберігатиметься упродовж березня завдяки накопиченим раніше запасам, які оцінюються компанією в 1,2 млн т, а Держстатом — в 1,8 млн т. Згодом, у травні-червні імпорт доведеться продовжити. З урахуванням того, що тепер імпортерам доведеться сплачувати ПДВ, ціни імпортної пшениці 3-го класу можуть стягнути 1400-1450 грн/т. Це зумовить необхідність підняти ціни на хліб.

Наприкінці червня, як вважають фахівці «АПК-Інформ», ціни почнуть зменшуватися. Проте, як вважає міністр агрополітики Віктор Слаута, вони навіть у серпні не будуть нижчими за 800 грн/т завдяки очікуваному придбанню держоператорами 3 млн т пшениці. Втім, незалежні експерти називають іншу причину вірогідних високих цін — замалі обсяги продовольчої пшениці через брак якісного насіння після торішнього неврожаю.

Жита не знайдеш вдень з вогнем

Неврожай жита минулого року спіткав не тільки Україну, а й усю Східну Європу. А в Західній, тобто в ЄС, складність процедури отримання дозволу на розпродаж запасів не дозволила цим країнам наситити європейський ринок. У результаті жито, яке надходить на виробництво «соціальних» сортів хліба, не знайдеш вдень з вогнем. За даними МінАП, на кінець січня запаси становили 174 тис. т за щомісячної потреби у 100 тис. т, а імпорт не перевищував двох тисяч тонн за місяць.

Ті вітчизняні господарства, в яких жито все-таки вродило, продають цей товар неохоче й малими партіями лише тоді, коли їм конче потрібні гроші. Зменшувати ціни вони не хочуть, а купувати за нинішніми хлібозаводи не можуть — ціни на «соціальні» сорти жорстко фіксуються місцевими органами влади. Трейдери також купують товар малими партіями, щоб швидко переробити, продати й лише тоді купити нову партію. Тож пекарів зараз виручає Держрезерв. Однак схоже, що резерви в державних засіках вичерпуються, бо нещодавно саме через подорожчання житнього борошна в Сумах зросли ціни на хліб з пшенично-житньої суміші. Експерти вважають, що зараз, як і восени, з Сум почався новий виток цін на хліб, який, проте, не буде таким відчутним, як попередній. До кінця сезону, за прогнозами «АПК-Інформ», жито дорожчатиме, причому значно швидше, ніж пшениця.

Ячмінь: експорт припинився

Ця культура з початку сезону і аж до лютого була «стратегічною» для трейдерів: з 1,9 млн т експортованого з початку сезону зерна 1,1 млн т припадає на ячмінь. Однак з березня експорт ячменю майже припинився. Причина криється у вичерпанні запасів у господарствах. Зараз сільгоспвиробники продають ячмінь машинними партіями. Зрозуміло, що такі обсяги не задовольняють експортерів. Це турбує також власників ферм м’ясного напрямку і птахофабрик.

Відсутність великих партій на ринку, а також брак обігових коштів змусили виробників комбікорму теж оперувати невеликими (до 100 т) партіями й не закуповувати нову сировину, поки не буде продано попередню партію комбікорму. До кінця сезону ринок буде млявим. «ПроАгро» передбачає незначне підвищення цін — до 750 грн/т до кінця сезону.

Кукурудза: за два місяці — 900-950 грн/т

Для експортерів — «основна» культура цього року. На жаль, надії не виправдалася через невідшкодування ПДВ. Експорт був головним стимулом зростання цін на цю культуру, так що припинення закупівель трейдерами неабияк порадувало власників тваринницьких ферм м’ясного напрямку і птахофабрик.

Зараз ціни на кукурудзу знижуються і, за прогнозами компанії «ПроАгро», повільно знижуватимуться ще деякий час, адже сільгоспвиробники у зв’язку з весняними польовими роботами спродують свої запаси, які віце-прем’єр-міністр з питань АПК Іван Кириленко оцінює в 1,5 млн т. І якщо найближчим часом на зовнішніх ринках не станеться сплеску попиту на українську «натуральну», немодифіковану кукурудзу, передумов для подорожчання цього товару поки що не буде. Однак у травні-червні у міру вичерпування запасів «ПроАгро» очікує підвищення цін на кукурудзу до 900-950 грн/т.

Ну дуже багато борошна

Ринок борошна близький до перенасичення. Окрім борошна з імпортованої у великих кількостях пшениці на ринок «тиснуть» постачання дешевого борошна з Держрезерву по 1814 грн/т (вищий гатунок), 1605 грн/т (1-й гатунок), 1410 грн/т (2-й гатунок) і 1170 грн/т (житнє), а також контрабанда та пільговий імпорт через донецькі СЕЗи.

Держрезерв налаштований досить агресивно: відомство прагне збільшити виробництво борошна у 2,5-3 рази порівняно з минулим роком — до 500 тис. т. Однак із середини лютого до середини березня йому вдалося продати 35 тис. т із запланованих 70 тис. т щомісяця. Як пояснює начальник інформаційно-аналітичної служби «АПК-Інформ» Андрій Панкратов, збут стримується великими запасами, які з початку сезону, попри неврожай пшениці, постійно зростали й станом на 1 лютого, за найскромнішими підрахунками, досягли 570 тис. т. Це на 46% більше, ніж торік. Ціни на борошно в цій ситуації мали б знизитися. Єдине, що цьому заважає, — те, що пшениця не дешевшає. Тож середні ціни на умовах поставки з підприємства, за інформацією «ПроАгро», становлять 1950-2050 грн/т за вищий гатунок і 1880-1950 грн/т — за 1-й.

Як вважає Андрій Панкратов, перенасичення ринку борошна й дешева пропозиція від Держрезерву змусять переробників знизити обсяги виробництва, а імпортерів — скоротити імпорт. Утім, імпорт зменшиться також через те, що Росія розглядає можливість запровадження експортних мит ще й на борошно.

Усе це змушує аналітиків прогнозувати стабільність цін на борошно на найближчий час і зовсім незначне зростання — до кінця сезону. При цьому дефіциту не буде в жодному його вияві.

Експорт соняшника спровокує дефіцит

Як і кукурудзи, соняшнику в Україні поки що не бракує — запаси в господарствах, у трейдерів і переробників МінАП оцінює в 1,5 млн т. Завдяки цьому відбувається жвавий експорт. За даними компанії «УкрАгроКонсалт», за лютий-березень експортовано 175 тис. т насіння соняшнику, а з початку сезону — 800 тис. т. «Якщо експорт продовжуватиметься такими самими темпами, то влітку соняшнику може забракнути», — заявляють представники «УкрАгроКонсалту». Однак до дефіциту справа, швидше за все, не дійде через невирішеність питання відшкодування експортного ПДВ.

Пристрасті навколо ПДВ зумовили спад активності торгівлі соняшником. Великі торгівці й сільгоспвиробники наразі притримують товар до кращих часів. Торгують лише невеликі посередницькі компанії, поспішаючи продати свої скромні запаси, поки він не подешевшав. Тим часом тенденція до зниження цін зберігатиметься ще принаймні деякий час — доти, доки експорт знову не стане вигідним навіть без відшкодування ПДВ.

Олія: тимчасовий цінопад

Експортні ціни на олію визначають ціни на соняшник. Крім того, це єдиний сегмент ринку, де експорт здійснюють переробники, відшкодовувати яким ПДВ обіцяє ухвалений депутатами проект Закону «Про внесення змін до Закону «Про державний бюджет на 2004 р.» (щодо сплати ПДВ при експортно-імпортних операціях з сільгосппродукцією).

Отже, цей ринок перебуває під впливом експортних цін, які останнім часом знизилися. Внутрішні ціни зменшуються ще й завдяки постачанням дрібних олійниць, які користуються подешевшанням насіння. Отже, великі олійноекстракційні заводи, орієнтовані передусім на експорт, зараз утримують ціни на нерафіновану олію на рівні 3700-3750 грн/т, а олійниці, які працюють виключно на внутрішній ринок, продовжують знижувати ціни до 3650-3700 грн/т.

Фахівці компанії «ПроАгро» на найближчий час прогнозують, що ціни продовжать падати. Однак обвалу не буде — ОЕЗи й надалі експортуватимуть більшу частину продукції і на ті обсяги, що надходитимуть на внутрішній ринок, підтримуватимуть експортні ціни. А в другій-третій декаді травня експортні ціни, як передбачають фахівці «УкрАгроКонсалту», підвищаться. Відповідно, за прогнозами фахівців асоціації «Укролія», дещо зростуть до кінця сезону й ціни на внутрішньому ринку. Проте дефіциту олії не прогнозує жоден з опитаних «Контрактами» експертів.

Цукор: перенасичення ринку

Дивні тенденції нині спостерігаються на ринку цукру. З одного боку, активно імпортується сирець. З початку нинішнього сезону (жовтень) тільки легально його було імпортовано близько 250 тис. т. «Продовжується контрабанда білого цукру з Польщі», — додають представники асоціації «Укрцукор». «Тиснуть» на ринок також Держрезерв, який торік придбав 100 тис. т цукру, а тепер «відповідно до плану оновлення товарно-матеріальних цінностей» хоче продати 70 тис. т, а також сільгоспвиробники, які отримали цукор на давальницьких умовах, а тепер планують його продати перед весняними польовими роботами. З іншого боку, цукор упродовж 13-19 березня підскочив у ціні відразу на 3,2%, тоді як тривалий час до того він дорожчав менше ніж на 1% за тиждень.

Утім, загальна тенденція на ринку збереглася. Значні обсяги легальних і не дуже поставок сирцю, цукрового сиропу й білого цукру не дають середній гуртовій ціні (2270 грн/т) досягнути рівня встановлених законом мінімальних цін (2370 грн/т). Як вважає голова Держрезерву Микола Песоцький, роздрібні ціни на цукор через насичення ринку не перевищать 2,4-2,7 грн/кг. На думку голови Держдепартаменту продовольства Міністерства агрополітики Євгена Лаврова, нинішні ціни на цукор збережуться до червня, а відчутне подорожчання можливе хіба що в серпні. Проте до того часу зацікавлені особи якнайскоріше пролобіюють пільговий імпорт 125 тис. т сирцю. Їхні лобістські зусилля напевне активізуються, бо наступного місяця в Бразилії, яка є найбільшим у світі виробником тростини, почнуть «рубати» рекордний у її історії врожай.

Запаси цукру в Україні, за даними «Укрцукру», досягли на 1 березня 1100 тис. т при тому, що потреба до кінця сезону становить 900 тис. т. Отже, попри нещодавнє вилучення з режиму вільної торгівлі з країнами СНД білого цукру й сиропу, в цукровій галузі слід говорити не про продовольчу кризу, а про сильну інвестиційну непривабливість у зв’язку з перенасиченням ринку.

---

Темпи зростання середніх цін на хліб, за даними Мінекономіки (30 вересня 2003 р. = 100%)

	1.1.2004	10.3.2004
З борошна вищого гатунку	126,3	129,1
З борошна першого гатунку	118,3	120,9
З суміші	118,1	119,4

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар