Радіоактивний маркетинг

Андрій ШЕШЕРА

Нова маркетингова політика Новокраматорського машинобудівного заводу, яка передбачає «нетрадиційні» замовлення, спонукає підприємство до лідерства в царині... утилізації ядерних відходів.

Збільшити (99 kB JPG)

Перший крок до чорнобильського контракту

Ситуація з утилізацією відходів ядерного палива (ВЯП) в Україні перезріла: Росія неодноразово заявляла про своє небажання в подальшому приймати на свою територію «вигорілі» ТВЕЛи з українських атомних станцій і підвищила ціни на такі послуги. На часі спорудження національного сховища для небезпечного «сміття». Його планують побудувати орієнтовно у 30-кілометровій Чорнобильській зоні на базі ліквідованого спецпідприємства «Вектор».

Торік «Енергоатом» оголосив тендер на спорудження національного об’єкта укриття ВЯП. Обсяг фінансування затвердженої урядом Комплексної програми утилізації радіоактивних відходів у 725,335 млн грн припускав гостру конкуренцію у конкурсі відомих спеціалізованих компаній. справді, восени 2003 року до пулу «довірених», яких було допущено до другого етапу конкурсу, ввійшли такі компанії, як Framatome ANP (Франція), Holtec (США), «Атомстройекспорт» (Росія) - й поряд з ними консорціум вітчизняних компаній, основу якого становить Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ, м.Краматорськ Донецької обл.).

Керівництво НКМЗ вирішило «потренуватися» на сухому сховищі відпрацьованого ядерного палива Запорізької АЕС. Тамтешній проект - це прообраз чорнобильського сховища ВЯП у мініатюрі. Завод уклав угоду з атомною станцією про виробництво й постачання спеціального облицювання для контейнерів, в яких утилізуються відходи ядерного палива. Кілька тижнів тому новокраматорці почали відвантажувати першу партію таких контейнерів.

За інформацією Володимира Жулія, начальника відділу маркетингу ЗАТ НКМЗ, виробництво величезних сталевих «каструль», (якими, по суті, є контейнери для довготривалого зберігання реакторних відходів), не є надскладним завданням для велетенського машинобудівного підприємства. Завод спеціалізується на устаткуванні для важкої промисловості й технічно виконати замовлення Запорізької АЕС йому було не складно. нша річ, що ця продукція є непрофільною для НКМЗ - відтак треба було зважати на позавиробничі чинники. Головний - надійність, бо ж старі «зборки» тепловиділяючих стержнів містять радіоактивний уран, плутоній та продукти їх розпаду, що залишатимуться небезпечними впродовж десятиліть. Аби отримати право на замовлення, НКМЗ мусив назбирати чималий «портфель» спеціальних ліцензій, пройти ретельну перевірку Державного центру якості.

Утім, гра, вочевидь, варта свічок. Якщо новокраматорці з партнерами таки виграють тендер на спорудження національного сховища ВЯП, вони забезпечать себе вигідними замовленнями на багато років уперед. Адже, за попередніми розрахунками, від українських АЕС об’єкт щорічно прийматиме на зберігання 504 відпрацьовані «зборки» від реакторів типу ВВЕР-1000 і 216 «зборок» на зразок ВВЕР-440. Цілком можливі також варіанти братньої допомоги (не задарма, вочевидь) іншим постсоціалістичним країнам та «третього світу», які також активно шукають варіантів, як здихатися «посліду» від старих радянських реакторів. Адже на сьогодні, згідно з даними МАГАТЕ, реактори радянського зразка діють у 16 країнах світу: Білорусі, Латвії, Болгарії, Китаї, Північній Кореї тощо.

Нетрадиційні замовлення

Опосередкованою причиною нинішніх успіхів НКМЗ стала певна економічна «яма», в якій завод опинився рік тому. Тоді заводські аналітики з тривогою констатували, що за підсумками 2002 року підприємство знизило чистий прибуток відразу на 15,4%, або на 136, 478 млн грн. Георгій Скудар, президент ЗАТ НКМЗ, визнавши головною причиною невдачі загальний спад на світовому ринку машинобудування, висунув перед колективом мету: наполегливо шукати нові, хоча б і нетрадиційні замовлення. Як в Україні, так і за її межами, не нехтуючи «дріб’язком».

Одним з перших досягнень відкоригованої маркетингової політики стало входження новокраматорців на ринок вітрових електростанцій, що мають нині попит у багатьох країнах світу. Не прагнучи перевершити відомих виробників «вітряків», НКМЗ відшукав власну нішу. Підприємство зробило ставку на виробництво високоякісних валів вітроагрегатів, від витривалості яких безпосередньо залежить вік існування екологічно чистого генератора електрики й відповідно його рентабельність. Нині НКМЗ визнано авторизованим постачальником комплектуючих для вітроенергетичних установок американської компанії General Electric. Кілька десятків роторних валів відвантажують наразі до голландського міста Роттердам, де на майданчику місцевого нафтопереробного заводу створюють «парк вітру», що має повністю задовольняти потреби в електриці цього супермодерного підприємства. В Україні ж НКМЗ разом з дніпропетровською фінансово-промисловою групою «Конкорд» розгортає виробництво вітчизняної вітроенергетичної установки нового покоління потужністю 750 кВт/год.

З інших вдалих маркетингових знахідок НКМЗ відзначмо «відкриття» російського ринку золотовидобувних драг, відновлення виробництва потужних крокуючих екскаваторів для кар’єрних розробок, перші пропозиції бурового обладнання й навіть вихід з оригінальними розробками на «понадвузький» і щільно поділений між традиційними виробниками ринок гірничої підземної техніки.

Як результат - торік, за попередніми даними, НКМЗ на третину збільшив валові обсяги продажу, а поточного року планує вперше в своїй історії перетнути у випуску продукції символічну межу в 1млрд грн. Серед перспективних замовлень, що зараз виконуються, - лінія безперервного розливу сталі для Єнакієвського металургійного комбінату, прокатний стан для Новолипецького меткомбінату (Росія), поставки до Китаю, Пакистану, Болгарії, Бразилії й навіть США.

Новокраматорці відверто поспішають заробити. Бо, як твердить Георгій Скудар, підприємство на сьогодні майже вибрало так звані внутрішні резерви для подальшого динамічного зростання. На часі тотальна комп’ютеризація всіх виробничих процесів та впровадження новітніх технологій обробки металу, на що лише поточного року планується витратити 150 млн грн.

---

НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ ФЕНОМЕН

Свого часу Новокраматорський машзавод, приватизований трудовим колективом на початку 90-х у формі закритого акціонерного товариства, витримав шалений натиск «донецьких» бізнес-груп, що мали на меті перебрати контроль над цим підприємством. Вистоявши, НКМЗ залишається нині чи не єдиним у регіоні підприємством галузі, не підконтрольним відомим холдингам на кшталт ндустріального союзу Донбасу чи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ). Ба більше, новокраматорці мають завдяки своєму незалежному статусу відчутні вигоди.

На початку минулої осені НКМЗ відвантажив ВАТ «Северсталь» (м. Череповець, Росія) потужну листоправильну машину. Росіяни не приховували, що агрегат потрібен їм, аби на прокатному стані 5000 налагодити випуск широкої трубної заготовки (штрипса), з якої можна продукувати одношовну трубу для нафтогазових магістралей. Саме «одного шва», замість традиційних двох, вимагають нині від трубників з міркувань екологічної безпеки у більшості розвинених країн світу. Гострий дефіцит широкого штрипсу відчуває й вітчизняний Харцизький трубний завод, контрольований компанією Рината Ахметова СКМ. Навряд чи в донецькій компанії з радістю зустріли звістку про чергову трудову перемогу НКМЗ, що дасть змогу конкурентам СКМ у трубному бізнесі, «Северсталі», вирватися вперед у змаганні за найпривабливіші ринки. Азарт змагання породив у СКМ мету щонайшвидше модернізувати на металургійному комбінаті «Азовсталь», акціонером якого є компанія, прокатний стан 3700, збудований ще за радянських часів, аби в перспективі мати свою власну заготовку для одношовної труби.  якими серйозними не були б образи на НКМЗ, що «не відчув ситуації», а найімовірнішим кандидатом на оновлення прокатного комплексу в Маріуполі є знову ж таки машинобудівний гігант з Краматорська.

Довідка

ТВЕЛ - тепловиділяючий елемент ядерного реактора. У ТВЕЛі протікає ядерна реакція ділення палива, в результаті якої виділяється тепло. Венергетичних реакторах термін роботи ТВЕЛів - 3 роки.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар