ПДВ на особливому рахунку

Олена ДЬОМІНА

З 1 липня цього року суми ПДВ акумулюватимуться на спеціальних рахунках

збільшити

Доручення уряду запровадити спеціальні рахунки вже з 1 липня міститься в Указі Президента «Про окремі поточні рахунки для стягнення податку на додану вартість і обігу коштів податку», що з’явився минулого тижня. Документ, по суті, став відповіддю глави держави на пропозицію підписати закон про зміни до деяких законів з огляду на ухвалення держбюджету-2004 (законопроект № 4000-1). Леонід Кучма розкритикував зафіксовані в законопроекті підходи уряду і законодавців у розв’язанні податкових питань і, вже не сподіваючись ні на кого, вирішив сам розпочати фіскальну реформу. Запропонований захід, на думку Президента, допоможе підвищити ефективність стягнення ПДВ і запобігти зловживанням та порушенням законодавства у сфері оподаткування. Цілі загалом зрозумілі. Проте «такі спецрахунки Законом про ПДВ не передбачені. Тож легітимність указу, який передбачає зміну порядку сплати податку на додану вартість, може бути поставлена під сумнів», — говорить Олександр Мінін, партнер у юридичній фірмі «КМ Партнери».

Щоб не посварити ПДВ-рахунки із законом

Проте нині вже можна спрогнозувати, як саме буде вирішено цю проблему. Нещодавно Петро Андреєв, директор Департаменту податкової і митної політики Мінфіну, оприлюднив інформацію, що законопроект про запровадження спеціальних рахунків для ПДВ уже підготовлено. При цьому чиновник додав, що уряд розраховує на 30-відсоткове збільшення надходжень ПДВ тільки за перший рік дії системи спецрахунків. Варто сказати, що законопроект має всі шанси пройти через ВР. Ініціативу України про запровадження ПДВ-рахунків підтримали в Міжнародному валютному фонді. За деяким даними, проти цієї ідеї особливо не заперечує ДПАУ.

Єдиною перешкодою, мабуть, може стати Фінансово-банківський комітет ВР. Принаймні Сергій Терьохін — один з членів комітету — вважає, що Болгарія (а саме її досвід ми переймаємо, запроваджуючи спецрахунки) — не приклад для України. Однак не виключено, що, як неоднаразово вже бувало, уряду й депутатам вдасться знайти компроміс — нещодавно уряд доручив Мінфіну сформувати робочу групу з представників КМУ і Профільного комітету ВР для доопрацювання відповідного законопроекту.

Новий рахунок — нові проблеми

Яким буде зміст майбутнього закону, говорити зарано. Поки що відома загальна ідея ПДВ-рахунка: нарівні з розрахунковим рахунком платника податків у банку існуватиме спеціальний рахунок для сум податку на додану вартість. При розрахунках компаніям доведеться переказати платіж без ПДВ на розрахунковий рахунок постачальника, а суму податку — на спецрахунок. Гроші з цього рахунка можна буде переказати або до бюджету для сплати ПДВ (на нього ж у разі виникнення податкового кредиту здійснюватиметься нарахування відшкодованих з бюджету сум ПДВ), або іншому постачальнику на його ПДВ-рахунок. Однак вже сама ця схема може виявитися для наших підприємств надзвичайно обтяжливою.

Протягом короткого часу з моменту запровадження ПДВ-рахунків станеться вилучення частини грошової маси (грошових залишків підприємств) з поточного господарського обігу на ПДВ-рахунки. Формально ці гроші будуть в обігу, але фактично не зможуть бути використані для виконання угод. Адже в цей час платники ПДВ мають можливість використати суми ПДВ, отримані від покупців, для придбання засобів виробництва (праці, сировини і матеріалів, послуг тощо) з моменту отримання аж до моменту сплати ПДВ. А в системі ПДВ-рахунків кошти, що надійшли на них, не зможуть бути використані у цих цілях (за винятком оплати ПДВ постачальникам товарів і послуг).

Цілком можливо, що запровадження спецрахунків загальмує всі експортно-імпортні операції. Якщо припустити, що після запровадження спеціальних ПДВ-рахунків до вирахування прийматиметься тільки той податок на додану вартість, який проплачений з такого рахунка, то в цьому разі всі іноземні постачальники повинні мати ПДВ-рахунки в українських банках. А для цього всім імпортерам доведеться відкрити в Україні свої представництва. Запитання: «Чи багато нерезидентів захочуть зробити додаткові витрати?»

Спеціальні рахунки сильно ускладнять роботу компаній з розгалуженою мережею представництв або «точок» продажу. Скажімо, у компанії одні підрозділи зайняті тільки збиранням виручки, а інші — тільки витрачають кошти. При запровадженні спецрахунків таким підприємствам доведеться створювати цілу систему планування — у кого ПДВ зі спецрахунків забирати, а кому — віддавати. Очевидно, що це в багато разів збільшить витрати. Чи варто говорити, що витрати зростуть у всіх власників ПДВ-рахунків — передусім, через збільшення документообігу. Адже для проведення тієї чи іншої операції підприємству потрібно буде виписати щонайменше дві платіжки: одну на оплату товарів і послуг, іншу — для переказу грошей з ПДВ-рахунка.

Основною ж цивільно-правовою проблемою новації буде достоту дивний правовий режим коштів на ПДВ-рахунку. З одного боку, вони, безумовно, є власністю платника податків, доки не переказані до бюджету. З іншого — фірми зможуть використати цю частину своїх коштів лише для сплати ПДВ до бюджету і для переказу грошей на ПДВ-рахунок контрагента. Важливо зазначити, що такий платіж (з ПДВ-рахунка на ПДВ-рахунок) вважатиметься нормальним виконанням грошового зобов’язання. Однак тоді зникне весь сенс реформи: та сама горезвісна фірма-одноденка «позбуватиметься» «небажаних» накопичень на ПДВ-рахунку, оплачуючи з нього (переказом на ПДВ-рахунок контрагента) будь-яку свою заборгованість.

Можливо, добрі наміри, які має держава, запроваджуючи спецрахунки (уникнення недоплати бюджету з ПДВ і відшкодування без затримок) і варті цього. Але ось у те, що в країні вдасться, нарешті, перекрити незаконні схеми відшкодування експортного ПДВ, не віриться. І для такої недовіри є всі підстави.

Непереможні «сірі» схеми

«Нас якимись ПДВ-рахунками не візьмеш, ми народ звичний, — пише відвідувач одного з юридичних інтернет-форумів. — Усе, що не зможемо засунути в тінь, переведемо на спрощенку». «У хід підуть схеми, засновані на взаємозаліку векселів або на використанні рахунків компанії, яка не є платником ПДВ», — припустають експерти, з якими спілкувалися «Контракти».

Хто справді радий майбутнім змінам, то це фірми, які переводять кошти у готівку. «Я задоволений запланованим запровадженням ПДВ-рахунків, — повідомляє інший учасник інтернет-форуму, який, судячи з усього, переведенням в готівку займається професійно. — Держава, мабуть, вирішила подбати і про нас. Тарифи на переведення в готівку однозначно зростуть». Цілком очевидно, що схеми, які використовуються, стануть ще витонченішими, ланцюжок переведення у готівку довшим. Ба більше, такі схеми, швидше за все, з’являться ще до того, як висохне чорнило на законі про ПДВ-спецрахунки, — бізнес і держава знову розіграють партію внічию.

---

«За»

Сергій ТІГІПКО, голова Національного банку:

—Ми підемо за болгарським варіантом нарахування ПДВ. Це не буде проблемою для банківської системи, бо з’являться відповідні рахунки, які діятимуть у визначеному режимі. Для банків немає різниці — одним рахунком більше, одним менше. На сьогодні підприємства мають по кілька десятків рахунків — це нормальна практика. Нині вже практично розроблена НБУ методика функціонування ПДВ-рахунків. А щодо ефекту від їх запровадження, то нехай це питання аналізує Мінфін, наша справа — чітко обслуговувати такі рахунки.

Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр, міністр фінансів:

—Гадаю, що, запроваджучи спецрахунки, розв’яжемо проблему неповернення ПДВ раз і назавжди. Ідеологія досить проста і зрозуміла. На спецрахунку платника податків акумулюється як вхідний, так і вихідний ПДВ. І він нікуди не йде від платника податків. Йому повертати не треба. Треба буде тільки заповнювати великому експортерові той ПДВ, який у нього утвориться внаслідок дії нульової ставки при експорті продукції. Запровадження спеціальних рахунків для сплати податку на додану вартість дасть змогу знизити ще 2004 року ставку цього податку. Але я дуже обережно до цього поставився б: треба місяці зо три попрацювати за системою спецрахунків, проаналізувати і за результатами роботи спецрахунків вийти на зниження ставки.

Леонід КУЧМА, Президент України:

—Ще 1993 року частка ПДВ в прибутках бюджету становила 35%. Торік — лише 17%. 2003 року порівняно з 2002-м втрати бюджету від пільг з ПДВ зросли на 33%. Пільг — удвічі більше, ніж реальних надходжень. Торік з

33,2 млрд грн нарахованого ПДВ до відшкодування заявлено 21 млрд грн, або майже 70%. За 5 років заявки на відшкодування ПДВ зросли втричі, відшкодовані суми грішми — в 7 разів. А надходження до бюджету збільшилися лише в 1,5 разу. Через 2-3 роки не буде з чого «здачу давати». ПДВ сам себе «з’їдає». А уряд спостерігає, чим це закінчиться.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар